Постанова

від 13.02.2008 по справі 28/173-07 (9/276, 10/161)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/173-07 (9/276, 10/161)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 лютого 2008 р.                                                                                    № 28/173-07 (9/276, 10/161)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                                Кравчука Г.А.

суддів:                                Мачульського Г.М.

                               Шаргала В.І.

розглянувши у відкритомусудовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід 19.09.2007р.

у справі№ 28/173-07(9/276-06(10/161))

Господарського судуДніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірми Верітас"

до

Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

простягнення 1 167 752, 74 грн.

за зустрічним позовомВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірми Верітас"

провизнання недійсним договору

за участю представників від:

- позивача:

не з'явився

- відповідача:

Карпічева Ю.Г. (довіреність від 11.04.07), -

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Верітас" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - відповідач) про стягнення 1 117 311, 53 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 7 121, 77 грн. річних, 43 319, 44 грн. пені та судові витрати, мотивуючи заявлену позовну вимогу невиконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання згідно з п. 3.3 договору про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.03, пов'язаного зі сплатою авансу у встановлений цим договором строк. При цьому, позивач вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин статей 611 та 625 ЦК України, якими передбачено настання певних правових наслідків у випадку порушення стороною умов договору.

          Після неодноразових уточнень позовних вимог, ТОВ "Фірма Верітас" просило стягнути з відповідача 1 091 127, 41 грн. основного боргу,  125876, 16 грн. інфляційних витрат, 3 % річних у розмірі 43085, 38 грн., 99139,71 грн.  пені та судові витрати.

          05 серпня 2006 року відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ "Фірма Верітас", просив визнати недійсним договір про надання правової допомоги               № 1418-И від 24.06.03 на підставі статті 48 ЦК УРСР у зв'язку з тим, що вказаний  договір було підписано з боку ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2005року первісний та зустрічний позови задоволено.          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2005 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.05 в частині зустрічного позову скасовано та в задоволенні зустрічного позову відмовлено, в решті рішення залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 14 лютого 2006 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.05 залишено без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" без задоволення.

          Постановою Верховного Суду України від 30 травня 2006 року касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 14.02.06, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.05 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.05 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2006 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року в задоволенні скарги ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського обласного управління юстиції відмовлено.

          Постановою Вищого господарського суду України від 07 лютого 2007 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.06 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.06 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2007 року скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задоволено, визнано неправомірними дії ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 10/161, виданого 02.09.05 про стягнення з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на користь ТОВ "Фірми Верітас" 1 117 311, 53 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції,                 7 121, 77 грн. 3 % річних, 43 319, 44 грн. пені та судових витрат; постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.11.05 скасовано; визнано неправомірними дії ВДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції щодо накладення арешту на майно ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та оголошення заборони на його відчуження; скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.11.05.

          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2007 року (суддя Манько Г.В.) позов ТОВ "Фірми Верітас" задоволено частково.  Стягнуто з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на користь ТОВ "Фірми Верітас" 11 414, 21 грн. основного боргу, 2 357, 95 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 577, 22 грн. та судові витрати. В задоволенні зустрічного позову ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" відмовлено. Рішення вмотивоване відсутністю правових підстав для визнання договору про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.03 недійсним, а також тим, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за п. 3.3 даного договору є необґрунтованими у зв'язку з тим, що розмір заборгованості ДП "Кривбаспромводопостачання" при винесенні ухвали про порушення провадження у справі № Б29/43/05 не визначався.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від              19 вересня 2007 року (колегією суддів у складі: Джихур О.В. - головуючого,  Пруднікова В.В., Виноградник О.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.07 змінено, первісний позов задоволено повністю. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

          Постанова обґрунтована посиланнями на статті  62, 63 ЦК УРСР, статті 526, 625 ЦК України та на статтю 232 ГК України, на підставі яких, апеляційний суд дійшов до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" позовних вимог.

Не погоджуючись з винесеною судом апеляційної інстанції постановою, ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.07 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.07 залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами щодо порушення апеляційним судом матеріальних та процесуальних норм, що призвело до винесення останнім незаконного судового рішення.

Скаржник у касаційній скарзі вказує на невірне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 570 ЦК України, в силу якої, під авансом  розуміється  сума,  що сплачена в рахунок належних з боржника платежів, при цьому, послуги, які повинні були надаватися  відповідачу на підставі укладеного між сторонами договору, позивачем в порушення умов договору не надавалися, у зв'язку з чим, обов'язку щодо оплати у відповідача також не виникало. У касаційній скарзі також йдеться про порушення судом принципів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.

          У відзиві до касаційної скарги позивач за первісним позовом зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим, підстави для її скасування чи зміни відсутні.

          Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між сторонами даного спору було укладено договір про надання правової допомоги № 1418-И від 24.06.04 (далі - Договір) та додаткову угоду № 1 до нього від 26.06.04, за умовами яких, ТОВ "Фірма Верітас" зобов'язалося надавати ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" правові послуги щодо захисту його прав та інтересів під час виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської  області, а також  підготовки    документів для порушення справи про банкрутство ДП "Кривбаспромводопостачання" (далі - боржник) та правового супроводження цієї справи з метою стягнення з боржника суми боргу перед відповідачем за первісним позовом.

