Рішення

від 16.03.2011 по справі 5010/53/2011-19/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/53/2011-19/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 р.   Справа № 5010/53/2011-19/4   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Максимів Т. В.   , при секретарі судового засідання Михалевич А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Олео Дінамік Сістемс"  вул. Шота Руставелі,7 оф.97, м.Львів,79000

поштова адреса: вул. Львівська, 3, смт. Зимна вода, Пустомитівський район, Львівська область, 81110

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит"  вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552

про стягнення заборгованості в сумі  56 119,96 грн.  згідно договору №340436.08 від 29.02.08,

за участю представників сторін:

від відповідача:  представник Кузь А.П., (довіреність № 245/14 від 04.02.10.  )

від відповідача:  представник Федорців С.І., (довіреність № 245/14 від 04.02.10.  )

від позивача:  представник не з"явився,  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олео Дінамік Сістемс"  звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" про стягнення заборгованості в сумі  56 119,96 грн.  згідно договору №340436.08 від 29.02.08. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати   товару.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, хоча  належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується  його підписом на  повідомленні про оголошення перерви в судовому засіданні від 01.03.11.

В судовому засіданні 01.03.11 позивач позовні вимоги  підтримав  в повному обсязі  та просив суд їх задоволити, а також подав клопотання  вх.№ 1792/2011 від 01.03.11 про стягнення з відповідача  витрат на відрядження у сумі 483,52 грн.

Розглянувши подане клопотання позивача, суд не вбачає підстав для його задоволення виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До  інших витрат у  розумінні  статті  44  ГПК  України, згідно   роз"яснення президії  Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.98 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають  під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Отже, у господарського суду не має передбачених законом підстав  вважати витрати на відрядження -  витратами, які відносяться до судових,  а позивач не позбавлений права звернутися в установленому законом порядку до відповідача  з позовною вимогою про відшкодування збитків.

Виходячи з викладеного,  в задоволенні клопотання  вх.№ 1792/2011 від 01.03.11 про стягнення з відповідача  витрат на відрядження у сумі 483,52 грн. слід  відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, з підстав викладених у відзиві на позов вх.№1772/2011свх від 01.03.11, а саме в сумі 1330,24 грн. заборгованості за фактично отриманий товар. В решті позовних вимог заперечив та пояснив, що позивачем  договір №340436.08 виконано частково та з порушенням взятих на себе зобов"язань згідно даного договору.  Подав клопотання вх.№1853/2011-свх від 02.03.11  про застосування строку позовної давності до  вимоги про  стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд,  враховуючи те, що представник позивача належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 16.03.11  письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши  матеріали справи,  подані учасниками процесу та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно  з"ясувавши  всі обставини, на яких ґрунтуються  вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

29.02.08  між сторонами даного спору  укладено договір №340436.08,  згідно  п. 1.1. якого постачальник ТзОВ "Олео Дінамік Сістемс" продає і поставляє, а покупець ТзОВ "Уніплит" оплачує та приймає дві маслонапірні станції з гідроблоками керування (в подальшому "апаратура").

Пунктом 3 даного договору встановлено термін постачання апаратури: позиція № 1 до 12 календарних тижнів, та по позиції №2 -  до 6 календарних тижнів. Датою поставки вважається день готовності до відвантаження товару  на склад покупця.

Форма оплати за гідроапаратуру передбачена пунктом 2.7 договору, відповідно до якого відповідач зобов"язаний сплатити 80% вартості - при готовності до відвантаження з м.Львів комплектних виробів та 20% після запуску обладнання в експлуатацію, але  не пізніше одного календарного тижня з дня відвантаження.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Приписами ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до п.2.8 договору, оплата здійснюється в триденний термін на підставі виставленого постачальником рахунка-фактури.

Матеріали справи містять рахунок - фактуру №340436.1 від 23 травня 2008  року (а.с.16), в якому зазначено про готовність товару до відвантаження з м.Львів та зазначено розмір передоплати - 19200 грн. Доказів вручення даного рахунка-фактури позивачем  не представлено та у запереченні на відзив вх.№2135/211-свх від 12.03.11 (а.с.45-47) позивач ствердив про те, що він не може документально довести своєчасне виконання ним умов договору. А тому, даний рахунок не може бути розцінений судом як доказ готовності апаратури 23.05.08 до відвантаження на склад  покупця.

Платіжними дорученнями №4486 від 18 липня 2008 року, №4791 від 04 серпня 2008 року та №6486 від 22 жовтня 2008 року відповідачем частково в сумі 12000,00 грн. проведено оплату за  маслонапірну станцію.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємницька діяльність здійснюється суб"єктами господарювання на  власний ризик.   

Позивачем, без отримання попередньої оплати у повній сумі, тобто на власний ризик, поставлено відповідачу апаратуру - маслонапірну станцію ASH /СО340436.6 вартістю 13330,24 грн., що підтверджується копією накладної №340436 від 23 жовтня 2008 року та довіреності від  23.10.08 серії НБК №301243 (а.с.20,21).

Однак, позивач, відповідно до ст.538 ЦК України,  мав право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі,  оскільки    відповідачем  проведено  оплату, яка визначена п.2.7. договору  не в повному обсязі.

Отже, суд вважає, що право позивача є порушеним та підлягає до  захисту лише в частині не проведеного розрахунку за поставлену апаратуру, а тому відповідач зобов"язаний здійснити оплату за фактично отриманий товар.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК  України визначено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)- ст. 610 ЦК України.

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 2 ст. 614 ЦК України передбачає, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач   доказів належного виконання зобов"язання щодо повної оплати вартості фактично отриманого товару  не надав, доводи позивача в частині стягнення 1330,24 грн. не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання за договором поставки на суму 1330,24 грн. Тому, позовна вимога  про  стягнення  7200,00 грн. зі сплати 80% вартості апаратури  підлягає  до  часткового задоволення в сумі  1330,24 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно розрахунку позивача, який  здійснено позивачем виходячи із суми попередньої оплати, інфляційні нарахування становлять 2115,58 грн.  та 641,07 грн. -3% річних. У зв"язку із частковим задоволенням позовних вимог, судом проведено нарахування інфляційних втрат  та  3% річних  із суми боргу, яка підлягає до задоволення.

Отже, суд прийшов до висновку про стягнення із відповідача 1330,24 грн. - заборгованості за поставлений товар,  345,42 грн. - інфляційних нарахувань та 83,40 грн. - 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення   2519,99 грн. пені, штрафу в сумі 38400,00 грн. та  слід зазначити наступне. Оскільки вимога про стягнення передоплати до задоволення не підлягає,  то і у задоволенні  штафних санкцій, які нараховані, виходячи із суми передоплати, слід відмовити за безпідставністю.

Вимога про стягнення штрафу за нездійснення остаточного розрахунку в сумі 4855,37 грн. та пені в сумі 304,55 грн. до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом  є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору №340436.08 від 29.02.08  сторони узгодили, що у випадку запізнення в оплаті апаратури згідно термінів, вказаних у договорі, покупець виплачує постачальнику штраф у розмірі 1% від неоплаченої суми  за кожен  день відтермінування.

Відповідно до п.2.7. договору відповідач зобов"язанний провести повний розрахунок не пізніше одного календарного тижня з дня відвантаження.

Товар  відвантажено 23.10.08, що підтверджується   накладною №340436 від 23 жовтня 2008 року, отже строк оплати товару, який порушено відповідачем,  настав 31.10.08.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Положеннями статті  267 ЦК України  визначено наслідки спливу позовної давності, відповідно до п.3 якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з  ТзОВ "Уніплит"   штрафу за нездійснення остаточного розрахунку в сумі 4855,37 грн. та пені в сумі 304,55 грн. слід відмовити у зв"язку  із пропуском  строку позовної давності.

Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 256, 258, 267, 525, 526, 530, 538, 610, 612, 614, 629, 693 Цивільного Кодексу України, ст.42, 216, 230 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75,           ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Олео Дінамік Сістемс"  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит"  про стягнення заборгованості в сумі  56 119,96 грн.  згідно договору №340436.08 від 29.02.08 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит"  вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552 (код 30905968) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Олео Дінамік Сістемс"  вул. Шота Руставелі,7 оф.97, м.Львів,79000, поштова адреса: вул. Львівська, 3, смт. Зимна вода, Пустомитівський район, Львівська область, 81110  (код 34368360) - 1330,24 (одну тисячу триста тридцять гривень двадцять чотири копійки) - основної заборгованості, 345,42 (триста сорок п"ять гривень  сорок дві  копійки) - інфляційних нарахувань, 83,40 (вісімдесят три гривні сорок копійок) -3% річних, а також 102,00 (сто дві гривні)- державного мита  та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат з інформаційно- технічних послуг.

В решті  позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Максимів Т. В.

Повне рішення складено 22.03.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"