Постанова

від 29.01.2008 по справі 5/680

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/680

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

---

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.01.2008  року                                                            Справа № 5/680

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                             Баннової Т.М.

                                                            Парамонової Т.Ф.                      

за присутністю секретаря

судового засідання                                        Антонової І.В.

та представників сторін:

від заявника скарги                              - повноважний представник не прибув,

від  позивача                                        - Агєєнко В.П., інженер –претензіоніст,

                                                            довіреність від 13.01.06 № Н-01/58,

-          Саражина І.М., начальник юридичного сектору,

довіреність від 10.11.07 № Н-01/4216,

від відповідача                                        - повноважний представник не прибув,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                         Державного підприємства „Луганськвугілля”

                                                            в особі Відокремленого підрозділу

                                                            „Групова збагачувальна фабрика

„Слов”яносербська”, смт. Лозівський

Слов”яносербського району Луганської області  

на рішення                                                  

господарського суду                              Луганської області

від                                                            20.12.07 (підписано 25.12.07)

по справі                                                  № 5/680 (суддя Закропивний О.В.)

за позовом                                                  Державного підприємства

„Донецька залізниця” в особі Луганської

дирекції залізничних перевезень

Донецької залізниці, м. Луганськ             

 

до відповідача                                        Державного підприємства

„Луганськвугілля”, м. Луганськ      

     

про                                                             стягнення 85 680 грн. 00 коп.

     

                                                         В С Т А Н О В И В:

          Державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Луганськ (далі за текстом –ДП „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, позивач по справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до державного підприємства „Луганськвугілля”, м. Луганськ (далі за текстом –ДП „Луганськвугілля”, відповідач по справі) про стягнення штрафу у розмірі 85 680 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 20.12.07 по справі                       № 5/680 позовні вимоги задоволенні повністю у зв'язку з документальним  доведенням вимог та відповідністю нормам чинного законодавства.   

          Не погоджуючись з рішенням, ДП „Луганськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Групова збагачувальна фабрика „Слов”яносербська” звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02.01.08  № 3, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.   

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що у залізничній накладній № 49617704 було зазначено масу вантажу, проти якої залізниця не заперечувала стосовно невідповідності; що комерційний акт, складений за результатами перевірки на станції Родаково, має два листа, при цьому ні на одному з них не зроблено відмітки про наявність ще одного листа, основний акт (перший лист) не підписано особами, які приймають участь при переваженні, у розділі „Ж” комерційного акту відсутня відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув разом з актом попутної станції; що при розгляді справи у місцевому господарському суду виявилося, що копії документів не відповідають оригіналам, наданих позивачем суду, отже дані обставини дають підстави вважати, що оригінали документів були приведені у відповідність законодавству пізніше.   

            

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 15.01.08 у справі № 5/680 прийняв апеляційну скаргу до апеляційного провадження.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду по справі для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Семендяєва І.В., суддя –Баннова Т.М., суддя – Парамонова Т.Ф.

          Заявник апеляційної скарги та відповідач не забезпечили явку своїх повноважних та компетентних представників сторін, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.  

          Запереченням № 433-5 від 23.01.08 позивач відхилив доводи скарги.  

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом першої інстанції надана належна оцінка обставинам справи та зроблено обґрунтований висновок про доведеність позивачем факту невірного зазначення відповідачем маси вантажу у накладній № 49617704.

          Згідно із статтею 3 Закону України „Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Стаття 5 Статуту залізниць України відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

          Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі – Статут залізниць) накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

          Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами ст. 24 Статуту залізниць залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст. 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

          Частиною першою ст. 26 Закону України  „Про залізничний транспорт” передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02  № 334.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Згідно з п. 8 цих Правил якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644. Пунктом 4.3 цих Правил передбачено, що при складанні акта в графі 5 накладної зазначаються його номер і коротко причина його складання („про недостачу

---

місць”, „про недостачу маси

---

кг”, „про відсутність пломб” тощо).

          Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00, у графі комплекту перевізних документів „Маса вантажу в кг, визначена відправником” –вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюється вантажовідправником.

          Згідно п. 52 Статуту залізниць на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача.

          Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку –граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно зі ст. 53 Статуту залізниць у разі, якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на шляху проходження виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, про що складено комерційний акт, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу. При цьому, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, то станція новий акт не складає, а в розділі „Є” комерційного акта попутної станції робить відповідну відмітку. При розходженні відомостей, вказаних в акті попутної станції, з фактичними даними при перевірці вантажу на станції призначення, складається новий комерційний акт (п.12 Правил складання актів).

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Луганської області, 08.05.07 маршрутом зі станції відправлення Слов'яносербськ   ДП „Донецька залізниця” за залізничною накладною № 49617704 до станції Бурштин ДП „Львівська залізниця” у вагонах №№ 66342512, 66676883, 64373905, 67609412, відповідач відправив вугілля кам'яне: марка „ГСШ” - концентрат, клас 0-13мм.

На попутній станції Родаково ДП „Донецька залізниця” 08.05.07 здійснило контрольну перевірку маси вантажу.

Як слідує з матеріалів даної справи, відповідач за накладною № 49617704 вказав такі дані відносно маси вугілля: у вагонах № 66342512 –69, 0 тн., № 66676883 –62, 0 тн., 64373905 –69,0 тн.; № 67609412 –66, 0 тн.

