ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" березня 2011 р.
Справа № 3/26/5022-296/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зборів-Агробізнес" (код ЄДРПОУ 32147193) с. Вірлів, Зборівського району, Тернопільської області
до відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1
про розірвання договорів поставки продукції на умовах товарного кредиту б/н від 28.03.2008 р. та №27 від 02.04.2009р.
за участю представників сторін:
від позивача: Сідий С.В. - представник за довіреністю б/н від 01 червня 2010 року
від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат , ордер Адвокатського об’єднання "Тернопільська обласна колегія адвокатів" №1067 від 11.03.2011р. та договір про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування №01/01-11 від 01.01.2011 року
Суть справи:
До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зборів-Агробізнес" до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про:
* розірвання договору поставки продукції на умовах товарного кредиту б/н від 28.03.2008 р. в частині поставки продукції - засобів захисту рослин марки "Гранстар Про" , марки "Гранстар" та марки "Базис на загальну суму 21260 грн. 50 коп.
* розірвання договору поставки продукції на умовах товарного кредиту №27 від 02.04.2009р.в частині поставки продукції - засобів захисту рослин марки "Гранстар" на суму 17850 грн. 00 коп.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. Явку в судове засідання свого представника забезпечив, проти позову заперечує з підстав викладених у письмових відзивах на позовну заяву №17/03/11-1 від 17.03.2011р. ( вх.. №10338) та №24/03/11-1 від 24.03.2011р. (вх. №10589(н) .
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз‘яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.
Під час судового розгляду справи, в порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу „ Діловодство суду ” (компакт-диск CD-R, серійний номер 119 172 МС 27154).
У відповідності до ст. 77 ГПК України , у судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.03.2011р. до 12:30 год., про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 17.03.2011р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін , всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
14 січня 2011 року старшим слідчим СВ Шумського РВУ МВС України в Тернопільській області майором міліції Доїзжак О.О. , розглянувши матеріали ЖРЗПЗ №1260/2 від 29.12.2010 року, виніс постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження , згідно якої встановив:
Проведеною перевіркою прокуратури Шумського району спільно з УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області на предмет дотримання вимог Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що ТзОВ "Дюпон" займається господарською діяльністю по виготовленню та продажу на території України пестицидів, які використовуються в сільському господарстві.
Компанія E.I. Дюпон де Неур енд Компані (США) є власником зареєстрованих в Україні торгівельних знаків. Зокрема, 12 листопада 2002 року компанія "Дюпон" отримала в Україні свідоцтво №27872 на знак для товарів і послуг, який є одночасним логотипом даної продукції.
Товариство "Дюпон " являється виробником гербіцидів "Granstar pro". З метою захисту своїх прав згідно свідоцтва №44424 від 15.10.2004 року ним зареєстровано знак для товарів і послуг "Granstar pro", який одночасно є назвою гербіцидного препарату , що виробляється компанією "Дюпон" .
Крім цього, ТОВ "Дюпон" отримано в Україні свідоцтво №25005 від 11.05.1999 року на знак для товарів і послуг "The Miracles of science".
Використання промислового зразка в Україні , на який отримано патент, здійснюється у відповідності до Вимог Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" . Згідно п.5 ст.5 Закону право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.
Пунктом 3 ст.20 Закону передбачено , що патент надає власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу.
Згідно із п.1 та п.2 ст.26 Закону будь - яке посягання на права власника патенту , передбачені ст.20 цього закону , вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені , фірмового найменування , знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних , художніх творів, періодичних видань зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) , який має пріоритет на їх використання.
28 березня 2008 року та 02 квітня 2009 року ТОВ "Зборів –Агробізнес" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на придбання препаратів компанії "Дюпон" згідно якого здійснено постачання гербіциду "Гранстар Про" в кількості 2,5 кг (5 банок по 500 грам) , "Гранстар" в кількості 21 кг. (42 банки по 500 грам) та "Базис" в кількості 3 кг (6 банок по 500 грам) . Згідно досліджень вказані препарати є фальсифікованими, внаслідок чого законному правовласнику –компанії "Дюпон" завдано матеріальної шкоди на загальну суму 80 400 грн.
29 грудня 2010 року працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області вилучено залишки фальсифікованих гербіцидів із складу , який належить ТОВ "Зборів –Агробізнес".
В результаті неправомірних дій працівників приватного підприємця ОСОБА_2, що виразились у незаконному розповсюдженні гербіцидного препарату "Granstar", на якому містились зображення знаків для товарів і послуг "Дюпон" "Granstar pro" та "The Miracles of science", правовласнику ТОВ "Дюпон" завдано матеріальної шкоди на загальну суму 80 400 грн., що в 170,8 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є значним розміром.
