Постанова

від 25.02.2008 по справі 12/352

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/352

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

25.02.08                                                                                           Справа  № 12/352

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Дух Я.В.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Карасьова В.В.

від відповідача (скаржник) –Грибок Л.Т.

розглянув апеляційну скаргу Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств, від 11.01.2008 року вих.№21

на рішення господарського суду Рівненської області від 25.12.2007 року (підписане 29.12.2007 року), суддя О.Г.Крейбух,

у справі №12/352

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар», м.Татарбунари, Одеська область

до відповідача Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств, м.Рівне

про стягнення в сумі 38472,24 грн.

                                                       в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Рівненської області від 25.12.2007 року по справі №12/352 позов задоволено частково, стягнено з Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств»на користь ТзОВ «Агро-Дар»основний борг у розмірі - 28954,08 грн., пеню в сумі - 2950,11 грн. Припинено провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 4000 грн. Відмовлено у позові в частині стягнення 2568,13 грн. пені.

Суд першої інстанції свій висновок мотивує тим, що відповідач зобов'язання згідно договору від 1 січня 2006 року №10/2006 перед позивачем належним чином не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково, та керуючись ст.526 ЦК України визнає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 28954,08 грн. - основного боргу, щодо частини стягнення - 4000,00 грн., то провадження у справі в цій частині припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України,  в зв'язку із сплатою відповідачем цієї суми 13.11.2007р.

Крім того, господарський суд із врахуванням ч.6 ст.232 ГПК України вважає підставною заявлену до стягнення пеню в сумі 2950,11 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 25.12.2007 року по справі №12/352, вказуючи на те, що позивач посилається на неоплату товару отриманого по накладній №СВ-0000827 від 19.10.2006 року, проте скаржник зазначає, що ним було надано докази того, що зобов'язання щодо оплати товару отриманого по цій накладній виконані в повному обсязі.

Крім того, на думку скаржника господарським судом Рівненської області безпідставно відхилено клопотання відповідача щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на підставі ст.233 ГПК України.

Представник скаржника (відповідача) вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема вказувала на те, що відповідно до п.4.3 договору на поставку товару №10/2006 від 1 січня 2006 року покупець проводить оплату на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження товару, після підписання всіх товарно-транспортних накладних, проте відповідач оплату за поставлений товар здійснив не в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи. Таким чином, представник позивача просив залишити рішення господарського суду Рівненської області від 25.12.2007 року по справі №12/352 без змін.

Поряд з цим, позивачем подано клопотання про накладення арешту на майно відповідача на суму 32373,34 грн..

Колегія суддів розглянувши клопотання позивача вважає його безпідставним, та таким, що задоволенню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

01 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Дар” та КП “Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств  укладено договір на поставку товару № 10/2006, згідно з яким відповідач одержав від позивача товар по видаткових накладних:

№ СВ-0000029 від 09.01.2006р.; № СВ-0000050 від 17.01.2006р.; № СВ-0000098 від 09.02.2006р.; № СВ-0000133 від 23.02.2006р.; № СВ-0000202 від 27.03.2006р.; № СВ-0000273 від 11.04.2006р.; № СВ-0000371 від 11.05.2006р.; № СВ-0000377 від 11.05.2006р.; № СВ-0000392 від 18.05.2006р.; № СВ-0000424 від 30.05.2006р.; № СВ-0000459 від 19.06.2006р.; № СВ-0000497 від 27.06.2006р.; № СВ-0000564 від 19.07.2006р.; №СВ-0000621 від 14.08.2006р.; № СВ-0000678 від 31.08.2006р.; № СВ-0000731 від 20.09.2006р.; № СВ-0000765 від 02.10.2006р.;№ СВ-0000827 від 19.10.2006р.

Відповідно до п.4.3  зазначеного вище Договору термін оплати визначений на протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю, після підписання всіх товаро-транспортних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплату за отриманий товар по видатковій накладній №СВ0000827 від 19.10.2006 року здійснено не в повному обсязі, на час звернення позивача з позовом до суду першої інстанції заборгованість становила 32954,08 грн.

