Ухвала

від 15.03.2011 по справі 2а-15039/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15039/10/2670 Головуючий у 1-й ін станції: Карамазін О.А.

Суддя-доповідач: Беспал ов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляці йний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Вівдиченко Т.Р., Борисю к Л.П.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника ві дповідача, розглянувши у від критому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Де ржавної податкової інспекці ї у Дніпровському районі м. Ки єва на постанову Окружного а дміністративного суду м. Киє ва від 30 листопада 2010 року у спр аві за адміністративним позо вом Малого колективного підп риємства "Власта" до Державно ї податкової інспекції у Дні провському районі м. Києва пр о визнання протиправними ді й та зобов"язання провести в я кості податкової звітності п одаткові декларації, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позива ч звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов"язання провести в якості податкової звітнос ті податкові декларації.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 30 листопада 2010 року позовні вимоги були задоволені частк ово.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інста нції та ухвалити нове рішенн я, яким скасувати постанову с уду першої інстанції та прий няти нову, якою відмовити в за доволенні позовних вимог, по силаючись на порушення норм матеріального та процесуаль ного права.

Заслухавши суддю - доповіда ча, осіб, що з"явились, перевір ивши матеріали справи, обгов оривши доводи апеляційної ск арги, колегія суддів вважає, щ о апеляційна скарга не підля гає задоволенню, а постанова суду - підлягє залишенню без з мін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при ви несенні оскаржуваної постан ови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтова ними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З такими висновками суду пе ршої інстанції колегія судді в погоджується, виходячи з на ступного.

Позивач звернувся до суду та зазначив, що податкові дек ларації мають всі необхідні реквізити, які дозволяють ід ентифікувати їх як податкові декларації позивача, відпов ідач не уповноважений розшир ювати перелік підстав для не визнання податкових деклара цій, а отже його дії є протипра вними, вчиненими всупереч ви могам п/п. 4.1.2. ЗУ "Про порядок пог ашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам и" (далі - Закон № 2181).

З матеріалів справи вбачає ться, що Мале колективне підп риємство "Власта" зареєстров ане 12.04.1994 року Дніпровською рай онною у м. Києві державною адм іністрацією. Підприємству пр исвоєно ідентифікаційний ко д 21589497. МП "Власта" 02.12.2003 року зареєс тровано в ДПІ у Дніпровськом у районі м. Києва платником по датку на додану вартість, про що останньому видано свідоц тво № 35615020 (НБ № 220001) з присвоєнням індивідуального податковог о номеру 215894926534 (замість свідоцт ва від 22.03.2001 р.).

Як встановлено під час розг ляду справи в суді першої інс танції, 16 липня 2010 року позивач ем складено Декларацію з под атку на прибуток підприємств а за перше півріччя 2010 року раз ом з Додатком № К1/1, яку направл ено на адресу відповідача ку р'єрською поштою. Зазначена д екларація отримана відповід ачем 20.07.2010 року, про що свідчить штамп ДПІ про отримання на кв итанції про доставку.

З матеріалів справи вбачає ться, що 10 серпня 2010 року відпов ідачем ухвалено рішення у фо рмі листа № 21462/10/28-014, яке згідно по штового штемпеля направлено позивачу лише 03.09.2010 року, про не визнання цієї декларації із зазначенням того, що зазначе на декларація не відповідає вимогам абзацу 5 п/п. 4.1.2. Закону № 2181 та Порядку складання декла рації з податку на прибуток п ідприємств, затвердженого на казом ДПА України № 143 від 23.03.2003 р ., а саме: без заповнення або пр окреслення всіх рядків декла рації; декларація заповнюєть ся таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) т а збереження цих записів про тягом установленого терміну зберігання документів. У зв'я зку з чим позивачу запропоно вано подати нову декларацію, оформлену належним чином.

Даючи правову оцінку обста винам вказаної справи, колег ія суддів зважає на наступне .

Згідно із ст. 9 ЗУ "Про систему оподаткування" платники под атків і зборів (обов'язкових п латежів) зобов'язані, зокрема , вести бухгалтерський облік , складати звітність про фіна нсово-господарську діяльніс ть і забезпечувати її зберіг ання у терміни, встановлені з аконами: подавати до державн их податкових органів та інш их державних органів відпові дно до законів декларації, бу хгалтерську звітність та інш і документи і відомості, пов'я зані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язков их платежів).

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 За кону № 2181 під податковою декла рацією розуміється документ , що подається платником пода тків до контролюючого органу у строки, встановлені законо давством, на підставі якого з дійснюється нарахування та/а бо сплата податку, збору (обов 'язкового платежу).

Відповідно до абзацу 5 п/п. 4.1.2. закону № 2181 податкова звітніс ть, отримана контролюючим ор ганом від платника податків як податкова декларація, що з аповнена ним всупереч правил ам, зазначеним у затверджено му порядку її заповнення, мож е бути не визнана таким контр олюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазн ачено обов'язкових реквізиті в, її не підписано відповідни ми посадовими особами, не скр іплено печаткою платника под атків. У цьому випадку, якщо ко нтролюючий орган звертаєтьс я до платника податків з пись мовою пропозицією надати нов у податкову декларацію з вип равленими показниками (із за значенням підстав неприйнят тя попередньої), то такий плат ник податків має право: надат и таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штр афу; оскаржити рішення подат кового органу в порядку апел яційного узгодження.

Тобто колегія суддів заува жує, що цим законом визначено вичерпний перелік підстав, а саме: відсутність обов'язков их реквізитів, непідписання звітності відповідними поса довими особами, відсутність відтиску печатки на звітност і платника податків, які дают ь податковому органу право н е визнати податкову декларац ію. Зазначені підстави не під лягають розширеному тлумаче нню з огляду на приписи части ни другої ст. 19 Конституції Ук раїни.

Крім того колегія суддів по годжується з висновком суду першої інстанції стосовно то го, що обов'язковими реквізит ами у правовому розумінні ви знаються обов'язкові дані, як і мають бути в будь-якому доку менті для визнання його дійс ним, таким, що має юридичну сил у.

Загальновизнаними елемент ами обов'язкових реквізитів документа у правозастосовні й практиці є: назва документа (форми), дата складання, назва особи (платника), яка склала д окумент, адреса цієї особи, пі дпис (найменування посади) ос оби, що подає документ, відтис к печатки (у визначених закон ом випадках), та інші дані, без яких неможливо ідентифікува ти за зовнішніми ознаками до кумент та особу, яка його скла ла.

В контексті спірних віднос ин до цих реквізитів можна ві днести й наявність вартісног о вираження податкових наслі дків вчинення економічних оп ерацій протягом звітного пер іоду, яка дає можливість обро бити наявну в декларації інф ормацію та ввести її до інфор маційної бази податкового ор гану.

При цьому, перевірка наявно сті арифметичних помилок щод о цих показників або наявнос ті методологічних помилок не входить до процедури прийня ття звітності та перевірки н аявності обов'язкових реквіз итів та здійснюється за окре мою процедурою проведення ка меральних перевірок (п/п. «в»п /п. 4.2.2. Закону № 2181), яка проводить ся контролюючим органом викл ючно на підставі даних, зазна чених у податкових деклараці ях, без проведення будь-яких і нших видів перевірок платник а податків.

Судом першої інстанції вст ановлено, що декларація з под атку за прибуток за перше пів річчя 2010 року підписана уповн оваженою особою позивача, ск ріплена печаткою та містить інші обов'язкові реквізити. З азначена декларація забезпе чує вільне читання тексту, в н ій відсутні підчистки, помар ки, виправлення та дописки, в н ій немає тексту або цифр, які н еможливо прочитати внаслідо к пошкодження аркушів, їх пот ертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною. Рядки деклара ції, які не заповнювались чер ез відсутність операцій/сум, прокреслені, що відповідає в ищезгаданому порядку їх запо внення.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції стосовно того, що поз ивач виконав всі вимоги, пере дбачені законодавством щодо складання, відображення обо в'язкових реквізитів та пода ння зазначеної декларації, щ о дає можливість ідентифікув ати її як податкову декларац ію, подану позивачем, а також д ає підстави для визнання її д ійсним документом, що має юри дичну силу, а отже рішення від повідача про невизнання цієї декларації не ґрунтується н а вимогах законодавства та у хвалено без врахування факти чних обставин.