          Відповідно до пункту 3.3 Договору ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” зобов'язалося в десятиденний строк з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство перерахувати ТОВ “Фірма “Верітас” аванс в розмірі 1,5% від суми визнаної судом заборгованості.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що в кожному випадку часткового або повного погашення боржником заборгованості ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, останній в триденний строк перераховує ТОВ “Фірма “Верітас” аванс в розмірі 5% від суми погашеної заборгованості.   

За порушення строків розрахунків, передбачених розділом 3 Договору, ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” сплачує за кожний день прострочки пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

          Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, апеляційний суд виходив з такого.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем була проведена  певна  робота, за  результатами якої, ухвалою  Господарського суду Дніпропетровської  області  від 11.03.05 по справі  № Б29/43/05  було  порушено провадження у справі про банкрутство ДП “Кривбаспромводопостачання”.  При цьому, заява про порушення справи про банкрутство ДП ”Кривбаспромводопостачання” від ВАТ ”ЕК ”Дніпрообленерго” підписана представником за довіреністю від 07.02.05 - Житніковим А.І.

В подальшому в справі про банкрутство представник Житніков А.І. участі не брав, від ВАТ ”ЕК ”Дніпрообленерго” у справі приймали участь працівники відповідача, зокрема, Яцишин О.Й., Ільченко Н.А., Таслицький Б.С., що підтверджується матеріалами справи.

В той же час встановлено, що заява ВАТ “ЕК “ Дніпрообленерго”  про визнання ДП ”Кривбаспромводопостачання” банкрутом залишена без розгляду через невиконання останнім вимог, викладених в ухвалі суду першої інстанції  щодо подачі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Вказана ухвала була прийнята господарським судом 16.06.05, тобто в той час, коли представник Житніков А.І. участі в справі № Б29/43/05 вже не брав.

Відповідно до п. 7.1 Договору строк дії останнього визначено до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд дійшов до висновку, з яким погоджується й колегія суддів касаційної інстанції, відповідно до якого, сплата авансу, передбаченого пунктом 3.3 Договору, пов'язана саме з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника, а не з сумою заборгованості, визначеної господарським судом.

Крім того, із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи вбачається, що аванс, визначений вказаним договором, є передплатою за послуги, які мають надаватись при виконанні цього договору, а відтак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, сплата авансу не пов'язана із складенням актів прийому-передачі виконаних робіт.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків суду апеляційної інстанції.

В силу того, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ДП “Кривбаспромводопостачання” винесена 11.03.05 відповідач повинен був виконати грошові зобов'язання згідно п.3.3 Договору  на протязі 10 днів, тобто до 22 березня 2005 року. У зв'язку з чим, апеляційний суд дійшов до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача в силу статті 625 ЦК України та статті 232 ГК України, крім боргу з урахуванням індексу інфляції також 3 % річних і штрафних санкцій, зокрема, пені за період з 22.03.05 по 22.09.05 з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

          Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, а також положення чинного законодавства України, колегія суддів касаційної інстанція дійшла до висновку щодо правомірного задоволення апеляційний судом заявлених ТОВ "Фірми Верітас" позовних вимог, стягнувши з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені за прострочення виконання ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" умов Договору.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу Української РСР (далі –ЦК УРСР) встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Згідно зі статтею 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, з боку ТОВ "Фірма Верітас" Договір підписаний генеральним директором Терещенковим Г.В., а з боку ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" - директором з питань правової політики і економічної безпеки Гусєвим В.М., при цьому, у преамбулі Договору від імені відповідача вказана інша особа –голова правління-генеральний директор Чех С.М. При цьому, апеляційним судом встановлено, що вчинення відповідачем таких дій, як передача документів на виконання п.4.4 Договору, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.09.04 (т.1, а.с.73), приймання рахунків від позивача на оплату послуг (т.1, а.с.81, 82), здійснення часткової оплати за спірним Договором (т.1, а.с. 83, 84), видача довіреності на представництво його інтересів на ім'я Житнікова А.І., що передбачено Договором (т.1, а.с.35) є діями, що свідчать про подальше схвалення спірного Договору відповідачем.

          Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції виходячи з такого.

Статтею 62 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що угода укладена однією особою від імені другої особи в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Згідно зі статтею 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.

          Вчинення відповідачем вищезазначених юридично-значимих дій, які свідчать про погодження останнім спірного Договору, призвело до виникнення для ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" цивільних прав та обов'язків за Договором.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується також з висновками суду апеляційної інстанції, відповідно до яких необґрунтованими є вимоги відповідача щодо призначення судової експертизи оскільки вартість послуг, які надаються відповідачу за умовами договору, визначена цим договором, питання вартості визначаються за погодженням сторін на підставі договору, а не в судовому порядку, а правова оцінка договору має здійснюватись судом у сукупності з іншими доказами з урахуванням приписів ст.34 ГПК України.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та частково зводяться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів ст.111-7 ч.2 ГПК України, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а відтак постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року у справі № 28/173-07(9/276-06(10/161)) Господарського суду Дніпропетровської області –без змін.

Головуючий суддя                                                                 Г.А. Кравчук

С у д д і                                                                                     Г.М. Мачульський

                                                                                                                                                                                                                                            В.І. Шаргало