Постанова

від 19.08.2008 по справі 12/352

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 19.08.2008 р.                                                         

                                           №

12/352 

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого

- судді Цвіркуна Ю.І.,

при

секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до

Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у

місті Києві, головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби

Печерського районного управління юстиції у місті Києві Гречаник Галини Петрівни

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач  звернувся в Окружний адміністративний суд

міста Києва з позовом до відповідачів про визнання дій неправомірними та

зобов'язання вчинити певні дії.

В судовому

засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив: 

-  визнати неправомірними дії державного

виконавця  Гречаник Г.П. щодо

невжиття  заходів по наданню повної

інформації оцінювачу та експерту щодо об'єкта оцінки -квартири за адресою  АДРЕСА_1

-

зобов'язати державного виконавця Гречаник Г.П. зупинити виконавче провадження

та вирішити питання неякісної оцінки вартості об'єкта -  квартири за адресою вул. АДРЕСА_1-шляхом

рецензування.

Позовні

вимоги позивач та його представник 

обґрунтовують тим, що при проведенні експертизи для визначення вартості

нерухомого майна державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління

юстиції у місті Києві Гречаник Г.П., на виконанні якого знаходиться виконавчий

напис №7412 від 15.09.2007 року приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 на

користь Рубана Володимира Івановича боргу в сумі 2 727 038, 00 грн., не були

надані експерту всі необхідні дані і документи, а зокрема, відомості про

перепланування зазначеної вище квартири та відповідні довідки із бюро технічної

інвентаризації, що призвело до невірної оцінки квартири.

Відповідачі

про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним

чином, своїх представників до суду не направили, однак подали до суду відзив на

позовну заяву, оригінал та копії відповідного виконавчого провадження. В своєму

відзиві відповідачі позов не визнали, заперечили щодо позову та зазначили, що

позивачем подано позов з метою навмисного затягування процедури виконавчого

провадження. 

Суд,

вислухавши учасників адміністративного процесу та дослідивши докази по справі,

а також оглянувши відповідне виконавче провадження, встановив наступне.

Постановою

від 01.10.2007 р. НОМЕР_1 головним державним виконавцем  ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві Гречаник

Г.П. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису приватного

нотаріуса КМНО Виходцева І.А. №7412 від 15.09.2007 року.

Добровільно

даний виконавчий напис нотаріуса боржником не був виконаний.

06.05.2008

року головним державним виконавцем Гречаник Г.П. у даному виконавчому провадженні

винесено постанову НОМЕР_1 про призначення експерта, суб'єкта оціночної

діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Пункт 2

резолютивної частини постанови від 06.05.2008 року передбачає таке:   «2. Експерту, суб'єкту оціночної

діяльності -суб'єкту господарювання надати письмовий висновок, звіт про оцінку

майна (акт оцінки майна) з питань: встановлення ринкової вартості описаного і

арештованого майна на підставі документів, що знаходяться у виконавчому

провадженні».

Проаналізувавши

постанову від 06.05.2008 року, є підстави вважати, що вона відповідає вимогам

закону. 

Як з'ясовано

судом, на час розгляду справи вищезазначені постанови державного виконавця є

чинними.

Відповідними

фахівцями підготовлено Висновок та Звіт з експертної оцінки майна -двокімнатної

квартири №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 30.05.2008 року.

Підстав

припускати, що названі Висновок та Звіт не відповідають вимогам законодавства

України немає.

При цьому, з

огляду на письмові докази по справі, вбачається, що при здійсненні своєї

діяльності оцінювач та  судовий експерт у

даному випадку володіли повною інформацією щодо квартири №2 за адресою:

АДРЕСА_1.

Як

вбачається з представлених письмових доказів, Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на

запити Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління

юстиції у місті Києві надало завірений план квартири АДРЕСА_1, що належить на

праві приватної власності ОСОБА_1, з описанням всіх характеристик даної

квартири, завірений технічний паспорт, довідку-характеристику на цю квартиру.

Статтею 5

Закону України «Про виконавче провадження»визначені права та обов'язки

державного виконавця.

Так, в силу

ст.5 Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має

право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення,

довідки, іншу інформацію та залучати до проведення виконавчих дій понятих,

працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а

також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної

діяльності - суб'єктів господарювання.

Стаття 10

даного Закону визначає, що учасниками виконавчого провадження є державний

виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі,

суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

У ч.1 ст.

10-1 цього Закону сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право

знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки,

знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь

у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі

виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що

виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні

експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників

виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом,

оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого

провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Аналіз

зазначених вище статей Закону дозволяє зробити висновок про те, що позовні

вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки  законодавством України не передбачений обов'язок

державного виконавця отримувати від інших осіб довідки або інформацію,  надавати експерту які-небудь документи, а

визначено його право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій

пояснення, довідки, іншу інформацію та право експерта знайомитись з усіма

необхідними документами виконавчого провадження.

Позивач в

позовній заяві посилається на ст. 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових

прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 21.07.2001 року,

зокрема на обов'язок забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти

замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з

виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Зазначеною

статтею Закону визначені обов'язки оцінювачів та суб'єктів оціночної

діяльності.

Відповідно

до ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну

діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є: 1) суб'єкти

господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні

особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно

від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють

господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які

отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

2.)органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали

повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з

управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній

власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Згідно з

вищезазначеною нормою відповідачі не відносяться до оцінювачів та суб'єктів

оціночної діяльності, а тому не можуть нести юридичну відповідальність, як

особи, які здійснюють оціночну діяльність.

З огляду на

викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідачів не суперечать нормам

чинного законодавства та не можуть бути визнані неправомірними.

При цьому

суд робить висновок, що позовна вимога про зобов'язання державного виконавця

Гречаник Г.П. зупинити виконавче провадження та вирішити питання неякісної

оцінки вартості об'єкта - квартири за адресою АДРЕСА_1 -шляхом рецензування є

похідною від позовної вимоги щодо визнання неправомірними дії  державного виконавця.

У зв'язку із

відсутністю підстав для задоволення першої позовної вимоги позивачки, не може

бути задоволена і її друга вимога. 

Крім того,

статті 34 і 35 Закону України «Про виконавче провадження»визначають обставини

щодо зупинення виконавчого провадження.

Однак

позивач та його представник не назвали обставин та підстав, за наявності яких

дане виконавче провадження  повинно чи

може бути зупинено.

Відповідно

до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого 

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та 

законами України.

Так, умови і

порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені

у  Законі України «Про виконавче

провадження».

З огляду на

обставини, що встановлені в судовому засіданні, є підстави вважати, що

оскаржувані дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства

України.

Посилання

позивача про неправомірність дій державного виконавця в суді не підтвердилися.

Підстави, на які посилається позивач та його представник, не можуть бути

визнанні  вмотивованими.

Обґрунтовано

спростувати позицію відповідачів представник позивача в суді також не зміг.

Таким чином,

підстав для визнання дій чи бездіяльності державного виконавця протиправними

немає.

Разом з тим,

судом звертається увага на те, що відповідно до положень КАС України даний спір

відноситься до окремих категорій адміністративних справ. А стаття 181 КАС

України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності

державної виконавчої служби.

Так, в силу

ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або

бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної

виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Тож

державний виконавець особисто не повинен відповідати за таким позовом.

Згідно із

ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах

здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду

своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.71

КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких

обставин суд вважає, що пред'явлений ОСОБА_1 позов  задоволенню не підлягає.

Отже,

з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про

відмову у задоволенні позову повністю.

На основі

встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163, 181 КАС України, суд

постановив:

В

задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Строк і

порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254

Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим

Кодексом.

Заява

про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом

десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному

обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга

подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що

передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     

                                                    Цвіркун

Ю.І.