Постанова

від 04.03.2008 по справі 16/311-07-8757

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/311-07-8757

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" березня 2008 р. Справа № 16/311-07-8757

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого     Андрєєвої Е.І.

Суддів:               Разюк Г.П.,

                          Ліпчанської Н.В.,

При секретарі   Юзьковій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача      – Яковлевої А.О.,

від відповідача  – Отченаш М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2008р.           

по справі № 16/311-07-8757

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до МП у вигляді ТОВ „Гетьман”

про виселення

та за зустрічним позовом МП у вигляді ТОВ „Гетьман”

до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

про визнання договору пролонгованим.

Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 43 від 04.03.2008р. у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Разюк Г.П.

Суд встановив:

26.11.2007р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі - Представництво) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до МП ТОВ “Гетьман” про виселення з не житлового приміщення підвалу, загальною площею 193,4 кв.м., що розташоване за адресою:  м. Одеса,  вул.  Базарна, 40.

МП ТОВ “Гетьман” звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про визнання договору оренди не житлового приміщення № 6/7 від 01.06.1997р. продовженим на тих самих умовах  строком з 01.06.2007р. до 01.06.2013р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2008р. у позові Представництву відмовлено, а позов МП ТОВ “Гетьман” задоволено.  Визнано  договір оренди не житлового приміщення № 6/7 від 01.06.1997р., укладений між Представництвом та МП ТОВ “Гетьман”, продовженим на  той  самий строк та на тих самих умовах з урахуванням змін, внесених додатковими погодженнями до даного договору. Стягнуто з Представництва на користь МП ТОВ “Гетьман” 85 грн. витрат на оплату держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Представництво звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрічного –відмовити. Обґрунтовуючи скаргу, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги,  юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та що встановлено місцевим судом, 01.06.1997р. між Представництвом (Орендодавець) та МП ТОВ “Гетьман” (Орендар) було укладено договір оренди не житлового приміщення за № 6/7,  відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування не житлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 309,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 40.

Строк дії договору визначений до 29.07.1998р.

Додатковим погодженням  від 02.04.2001р. строк дії договору продовжений до 01.06.2007р.

Пославшись на закінчення строку дії договору № 6/7 від 01.06.1997р. та на те, що орендар до даного часу не повернув об'єкт оренди,  Представництво звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про виселення відповідача із орендованого приміщення. В обґрунтування заявленого позову послалось на те, що у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 17 цього Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р., відповідачу був надісланий лист № 01-13/5967 від 07.06.2007р., отриманий ним 10.06.2007р., з повідомленням про закінчення терміну дії договору оренди, який продовжений на новий строк не буде.

Заперечуючи проти отримання даного листа, та в зв'язку з цим вважаючи договір пролонгованим, відповідач звернувся з зустрічним позовом  про визнання договору оренди  приміщення № 6/7 від 01.06.1997р. продовженим.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний, суд виходив з того, що Представництвом не доведений факт своєчасного повідомлення відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та відмову від його пролонгації, а оскільки відповідно до положень ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ,  у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тому у відповідача є всі підстави вважати договір № 6/7 від 01.06.1997р. пролонгованим.

Оскаржуючи дане рішення, Представництво послалось на те, що, законодавством не передбачена необхідність надіслання листів саме на юридичну адресу орендаря, а не на адресу об'єкту оренди, а тому, надсилаючи  відповідачу лист-повідомлення № 01-13/5967 від 07.06.2007р. за місцезнаходженням об'єкту оренди, а саме: м. Одеса, вул. Базарна, 40, ним не порушені вимоги чинного законодавства і даний лист вважається належним доказом своєчасного повідомлення відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та відмову від його пролонгації.

Однак з такими висновками апелянта не може погодитись судова колегія, оскільки, як правильно зазначив місцевий суд, відповідно до положень ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Згідно Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування ГПК України” від 18.09.1997р. № 02-5/289 місцезнаходження сторони визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію МП ТОВ “Гетьман”, юридична адреса МП ТОВ “Гетьман” визначена: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 8.

Пунктом 3.14 договору оренди приміщення передбачено, що у разі  зміни юридичної адреси та інших реквізитів сторони зобов'язані про це повідомити одне одного у десятиденний термін.

Відповідач, виконуючи зазначені договірні зобов'язання,  листом від 11.10.2004 року повідомив Представництво про зміну юридичної адреси на  адресу: м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд.8 (а.с. 30).

