Рішення

від 05.03.2008 по справі 4/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05.03.2008                                                                                 Справа №  4/2-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    відкритого акціонерного товариства "Херсон Діпромісто" м. Херсон

до   товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інформ" м. Херсон  

про   стягнення   7.692грн.95коп.

за участю   представників сторін:

від  позивача   - уповноважена особа  Карасьов І.О.

від  відповідача  - уповноважена особа  Лебєдєва Т.О.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 7692грн. 95коп. збитків за користування нежилим приміщенням загальною площею 52,9 кв. м., розташованим за адресою: м. Херсон бульвар Мирний 3, на 3 поверсі 1 корпусу будівлі. Він посилається на несвоєчасні розрахунки  за  оренду відповідно до  умов договору оренди від 06.05.2006року № 12-06, строк дії якого скінчився.

Заявою від 28.01.2008 року позивач уточнив  позовні вимоги, пояснивши, що п. 6.2 договору передбачено, що умови цього договору зберігають свою силу протягом всього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря по орендній платі - до повного виконання зобов'язань та погашення заборгованості. З урахуванням викладеного він просить стягнути з відповідача 7692грн. 95коп. заборгованості на підставі договору оренди № 12-06 від 06.05.2006 року.

Відповідач позовні вимоги  визнає  частково, пояснивши, що  позивачем не  надано  належних  доказів на обгрунтування  розміру комунальних платежів, а за умовами  договору оренди, комунальні послуги не  можуть перевищувати  державних  тарифів за 1 кв.м. орендованої  площі, тому нараховані  комунальні платежі за період  з  січня по  травень  2007року  він  не  визнає.

Справа розглядалася з  перервами, які  оголошувалися в засіданнях суду 20.02.2008року та 28.02.2008року.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи  докази, заслухавши представників  сторін, суд  -

                                        в с т а н о в и в:

06 травня 2006року   між  позивачем та відповідачем  укладено  договір  оренди  нежилих приміщень №12-06. Згідно з зазначеним  договором  в користування відповідача на умовах  оренди позивач передав   нежилі приміщення  загальною  площею 52,9кв.м., розміщенні  в м.Херсоні, бульвар Мирний  №3 на 3 поверсі 1 корпусу. Факт  передачі зазначених  приміщень та їх  фактичне  використання до 06.04.2007року не  заперечувалося і представником відповідача в засіданні суду.  

Відповідно до  пункту 6.1 договору його  укладено  строком  до  06.04.2007року включно. При цьому  пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що   умови  договору  зберігають  силу на протязі строку  його дії, а в частині  зобов'язань  відповідача  по орендній платі  - до  повного  виконання  зобов'язань  і погашення   заборгованості.

Як  свідчать  матеріали  справи, фактично  договір  оренди від 06.05.2007року  припинив дію 06.04.2007року шляхом повернення відповідачем об'єкту оренди позивачу, з  чим погодилися представники сторін  в засіданні суду.

Звертаючись  з  позовом, позивач  просив стягнути  з відповідача заборгованість по  орендній платі і комунальних  платежах  в загальній сумі 7692грн.95коп.  

В наступних  засіданнях позивач уточнив позовні вимоги та просить  стягнути  4829грн.46коп., як заборгованість  по  орендній платі за період з жовтня 2006року по квітень 2007року  та 2863грн.49коп.  на відшкодування комунальних  витрат  за період з  січня 2007року по травень 2007року.

Підставою  позовних  вимог  позивач зазначає ст. 193, 224 ГК України, ст. 525, 526, 610, 611, 612, 623 ЦК України, посилаючись  на невиконання відповідачем обов'язків по розрахунках   за  оренду та відшкодування комунальних послуг.

Таким чином,   між  сторонами  виникли господарські відносини  на підставі договору оренди від  06.05.2006року.

За умовами  пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 договору оренди відповідач прийняв на себе обов'язки  щомісячно сплачувати  орендну плату    та відшкодовувати  витрати   за комунальні послуги , усі види спожитої  електроенергії, витрати   з  експлуатаційних  затрат позивача на інженерні мережі і комунікації та прибирання місць загального  користування  пропорційно  площі орендованих  приміщень. При цьому  орендна плата відповідно до  пункту 3.2 договору оренди сплачується відповідачем  в формі 100% попередньої оплати до  початку місяця, за який вона перераховується. Комунальні платежі сплачуються за умовами  пунктів 3.3.- 3.3.6 договору  на підставі рахунку позивача  за державними  тарифами.

За розрахунком позивача, заборгованість  відповідача з  орендної  плати  за період з жовтня 2006року по  фактичне  користування майном, з  урахування  зарахування  зустрічних  однорідних  вимог на суму 7700грн.00коп., становить 4829грн.46коп. Цей борг  підтверджується наданим додатково розрахунком суми  позову і не  заперечується позивачем. Оскільки  в засідання суду відповідач не  надав доказів сплати  зазначеного  боргу, позовні вимоги про стягнення 4829грн.46коп. орендної плати підлягають  задоволенню.

При зверненні з  позовом, позивач не  надав документального обгрунтування розрахунку суми  позову в частині комунальних  платежів, тому судом двічі оголошувалися перерви в засіданнях  суду, чим надавалася змога позивачу надати  обгрунтування розрахунку в частині відшкодування 2863грн. 49коп. комунальних платежів.

