Постанова

від 19.02.2008 по справі 43/862

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/862

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 лютого 2008 р.                                                                                    № 43/862  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши  касаційну скаргуАБ "Київська Русь"

на ухвалу та на постанову Господарського суду міста Києва від 06.07.2007Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2007

у справігосподарського суду№43/862м.Києва   

за заявою ДП АТЗТ "Харківстальконструкція"  Черкаське спеціалізоване управління №140"

доПриватного підприємства "Тіман"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від АБ " Київська Русь" –Нікітіна Т.С.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року у справі     № 43/862 ( Суддя М.В. Пасько ) зобов'язано розпорядника майна боржника Осипчука В.М. виключити грошові вимоги Акціонерного комерційного банку “Київська Русь”  у розмірі 2 092 376,68 грн. з реєстру вимог кредиторів та виключити Акціонерний комерційний банк “Київська Русь” з числа членів комітету кредиторів; відхилено клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 ухвалу господарського суду м. Києва від 06.07.2007 у справі         № 43/862 залишено без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного банку “Київська Русь” –без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, АБ "Київська Русь" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 ухвалу господарського суду м. Києва від 06.07.2007, та визнати його вимоги до боржника у сумі 600 000грн., посилаючись на  порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 112 ГПК України, а також ст.ст.554-556 ЦК України  пред'явлення вимоги до солідарного поручителя не ставиться законом в залежність від пред'явлення вимоги спочатку до боржника за зобов'язанням, забезпеченим порукою ( основним зобов'язанням).  

Колегія суддів Вищого господарського суду України , переглянувши в касаційному порядку постанову  апеляційного та ухвалу місцевого  господарських судів   на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування місцевим та  апеляційним судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому  задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.10.2005  за заявою Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140” було порушено провадження у справі № 43/862 про банкрутство Приватного підприємства “Тіман”, введено процедуру розпорядження майном боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче засідання на 17.11.2005 року.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 17.11.2005 року у справі № 43/862 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора на суму 212 904,44 грн.; зобов'язано заявника подати за його рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування; призначено розпорядником майна, якого зобов'язано надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено попереднє засідання на 10.02.2006 року.

08.12.2005 року на виконання ухвали суду в газеті “Урядовий кур'єр” було опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ПП “Тіман”.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року у справі № 43/862 визнано кредиторами: Дочірнє підприємство акціонерного товариства закритого типу “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140” на суму 213 107,15 грн.; Акціонерний банк “Київська Русь” на суму 2 092 376, 68 грн.; Лівобережну міжрайонну виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 875,00 грн.; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 502, 96 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 2 306 861,79 грн.; зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві в розмірі 502, 96 грн.; зобов'язано розпорядника майна повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів.

07.05.2007 року ПП “Тіман” звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року у справі № 43/862 за нововиявленими обставинами та просило скасувати ухвалу попереднього засідання від 13.04.2007 року у справі № 43/862 про визнання ПП “Тіман” банкрутом в частині визнання кредитором АБ “Київська Русь” на суму 2 092 376,68 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року у справі № 43/862 зобов'язано розпорядника майна боржника Осипчука В.М. виключити грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн. з реєстру вимог кредиторів; виключити АБ “Київська Русь” з числа комітету кредиторів; клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відхилено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що  грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн. до ПП “Тіман” виникли на підставі договору застави від 06.03.2003 року, укладеного між АБ “Київська Русь”  та ПП “Тіман”, згідно умов якого, Заставодавець передав Заставодержателю в заставу належне йому на праві власності нерухоме майно в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Халал”  зобов'язань за кредитним договором від 03.03.2003 року № 936-20/3-1 та додаткових угод до нього, укладеним з АБ “Київська Русь”.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2007 року ухвалою господарського суду м. Києва за заявою АБ “Київська Русь” було порушено провадження у справі № 15/122-б про банкрутство ТОВ “Халал”. Заява АБ “Київська Русь” обґрунтована тим, що у ТОВ “Халал” перед АБ “Київська Русь” є визнана господарським судом заборгованість в розмірі 15 230 710,44 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням кредитного договору від 03.03.2003 року № 936-20/3-1, забезпеченого договором застави від 06.03.2003 року.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 13.03.2007 року у справі № 15/122-б визнано розмір вимог АБ “Київська Русь” до ТОВ “Халал” в розмірі 3 194 835,44 грн.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до. ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Ухвала господарського суду  від 06.07.2007 мотивована тим,що оскільки у справі № 18/39 АБ “Київська Русь” заявило вимоги до ТОВ “Халал” на стягнення усієї суми заборгованості за кредитним договором, забезпеченим заставою, які були задоволені рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2007 року у даній справі, то таким чином, АБ “Київська Русь” немає правових підстав вимагати стягнення суми заборгованості за вказаним договором також від ПП “Тіман”.

