Рішення

від 12.01.2011 по справі 14/232-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/232-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2011 р.                                                                          Справа № 14/232-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Рямушкін І. Є. (довіреність від 04.11.2009 р. зареєстрована в реєстрі за № 4512);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ

до Приватного підприємства „Теплобудімпорт”, смт Гостомель

про стягнення 111 014, 16 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Теплобудімпорт” про стягнення 99 353, 67 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 11 660, 49 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредит.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно договору про надання овердрафту № 015/117/009 від 20.12.2007 р. та рішення господарського суду Київської області від 25.09.2009 р. у справі № 20/157-09.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010 р. порушено провадження у справі № 14/232-10 за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ПП „Теплобудімпорт” про стягнення 111 014, 16 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.12.2010 р.

08.12.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.12.2010 р.

22.12.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.01.2011 р.

12.01.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08290, вул. Бучанське шосе, 20, смт Гостомель, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 015/117/009 про надання овердрафту, згідно умов п. 2 ч. 1 якого банк надає позичальнику овердрафт у сумі 300 000, 00 грн. на поповнення обігових коштів до 19.12.2008 р.

Згідно п. 3. ч. 1 договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом будуть використовуватися наступні процентні ставки: розмір процентної ставки залежить від фактичного безперервного строку користування овердрафтом (в межах строку траншу) на поточному рахунку позичальника в наступному розмірі: якщо фактичний безперервний строк користування складає до 7 днів –ставка 14 % річних; якщо з 7 до 15 днів –16 % річних; якщо з 15 до 30 днів –18 % річних; якщо фактичний безперервний строк користування овердрафтом перевищує встановлений п. 2 ч. 1 договору строк траншу –40 % річних.

Відповідно до п. 1.1. ч. 2 договору банк надає позичальнику овердрафт в межах ліміту овердрафту, а позичальник приймає кредит та зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом.

Відповідно до пп. 1.6.1. ч. 2 договору сума кредиту (траншу), виданого в рамках овердрафту, підлягає поверненню на пізніше 30 календарного дня з дня видачі такого кредиту за умови, що на момент видачі такого кредиту не існувало заборгованості позичальника перед банком.

Підпунктом 1.6.2. ч. 2 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути банку суму всіх кредитів, що видані в рамках цього договору, не пізніше останнього дня строку надання овердрафту. Вся заборгованість позичальника за овердрафтом повинна щомісячно погашатися в кінці місяця, але у будь-якому разі у строк не більше 30 календарних днів.

Згідно пп. 4.1.1. ч. 2 договору за порушення строків повернення суми процентів за користування кредитними коштами, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов договору банк надав позичальнику овердрафт на загальну суму 300 000, 00 грн., що підтверджується випискою із історії руху з рахунку ПП „Теплобудімпорт” за період з 01.12.2007 р. до 14.07.2009 р. Відповідач частково розрахувався з банком за наданий овердрафт у сумі 115 355, 96 грн.

У зв'язку з несплатою заборгованості позивачем було надіслано на адресу відповідача претензії-повідомлення № 09-0710914386 від 31.03.2009 р., № 09-07/09/5971 від 19.05.2009 р. про погашення заборгованості за кредитом, за відсотками та пені за прострочення платежу. Відповіді на претензії отримано не було.

Станом на 14.07.2009 р. позичальник не повернув банку суму кредиту в розмірі 184 644, 04 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2009 р. (суддя Бабкіна В. М.) у справі № 20/157-09 за позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ПП „Теплобудімпорт” про стягнення 254 192, 37 грн. позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ПП „Теплобудімпорт” на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” 184 644, 04 грн. основного боргу, 4 554, 66 грн. пені за загальний період заборгованості з 20.12.2008 р. по 19.06.2009 р., 64 993, 67 грн. відсотків, 2 541, 92 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Дана обставина та інші вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2009 р. у справі № 20/157-09 за позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” до ПП „Теплобудімпорт” про стягнення 254 192, 37 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 17.11.2010 р. та на час розгляду справи відповідач свої обов'язки по поверненню у повному обсязі кредиту та по оплаті відсотків за користування кредитом у повному обсязі згідно договору про надання овердрафту № 015/117/009 від 20.12.2007 р. та рішення господарського суду Київської області від 25.09.2009 р. у справі № 20/157-09 не виконав.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути із відповідача 99 353, 67 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 14.07.2009 р. по 16.11.2010 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати відсотків за користування кредитом у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем за період користування кредитом з 14.07.2009 р. по 16.11.2010 р. складає 99 353, 67 грн., що підтверджується договором про надання овердрафту                             № 015/117/009 від 20.12.2007 р., рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2009 р. у справі № 20/157-09, довідкою-розрахунком № 35-71-03/5/1853 від 17.11.2010 р. заборгованості ПП „Теплобудімпорт” перед ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по оплаті відсотків за період користування кредитом з 14.07.2009 р. по 16.11.2010 р. у розмірі 99 353, 67 грн. за договором про надання овердрафту № 015/117/009 від 20.12.2007 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про надання овердрафту № 015/117/009 від 20.12.2007 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом з 19.05.2010 р. по 16.11.2010 р. у розмірі 11 660, 49 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що за порушення строків повернення суми процентів за користування кредитними коштами, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Розрахунок пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у вищевказані періоди у розмірі 11 660, 49 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Теплобудімпорт” (ідентифікаційний код 32034561) на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (ідентифікаційний код 14305909) 99 353 (дев'яносто дев'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 67 (шістдесят сім) коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 11 660 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 49 (сорок дев'ять) коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та судові витрати 1 110 (одна тисяча сто десять) грн. 14 (чотирнадцять) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                         В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

15 березня 2011 р.