Рішення

від 28.03.2011 по справі 18/5025/269/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/5025/269/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2011 р.Справа № 18/5025/269/11

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод"                        м. Славута    

до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький

про  стягнення 15000 грн. заборгованості

                 Суддя   Саврій В.А.

Представники сторін:

Позивача:      не з'явився

Відповідача:  Янчук С.І. - за довіреністю №47 від 06.12.10р.

З оголошенням перерви.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача - Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький 15000 грн. заборгованості за збереження комплексу технологічного обладнання для виробництва покрівельних та гідроізоляційних матеріалів за період вересень 2010р. та січень 2011р. В обґрунтування вимог посилається на умови договору, ст.ст.509,510,525,526,610,946 ЦК України, ст. 173,174,193,218 ГК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обгрунтовуючи  доказами поданими при поданні позову.

Повноважні представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечують. Звертають увагу, що 5 травня 2010 року між позивачем і Державною інноваційною фінансово-кредитною установою було укладено договір зберігання № 44/10, згідно якого відповідач передав ТОВ "Славутський покрівельний завод" на зберігання комплекс технологічного обладнання.                1 липня 2010 року між відповідачем та ТОВ "Славутський покрівельний завод" була укладена додаткова угода №1 до договору зберігання №44/10, якою були внесені зміни до договору № 44/10, продовжено термін дії договору до 31 серпня 2010 року та встановлена за збереження майна плата у розмірі 3000 грн., яка повинна була бути сплачена в продовж 7 банківських днів з дня підписання сторонами акту надання  послуг.

       Стверджує, що відповідно до підписаних обома сторонами актів надання послуг, відповідачем була здійснення оплата шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок позивача.

    Протягом кількох місяців відповідач неодноразово здіснював переговори з ТОВ "Славутський покрівельний завод" щодо пролонгації договору схову. Проте згоди на продовження договору на даний момент досягти не вдалося. Разом з тим виконання вимог позивача зумовить демонтаж обладнання, що потягне за собою значні витрати для обох сторін, оскільки при цьому потрібно здійснити часткову руйнацію як приміщення так і самого обладнання, що неминуче призведе до значного зниження його вартості та неможливості використовувати за призначенням. Крім того, у відділення відсутні кошти для здійснення демонтажу.

       В даний час відділенням вживаються організаційні заходи щодо продажу даного обладнання. Крім того господарським судом Хмельницької області розглядається справа № 16/5025/308/11 про визнання недійсним договору купівлі продажу-нерухомого майна - укладеного між ТОВ "Славутський покрівельний завод" та ВАТ "Славутський руберойдовий завод". Вважає, що даний позов стосується в тому числі і того нерухомого майна де зараз зберігається обладнання. Тому, враховуючи викладене, в позові просить відмовити.

Відповідачем 28.02.11р. було подано клопотання про зупинення провадження у справі №18/5025/269/11 до прийняття рішення господарським судом по справі №16/5025/308/11 за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод"                        м. Славута про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (яке перебувало у заставі відповідача і де  зараз знаходиться майно установи на збереженні).   

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки у своємі клопотанні відповідач не навів суду достатніх підстав для зупинення провадження у справі №18/5025/269-11.

   Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод" м.Славута  (Зберігач) та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в особі Хмельницького регіонального відділення м.Хмельницький (Поклажодавець) укладено договір зберігання від 05.05.10р., за умовами якого  зберігач зобов'язаний зберігати та повернути у схоронності майно зазначене в п.2 цього договору, яке передано Поклажодавцем (п. 1.1. договору).

   Згідно п.п. 2.1,2.2  договору передбачено, що ринкова вартість обладнання становить 861450 грн. з ПДВ. Зазначене обладнання знаходиться за адресою м. Славута, вул. Князів Сангушків,95.

Пунктом 3.2 договору передбачено строк зберігання: початок зберігання 05.05.10р., закінчення зберігання 30.06.10р.  Строк дії договору може бути продовжений сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу майно на суму 861450 грн., що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 05.05.10р..

Додатковою угодою №1 від 01.07.10р. до договору зберігання №44/10 від 05.05.10р. викладено пункт 3.2.2 договору в наступній редакції : закінчення зберігання 31.08.10р.

Згідно п.5.2 договору Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від Зберігача після закінчення строку зберігання згідно п.3.2 цього договору.

У відповідності до п. 7.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до строку зазначеного в п. 3.2.2 цього договору.

Позивачем направлено відповідачу вимогу №738 від 10.11.10р. про оплату послуг зберігача в розмірі 6000 грн. за період вересень - жовтень 2010р. напротязі 7 календарних днів.  

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Тому позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький  15000 грн. заборгованості за збереження комплексу технологічного обладнання для виробництва покрівельних та гідроізоляційних матеріалів за період вересень 2010р. та січень 2011р..

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

       Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

  Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

   У відповідності до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

        Згідно п.1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

     Відповідно до ст. 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

        Як вбачається з матеріалів справи позивач взяв на себе обов'язок по зберіганню майна до 31.08.10р. (строк дії договору до 31.08.10р.) (п.п.3.2,7.1 договору), а тому відповідач взяті на себе зобов'язання по забиранню зі збереження комплексу технологічного обладнання для виробництва покрівельних і гідроізоляційних матеріалів вартістю 861450 грн., що знаходиться за адресою: м. Славута, вул. Князів Сангушків, 95 не виконав до 31.08.10р.

Рішенням суду від 22.12.10р. по справі №18/2006-10 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод" м. Славута до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький про  зобов'язання Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення вчинити дії щодо вивільнення займаних приміщень та земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Князів Сангушків, 95 м.Славута та належних  позивачу ТОВ "Славутський покрівельний завод" на праві власності, забравши з збереження комплекс технологічного обладнання для виробництва покрівельних і гідроізоляційних  матеріалів вартістю 861450 грн.

     Згідно п.п.1, 3 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач вчасно не забрав обладнання, склавши заборгованість за період з вересня 2010р. по січень 2011р. в сумі 15000 грн.. Доказів про сплату даної суми боргу суду не надано.

     Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

   У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

      Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

                              ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод"                        м. Славута до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький про  стягнення 15000 грн. заборгованості  задоволити.

Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Хмельницького регіонального відділення м. Хмельницький, вул. Театральна, 12  ( код  00041467 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славутський покрівельний завод" м. Славута (вул. Князів Сангушків, 95, код 35891363) 15000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) заборгованості, 150 грн. (сто п'ятдесят гривень) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.     

Видати наказ.

                       Суддя                                                                                  В.А. Саврій

Повний текст рішення виготовлений 28.03.2011 р.

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3 - відповідачу