Постанова

від 05.02.2008 по справі 04/4889

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04/4889

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

05.02.08 р.                                                                                                    № 04/4889                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                 Мостова  Г. І.

Судді :                                                                                          

                                                                                                                 Писана  Т.О

                                                                                                                 Фаловська  І.М.

при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»на рішення господарського суду Черкаської області від 06.11.2007 р.

у справі № 04/4889 (суддя Упир І.І.)

за позовом Фермерського господарства «Чорнявка», с. Чорнявка, Черкаського району

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», с.Чорнявка, Черкаського району

про стягнення 8285,06 грн. заподіяної шкоди

за участю представників сторін:

від позивача: Лонський В.М. –дов. №15 від 20.01.2008 р.

від відповідача: Мальцев Д.П. –дов. б/н від 14.12.2007 р.

встановив:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.11.2007 р. позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з СТОВ «Нива»на користь ФГ «Чорнявка»8285,06 грн. заподіяної шкоди, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2500 грн. витрат на послуги адвоката.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу б/н від 19.11.2007 р. (вх. суду № 2-04/3/790/3039 від 30.11.2007 р.), в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню. Представник позивача подав відзив б/н від 21.01.2008 р., в якому проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити без змін рішення місцевого суду, на виконання вимог суду подав довідку №02-2-614 про включення ФГ «Чорнявка»до ЄДРПОУ. Також, в судовому засіданні 22.01.2008 р. колегією судів було оглянуто оригінали договорів оренди земельних ділянок та Державних актів на право власності на земельні ділянки, що додані до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суду встановила наступне.

Відповідно ст.101 ГПК України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.

Позивачем 27.03.2007 р. укладено 31 типових договорів оренди землі (при цьому орендодавцям Вороному В'ячеславу Володимировичу, Вороному Станіславу Миколайовичу,  Орел Тетяні Петрівні належать по два земельних паї) з громадянами:

1.          Орел Тетяною Петрівною –ділянка №480 площею 1,49 га;

2.          Орел Тетяною Петрівною –ділянка №480 площею 1,59 га;

3.          Хлодковським Дмитром Миколайовичем –ділянка №201 площею 1,7 га;

4.          Ворушило Тетяною Миколаївною –ділянка №518 площею 1,1 га;

5.          Вороною Марією Миколаївною –ділянка №50.3 площею 1,1 га;

6.          Вельченко Петром  Терентійовичем –ділянка №129 площею 1,32 га;

7.          Вельченко Петром Терентійовичем –ділянка №133 площею 1,35 га;

8.          Ворушило Тетяною Василівною –ділянка №518 площею 1,11 га;

9.          Вороним Миколою Івановичем –ділянка №499 площею 1,1 га;

10.          Вороною Марією Данилівною –ділянка №504 площею 1,1 га;

11.          Вороною Марією Миколаївною –ділянка №503 площею 1,1 га;

12.          Вороним Станіславом Миколайовичем –ділянки №501-502 площею 2,2 га;

13.          Хижняк Лідією  Кузьмівною –ділянка №506 площею 1,1 га;

14.          Хижняк Валентиною Іванівною –ділянка №508 площею 1,68 га;

15.          Хижняк Василем Івановичем –ділянка №509 площею 1,7 га;

16.          Хижняк Іваном Гавриловичем –ділянка №507 площею 1,1 га;

17.          Вітько Ганною Демидівною –ділянка №482 площею 1,1 га;

18.          Кривдою Катериною Кузьмівною –ділянка №481 площею 1,32 га;

19.          Орел Тетяною Петрівною –ділянка №480 площею 1,12 га;

20.          Хлодковським Дмитром Миколайовичем –ділянка №201 площею 1,7 га;

21.          Холодовським Іваном Миколайовичем –ділянка №203 площею 1,7 га;

22.          Волочай Василем Варівоновичем –ділянка №269 площею 1,1 га;

23.          Волочай Ганною Володимирівною –ділянка №270 площею 1,1 га;

24.          Іщенко Василем Петровичем –ділянка №356 площею 1,1 га;

25.          Вороною Людмилою Володимирівною  –ділянка №35 площею 1,52 га;

26.          Вороним Володимиром Михайловичем –ділянка №34 площею 1,52 га;

27.          Вороним В'ячеславом Володимировичем –ділянки №36-37 площею 3,04 га;

28.          Кривдою Уляною Кузьмівною –ділянка №505 площею 1,1 га,

які належать останнім на підставі Державних актів на правло власності на земельну ділянку та передачі позивачу за актами прийому-передачі земельної ділянки (а.с.15-163).

(оригінали вказаних актів, колегією суддів були оглянуті в судовому засіданні 22.01.2008 р.).

Відповідно до ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п.4 ч.3. ст.1212 ЦК України). Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.  Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Відповідальність особи, яка завдала шкоду, може застосовуватися судом при доведеності всіх умов цивільно-правової відповідальності, а саме: наявності шкоди для позивача; протиправності поведінки відповідача; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою; вини сторін.

Отже,  протиправність поведінки заподіювача шкоди є обов'язковою підставою відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність).  

Місцевий суд визнав встановленим факт самовільного зайняття відповідачем земельних  ділянок загальною площею 39,26 га, які по договорам оренди землі були передані позивачу і використовував їх в господарській діяльності. На думку місцевого суду, факт самовільного зайняття земельних ділянок підтверджується листом Чорнявської сільської ради №282/01-14 від 05.11.2007 р., наданої на адвокатський запит №20 від 01.11.2007 р.  (а.с.194-197).