Обгрунтування механізму розрахунку  відшкодування комунальних  платежів суду не  надано. При цьому, позивач посилається лише на несплату відповідачем  комунальних платежів за виставленими  рахунками  за  січень-травень 2007року, які фактично  вручені відповідачу лише в засіданні 28.02.2008року.

Відповідно до  ст.224 ГК України учасник господарських  відносин, який порушив господарське зобов'язання або  установлені вимоги щодо  здійснення  господарської  діяльності, повинен  відшкодувати    завдані цим збитки суб'єкту, права або  законні інтереси  якого  порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою  стороною, втрата або  пошкодження її майна, а також  не одержані нею  доходи, які управнена сторона одержала б  у разі належного  виконання  зобов'язання  або  додержання правил здійснення господарської  діяльності.          

          Зазначеною статтею визначено  загальну норму  щодо  відшкодування збитків  внаслідок наявності  складу господарського  правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між  порушенням  права та збитками. При  наявності таких  обставин  у особи виникає  право на відшкодування  завданих  збитків.

          Притягнення ж  до  господарсько-правової  відповідальності можливе лише при наявності  передбачених  законом умов. Їх  сукупність  утворює  склад  господарського  правопорушення, який є  підставою  господарсько-правової  відповідальності. Склад  господарського  правопорушення, визначений законом для настання  відповідальності у формі  відшкодування  збитків утворюють  наступні елементи:  суб'єкт, об'єкт,  об'єктивну та суб'єктивну  сторону.  

Відсутність  хоча б  одного  із  вище перелічених  елементів, що  утворюють  склад  господарського  правопорушення, звільняє  боржника  від  відповідальності за порушення  у сфері  господарської діяльності, оскільки  його  поведінка  не  може бути  кваліфікована як  правопорушення.

Матеріали  справи  свідчать  про  те, що умовами  договору оренди  передбачено  саме відшкодування позивачу  здійснених  ним витрат  на комунальні послуги (пункт 3.1, 3.3 договору). При цьому, механізм  нарахування комунальних  витрат, які підлягають  відшкодуванню  позивачу, договором не  визначено, а лише зазначено, що  вони нараховуються  щомісячно  за затвердженими  державними  тарифами пропорційно розміру  орендованої відповідачем площі.   Направляючи  відповідачу рахунки  на оплату  комунальних  послуг, та акти  виконаних  робіт, позивач не  надавав до  них  обгрунтованого  розрахунку  фактичних  витрат, тому, як  посилався в засіданні суду відповідач, йому незрозуміло  виходячи  із  чого  нараховані спірні платежі, тим більше, що  вартість  цих  послуг  в березні і квітні 2007 року значно  перевищує вартість  комунальних  послуг  за січень-лютий, коли надавалися послуги з теплопостачання.

В засіданні суду  позивач надав пояснення, що  розрахунки  ним здійснювалися, виходячи  із  вартості  комунальних  послуг   сплачених ним на всю  будівлю   пропорційно  від  площі, яка орендувалася відповідачем.   Однак   документів, які б підтверджували  площу всієї будівлі, не  надав, чим не  підтвердив наданого  суду розрахунку.

Крім  того, відповідно до пунктів 3.3.1-3.3.3 договору оренди комунальні витрати  розраховуються за фактичними витратами орендаря за цінами  діючих  тарифів. Однак жодних  доказів, якими  б  підтверджувалися фактичні витрати  та вартість послуг  за діючими тарифами  позивач  суду не  надав.

Згідно з  вимогами  ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство  в господарських судах  здійснюється на засадах  змагальності. Сторони,  які беруть  участь  у справі, самостійно обгрунтовують свої  вимоги і заперечення поданими  суду доказами. При  цьому, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх  вимог  і заперечень.

Позивачем не  надано  доказів, якими  б  обгрунтовувався механізм нарахування ним  вартості комунальних  послуг, а той розрахунок який ним надано до матеріалів справи, не  підтверджено  належними  доказами, тому він  не  приймається судом як належний доказ  в розумінні статті 34  ГПК України.

Таким чином,  позивачем не  обгрунтовано  належними доказами  розрахунку щодо  відшкодування заборгованості   за комунальні послуги в сумі 2863грн.49 коп.,  тому правові підстави  стягнення зазначеної  суми  відсутні.

З урахуванням  викладеного, позовні вимоги  підлягають  задоволенню  частково  в  сумі 4829грн.46коп.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони  пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог

В засіданні за згодою представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

                     Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд  

                                                  в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  задовольнити  частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інформ" м. Херсон вул.Перекопська № 155 кв. 36   р/р 26001101670301 в Херсонській філії «Брокбизнесбанк» МФО 352372 код 34286152   на користь відкритого акціонерного товариства "Херсон Діпромісто" м. Херсон  бульвар Мирниий, 3 р/р 26005029801536 в Херсонській філії ВАТ «Кредитпромбанк» МФО 352651 код 02498091   -    4.829грн.46коп.  основного боргу,   64грн.04коп.  витрат по сплаті  державного мита  та  74грн.06коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

3. В решті суми позову відмовити.

4. Видати відкритому акціонерному товариству "Херсон Діпромісто" м. Херсон  бульвар Мирниий, 3 р/р 26005029801536 в Херсонській філії ВАТ «Кредитпромбанк»МФО 352651 код 35219658 довідку на повернення із державного бюджету надлишково сплаченого  мита в сумі  667грн.27коп., назначивши в ній, що  оригінал платіжного доручення №  1028 від 05.12.07 про сплату державного  мита знаходиться  в матеріалах  справи.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                           Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 07.03.2008року.