Колегія суддів зауважує, що відповідач лише 03.09.2010 року напр авив позивачу повідомлення в ід 10 серпня 2010 року № 21462/10/28-014 про не визнання Декларації з податк у на прибуток підприємства з а перше півріччя 2010 року, суд пе ршої інстанції зазначає, що в ідповідно до частини третьої ст. 2 КАС України, суд перевіря є, зокрема, чи прийнято рішенн я протягом розумного строку, що в даному випадку поширюєт ься і на перевірку дій відпов ідача стосовно своєчасності повідомлення позивача про р ішення про невизнання звітно сті. В даному випадку, з огляду на зміст правовідносин та по ложення п. 4.5. внутрівідомчих М етодичних рекомендацій, затв ерджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. (із змінами) щодо н аправлення відповідного пов ідомлення протягом трьох дні в від дня отримання звітност і, суд приходить до висновку, щ о відповідач невиправдано за тягував направлення позивач у рішення про невизнання йог о звітності.

Також колегія суддів зверт ає увагу на ту обставину, що вн аслідок такої бездіяльності відповідача порушено право позивача на отримання протяг ом розумного строку інформац ії про невизнання звітності, на підставі якої відбуваєть ся зміна у структурі податко вих зобов'язань платника под атків в інформаційних систем ах (базах) органів ДПС, який в д аному випадку був позбавлени й протягом часу прострочки н адіслання йому відповідного рішення права на захист свої х прав на достовірну та повну інформацію щодо його податк ових зобов'язань перед бюдже том, а отже в даному випадку су д приходить до висновку про п ротиправну бездіяльність ві дповідача щодо направлення п озивачу рішення про невизнан ня його податкової звітності .

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що наведене дає суду підстави для висновку про за доволення позову в цій части ні з урахуванням положень ст . 11 КАС України, шляхом визнанн я протиправним рішення відпо відача про невизнання Деклар ації з податку на прибуток пі дприємства за перше півріччя 2010 року, оформлене листом від 1 0.08.2010 р. № 21462/10/28-04, що в свою чергу озн ачає, що оскаржуване рішення не створює будь-яких правови х наслідків з моменту прийня ття.

Як свідчать обставини спра ви зазначена декларація отри мана відповідачем 20.07.2010 року пр о що свідчить штамп ДПІ про от римання на квитанції про дос тавку. Отже, виходячи з припис ів п/п. 4.1.4. (п/п. "б") Закону № 2181 дана д екларація визнається судом с воєчасно поданою та в силу за кону (п/п. 4.1.2. Закону № 2181) фактичн о прийнятою податковим орган ом.

Таким чином, оскільки рішен ня відповідача про невизнанн я даної декларації позивача визнається судом протиправн им, а зазначена декларація є с воєчасно поданою і фактично прийнятою та не набула стату су невизнаної, вона підлягає врахуванню податковим орган ом з дати її подання, з огляду на що у суду першої інстанції відсутні підстави зобов'язу вати відповідача повторно пр ийняти дану звітність, у зв'яз ку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що в цій частині позову слід відмовити.

З матеріалів справи вбачає ться, що при вирішенні питанн я щодо зобов 'язання відповід ача провести в якості податк ової звітності Декларацію з податку на прибуток підприєм ства за перше півріччя 2010 року , суд першої інстанції керуєт ься положенням п. 2 ст. 10 ЗУ "Про д ержавну податкову службу в У країні", відповідно до якої ві дповідач забезпечує облік пл атежів, правильність обчисле ння і своєчасність надходжен ня податків, платежів. Порядо к ведення органами Державної податкової служби оперативн ого обліку платежів до бюдже ту регламентується Інструкц ією, затвердженою наказом ДП А України від 18 липня 2005 року № 27 6, зареєстрованої у Мін'юсті Ук раїни 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (Ін струкція № 276).

Проведення податкової зві тності в електронних базах п одаткової звітності передба чено також внутрівідомчими м етодичними рекомендаціями, з атвердженими наказом ДПА Укр аїни від 31 грудні 2008 року № 827.

Суд першої інстанції дійшо в правильного висновку, що ос кільки в даному випадку дії в ідповідача щодо невизнання Д екларації з податку на прибу ток підприємства за перше пі вріччя 2010 року є протиправним и та призводять до протиправ ного неврахування даних пода ткової декларації в електрон них базах податкової звітнос ті, позовні вимоги в цій части ні є обґрунтованими та підля гають задоволенню.

Стосовно позовних вимог пр о визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання відповідачем податкової дек ларації з податку на додану в артість за липень 2010 року, судо м першої інстанції встановле но, що зазначена декларація, я ка датована 13.08.2010 року, направле на позивачем на адресу відпо відача кур'єрською поштою 20 се рпня 2010 року разом з додатком № 5 та Реєстром отримання та вид аних податкових накладних. З азначена декларація разом з додатками отримана податков им органом 20.08.2010 року, про що сві дчить штамп ДПІ про отриманн я на квитанції про доставку, а отже, виходячи з приписів п/п. 4.1.4. (п/п. "а") Закону № 2181 є своєчасн о поданою.

З матеріалів справи вбачає ться, що рішенням у формі лист а від 21.08.2010 року № 22488/10/28-04, яке напра влено позивачу 31.08.2010 року, відпо відач з посиланням на п/п. 4.1.2. За кону № 2181 не визнав дану податк ову звітність податковою дек ларацією з тих підстав, що у за головній частині (поле 4) не ві дображено повної інформації (відповідно до реєстраційни х даних), а також не визначено період, за який подається под аткова декларація з ПДВ, що на думку відповідача не відпов ідає вимогам порядку складан ня декларації з податку на до дану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05. 1997 року (із змінами).

Як встановлено судом першо ї інстанції під час розгляду справи, податкова деклараці я з ПДВ за липень 2010 року, копія якої залучена до матеріалів справи, містить всі обов'язко ві реквізити, у т.ч. містить на йменування платника податкі в, в ній визначено період, за я кий подається декларація (ли пень 2010 року), вона підписана з боку позивача та скріплена п ечаткою позивача. Зазначена декларація забезпечує вільн е читання тексту, в ній відсут ні підчистки, помарки, виправ лення та дописки, в ній не має тексту або цифр, які неможлив о прочитати внаслідок пошкод ження аркушів, їх потертості , залиття чорнилом чи іншою рі диною. Рядки декларації, які н е заповнювались через відсут ність операцій/сум, прокресл ені, що відповідає вищезгада ному порядку їх заповнення.

Колегія суддів вважає, що п озивач виконав всі вимоги, пе редбачені законодавством що до складання, відображення о бов'язкових реквізитів та по дання зазначеної декларації , що дає можливість ідентифік увати її як податкову деклар ацію, подану позивачем, а тако ж дає підстави для визнання ї ї дійсним документом, що має ю ридичну силу, а отже рішення в ідповідача у формі листа від 21.08.2010 року № 22488/10/28-04 щодо невизнанн я поданої позивачем та прийн ятої відповідачем податково ї декларація з ПДВ за липень 20 10 року, з огляду на вищенаведе ні норми п/п. 4.1.2. Закону № 2181, не гр унтується на вимогах законод авства та ухвалено без враху вання фактичних обставин.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що оскільки рішення відповідача про невизнання даної декларації позивача ви знається судом протиправним , а зазначена декларація є сво єчасно поданою та фактично п рийнятою, і не набула статусу невизнаної, вона підлягає вр ахуванню податковим органом з дати її подання.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт ується її вимоги та заперече ння.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеля ційної скарги на постанову с уду першої інстанції суд апе ляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України перед бачено, що суд апеляційної ін станції залишає апеляційну с каргу без задоволення, а пост анову або ухвалу суду - без змі н, якщо визнає, що суд першої і нстанції правильно встанови в обставини справи та ухвали в судове рішення з додержанн ям норм матеріального і проц есуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення п озову є правомірною та такою , що не підлягає скасуванню, ос кільки позовні вимоги позива ча є частково обгрунтованими .

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружно го адміністративного суду м . Києва від 30 листопада 2010 року в ідповідає нормам матеріальн ого та процесуального права, доводи апеляційної скарги н е спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'я зку з чим не має підстави для ї ї скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспе кції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружн ого адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2010 року у справі за адміністративни м позовом Малого колективног о підприємства "Власта" до Дер жавної податкової інспекці ї у Дніпровському районі м. К иєва про визнання протиправ ними дій та зобов"язання пров ести в якості податкової зві тності податкові декларації - залишити без задоволенн я, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена до Ви щого адміністративного суду України в порядок і строки, ви значені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Беспалов

Суддя Т.Р. Вівдиченко

Суддя Л.П. Борисюк

(Повний текст ухвали ск ладено 18.03.2011р.)