Постанова

від 18.06.2008 по справі 16/311-07-8757

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/311-07-8757

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.03.2008

у справігосподарського суду Одеської області

за позовомПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

доМП вигляді ТОВ "Гетьман"

провиселення,

за зустрічним позовомМП у вигляді ТОВ "Гетьман"

доПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

провизнання договору пролонгованим,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Севостьянова С.О. (дов. від 14.01.08 № 01-13/163),

відповідача: не з'явились,

                                           ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 25.01.2008 господарського суду Одеської області в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Визнано договір оренди не житлового приміщення № 6/7 від 01.06.1997, укладений між Представництвом та МП ТОВ “Гетьман”, продовженим на  той  самий строк та на тих самих умовах з урахуванням змін, внесених додатковими погодженнями до даного договору. З Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на користь МП ТОВ “Гетьман” стягнуто 85 грн. витрат на оплату держмита та 118 грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою від 04.03.08 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення змінено, п. 3 його резолютивної частини викладено в наступній редакції: Визнати договір оренди не житлового приміщення № 6/7 від 01.06.1997р., укладений між  Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Малим підприємством „Гетьман” у формі ТОВ продовженим до 01.06.2013 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено місцевими господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди не житлового приміщення за № 6/7 від 01.06.1997, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та МП ТОВ “Гетьман”,  останнє прийняло у строкове платне користування не житлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 309,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 40. Строк дії договору визначений до 29.07.1998 року. Додатковим погодженням  від 02.04.2001 року строк дії договору продовжений до 01.06.2007р.

Звертаючись з позовом у даній справі, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради послалось на закінчення строку дії договору № 6/7 від 01.06.1997р. та на те, що орендар до даного часу не повернув об'єкт оренди, а також на те, що у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідачу був надісланий лист № 01-13/5967 від 07.06.2007р., отриманий ним 10.06.2007р., з повідомленням про закінчення терміну дії договору оренди, який продовжений на новий строк не буде.

Судами з'ясовано, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію МП ТОВ “Гетьман”, його юридична адреса - м. Одеса, вул. Дерибасівська, 8  

При цьому п. 3.14 договору оренди приміщення передбачено, що у разі  зміни юридичної адреси та інших реквізитів сторони зобов'язані про це повідомити одне одного у десятиденний термін, що було зроблено відповідачем, який листом від 11.10.2004 року повідомив Представництво про зміну юридичної адреси на  адресу: м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд.8

Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що Представництво повинно було направляти кореспонденцію відповідачу саме за зазначеною ним юридичною адресою, а не на  вул. Базарна, 40, місцем знаходження орендованого об'єкта.

При цьому суди попередніх інстанцій врахували, що відповідач категорично заперечує одержання ним повідомлення про закінчення і не продовження на майбутнє орендних відносин  по об'єкту по вул. Базарна, 40 у м. Одесі.

Крім того, судами встановлено, що 10.06.2007 - зазначена як дата отримання, не може відображати фактичного одержання повідомлення у зазначений день, оскільки на поштовому штемпелі проставлена інша дата, а саме, 20.06.2007, а 10.06.2007р припадало на неділю, тобто, вихідний день, коли, як поштове відділення так і  відповідач не працювали, чого не заперечує і сам позивач.  

Також судами з'ясовано, що підпис директора Туз В.А. на повідомленні про вручення поштового відправлення № 122431 не співпадає зі зразком підпису директора МП ТОВ “Гетьман” Туз В.А. на інших документах.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено ст. 43 ГПК України.

          Так, відповідно до ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк,а згідно зі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін, у разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

          Частиною 2 ст. 26 вказаного вище Закону встановлено, що договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

          При цьому поза увагою попередніх інстанцій залишився той факт, що умовами спірного договору оренди не передбачено можливість його продовження у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору.  

          Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зважає також на те, що Закон України “Про оренду державного та комунального майна” не містить вказівок на те, яким саме чином сторони повинні виявляти волю щодо припинення дії договору. Також цей Закон не містить і норм, які б вимагали обов‘язкового доказування факту отримання іншою стороною будь-яких письмових повідомлень про припинення дії договору після закінчення його терміну дії.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

          При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                          ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу задовольнити.

Рішення від 25.01.08 господарського суду Одеської області та постанову від 04.03.08 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 16/311-07-8757 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                               Коробенко Г.П.