Рішення

від 18.02.2011 по справі 14/247-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/247-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2011 р.                                                                          Справа № 14/247-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Денисенко М. Д. (довіреність № 12 від 12.01.2011 р.);

від відповідача: Грищенко В. М. (довіреність № 4 від 10.02.2011 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лиса”,м. Вишневе

про стягнення 515 134, 05 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПРАТ „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Лиса” про стягнення 479 835, 98 грн. заборгованості, 18 394, 46 грн. пені, 13 343, 39 грн. інфляційних збитків, 3 560, 22 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 11-П/10 від 23.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2010 р. порушено провадження у справі № 14/247-10 за позовом ПРАТ „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка” до ТОВ „Лиса” про стягнення 515 134, 05 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 14.01.2011 р.

13.01.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 17 від 13.01.2011 р. про зменшення суми позову по справі № 14/247-10, у якому він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 477 835, 98 грн. заборгованості, 18 394, 46 грн. пені, 13 343, 39 грн. інфляційних збитків, 3 560, 22 грн. 3 % річних.

Клопотання № 17 від 13.01.2011 р. позивача про зменшення суми позову по справі               № 14/247-10 прийнято судом до розгляду.

13.01.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.01.2011 р.

25.01.2011 р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення             № 53 від 25.01.2011 р. по справі № 14/247-10.

26.01.2011 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 26.01.2011 р. про витребування доказів, у якому він просить суд витребувати у позивача та інших осіб докази згідно переліку.

26.01.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 09.02.2011 р.

09.02.2011 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 26.01.2011 р. про проведення судової експертизи, у якому він просить суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу всіх товарно-транспортних накладних.

09.02.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.02.2011 р.

18.02.2011 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання б/н від 26.01.2011 р. відповідача про витребування доказів судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

За наслідками розгляду у судовому засіданні вищевказаного клопотання б/н від 26.01.2011 р. відповідача про проведення судової експертизи судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

Також, у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про зменшення суми позову по справі № 14/247-10.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, у повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

23.02.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 11-П/10, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується систематично відпускати і передавати у власність покупцю продукцію власного виробництва, продукцію ТМ „Оранжина” та іншу продукцію зазначену у товарно-транспортних накладних, а покупець зобов'язується приймати гакий товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п. 2.2.5. договору покупець зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату товару постачальника в строки, зазначені в п. 6.2. даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору кількість товару, що поставляється, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії поставленого товару, зазначаються в ТТН, складених на підставі заявок покупця, які повинні бути подані останнім в письмовій формі через факс, поштою або через представника покупця та погоджені з постачальником. Допускається подання заявки по телефону з зазначенням особи, яка відправила заявку та її посади.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником за адресою вказаною в п. 13 даного договору виходячи з наявного товару на його складі. Передача товару покупцю здійснюється на підставі ТТН. У випадку здійснення централізовано-кільцевих поставок товару та його отримання покупцем без довіреності, покупець зобов'язаний до моменту першої передачі товару, письмово повідомити постачальника про зразок печатки або штампу дозволеного чинним законодавством України, з зазначенням ідентифікаційного коду покупця, яким буде посвідчуватись підпис уповноважених покупцем осіб на ТТН про одержання товару та перелік таких осіб. Таке повідомлення оформлюється вигляді довіреності (додаток № 2 до даного договору) та є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що загальна сума договору складає загальну вартість поставленого, протягом дії даного договору, товару та зазначену в товарно-транспортних накладних. Поставка товару постачальником покупцю проводиться згідно з узгодженою сторонами заявкою і по договірним цінам визначеним відповідно до прайс-листу постачальника „Для дистриб'юторської мережі та оптових клієнтів” та зазначеним в ТТН на кожну конкретну поставку та є узгодженими.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок постачальника, зазначений в п. 14 даного договору, на умовах відстрочення платежу в кількості 21 календарних днів з моменту відвантаження постачальником товару та дотримання покупцем розміру ліміту дебіторської заборгованості встановленого постачальником. У випадку припинення постачання товару, покупець зобов'язаний оплатити весь поставлений товар в термін зазначений в даному пункті договору. Розмір ліміту дебіторської заборгованості може переглядатися постачальником в односторонньому порядку протягом строку дії цього договору в залежності від сезонності продаж та/або змін обсягів придбання товару у постачальника. Зміна ліміту дебіторської заборгованості повідомляється покупцю в письмовому вигляді і вступає в силу через п'ятнадцять днів з дати повідомлення. Датою повідомлення є дата відправлення листа факсом або електронною поштою.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір набуває сили з 01 березня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 року включно.

01.03.2010 р. відповідачем було підписано довіреність –додаток № 2 до договору № 11-П/10 від 23.02.2010 р., згідно якої відповідач повідомив про зразок штампу, печатки та підпису матеріально відповідальних осіб на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

23.08.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до договору № 11-П/10 від 23.02.2010 р., згідно якої крім іншого сторони виклали зміст п. 7.1. договору де зазначено, що він „діє до 31 грудня 2009 року” в новій редакції, а саме: „діє до 31 грудня 2011 року”.

На виконання умов договору позивачем у період з серпня по вересень 2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 523 324, 88 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 430816013 від 16.08.2010 р. на суму 3 588, 16 грн., товарно-транспортною накладною № 430816014 від 16.08.2010 р. на суму 51 397, 89 грн., товарно-транспортною накладною № 640817002 від 17.08.2010 р. на суму 58 269, 25 грн., товарно-транспортною накладною № 640817003 від 17.08.2010 р. на суму 42 801, 38 грн., товарно-транспортною накладною № 640818013 від 18.08.2010 р. на суму 46 635, 78 грн., товарно-транспортною накладною № 430820009 від 20.08.2010 р. на суму 51 814, 02 грн., товарно-транспортною накладною № 640821004 від 21.08.2010 р. на суму 54 069, 12 грн., товарно-транспортною накладною № 640821005 від 21.08.2010 р. на суму 7 176, 32 грн., товарно-транспортною накладною № 430826010 від 26.08.2010 р. на суму 53 453, 06 грн., товарно-транспортною накладною № 430903010 від 03.09.2010 р. на суму 27 200, 54 грн., товарно-транспортною накладною № 640907001 від 07.09.2010 р. на суму 29 747, 20 грн., товарно-транспортною накладною № 430908015 від 08.09.2010 р. на суму 14 676, 22 грн., товарно-транспортною накладною № 430910008 від 10.09.2010 р. на суму 23 447, 49 грн., товарно-транспортною накладною № 430914002 від 14.09.2010 р. на суму 15 025, 54 грн., товарно-транспортною накладною № 430915001 від 15.09.2010 р. на суму 20 235, 71 грн., товарно-транспортною накладною № 430922016 від 22.09.2010 р. на суму 23 787, 20 грн., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 40 831, 11 грн. (2 000, 00 грн. –після звернення позивачем із позовом до суду), що підтверджується платіжним дорученням № 4313 від 19.11.2010 р. на суму 20 000, 00 грн. (з них на оплату товару за даним позовом – 1 688, 90 грн.), підтверджується платіжним дорученням № 4323 від 22.11.2010 р. на суму 20 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4341 від 23.11.2010 р. на суму 5 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4348 від 24.11.2010 р. на суму 5 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4360 від 25.11.2010 р. на суму 5 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4390 від 06.12.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4500 від 22.12.2010 р. на суму 500, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4530 від 27.12.2010 р. на суму 500, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4566 від 10.01.2011 р. на суму 1 000, 00 грн., наявними у матеріалах справи.

Крім того, за період дії договору та на його виконання 10.12.2010 р. відповідачем було повернуто позивачу зворотню тару (піддони) на загальну суму 4 800, 00 грн., що підтверджується прийомною квитанцією № 211210003 на тару від 10.12.2010 р., наявною в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 477 835, 98 грн., що підтверджується договором поставки № 11-П/10 від 23.02.2010 р., товарно-транспортною накладною № 430816013 від 16.08.2010 р. на суму 3 588, 16 грн., товарно-транспортною накладною № 430816014 від 16.08.2010 р. на суму 51 397, 89 грн., товарно-транспортною накладною № 640817002 від 17.08.2010 р. на суму 58 269, 25 грн., товарно-транспортною накладною № 640817003 від 17.08.2010 р. на суму 42 801, 38 грн., товарно-транспортною накладною № 640818013 від 18.08.2010 р. на суму 46 635, 78 грн., товарно-транспортною накладною № 430820009 від 20.08.2010 р. на суму 51 814, 02 грн., товарно-транспортною накладною № 640821004 від 21.08.2010 р. на суму 54 069, 12 грн., товарно-транспортною накладною № 640821005 від 21.08.2010 р. на суму 7 176, 32 грн., товарно-транспортною накладною № 430826010 від 26.08.2010 р. на суму 53 453, 06 грн., товарно-транспортною накладною № 430903010 від 03.09.2010 р. на суму 27 200, 54 грн., товарно-транспортною накладною № 640907001 від 07.09.2010 р. на суму 29 747, 20 грн., товарно-транспортною накладною № 430908015 від 08.09.2010 р. на суму 14 676, 22 грн., товарно-транспортною накладною № 430910008 від 10.09.2010 р. на суму 23 447, 49 грн., товарно-транспортною накладною № 430914002 від 14.09.2010 р. на суму 15 025, 54 грн., товарно-транспортною накладною № 430915001 від 15.09.2010 р. на суму 20 235, 71 грн., товарно-транспортною накладною № 430922016 від 22.09.2010 р. на суму 23 787, 20 грн., платіжним дорученням № 4313 від 19.11.2010 р. на суму 20 000, 00 грн. (з них на оплату товару за даним позовом –1 688, 90 грн.), підтверджується платіжним дорученням № 4323 від 22.11.2010 р. на суму 20 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4341 від 23.11.2010 р. на суму 5 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4348 від 24.11.2010 р. на суму 5 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4360 від 25.11.2010 р. на суму 5 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4390 від 06.12.2010 р. на суму 2 000, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4500 від 22.12.2010 р. на суму 500, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4530 від 27.12.2010 р. на суму 500, 00 грн., підтверджується платіжним дорученням № 4566 від 10.01.2011 р. на суму 1 000, 00 грн., прийомною квитанцією № 211210003 на тару від 10.12.2010 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 477 835, 98 грн. за договором поставки № 11-П/10 від 23.02.2010 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену п. 8.2. договору поставки № 11-П/10 від 23.02.2010 р. та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 07.09.2010 р. по 09.12.2010 р. всього на загальну суму 18 394, 46 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, при укладенні договору сторони не досягли домовленості щодо визначення та передбачення у договорі пені за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті товару, то безпідставним є її нарахування позивачем за прострочення відповідачем виконання такого обов'язку так, як положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не встановлюють розмір пені за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, а визначають порядок обчислення пені і обмеження її розміру. До того ж в договорі взагалі відсутній п. 8.2.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 07.09.2010 р. по 09.12.2010 р. всього на загальну суму 13 343, 39 грн. та 3 560, 22 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у розмірі 13 343, 39 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у розмірі 3 560, 22 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням частини суми основної заборгованості у розмірі 2 000, 00 грн., що була обґрунтовано заявлена позивачем у позовній заяві, поданої до господарського суду, і що була сплачена відповідачем після звернення позивача із позовом до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лиса” (ідентифікаційний код 32683728) на користь Приватного акціонерного товариства „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка” (ідентифікаційний код 00382496) 477 835 (чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 98 (дев'яносто вісім) коп. заборгованості, 13 343 (тринадцять тисяч триста сорок три) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. інфляційних збитків, 3 560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 22 (двадцять дві) коп. 3 % річних та судові витрати 4 967 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. державного мита і 226 (двісті двадцять шість) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя                                                                                                                В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

09 березня 2011 р.