Слід зазначити також, що заборгованість в сумі 4000,00 грн. сплачена відповідачем 13.11.2007р., тобто після звернення позивача з позовом до суду (а.с.65).    

Таким чином, заборгованість КП “Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання” Рівненської обласної спілки споживчих товариств становить 28954 грн. 08 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків (а.с.46-47, 114-116) та не спростовується платіжними дорученнями долученими до справи відповідачем в копіях.

Заслуговує на увагу і те, що в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник відповідача також стверджував про погашення заборгованості, проте жодних доказів такого погашення суду не подав, а долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень (а.с.49-104) свідчать про оплату за отриманий товар по інших накладних.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що  позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково в розмірі 28954,08 грн., а в частині стягнення 4000,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до п.6.2 Договору №10/2006 від 1 січня 2006 року визначено відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату поставлених товарів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Оскільки несвоєчасне виконання відповідачем оплати за поставлений товар має місце, то позовна вимога про стягнення пені є обґрунтованою, проте розрахунок пені за період з 18 листопада 2006 року по 18 травня 2007 року, поданий позивачем (а.с.34),  не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, господарським судом підставно прийнято до уваги клопотання відповідача від 25.12.2007р. про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені (а.с.117).

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання по оплаті за отриманий товар відповідач порушив, тому нарахування пені правомірне за прострочення виконання оплати за поставлений товар по товарно-транспортній накладній від 19.10.2006р. (видаткова накладна № СВ-0000827 від 19.10.2006р.).

Так, по товарно-транспортній накладній від 19.10.2006р. серії 01 АААИ №241592 та видатковій накладній від 19.10.2006р. №СВ-0000827 відповідачу поставлено товар на загальну суму 47016,00 грн. (а.с.8-9, 11).

Відповідно до акту приймання товару за кількістю та якістю від 20.10.2006р. б/н виявлено нестачу товару на суму 21,17 грн. у зв'язку з пошкодженням товару –бій пляшок (а.с.10). А тому, товар поставлено на суму

47016,00 –21,17 = 46994,83 грн.

З урахуванням п.4.3 Договору термін оплати визначений на протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю, тобто до 18 листопада 2006 року.

Відповідачем у вказаний термін оплата за товар, отриманий по товарно-транспортній накладній від 19.10.2006р., проведена частково на загальну суму 12000,00 грн., в т.ч. –по платіжному дорученню № 2563  від 31.10.2006р. на суму 7000,00 грн. та по платіжному дорученню № 2688 від 01.11.2006р. на суму 5000,00 грн. (а.с.45).

За наведеного, станом на 18.11.2006р. заборгованість за товар, поставлений по товарно-транспортній накладній від 19.10.2006р., становила

46994,83 грн. –12000,00 грн. = 34994,83 грн.

Слід зазначити про те, що судом не приймаються до уваги доводи скаржника (відповідача) про часткову оплату товару, поставленого по товарно-транспортній накладній від 19.10.2006р., 01.03.2007р. на суму 10000,00грн., 06.03.2007р. на суму 2000,00 грн., 14.03.2007р. на суму 6000,00 грн. та 05.04.2007р. на суму 5000,00 грн., оскільки у платіжних дорученнях про перерахування зазначених сум не зазначено, що оплата проводиться за товар, поставлений по товарно-транспортній накладній від 19.10.2006р., і у відповідача існував борг перед позивачем по оплаті за товар, поставлений раніше (а.с.60, 61, 62, 64).

Таким чином, з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, розмір пені за період з 19 листопада 2006 року по 18 травня 2007 року становить:

34994,83 грн. х 8,5 х 2 : 100 х 365 х 181 = 2950,11 грн.,

    де 8,5 % - облікова ставка НБУ,

   181 –кількість днів прострочення платежу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу та пені підлягали задоволенню частково.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Рівненської області від 25.12.2007 року по справі №12/352 залишити без змін, а апеляційну скаргу Кооперативного підприємства «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання»Рівненської обласної спілки споживчих товариств без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                       Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                                Дубник О.П.

         Дух Я.В.