За таких обставин, суд першої інстанції  виключив грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн., які виникли на підставі порушення кредитного договору, забезпеченого договором застави, з реєстру вимог кредиторів ПП “Тіман” у справі № 43/862.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року у справі      № 43/862 розпорядника майна боржника Осипчука В.М. зобов'язано виключити АБ “Київська Русь” з числа комітету кредиторів та відхилено клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Відповідно до ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про вибори членів комітету кредиторів; визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; інші питання, передбачені цим Законом.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн., з реєстру вимог кредиторів виключені, то, згідно ст. 16 вказаного Закону, АБ “Київська Русь” не є учасником зборів кредиторів та не може входити до комітету кредиторів, в зв'язку з чим  місцевий господарський суд  зобов'язав розпорядника майна боржника Осипчука В.М. виключити АБ “Київська Русь” з числа комітету кредиторів.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що , оскільки клопотання від 14.06.2007 року щодо визнання ПП “Тіман” банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Осипчука Віктора Миколайовича надійшло від розпорядника майна боржника та голови комітету кредиторів боржника на підставі рішення загальних зборів кредиторів,  де АБ “Київська Русь” має більшість голосів, а саме 2 092 голоси, то господарський суд м. Києва обґрунтовано відхилив зазначене клопотання.

Суд апеляційної інстанції  дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

    Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові акти попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм ЦК України та Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також ст.ст.112-114 ГПК України в зв'язку з чим підлягають скасуванню, виходячи з такого.

Господарським судом м. Києва  в ухвалі від 06.07.2007 у справі           № 43/862 встановлено, що  ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2007 за заявою Акціонерного комерційного банку " Київська Русь" порушено провадження у справі про банкрутство боржника за кредитним договором ТОВ " Халал" № 15/122-б , в підготовчому засіданні 13.03.2007 винесено ухвалу у справі № 15/122-б  про визнання безспірних вимог кредитора  АБ " Київська Русь" до боржника в розмірі 3194835,44 грн., підставою для звернення до суду про порушення справи про банкрутство ТОВ " Халал" стало рішення господарського суду  м. Києва від 02.03.2007, яке було винесено за наслідками  неналежного виконання ТОВ " Халал" умов кредитного договору № 936-20/3-1 від 05.03.06 і договору застави майна від 29.05.03 в забезпечення кредитного договору.

    Як вбачається з матеріалів справи підставою для звернення з заявою про перегляд  ухвали попереднього засідання від 13.03.2007 у справі № 43/862 за нововиявленими обставинами була наявність рішення господарського суду м. Києва від 02.03.2007, згідно якого, борг ТОВ " Халал" у сумі 15230710,44 грн. виник  в зв'язку з  невиконанням ТОВ " Халал" грошових зобов'язань по кредитному договору № 936-20/3-1 від 05.03.2003 і договору застави майна від 29.05.2003, в зв'язку з тим, що був  виданий наказ господарського суду про примусове виконання рішення про стягнення суми боргу за вказаним кредитним договором і договором застави майна, у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання ТОВ " Халал" по кредитному договору вважаються припиненими,  в зв"язку з чим  на підставі ст. 593 ЦК України зобов'язання ПП " Тіман" за договором застави майна як майнового поручителя ТОВ " Халал" по кредитному договору також вважаються припиненими. Про нововиявлені обставини, а саме про визнання одночасно АБ " Київська Русь" кредитором ПП " Тіман" а також ТОВ " Халал" за зобов'язаннями по кредитному договору № 936-20/3-1 від 05.03.2003 і договорів застави майна в забезпечення вказаного кредитного договору, заявнику стало відомо 25 квітня 2007, коли представник заявника зміг ознайомитися з матеріалами справи № 43/862 про визнання ПП " Тіман" банкрутом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у відповідності зі ст. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тобто, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо. Таким чином, виходячи з викладеного ПП " Тіман" , як майновий поручитель взяв на себе обов'язок нести повну відповідальність за першого відповідача (позичальника). Солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя  дає право кредитору  отримати задоволення своїх вимог    за рахунок  боржника чи поручителя,  або з обох зобов'язаних осіб  в межах загальної  суми заборгованості, в зв'язку з чим  визнання господарським судом  грошових вимог банку в процедурі банкрутства боржника за кредитним договором –ТОВ " Халал" не позбавляє КБ " Київська Русь" права на звернення  в процедуру банкрутства майнового поручителя –ПП  "Тіман" за задоволенням своїх грошових вимог.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України  зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявність рішення господарського суду та наказу про примусове виконання рішення про стягнення боргу за кредитним договором з ТОВ " Халал"   не є підставою припинення зобов'язання, які передбачені главою 50 ЦК України, в зв'язку з чим суди попередніх інстанцій безпідставно зробили висновки про припинення основного кредитного зобов'язання, а також припинення права застави.

Відповідно до вимог ст. 112 ГПК України  господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.  

Виходячи з викладеного,  факт визнання одночасно АБ " Київська Русь" кредитором ТОВ " Халал" та ПП " Тіман" за зобов'язанням по кредитному договору № 936-20/3-1 від 05.03.2003. та договору застави майна в забезпечення вказаного кредитного договору у справах про банкрутство     № 43/862 та  № 15/122-б   на має істотного значення для висновків господарського суду, які викладені в ухвалі попереднього засідання від  13.04.2007 у справі № 43/862 про визнання ПП " Тіман" банкрутом, в зв'язку з чим не спростовують факти, які були покладені в основу ухвали попереднього засідання, в частині розгляду вимог АБ " Київська Русь".

         Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу АБ "Київська Русь"  задовольнити частково.   

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2007 та ухвалу господарського суду м. Києва від 06.07.2007 скасувати.    

 В задоволенні заяви ПП " Тіман" про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 13.04.2007 у справі № 43/862 за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 13.04.2007 у справі № 43/862 в частині визнання Акціонерного банку " Київська Русь"   кредитором  Приватного  підприємства " Тіман"  залишити без змін.

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          Л.В. Продаєвич