Оцінивши вищевказані документи, колегія апеляційного суду не вважає їх належними та допустимими доказами, що підтверджують неправомірну поведінку відповідача щодо того, що в березні-квітні 2007 р. в період весняно-польових робіт відповідач здійснив обробіток та посів земельних ділянок загальною площею 39,26 га, які по договорам оренди землі були передані позивачу, оскільки з цих документів не вбачається, яке правопорушення вчинено, та, що саме відповідач, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива», вчинило правопорушення.

Крім того, колегія апеляційного суду також приймає до уваги наступне. Відповідно до п.15.4. типових договорів, договори набирають чинності після їх підписання сторонами та державної реєстрації. Як вбачається з наданих документів, договори оренди землі були зареєстровані у Черкаському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»відповідно  19.05.2007 р. та 15.06.2007 р. Відповідно до п.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (п.2 ст.124 ЗК України). Згідно до ст.125 зазначеного кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Відповідно  до ст.18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду не погоджується з висновком місцевого суду, та вважає, що право на оренду вказаних земельних ділянок виникло у позивача з моменту державної реєстрації договорів оренди, тобто: 19.05.2007р. та  15.06.2007 р., а не з дня укладення договорів оренди і передачі земельних ділянок 27.03.2007 р.

І як наслідок, навіть у разі доведення того факту, що в березні-квітні 2007 р. в період весняно-польових робіт відповідач здійснив обробіток та посів земельних ділянок загальною площею 39,26 га, поведінка відповідача  не є неправомірною, оскільки позивач мав право приступати до використання земельних ділянок лише після державної реєстрації  договорів оренди, тобто 19.05.2007р. та  15.06.2007 р.

Отже, колегія апеляційного суду вважає, що висновки місцевого суду про встановлені обставини і правові наслідки не відповідають дійсності та не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.10.2007 р. (а.с.1) у позивача було витребувано акт комісії по нанесеній шкоді відповідно ст.ст.156,157 Земельного кодексу України. Як вбачається з протоколу судового засідання 30.10.2007 р., позивач вимоги ухвали суду не виконав та витребувані судом документи не подав (а.с.170). Вимоги ухвали апеляційного суду від 22.01.2008 р. щодо надання доказів, що підтверджують виконання  Постанови КМУ від 19.04.1993 р. №284, позивачем також не виконано.

Отже, колегія апеляційного суду вважає, що місцевий суд у порушення норм матеріального права (ст.1166 ЦК України), визнав доведеною суму збитків без належних  для цього доказів та  прийняв до уваги  розрахунок збитків, проведений позивачем, не зважаючи на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 (із змінами, внесеними Постановою КМ України від 14.01.2004р. №21) затверджений спеціальний «Порядок визначений та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», згідно якого розмір  збитків повинен  визначатися спеціальними комісіями, створеними державними адміністраціями, надалі результати роботи комісій повинні оформлятися відповідними актами та затверджуватися органами, які створили ці комісії.

Крім того, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення сплаченої позивачем орендної плати у розмірі 8 285,06 грн., місцевий суд виходив з того, що реальні збитки позивача складаються з витрат на оплату орендної плати орендодавцям, що в свою чергу підтверджується розрахунком позивача та відомістю на виплату орендної плати (а.с.10-11).  

Проте, з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, оскільки факт проведення позивачем розрахунку за 28 договорів, укладених ним з фізичними особами, що володіють земельними ділянками загальною площею 39,26 га, повинні підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими касовими ордерами тощо, враховуючи наступне.  

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;  зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, оскільки відомість на виплату орендної плати за землю за 2007 рік жодній з цих вимог не відповідає, колегія апеляційного суду вважає, що позивачем розмір завданої шкоди не доведено.

Відповідно цивільного права України передбачено презумпцію вини правопорушника. Місцевим судом у порушення норм матеріального права (ст.1166 ЦК України) не досліджувалося питання про наявність вини відповідача у заподіянні збитків.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи, обставини, зазначені у запереченнях на позовну заяву б/н від 06.11.2007 р. та документах доданих до заперечень (а.с.172),  колегія апеляційного суду вважає, що відповідачем доведено відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Місцевим судом у порушення норм матеріального права (ст.1166 ЦК України) не досліджувалося питання наявності безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями і самими  збитками, що є умовою відшкодування збитків.  

Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду встановила, що у цьому конкретному випадку зв'язок результату (виконання позивачем обов'язку за договорами оренди щодо сплати орендної плати) з дією, що йому передувала (обробіток та посів земельних ділянок, які по договорам оренди землі були передані позивачу), випадковий, при чинний зв'язок відсутній, а є проста послідовність подій.

Оцінюючи докази в їх сукупності, колегія вважає, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме: неправомірної поведінки відповідача, зокрема, та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірною  поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками,  взагалі.

Обґрунтуванням визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується,  за своїм змістом цим вимогам не відповідає. За таких обставин, оскаржуване судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Черкаської області від 06.11.2007 р. у справі №04/4889 підлягає скасуванню.

Оскільки, збитки  підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями і самими  збитками, а позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог про стягнення збитків, колегія апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.99-103, п.п.1,3,4.ч.1.ст.104, ст.105 ГПК України,  Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»на рішення господарського суду Черкаської області від 06.11.2007 р. у справі №04/4889 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 06.11.2007 р. у справі №04/4889 скасувати з прийняттям нового рішення.

3.          В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4.          Стягнути з фермерського господарства «Чорнявка», що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський р-н, с. Чорнявка, вул. Березовська, 60 (код ЄДРПОУ 35011304) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», що розташоване за адресою: Черкаська область, Черкаський р-н, с. Чорнявка, вул. Гагаріна, 2 (код ЄДРПОУ 21352743) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. Видати наказ.

5.          Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

6.          Матеріали справи №04/4889 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                                      Мостова  Г. І.

Судді :                                                                                

                                                                                                                   Писана  Т.О

                                                                                                                   Фаловська  І.М.