15/47
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.03.11 р. Справа № 15/47
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача приватного комерційного підприємства “Діпромтекс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 21988263)
про стягнення основного боргу в сумі 4370,60 грн., інфляції за період з 01.06.2010 по 31.01.2011 р. в сумі 226,18 грн., 3% річних за період з 01.06.2010 по 31.01.2011 р. в сумі 77,23 грн., 25% штрафу в сумі 1092,65 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Стаканкова А.В. за довіреністю б/н від 31.01.2011 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява дочірнього підприємства “Сантехкомплект” м. Донецьк закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” до приватного комерційного підприємства “Діпромтекс” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 4370,60 грн., інфляції за період з 01.06.2010 по 31.01.2011 р. в сумі 226,18 грн., 3% річних за період з 01.06.2010 по 31.01.2011 р. в сумі 77,23 грн., 25% штрафу в сумі 1092,65 грн.
Ухвалою суду від 18.02.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/47, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 18.02.2011 р., 09.03.2011 р. відповідач в судові засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–17/1168 від 28.02.2011 р., з якої вбачається, що приватне комерційне підприємство “Діпромтекс”, ідентифікаційний код 21988263, має місцезнаходження за адресою: 83087, м. Донецьк, пр. Зразковий, буд. 8А. Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
01.05.2010 р. сторони уклали між собою договір № 119 купівлі–продажу, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався в обумовлені договором строки поставити (передати у власність), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар в кількості та номенклатурі (асортименті) згідно доданих до договору рахунків, накладних та специфікацій, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата за товар по договору здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження товару.
Відповідно до п. 7.3 договору він вступив в силу з дати його підписання та діяв до 31.12.2010 р. Незалежно від закінчення строку дії договору сторони зобов'язані виконати свої зобов'язання по договору. Договір вважається пролонгований на той же строк, на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявить про його припинення за один місяць до закінчення строку його дії.
Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірені копії містяться в матеріалах справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 119 від 01.05.2010 р. він передав у власність відповідачу товар за видатковою накладною № СТК–010691 від 31.05.2010 р. на суму 4370,60 грн. Факт отримання відповідачем товару за вказаною накладною підтверджується підписом відповідача в графі „Отримав”, а також рахунком–фактурою № СТК–013658 від 14.05.2010 р. на оплату, податковою накладною № 6883 від 31.05.2010 р., довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей № 31–05/1 від 31.05.2010 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаною накладною був переданий відповідачу позивачем саме на виконання договору № 119 від 01.05.2010 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки у видатковій накладній та довіреності вказаний рахунок–фактура № СТК–013658 від 14.05.2010 р., підставою в якому зазначений саме договір № 119 від 01.05.2010 р. Позивач надав до суду письмові пояснення про те, що інші господарські договори між позивачем та відповідачем не укладалися. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.
Відповідач отриманий товар не оплатив, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість на користь позивача склала 4370,60 грн.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 119 від 01.05.2010 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови для договору купівлі–продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в договорі № 119 від 01.05.2010 р. передбачили здійснення оплати протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження товару. Згідно п. 3.2 договору датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на товар.
Виходячи з того, що спірна видаткова накладна № СТК–010691 була підписана сторонами 31.05.2010 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 01.06.2010 р. по 07.06.2010 р. включно (з урахуванням вихідних днів та норми ст. 254 ч. 5 ЦК України), а вже з 08.06.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого від позивача товару на суму 4370,60 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу за період з 01.06.2010 р. по 31.01.2011 р. 3% річних в сумі 77,23 грн., інфляцію в сумі 226,18 грн., а також на підставі п. 5.2 договору нарахував відповідачу штраф в сумі 1092,65 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).
Згідно п. 5.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань винна сторона несе перед іншою стороною цивільно–правову відповідальність згідно діючого законодавства України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару, передбачених п. 2.2 договору, більш ніж на 30 днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф в розмірі 25% від вартості неоплаченого товару.
Перевіркою розрахунку суми інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи у зв'язку з невірним визначенням початку періоду прострочення оплати, тому не приймається судом як належний доказ у даній справі. При цьому за розрахунком суду інфляція за період з 08.06.2010 р. по 31.01.2011 р. складає 300,26 грн., 3% річних за цей же період складає 85,14 грн. За розрахунком позивача за період з 01.06.2010 р. по 31.01.2011 р. вказані суми є меншими. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило.
Розрахунок позивача стосовно суми штрафу суд вважає обґрунтованим та правильним.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1092,65 грн., інфляції в розмірі 226,18 грн., 3% річних в сумі 77,23 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з приватного комерційного підприємства “Діпромтекс” (юридична адреса: 83087, м. Донецьк, пр. Зразковий, буд. 8А; код ЄДРПОУ 21988263; рахунок 26005080171000 в ПАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь дочірнього підприємства “Сантехкомплект” закритого акціонерного товариства “Сантехкомплект” (юридична адреса: 83060, м. Донецьк, вул. Кисловодська, буд. 31А; код ЄДРПОУ 24818484; рахунок 26001301507 в Куйбишевському відділенні Ощадбанку № 5403 у м. Донецьк, МФО 394040) суму 5766,66 грн. (а саме: основний борг на суму 4370,60 грн., штраф в сумі 1092,65 грн., інфляцію в сумі 226,18 грн., 3% річних в розмірі 77,23 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
У судовому засіданні 29.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 31.03.2011 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2011 |
Оприлюднено | 02.04.2011 |
Номер документу | 14430088 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні