Рішення

від 21.03.2011 по справі 5/17-351-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/17-351-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2011 р.Справа  № 5/17-351-2011

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМЕЗИДА";  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування „Краян”  

про стягнення 7 370,22грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Григор'єв В.В. –директор ( протокол  № 3 від 08.06.2010р.);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕМЕЗИДА" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача  - Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод важкого кранобудування „Краян” заборгованості у сумі  7 370,22 грн., а саме: 3 500,00 -  заборгованість за Договором № 1/02 від 01.02.2010р.; 3 500,00 грн. –штрафу за необґрунтовану  відмову  від Договору ;  370,22 грн. –пені за прострочення оплати  за надані юридичні послуги та покладанням на відповідача судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданим до суду позивачем, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01.02.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕМЕЗИДА" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування „Краян”( далі –Замовник ) уклали  Договір про надання юридичних послуг  № 1/02 (далі Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач зобов'язується надавати Замовнику (відповідачу) визначені договором юридичні послуги, а відповідач зобов'язується  відповідно до п. 3.1. оплатити такі послуги.

Послуги надаються позивачем відповідачу шляхом: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів відповідача в органах судової влади (представництва відповідача в загальних, господарських, адміністративних судах України (п. 2.1 договору).

На підтвердження факту надання позивачем відповідачу послуг відповідно до умов договору складається акт виконання робіт. (п. 4.1. договору)

За надані послуги відповідач виплачує позивачу що місяця плату в розмірі: 3 500,00грн.  на підставі  акту виконаних робіт  протягом 3-х  банківських днів з моменту його підписання (п. 4.1 Договору).

У випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (п. 5.1 договору)

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. (п. 7.1 договору). Строк дії Договору, відповідно до п. 7.2.   починає свій перебіг  у момент,  визначений у пункті 7.1. Договору  та закінчується терміном  виконання Сторонами  своїх зобов'язань за Договором. Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення  яке мало місце  під час дії цього Договору ( п. 7.3. Договору ).

На виконання умов Договору позивач надав юридичні послуги   передбачені Договором, що підтверджується актами здавання-прийняття  послуг  від 26.02.2010р., 31.03.2010р., 30.04.2010р. та 31.05.2010р. до Договору № 01/2 від 01.02.2010р.  підписаними Сторонами та скріпленими печатками.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, а саме оплату послуг було здійснено за лютий 2010р. ( акт здавання-прийняття від 26.02.2010р) ., березень 2010р. ( акт здавання-прийняття від 31.03.2010р.)  та квітень 2010р. ( акт здавання-прийняття від 30.04.2010р. ),  у зв'язку з чим, станом на день розгляду справи за ним рахується заборгованість за надані у травні 2010р. послуги у сумі 3 500,00грн.

Крім того, відповідно до п. 5.7. Договору № 1/02 від 01.02.2010р. за необґрунтовану відмову від надання послуг за Договором, окрім оплати передбаченої п. 4.1 Договору  Замовник сплачує юридичній фірмі штраф у розмірі 100% від суми вказаної  п. 4.1. Договору.

Також позивачем  заявлена  до стягнення пені у розмірі 370,22 грн. у відповідності  до  п. 5.2. Договору, яким передбачено, що  за несвоєчасну оплату послуг Замовник  сплачує пеню в розмірі подвійної  облікової ставки національного банку України  від суми  заборгованості  за кожен день прострочки платежу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.  

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                        Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

      Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

       Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

 З укладеного між сторонами по справі договору видно (пунктам 5.2, у разі несвоєчасну оплату послуг юридичної фірми замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення), що між учасниками узгоджено питання щодо стягнення пені та у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором.

Судом була здійснена перевірка розрахунку пені наданого позивачем та встановлено, що відповідно до чинного законодавства, п. 6 ст.232 Господарського Кодексу України, розмір пені складає 289,84 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 500 грн. -  заборгованість за Договором № 1/02 від 01.02.2010р.; 3 500 грн. –штрафу за необґрунтовану  відмову  від Договору;  289,84 грн. –пені за прострочення оплати за надані юридичні послуги.              

Станом на день розгляду справи відповідач борг не сплатив, документів спростовуючи позовні вимоги не представив.

    У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р. N 9 зазначається: з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

          Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування „Краян” (65017, м. Одеса, вул. Косовська, 4-а, код ЄДРПОУ 34443505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМЕЗИДА" (65114, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 47, к. 1, кв. 23, код ЄДРПОУ 36345460) заборгованість у сумі 3500 /три тисячі п'ятсот/ грн., штраф у сумі 3500 /три тисячі п'ятсот/ грн., пеню у сумі 289 /двісті вісімдесят дев'ять/ грн. 84 коп., 102 /сто дві/ грн. держмита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. витрати за ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.03.2011р.

Суддя                                                                                       Погребна К.Ф.