Постанова

від 04.02.2008 по справі 22/46

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/46

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                    тел. 284-37-31

Іменем   України

П О С Т А Н О В А

04.02.08 р.                                                                                          №22/46          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді :                                                                                          Агрикова  О.В.

Судді :                                                                                          Поліщук В.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянського фермерського господарства «Славутич»на рішення господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року,

у справі № 22/46 (Георгіївський В.Д.),

за позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний агроцентр»,                    с. Устимівка, Київської області;

до            Селянського фермерського господарства «Славутич», с. Широка долина, Полтавської області;

про                   стягнення 16 048,17 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний агроцентр» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Селянського фермерського господарства «Славутич»про стягнення 16 048,17 грн., що становить 10590,00 грн. боргу, 951,94 грн. - пені, 3533,40 грн. - штрафу, 167,99 грн. –3% річних та 804,84 грн. - інфляційні втрати позивача внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання відповідачем (а.с.2-4).

06.09.2007 року позивач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про уточнення позовних вимог в якому просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 10 590,00 грн., 225,44 грн. –3 % річних та 808,02 грн. - інфляційних втрат (а.с.120).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року у справі №22/46, позовні вимоги ТзОВ «Міжнародний агроцентр»задоволено. Стягнуто з СФГ «Славутич», на користь  ТзОВ «Міжнародний агроцентр»10590,00 грн. - боргу; 225,44 грн. –3% річних; 808,02 грн. –збитків від інфляції, 116,23 грн. –державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 610,91 грн. невизначеної суми (а.с.137).

Суд першої інстанції посилаючись на ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, дійшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Міжнародний агроцентр»підлягають до задоволення.

 Не погодившись із прийнятим рішенням відповідач, Селянське фермерське господарство «Славутич», подало апеляційну скаргу №145 від 13.11.2007 року (вх. №2-04/2/1009/3106 від 12.12.2007 р.), в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 25.09.2007 року у справі №22/46 та припинити провадження по справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що при винесенні рішення місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які визнано встановленими та висновки місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до невірного вирішення спору.

Зокрема, скаржник зазначає, що звертався до позивача з запитом № 41 про надання підтвердження щодо отримання останнім кошів, але запит залишився без відповіді. Апелянт заперечує проведення оплати в  сумі 1188,00 грн.,  вказує, що матеріали справи не містять рахунок-фактуру № СФ-0000025 від 05.06.2006 року на який посилається місцевий господарський суд, як на доказ проведення оплати. Крім того, Селянське фермерське господарство «Славутич» не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що строк оплати за зобов'язанням настав 12.06.2006 року.    

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.12.2007р. апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Славутич»на рішення господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року у справі № 22/46  прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Жук Г.А., судді: Агрикова О.В., Поліщук В.Ю.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення  місцевого господарського суду від 25.09.2007 року у справі №22/46 та припинити провадження по справі.

Представник ТзОВ «Міжнародний агроцентр»(позивач у справі) під час апеляційного провадження у справі проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року у справі №22/46 вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

ТзОВ «Міжнародний агроцентр»передало Селянському фермерському господарству «Славутич»гербіцид Зелек Супер 12,5% к.е. в кількості 65 л. загальною вартістю 11 778,00 грн. включаючи ПДВ, що підтверджено наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000024 від 05.06.2006 року (а.с.13) та довіреністю серії ААД № 653732 від 05.06.2006 року (а.с.14).

Позивач стверджує, що відповідачем частково, в сумі 1188,00 грн., оплачено вартість отриманої продукції, в підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено меморіальний ордер № 534_90 від 05.06.2006 року (а.с.112) та копію банківської виписки (а.с.125), з яких вбачається, що СФГ «Славутич»сплатило 1 188,00 грн. в рахунок оплати  засобів захисту рослин відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000025 від 05.06.2006 року.

07.12.2006 року позивач надіслав відповідачу лист № 1236 з вимогою погасити заборгованість по оплаті вартості отриманого гербіциду.  

Відповідач заперечив існування боргу, стверджуючи, що розрахунки за придбаний гербіцид «Гелек Супер»проведено ним одразу, сплативши 11 778,00 грн. безпосередньо представнику позивача ТОВ «Міжнародний агроцентр».  (а.с.24).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає  до задоволення частково з таких підстав.

Приписи ст.ст. 11, 509 ЦК України  визначають –зобов'язанням є   правовідношення,  в якому одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема такими підставами є: договори та інші правочини.   

В силу вимог статей 202, 208 ЦК України, двостороннім правочином є погоджена дія двох осіб, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини між юридичними особами, якими є сторони у справі, належить вчиняти у письмовій формі.

Пункт 1 частини 1 статті 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини 1 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також  правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно частини 2 ст. 206 ЦК України, юридичній особі, яка сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, який підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.  

В судовому засіданні позивачем, представлено копію договору № 187/25 від 05.06.2006 року. Враховуючи, що представлений договір не містить підпису сторін, колегія суддів оцінює представлений документ, як намір сторін на укладення договору, який не може бути належним та допустимим доказом укладення сторонами письмового договору з умовами викладеними в представленій копії.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що між  сторонами  укладено договір в простій письмовій формі шляхом обміну  накладною № РН-0000024 від 05.06.2006 року на відпуск продукції «Зелек Супер»12,5% к.е. в кількості 65 л. за ціною 151,00 грн.  на суму 11778,00 грн. в т.ч. ПДВ –1963,00грн., виданою позивачем та  довіреністю серії ААД № 653732 від 05.06.2006 року, виданою  відповідачем на право отримання гербіциду «Зелек Супер»12,5% к.е. в кількості 65 л.  на  підставі чого між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), зобов'язався передати у встановлений строк  продукцію (товари) у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язався прийняти продукцію (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК  України, ст. ст. 193, 199 ГК України зобов'язання  повинні  виконуватись належним чином, відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, при цьому, одностороння відмова  від  виконання  зобов'язань  не допускається.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи доведено та не заперечено сторонами що позивачем передано  а відповідачем отримано гербіцид «Зелек Супер»12,5% к.е. в кількості 65 л. загальною вартістю 11 778,00 грн. (включаючи ПДВ), що підтверджено видатковою накладною № РН-0000024 від 05.06.2006 року (а.с.13) та довіреністю серії ААД № 653732 від 05.06.2006 року (а.с.14). Видаткова накладна підписана повноваженими особами сторін про передачу та отримання відповідачем продукції.

Твердження відповідача про те, що розрахунки за придбаний гербіцид «Гелек Супер»він провів одразу, сплативши ТОВ «Міжнародний агроцентр»11 778,00 грн., правомірно не прийнято місцевим  господарським судом до уваги з огляду на те, що відповідачем не представлено будь-яких належних доказів такої сплати. Судом правомірно не прийнято до уваги, як належні докази оплати вартості продукції, представлені відповідачем копії розхідного касового ордеру від 05.06.2006 року та авансового звіту №11а від 05.06.2006 року на одержання та  витрачення коштів з каси СФГ «Славута»в сумі 12000 грн. Представлені документи є доказами отримання уповноваженою особою грошових коштів з каси господарства, але не є доказом оплати  вартості  гербіцидів позивачу.

Твердження відповідача про те, що він не проводив розрахунків за спірну продукцію через ВАТ «Кредитпромбанк»спростовується представленими в матеріалах справи меморіальним ордером № 534_90 від 05.06.2006 року про оплату на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний агроцентр» 1188,00 грн. (а.с.112), в графі «призначення платежу»міститься запис про проведення оплати  від СФГ «Славутич»за засоби захисту рослин.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду  про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті вартості отриманих відповідачем засобів захисту рослин в сумі 10590,00 грн. ( 11778,00 грн. - 1188,00 грн.).

У відповідності до вимог ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до листа Верхового Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р з рекомендаціями стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому слід вважати, що сума, внесена за період с 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо с 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено лист-вимогу № 1236 07.12.2006 року, таким чином право вимоги у ТОВ «Міжнародний агроцентр»настало 15.12.2006 року, а до господарського суду Полтавської області, як свідчить штемлель  концелярії господарського суду, позивач звернувся 25.01.2007 року.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла до висновку, що на час звернення до суду у позивача не наступив строк вимоги про стягнення річних та інфляційних втрат, а тому позовні вимоги в частині стягнення 808,02 грн. інфляційних втрат та 225,44 грн. річних не підлягають до задоволення.

Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року  з відповідача стягнуто 610, 91 грн., щодо якої судом не надано обґрунтування ні в мотивувальній ні в резолютивній частинах рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року у справі № 22/46 прийняте місцевим господарським судом за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеність обставин, що мають значення для справи та недоведеністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що є підставою  скасування рішення суду на підставі ст. 104 ГПК.  

Судові витрати за розгляд справи розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог  у відповідності до п. 2 ч. 1ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Славутич»на рішення господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року у справі № 22/46 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 25.09.2007 року у справі № 22/46 скасувати частково.

3.          Прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний агроцентр».

4.          Стягнути з Селянського фермерського господарства «Славутич»(360320,  Полтавська область, Велико-Багачанський район, с. Широка Долина, р/р 26004540159 в АТ «Полтава-Банк», МФО 331489, ідентифікаційний код 21040251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний агроцентр»(08653, Київська область, с. Устимівка, вул. Леніна, 8 р/р 26006449800022 в ВАТ «Кредитпромбанк»м. Київ, МФО 300863, ідентифікаційний код 33894273) 10 590,00 грн. основного боргу.

5.          В решті частини позову відмовити.

6.          Стягнути з Селянського фермерського господарства «Славутич»(360320, Полтавська область, Велико-Багачанський район, с. Широка Долина, р/р 26004540159 в АТ «Полтава-Банк», МФО 331489, ідентифікаційний код 21040251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний агроцентр»(08653, Київська область, с. Устимівка, вул. Леніна, 8 р/р 26006449800022 в ВАТ «Кредитпромбанк»м. Київ, МФО 300863, ідентифікаційний код 33894273) 105,89 грн. в повернення державного мита та 77,87 грн. в повернення витрат за судово-інформаційне забезпечення судового процесу за розгляд справи в суді 1 інстанції.

7.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний агроцентр»(08653, Київська область, с. Устимівка, вул. Леніна, 8 р/р 26006449800022 в ВАТ «Кредитпромбанк»м. Київ, МФО 300863, ідентифікаційний код 33894273) на користь Селянського фермерського господарства «Славутич»(360320, Полтавська область, Велико-Багачанський район, с. Широка Долина, р/р 26004540159 в АТ «Полтава-Банк», МФО 331489, ідентифікаційний код 21040251) 38,60 грн. в повернення державного мита   за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

8.          Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні виконавчі документи.

9.          Справу № 22/46 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                    Жук Г. А.

Судді :                                                                                               Агрикова  О.В.

Судді :                                                                                               Поліщук В.Ю.

Дата відправки