Постанова

від 29.10.2007 по справі 43/862

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/862

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.10.2007                                                                                           № 43/862

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Коваленка В.М.

 суддів:              

 при секретарі:             

 За участю представників:

 ініціюючого кредитора: не з'явились;

 боржника: Нікіфоров І.К. (дов. від 01.06.2007 р, б/н);

Акціонерного банку “Київська Русь”: Нікітіна Т.С. (дов. від 01.08.2007 року № 154);

Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: не з'явились;

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві: не з'явились; арбітражний керуючий -  розпорядник майна: не з'явився;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного банку "Київська Русь"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 06.07.2007

 у справі № 43/862  

 за заявою                               Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу "Харківстальконструкція" Черкаське спеціалізоване управління №140"

 до                                                   Приватної фірми "Тіман"

 про                                                  визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року у справі №43/862 за заявою Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140” (далі – ініціюючий кредитор, ДП АТЗТ “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140”) до Приватного підприємства “Тіман” (далі – боржник, ПП “Тіман”) про визнання банкрутом зобов'язано розпорядника майна боржника Осипчука В.М. виключити грошові вимоги Акціонерного комерційного банку “Київська Русь” (далі – кредитор, АБ “Київська Русь”) у розмірі 2 092 376,68 грн. з реєстру вимог кредиторів та виключити Акціонерний комерційний банк “Київська Русь” з числа членів комітету кредиторів; відхилено клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Акціонерний банк “Київська Русь” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування апеляційних вимог Акціонерний банк “Київська Русь” вважає ухвалу від 06.07.2007 року необґрунтованою, безпідставною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. По-перше, обставини, на які посилався боржник в заяві, не є нововиявленими, а були відомі раніше, оскільки керівником боржника та керівником ТОВ “Халал”, майновим поручителем якого є боржник, є одна і та сама особа. По-друге, боржник та ТОВ “Халал” є солідарними боржниками Акціонерного банку “Київська Русь”, а, отже, пред'явлення вимоги до солідарного поручителя не ставиться в залежність від пред'явлення вимоги спочатку до боржника. По-третє, оскільки вартість переданого в іпотеку боржником Акціонерному банку “Київська Русь” майна в забезпечення виконання зобов'язання ТОВ “Халал” була недостатньою, банк звернувся з позовом до господарського суду, рішення якого не виконувалось, а  тому, Акціонерний банк “Київська Русь” розпочав процедуру банкрутства ТОВ “Халал”. Крім того, оскільки Акціонерний банк “Київська Русь”  є заставодержателем, то кошти від реалізації майна повинні першочергово бути спрямовані на погашення вимог АБ “Київська Русь”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 року апеляційну скаргу Акціонерного банку “Київська Русь” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12 год. 00 хв. 08.10.2007 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2007 року, у зв'язку з неявкою представників боржника, ініціюючого кредитора, інших кредиторів, розпорядника майна, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 14 год. 00 хв. 29.10.2007 року.

29.10.2007 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники ініціюючого кредитора та боржника. Розпорядник майна та представники ініціюючого кредитора, інших кредиторів в судове засідання не з'явились.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі розпорядника майна, представників ініціюючого кредитора та інших кредиторів.

Представник Акціонерного банку “Київська Русь” в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та, уточнивши вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу повністю та залишити без змін ухвалу від 13.04.2007 року.

Представник боржника щодо задоволення апеляційної скарги заперечував в судовому засіданні та просив її відхилити, а спірну ухвалу залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників Акціонерного банку “Київська Русь” та боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного банку “Київська Русь” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст. 106 ГПК України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду. 

Як визначено частиною 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 02.08.1992 року № 2343-XII встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.10.2005 року за заявою Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140” було порушено провадження у справі № 43/862 про банкрутство Приватного підприємства “Тіман”, введено процедуру розпорядження майном боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче засідання на 17.11.2005 року.

Заява Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140” обґрунтована тим, що у боржника перед ініціюючим кредитором є визнана господарським судом заборгованість в розмірі 212 904,44 грн.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 17.11.2005 року у справі № 43/862 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора на суму 212 904,44 грн.; зобов'язано заявника подати за його рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування; призначено розпорядником майна, якого зобов'язано надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено попереднє засідання на 10.02.2006 року.

08.12.2005 року на виконання ухвали суду в газеті “Урядовий кур'єр” було опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ПП “Тіман”.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року у справі № 43/862 визнано кредиторами: Дочірнє підприємство акціонерного товариства закритого типу “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140” на суму 213 107,15 грн.; Акціонерний банк “Київська Русь” на суму 2 092 376, 68 грн.; Лівобережну міжрайонну виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 875,00 грн.; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 502, 96 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 2 306 861,79 грн.; зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві в розмірі 502, 96 грн.; зобов'язано розпорядника майна повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів.