За результатами контрольного переваження зазначеного вантажу, яке здійснено на 150-тонних тензометричних вагах, справний стан яких підтверджений технічним паспортом (а. с. 21-23), позивачем встановлено, що фактично у вагоні № 66342512 завантажено 65920 кг вугілля, тобто менше на 3080 кг вантажу; у вагоні № 66676883 завантажено 57400 кг вантажу, менше на 4600 кг; у вагоні № 64373905 –64780 кг, менше на 4220 кг; у вагоні № 67609412 –62180 кг, менше на 320 кг.

Наслідки контрольної перевірки позивач у встановленому порядку оформив  актом загальної форми № 6 від 08.05.07 (а. с. 15) та комерційним актом БІ 563284/5 від 08.05.07 (а. с. 13-14).

В накладній № 49617704 у графі 5 залізницею на станції Родаково здійснено запис про складання вищевказаного комерційного акту (а. с. 12).

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не були з'ясовані суттєві обставини справи, якими є те, що копія комерційного акту БІ 563284/5, яку позивач додав до претензії № 412/35-2/6 від 04.06.07 (а. с. 9), не відповідає оригіналу, який позивач надав господарському суду, не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.   

Відповідач у апеляційній скарзі не пояснив, чому зазначені обставини призвели до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

Як слідує із заперечення на позов від 06.12.07 (а. с. 48), відповідач вважає, що оригінал і копія комерційного акту не є ідентичними; комерційний акт на декількох сторінках, про що не зроблена відмітка як на першому, так і на другому листі комерційного акту; основний комерційний акт (перший лист) не підписаний особами, які приймали участь у переважуванні.

Але зазначені відповідачем порушення не є такими, що дають можливість вважати, що комерційний акт складений з порушеннями, які дають підставу не приймати комерційний акт до уваги як доказ у справі.

Відповідно до п. 8 Правил складання актів комерційний акт складається у трьох примірниках, перший –у разі відповідальності перевізника, висилається для службового розслідування, другий –видається станцією призначення одержувача за його вимогою, а третій зберігається на станції. Як пояснює позивач у запереченні на апеляційну скаргу, при запиті ДП „Донецька залізниця” на станцію призначення була отримана копія комерційного акту від станції призначення, в якій в розділі „Ж” зазначено, що при перевірці різниці проти цього акту не виявлено.  

Розпис усіх представників, які приймали участь при зважуванні вантажу, у комерційному акту проставлені. Форма ГУ –105 (додаток до комерційного акту) складається при складанні комерційного акту на кілька відправок у разі необхідності, де вказується про кожну відправку окремо. У даному випадку комерційний акт складався на групу вагонів по одній відправці і в комерційному акті не вмістився сам текст, тому продовження цього тексту було виконане на копії комерційного акту, на якій вказано „продовження комерційного акту № 563284/5”, тому підписи були поставлені по закінченню складання комерційного акту.  

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Отже комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами зі справи (роз'яснення Президії Вищого господарського суду України щодо вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею № 04-5/601 від 29.05.02, Оглядовий лист Вищого господарського суду України № 01-8/917 від 29.11.07). Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Пунктом 3 Правил складання актів встановлено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

У даному випадку станцією Родаково при встановленні неправильно зазначених відправником у перевізному документі відомостей про масу вантажу під час перевезення, крім комерційного акту, було оформлено акт загальної форми № 6 від 08.05.07, підписаний робітниками станції Родаково, які приймали участь при переваженні вантажу, на станцію відправлення дана телеграма за підписом начальника станції Родаково № 185 від 08.05.07.            

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що вага вантажу визначена на 150 тн вагах, про що був зроблений запис у книзі переважування, і ніяких претензій з боку залізниці не було.

Викладене спростовується наступним.

При відвантаженні вугілля зі станції відправлення Слов”яносербськ відповідачем самостійно була визначена вага вантажу і ним же були ці дані внесені до залізничної накладної в графу „маса”, що підтверджується записами в самій накладній. Переваження на станції відправлення не робилося, що підтверджено також довідкою начальника станції, тому не могло бути і зауважень на станції відправлення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Станція Родакове - попутна станція, на якій встановлені тензометричні ваги, тому перевірити дану відправку мала повне право.

Відмітка залізниці про складання комерційного акту в графі № 5 залізничної накладної проставлена.

Посилання відповідача на акт звірки по кількості та якості № 442 від 31.05.07 не може підтверджувати факт отримання вугільної продукції у кількості 226 тн., що відповідає даним, вказаним у перевізних документах, так як цей акт був відповідачем складений тільки по сертифікату на якість і ніякої комісійної прийомки не було.

Так, у акті звірення № 442 від 31.05.07 (а. с. 49) кількість вугілля визначена по даті надходження та по номеру якісного посвідчення і відповідно зазначеним у акті даним не по кожному вагону, а по декількох, номери вагонів та залізничних накладних у акті № 442 не зазначені. В матеріалах справи відсутні докази того, що до спірної відправки вагону № 49617704 відноситься саме якісне посвідчення № 78, за яким підтверджується надходження 266 тн. вугілля.                              

          На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 у справі № 5/680 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за подання скарги покладається на заявника скарги.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Групова збагачувальна фабрика „Слов”яносербська”, смт. Лозівський Слов”яносербського району від 02.01.08 № 3 на рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 по справі № 5/680 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 20.12.07 по справі                   №  5/680  залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                                      І. В. Семендяєва

Суддя                                                                                         Т.М. Баннова   

Суддя                                                                                        Т.Ф. Парамонова