Приводом для порушення кримінальної справи є заява ТОВ "Дюпон" про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснюють розповсюдження фальсифікованої продукції.
Підставою для порушення даної кримінальної справи є достатні дані , що вказують на наявність у діях працівників приватного підприємця ОСОБА_2 в смт. Шумськ ознак складу злочину.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що в ході дослідчої перевірки здобуто достатньо доказів , які вказують на наявність ознак злочину , передбаченого ч.1 ст.229 КК України, керуючись ст.ст. 94, 97 , 98, 112, 113, 130 КПК України постановив: "Порушити кримінальну справу за фактом незаконного використання знаку для товарів і послуг за ознаками злочину , передбаченого ч.1 ст.229 КК України."
У судовому засіданні встановлено, що 28.03.2009р. між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зборів - Агробізнес", с. Вірлів, Зборівський район, Тернопільська область (Покупець), укладено договір поставки продукції на умовах товарного кредиту, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов’язання , відповідач, як "Постачальник" зобов’язується поставити та передати у власність Покупця матеріально-технічні ресурси (надалі Продукція), а Покупець зобов’язується прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного договору, а саме засоби захисту рослин марки :
- "Гранстар" на суму 6009,00 грн.,
- "Гранстар Про" на суму 2525,00 грн.,
- "Базис" на суму 12726,00 грн., (п. 1.1 Договору).
А також, 02.04.2009р. між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зборів - Агробізнес", с. Вірлів, Зборівський район, Тернопільська область (Покупець), укладено договір поставки продукції на умовах товарного кредиту № 27, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов’язання, відповідач, як "Постачальник" зобов’язується поставити та передати у власність Покупця матеріально-технічні ресурси (надалі Продукція), а Покупець зобов’язується прийняти Продукцію та оплатити її на умовах даного договору, а саме засоби захисту рослин марки :
- "Гранстар" на суму 17850,00 грн. (п. 1.1 Договору).
Пунктом 3.1. вищевказаних договорів , передбачено , що якість продукції , що поставляється, повинна відповідати Сертифікату якості.
У випадку поставки продукції , яка не відповідає сертифікату якості, покупець письмово повідомляє про це постачальника . Якщо протягом 30 днів з дати отримання продукції покупцем не виставлена претензія постачальнику, така продукція вважається прийнятою. Невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена Актом експертизи спеціалізованої установи чи організації. (п.3.2. Договору)
ФОП ОСОБА_2, на виконання взятих на себе зобов’язань , згідно вказаних договорів, відпустив, а ТзОВ "Зборів - Агробізнес" прийняло через свого представника ОСОБА_7 (довіреності ЯОД № 263762 від 28.03.2008р., від 02.04.2009р.) товарно-матеріальні цінності (засоби захисту рослин), що підтверджується накладними відповідно № 14 від 28.03.2008р. на суму 37 692,00 грн., № 27 від 02.04.2009р. на суму 28 815,00 грн., наявними в матеріалах справи, які підписані представниками сторін без заперечень.
У зв’язку з тим, що за фактом незаконного використання знаку для товарів і послуг за ознаками злочину , передбаченого ч.1 ст.229 КК України, порушено кримінальну справу, позивач прийшов до висновку, що його права порушені тим, що постачальник - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 відпустив ТзОВ "Зборів - Агробізнес" товар, який яко-би не відповідає сертифікату якості, сфальсифікована продукція , а тому і заявив позовні вимоги про розірвання договору поставки продукції на умовах товарного кредиту б/н від 28.03.2008 р. в частині поставки засобів захисту рослин марки "Гранстар Про" , марки "Гранстар" та марки "Базис на загальну суму 21260 грн. 50 коп. та розірвання договору поставки продукції на умовах товарного кредиту №27 від 02.04.2009р., в частині поставки засобів захисту рослин марки "Гранстар" на суму 17850 грн. 00 коп.
В силу ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання, згідно ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме:
- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
- зміна умов зобов'язання;
- сплата неустойки;
- відшкодування збитків та моральної шкоди;
Стаття 712 ЦК України обумовлює наступне:
1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Стаття 654 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ст.. 188 Господарського кодексу України, зазначено порядок зміни та розірвання господарських договорів , а саме:
* Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
* Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
* Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
* У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
* Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У зв’язку із поставкою продукції, яка яко-би не відповідає сертифікату якості, на думку позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зборів –Агробізнес" виникли підстави для розірвання вищевказаних договорів.
В порядку ст. 651 ЦК України, підставами для розірвання договору є:
* Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
* Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
* У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Поставка товару, яка яко-би не відповідає сертифікату якості, сфальсифікована продукція, на думку позивача є істотним порушенням умов договорів поставки продукції.