07.05.2007 року ПП “Тіман” звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року у справі № 43/862 за нововиявленими обставинами та просило скасувати ухвалу попереднього засідання від 13.04.2007 року у справі № 43/862 про визнання ПП “Тіман” банкрутом в частині визнання кредитором АБ “Київська Русь” на суму 2 092 376,68 грн.

Заявою від 03.07.2007 року боржник уточнив свої вимоги та просив від боржника надійшла заява про уточнення до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду м. Києва від 13.04.2007 року. Згідно вказаних уточнень боржник просив внести змін дол. реєстру вимог кредиторів ПП “Тіман”, затверджених ухвалою попереднього засідання, виключивши з реєстру вимоги АБ “Київська Русь” в сумі 2 092 376,68 грн., та виключити АБ “Київська Русь” з числа членів комітету кредиторів.

Крім того, 14.06.2007 року від розпорядника майна боржника та голови комітету кредиторів боржника до господарського суду м. Києва надійшло клопотання з проханням визнати ПП “Тіман” банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру; призначити ліквідатором арбітражного керуючого Осипчука Віктора Миколайовича.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року у справі № 43/862 зобов'язано розпорядника майна боржника Осипчука В.М. виключити грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн. з реєстру вимог кредиторів; виключити АБ “Київська Русь” з числа комітету кредиторів; клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн. до ПП “Тіман” виникли на підставі договору застави від 06.03.2003 року, укладеного між АБ “Київська Русь” (Заставодержателем) та ПП “Тіман” (Заставодавець), згідно умов якого, Заставодавець передав Заставодержателю в заставу належне йому на праві власності нерухоме майно в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Халал” (Позичальник) (далі – ТОВ “Халал”) зобов'язань за кредитним договором від 03.03.2003 року № 936-20/3-1 та додаткових угод до нього, укладеним з АБ “Київська Русь”.

28.02.2007 року ухвалою господарського суду м. Києва за заявою АБ “Київська Русь” було порушено провадження у справі № 15/122-б про банкрутство ТОВ “Халал”.

Вказана заява АБ “Київська Русь” обґрунтована тим, що у ТОВ “Халал” перед АБ “Київська Русь” є визнана господарським судом заборгованість в розмірі 15 230 710,44 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням кредитного договору від 03.03.2003 року № 936-20/3-1, забезпеченого договором застави від 06.03.2003 року.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 13.03.2007 року у справі № 15/122-б визнано розмір вимог АБ “Київська Русь” до ТОВ “Халал” в розмірі 3 194 835,44 грн.

Проаналізувавши норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 року № 2343-XII, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що кредитор за межами справи про банкрутство не може отримати задоволення грошових вимог, оскільки, це призведе до механічного зменшення частин інших кредиторів в обох справах на користь Акціонерного комерційного банку “Київська Русь”, тобто до порушення інтересів інших кредиторів.

Як визначено ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до. ст.. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ст.. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки у справі № 18/39 АБ “Київська Русь” заявило вимоги до ТОВ “Халал” на стягнення усієї суми заборгованості за кредитним договором, забезпеченим заставою, які були задоволені рішенням господарського суду м. Києва від 02.03.2007 року у даній справі, то таким чином, АБ “Київська Русь” немає правових підстав вимагати стягнення суми заборгованості за вказаним договором також від ПП “Тіман”.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно виключив грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн., які виникли на підставі порушення кредитного договору, забезпеченого договором застави, з реєстру вимог кредиторів ПП “Тіман” у справі № 43/862.

Крім того, ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року у справі № 43/862 розпорядника майна боржника Осипчука В.М. зобов'язано виключити АБ “Київська Русь” з числа комітету кредиторів та відхилено клопотання розпорядника майна боржника про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст.. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 року № 2343-XII, учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про вибори членів комітету кредиторів; визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; інші питання, передбачені цим Законом.

Таким чином, оскільки грошові вимоги АБ “Київська Русь” в розмірі 2 092 376,68 грн., з реєстру вимог кредиторів виключені, то, згідно ст. 16 вказаного Закону, АБ “Київська Русь” не є учасником зборів кредиторів та не може входити до комітету кредиторів.

Відтак, місцевий господарський суд правомірно зобов'язав розпорядника майна боржника Осипчука В.М. виключити АБ “Київська Русь” з числа комітету кредиторів.

Разом з тим, оскільки клопотання від 14.06.2007 року щодо визнання ПП “Тіман” банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Осипчука Віктора Миколайовича надійшло від розпорядника майна боржника та голови комітету кредиторів боржника на підставі рішення загальних зборів кредиторів,  де АБ “Київська Русь” має більшість голосів, а саме 2 092 голоси, то господарський суд м. Києва обґрунтовано відхилив зазначене клопотання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи АБ “Київська Русь”, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 101 – 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Ухвалу господарського суду м. Києва від 06.07.2007 року по справі № 43/862 за заявою Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу “Харківстальконструкція” Черкаське спеціалізоване управління № 140” до Приватного підприємства “Тіман” про визнання банкрутом залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного банку “Київська Русь” –  без задоволення.

2.          Справу № 43/862 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді