Рішення

від 14.03.2008 по справі 8/146-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/146-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.08р.

Справа № 8/146-07

Господарський суд Дніпропетровської області у складі суддів: Дубініна І.Ю. (головуючий), Ліпинський О.В., Чередко А.Є., розглянувши матеріали справи № 8/146-07

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклама, консалтінг, сервіс (РКС)" (м.Донецьк)

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (м. Дніпропетровськ)

про                      стягнення 83 939,56 грн.

Представники:

від позивача:                    Хомаха В.Б. - директор(протокол № 1 від 04.06.98 р., паспорт)

                              Зубатенко О.М. - представник (дов. № 3 від 13.03.08р.)

від відповідача:          Боненко О.В. –юрисконсульт (дов. № 182 від 05.04.07 р.)

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 83 939,56 грн. за договором про розміщення зовнішньої реклами № 06/27 від 17.07.06 р.

Ціна позову складається з сум: пені за період з 20.08.07 р. по 14.12.07 р. –69 237,56 грн. та збитків у вигляді додаткових витрат, понесених на оплату фотозвітів рекламних сюжетів ТОВ "Обіс" –14 702,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він своєчасно, після виставлення позивачем рахунків і підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за вказаним договором, здійснив всі розрахунки з позивачем за надані послуги. Крім того, позивач застосовує при розрахунку пені 1%, але згідно ст. 343 ГК України пеня за прострочення платежу не може бути більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який обчислюється пеня. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за просрочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А відповідно до ст. 3 даного закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до п. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Крім того, відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач вважає, що позивач не довів наявності збитків та їх розміру.

Ухвалою господарського суду від 14.01.08 р. справу було прийнято до розгляду колегією суддів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

17.07.06 р. між сторонами був укладений договір про розміщення зовнішньої реклами № 06/27, згідно умовам якого позивач зобов'язався самостійно або із залученням субпідрядника здійснювати рекламні кампанії в інтересах відповідача, а останній зобов'язався прийняти та оплатити послуги позивача відповідно до умов та строків цього договору.

Згідно п. 2.2. вказаного договору, при розміщенні першого замовлення позивач виставляє відповідачу рахунок, який є підставою для оплати послуг позивача згідно п. 3 цього договору. Позивач починає розміщення рекламних матеріалів відповідача тільки за умови внесення повної суми оплати рекламної кампанії.

Відповідно до п. 3 названого договору, вартість послуг позивача по проведенню рекламної кампанії визначається виходячи з кількості рекламоносіїв, включених в адресну програму, та вартості розміщення реклами на кожному окремому рекламоносії. Повна вартість адресної програми вказується у рахунку-фактурі позивача. Усі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях України, шляхом перерахування коштів відповідачем на рахунок позивача. Оплата послуг позивача здійснюється відповідачем шляхом внесення 100% передоплати за майбутню рекламну кампанію. Передоплата вноситься в повному обсязі не пізніше, ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку періоду рекламної кампанії, зазначеного в адресній програмі.

Таким чином, підставою для оплати послуг позивача за договором є рахунок, який виставляє позивач, а розміщення рекламних матеріалів останнім починається після внесення відповідачем 100% передоплати за майбутню рекламну кампанію.

Враховуючи наведене, позивач, розміщуючи рекламні матеріали без отримання повної суми передоплати, діяв на свій страх і ризик.

За таких обставин, обов'язки відповідача по сплаті за надані послуги виникали лише після виставлення відповідних рахунків позивачем.

Отже, в даному випадку позивач повинен довести належними доказами факт виставлення відповідачу кожного рахунку на конкретну суму та конкретну дату, що вважалось би вимогою позивача про оплату наданих послуг.

Вказаних доказів позивачем суду не надано, що унеможливлює встановлення дати отримання відповідачем кожного конкретного рахунку, а також дати, з якої виникає зобов'язання по оплаті такого рахунку.

В свою чергу, відповідач стверджує, що рахунки позивачем виставлялися несвоєчасно і відповідач не мав можливості їх вчасно оплатити.

Назване ствердження відповідача наданими позивачем матеріалами та доказами не спростовано.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами факту виставлення відповідачу конкретних рахунків на конкретну суму та конкретну дату (самих рахунків, доказів їх направлення відповідачу тощо).

Так позивачем було надано суду витяги з журналу вихідної кореспонденції та поштові повідомлення, але без самих рахунків встановити які суми були в кожному рахунку не можливо.

Крім того, надані позивачем витяги з журналу вихідної кореспонденції не є безспірним доказом направлення саме рахунків відповідачу.

До того ж, позивачем не надано доказів того, що вказані витяги зроблені саме з журналу вихідної кореспонденції.

Належним доказом на підтвердження направлення відповідачу саме вказаних рахунків може вважатись опис вкладення у поштове відправлення, засвідчений поштовою установою, або розписка уповноваженої особи відповідача про отримання цих рахунків.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені.

Господарським судом також встановлено:

Пунктами 2.3., 2.13., 4.4.3. вищевказаного договору між сторонами дійсно передбачено складання і надання відповідачу фотозвітів рекламних сюжетів.

Разом з тим, п. 2.13. договору встановлено, що вказані фотозвіти надаються позивачем лише на вимогу відповідача.

Доказів пред'явлення відповідачем такої вимоги позивач суду не надав, що вказує на недоведенність факту необхідності виготовлення цих фотозвітів.

В свою чергу відповідач стверджує, що такої вимоги позивачу не пред'являв і це не спростовано позивачем.

Крім того, з наданого позивачем договору про виконання фотозвітів від 01.07.05 р., укладеного позивачем з ТОВ Обіс", не можливо встановити, що цей договір був укладений саме на виконання договору про розміщення зовнішньої реклами № 06/27 від 17.07.06 р., укладеного між сторонами.

З наданих позивачем витягів по його рахунку вбачається, що ним дійсно було сплачено 14702,00 грн. за виконання фотозвітів, але у призначенні платежу вказано підставою договір від 03.01.04 р., а не договір від 01.07.05 р., укладений позивачем з ТОВ Обіс".

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позивачем не доведено наявності збитків, спричинених з вини відповідача, а також причинно-наслідкового зв'язку між збитками та діями відповідача, що є підставою для відмови в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Головуючий колегії                                                                      І.Ю. Дубінін

Суддя                                                                                          О.В. Ліпинський

Суддя                                                                                          А.Є. Чередко