У відповідності до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Як вбачається із матеріалів справи та із змісту договорів поставки продукції на умовах товарного кредиту б/н від 28.03.2008р. та №27 від 02.04.2009р. не передбачено розірвання їх в односторонньому порядку, позивач не звертався з письмовою пропозицією до відповідача про розірвання спірних договорів, чим не довів суду документально, що ним дотримано письмової форми та порядку розірвання вказаних договорів.
Розірванням договору зобов’язання сторін припиняються, але розірвання договору допускається лише за згодою сторін, тому , що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що позивач не дотримався письмової форми та порядку розірвання договорів поставки, чим грубо порушено ст.654 ЦК України , ст.188 ГК України , а тому у суда відсутні правові підстави для розірвання договорів поставки продукції на умовах товарного кредиту б/н від 28.03.2008 р. та №27 від 02.04.2009р.
У відповідності п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. за №01-8/344, постанова органу дізнання , слідчого чи прокурора по кримінальній справі оцінюється господарським судом поряд з іншими доказами у справі на загальних підставах за правилами ст.. 43 ГПК України. Встановлені у ній факти , - на відміну від органів , про які йдеться в частинах 2-4 статті 35 ГПК України , - не є преюдиціальним.
Оцінивши предмет позову та предмет порушеної кримінальної справи суд не знаходить причинного зв’язку між предметом кримінальної справи щодо незаконного розповсюдження препаратів на якому містились зображення знаків для товарів і послуг компанії "Дюпон" та предметом даного спору щодо розірвання договорів поставки продукції на умовах товарного кредиту б/н від 28.03.2008 р. та №27 від 02.04.2009р. , у зв’язку з поставкою сфальсифікованої продукції.
Твердження позивача факту , що відповідно до Інформаційного листа ВГСУ №01-08/12 від 15.01.2010 року недотримання позивачем вимог ст.188 ГК України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо розірвання договорів , не прийнято судом до уваги, тому що даним Інформаційним листом та рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року і ст.124 Конституції України, не позбавлено позивача права на звернення за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.
Із цього випливає, що суд не має права відмовити в прийнятті позовної заяви про розірвання договору , із-за відсутності досудового врегулювання спору, згідно ст.63 ГПК України, щодо розірвання договору, або залишити позов без розгляду при відсутності досудового врегулювання спору про розірвання договору.
В даному випадку, позивачем не дотримано порядку та форми розірвання договорів, а тому , з огляду на викладене, у суда є законні підстави для відмови у задоволенні позову щодо розірвання оспорюваних договорів.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача щодо розірвання договорів поставки продукції на умовах товарного кредиту б/н від 28.03.2008 р. в частині поставки засобів захисту рослин марки "Гранстар Про" , марки "Гранстар" та марки "Базис на загальну суму 21260 грн. 50 коп. та №27 від 02.04.2009р. в частині поставки засобів захисту рослин марки "Гранстар" на суму 17850 грн. 00 коп. , документально не обґрунтовані і такі що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання в усній формі про витребування у відповідача сертифікату якості поставленого товару.
Розглянувши вказане клопотання, господарський суд Тернопільської області не знайшов підстав для його задоволення , виходячи з наступних підстав:
Пунктом 3.1. вищевказаних договорів , передбачено , що якість продукції , що поставляється, повинна відповідати Сертифікату якості.
У випадку поставки продукції , яка не відповідає сертифікату якості, покупець письмово повідомляє про це постачальника . Якщо протягом 30 днів з дати отримання продукції покупцем не виставлена претензія постачальнику, така продукція вважається прийнятою. Невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена Актом експертизи спеціалізованої установи чи організації. (п.3.2. Договору) .
При укладенні договорів та прийманні товару , позивач зобов’язаний був витребувати у постачальника копію сертифікату якості продукції , однак по невідомих причинах не скористався своїм правом і не витребував вказаний документ.
Оскільки, предметом спору є розірвання договорів поставки продукції , а не якість поставленого товару, а тому суд відмовляє у задоволенні вищевказаного клопотання.
Керуючись ст.124 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року, ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 611, 651, 652, 653, 654, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193 ГК України, Інформаційним листом ВГСУ від 15.01.2010р. №01-08/12, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні клопотання щодо витребування сертифікату якості продукції , відмовити.
2. У задоволенні позову у даній справі, відмовити.
3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "30" березня 2011 року, через місцевий господарський суд.
4. Рішення направити сторонам у справі.
4. Рішення направити сторонам у справі.
Суддя І.М. Турецький
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2011 |
Оприлюднено | 01.04.2011 |
Номер документу | 14427331 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Турецький І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні