Постанова

від 11.03.2008 по справі 34/570

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/570

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.03.2008                                                                                           № 34/570

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача - Літнарович Т. І.,

 від відповідача - Алмакаєв П. С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.12.2007

 у справі № 34/570  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроенерготранс"

 до                                                   Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

 про                                                  стягнення 50018,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2007р. у справі    № 34/570 позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; відповідач заперечує проти доказів, наданих позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач  просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач зазначив, що, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд дійшов обґрунтованого висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 08.11.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпроенерготранс” звернулось з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 47 689 грн. 13 коп. основного боргу, 1 944 грн. 93 коп. збитків від інфляції, 384 грн. 14 коп. трьох відсотків річних. Позов обґрунтований тим, що на виконання умов договору про надання послуг із вивозу та знешкодження твердих побутових відходів від 21.03.2007р., укладеного між сторонами, позивачем були надані послуги з вивезення та знешкодження ТПВ у період з 21.03.2007р. по 03.07.2007р.; відповідач лише частково погасив заборгованість за надані послуги на суму 207 834 грн. 33 коп.; загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням збитків від інфляції та 3 % річних складає 50 018 грн. 20 коп.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2007р. у справі        № 34/570 позов задоволено. Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується обсяг виконаних робіт позивачем, а також наявність заборгованості відповідача по оплаті наданих йому послуг, а отже позов підлягає задоволенню.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна  скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню повністю в зв'язку з неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи;  недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні  чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Постановляючи рішення по даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується правомірність позовних вимог. Проте мотиви, з яких місцевий господарський суд дійшов такого висновку, не можна визнати переконливими, враховуючи наступне.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 21.03.2007р. між ТОВ “Дніпроенерготранс” (перевізник) та КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району (замовник) було укладено договір б/н від 21.03.2007р., відповідно до п. 1.1., 6.1. якого замовник доручає, а перевізник бере на себе виконання робіт по перевезенню та знешкодженню твердих побутових відходів (ТПВ) відповідно до адрес об'єктів і періодичності вивозу, заявлених в довідці-дислокації, яка є невід'ємною часткою цього договору. Загальний обсяг перевезень за кожний місяць підтверджується актом виконаних робіт, підписаним, та узгодженим обома сторонами. Оплату за послуги проводити згідно фактично вивезеному об'єму побутових відходів; даний договір вступає в силу з 21.03.2007р. і діє по 31.12.2007р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на акти про надання послуг та видаткові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 ГПК України).

Згідно із ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” первинний документ – це документ,  який  містить  відомості  про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.  Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.).

Таким чином акт приймання-передачі виконаних робіт та податкова накладна є первинними документами, де фіксується факт передачі наданих послуг однією стороною та прийняття цих послуг іншою.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України  № 88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З наведеної правової норми вбачається, що акт приймання-передачі виконаних робіт та податкова накладна для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити посилання на зміст господарської операції. Іншими словами, ідентифікація акту приймання-передачі робіт та видаткової накладної із певним цивільним правочином можлива лише у випадку посилання в спірному акті та накладній на реквізити вказаного правочину.

Разом з тим в актах прийому-передачі виконаних робіт та накладних, на які посилається позивач відсутнє посилання на реквізити договору б/н від 21.03.2007р. Більш того, вказані документи містять посилання на інші договори № ДГ-0000163 від 30.04.2007р., № ДГ 0000163 від 29.06.2007р., № 2-П/06 від 27.12.2005р., № 3-П/07 від 21.03.2007р.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що зазначені акти не є належним доказом в розумінні ч. 1 ст. 32 та ч. 1 ст. 36 ГПК України, а отже не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2007р. у справі          № 34/570 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпроенерготранс” (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-а;  ідентифікаційний код 32657064) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний  код 03366612)  250  грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 12.03.08 (відправлено)