Приймаючи до уваги зазначене,  Представництво повинно було направляти кореспонденцію відповідачу саме за зазначеною ним юридичною адресою, а не на  вул. Базарна, 40.

Крім того, відповідач категорично заперечує про одержання ним  повідомлення про закінчення  і не продовження на майбутнє орендних відносин  по об'єкту по вул. Базарна, 40 у м. Одесі, яке, наче, направлялось позивачем на зазначену адресу замість юридичної адреси.

Оглянувши дане повідомлення у судовому засіданні, судова колегія встановила, що дата, яка зазначена, як отримання, а саме, 10.06.2007р., не може відображати фактичного одержання повідомлення у зазначений день, оскільки на поштовому штемпелі проставлена інша дата, а саме,  20.06.2007р., а тому якщо відповідач і одержав би зазначене повідомлення, то лише після 20.06.2007р.

Крім того, як обґрунтовано зазначає відповідач, 10.06.2007р. припадає на неділю, тобто, вихідний день, коли, як поштове відділення так і  відповідач не працювали, чого не заперечує і сам позивач.  

Приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо одержання повідомлення та учинення підпису директором Туз В.А., суд, оглянувши повідомлення встановив і то, що підпис директора Туз В.А. на повідомленні про вручення поштового відправлення № 122431 не співпадає зі зразком підпису директора МП ТОВ “Гетьман” Туз В.А. на інших документах. На тому, що даний підпис не належить  Туз В.А.,  не заперечує і відповідач.

Надані Представництвом до апеляційного суду додаткові матеріали, що на його думку свідчать про одержання відповідачем кореспонденції і за адресою по вул. Базарній, 40, не спростовують факту не одержання відповідачем листа від 07.06.2007р. за вих. № 01-13/5967, про який йшлося вище і що має суттєве значення для  вирішення даної справи.

Безпідставне посилання позивача на те, що господарський суд, прийнявши  до уваги частину другу ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, не керувався частиною третьою тієї ж статті, оскільки з  зустрічним позовом відповідач звернувся  на підставі ч.2 ст.17 зазначено Закону, а  не на підставі частини третьої. Саме тому суд і не повинен був перевіряти переважного права відповідача на продовження  договору оренди на новий термін перед іншими претендентами.  

Оскаржуючи рішення, апелянт послався й на те, що суд не застосував норми ст. 777 ЦК України, якою передбачений обов'язок наймача, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору найму на новий строк, повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму в розумний строк, тобто, на думку Представництва, МП ТОВ “Гетьман” повинно було звернутись з відповідним листом, але так і не звернулось.

З такими доводами апелянта судова колегія також не може погодитись, так як у даному випадку об'єктом оренди є комунальне майно, всі питання оренди якого врегульовані спеціальним законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Посилання апелянта на те, що господарський суд не прийняв до уваги той факт,  що  термін договору оренди був продовжений з відповідачем на підставі розпорядження міського голови від 05.02.2001р. за № 93-01р, та що при цьому, на думку апелянта,  Представництво не уповноважене самостійно продовжувати строк дії договору, також не приймається апеляційним судом, оскільки  таке посилання суперечить ст.5 Закону „Про  оренду державного та комунального майна”, якою  передбачено, що орендодавцями є Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва.

При викладених обставинах місцевий господарський суд обґрунтовано та на законних підставах відмовив у позовних вимогах Представництву та задовольнив зустрічні позовні вимоги.

Разом з тим,  викладаючи резолютивну частину рішення, суд не прийняв до уваги  пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.76 р. зі змінами, в якому роз'яснюється, що резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.

В світі зазначених  роз'яснень апеляційний суд не може вважати пункт третій  резолютивної частини рішення таким, що відповідає вимогам Постанови,  оскільки  він не містить чітких вказівок, що  ускладнює виконання рішення.

Оскільки на підставі ст.101 ГПК України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, змінює п.3 резолютивної частини рішення, конкретизуючи його датою, на яку продовжено термін договору оренди, погоджуючись при цьому з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду, що договір пролонговано на строк, передбачений додатковою угодою, а саме, на шість років, тобто, до 01.06.2013 року.

На підставі викладеного та   керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  залишити без  задоволення.

           Рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2008р. у справі № 16/311-07-8757  змінити та п. 3 резолютивної частини рішення читати в наступній редакції: Визнати договір оренди не житлового приміщення № 6/7 від 01.06.1997р., укладений між  Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Малим підприємством „Гетьман” у формі ТОВ продовженим до 01.06.2013р.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

                   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                 Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                    Г.П. Разюк

                                                                                   Н.В.Ліпчанська