Ухвала

від 15.03.2011 по справі 2а-14147/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14147/10/2670 Головуючий у 1-й ін станції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Мельни чук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів К иївського апеляційного адмі ністративного суду у складі:

Головуючого-суд ді: Мельн ичука В.П.,

суд дів: Іса єнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секрет арі: Плак сі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду апеляційну скаргу предста вника Державної податкової і нспекції у Шевченківському р айоні м. Києва - Замковенка Олега Миколайовича на пост анову Окружного адміністрат ивного суду м. Києва від 03 лист опада 2010 року у справі за адмін істративним позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Укрбудіндустрія»до Де ржавної податкової інспекці ї у Шевченківському районі м . Києва про скасування повідо млення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Укрбудіндустрія»зверн улося до Окружного адміністр ативного суду м. Києва з позов ом до Державної податкової і нспекції у Шевченківському р айоні м. Києва про скасування повідомлення-рішення. Свої в имоги мотивує тим, що оскаржу ване податкове повідомлення -рішення винесене ДПІ у Шевче нківському районі м. Києва із порушенням чинного законода вства України, ґрунтується н а неправильному застосуванн і норм податкового законодав ства, а тому підлягає скасува нню.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 03 листопада 2010 року позов за доволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-ріше ння Державної податкової інс пекції у Шевченківському рай оні м. Києва від 23.09.2010 року № 0007212309/0.

Не погоджуючись з зазначен им судовим рішенням представ ник Державної податкової інс пекції у Шевченківському рай оні м. Києва - Замковенко О лег Миколайович подав апел яційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду пе ршої інстанції як таку, що пос тановлена з порушенням норм процесуального та матеріаль ного права, та ухвалити нову п останову, якою відмовити у за доволенні позову повністю.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши пр авильність застосування суд ом першої інстанції норм зак онодавства, колегія суддів в важає, що апеляційну скаргу н еобхідно залишити без задово лення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 К АС України суд апеляційної і нстанції має право залишити апеляційну скаргу без задово лення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд перш ої інстанції правильно встан овив обставини справи та ухв алив судове рішення з додерж анням норм матеріального і п роцесуального права.

Судом першої інстанції бул о встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевч енківському районі міста Киє ва було проведено невиїзну д окументальну перевірку Това риства з обмеженою відповіда льністю «Укрбудіндустрія»з питань правових відносин з Т ОВ «Лугметсервіс»за квітень 2010 року, червень 2010 року.

За результатами даної пере вірки було складено акт від 06. 09.2010 року № 2371/23-09/32798830.

За змістом вказаного акту з а результатами автоматизова ного співставлення по ТОВ «У крбудіндустрія»встановлен о розбіжності між сумою заде кларованого податкового зоб ов'язання ТОВ «Лугметсервіс» та сумою податкового кредиту ТОВ «Укрбудіндустрія»за кві тень 2010 року, яка становить 412159,14 грн. Причиною розбіжностей є віднесення до складу податк ового кредиту сум ПДВ ТОВ «Ук рбудіндустрія»в червні 2010 рок у по взаємовідносинам з ТОВ « Лугметсервіс», яким не задек ларовано суму ПДВ в складі по даткових зобов'язань за черв ень 2010 року. Причиною даної роз біжності в акті перевірки ви значено те, що згідно бази АІС ОР ТОВ «Лугметсервіс»деклар ації з ПДВ за квітень 2010 року та червень 2010 року до ДПІ за місце м реєстрації подано не було. Т обто було сформульовано висн овок про те, що законодавчо об ґрунтованого формування под аткового кредиту підприємст вом ТОВ «Укрбудіндустрія»на суму 1497221,02 грн., не задекларован у контрагентом ТОВ «Лугметсе рвіс», в складі податкових зо бов'язань немає, вказане не на дає права платнику на формув ання податкового кредиту зві тного періоду.

Також відповідач зазначив про нікчемність угоди, уклад еної між позивачем та ТОВ «Лу гметсервіс», як угоди, спрямо ваної на здійснення операцій , пов' язаних з наданням пода ткової вигоди третім особам.

На підставі вищезазначено го акту перевірки відповідач ем прийнято податкове повідо млення - рішення від 23 вересня 2010 року № 0007212309/0, яким ТОВ «Укрбуд індустрія»за порушення підп унктів 7.2.1 пункту 7.2 та 7.4.4, 7.4.5 пункт у 7.4 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість » визначено суму податкового зобов'язання з податку на дод ану вартість в розмірі 1496867,00 грн . і застосовано штрафні санкц ії на суму 531464,00 грн.

Задовольняючи позов, суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що вимоги позивача є обгрун тованими та такими, що підляг ають задоволенню, оскільки с пірне повідомлення-рішення в ідповідачем було прийнято бе з достатніх для цього підста в, грунтується на суперечлив их доказах. Також зазначив пр о те, що позивач не повинен нес ти відповідальність та обмеж ення за дії своїх контрагент ів.

Колегія суддів погоджуєт ься з таким висновком суду пе ршої інстанції з огляду на на ступне.

Відповідно до підпункту 7.4 .1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість»(у редакції, чинній на час виник нення спірних правовідносин ), податковий кредит звітного періоду визначається виходя чи із договірної (контрактно ї) вартості товарів (послуг), а ле не вище рівня звичайних ці н, у разі якщо договірна ціна н а такі товари (послуги) відріз няється більше ніж на 20 відсот ків від звичайної ціни на так і товари (послуги), та складаєт ься із сум податків, нарахова них (сплачених) платником под атку за ставкою, встановлено ю пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом тако го звітного періоду, зокрема , у зв'язку з придбанням або ви готовленням товарів (у тому ч ислі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого викори стання в оподатковуваних опе раціях у межах господарської діяльності платника податку .

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не підлягають включе нню до складу податкового кр едиту суми сплаченого (нарах ованого) податку у зв'язку з пр идбанням товарів (послуг), не п ідтверджені податковими нак ладними чи митними деклараці ями (іншими подібними докуме нтами згідно з підпунктом 7.2.6 ц ього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»платник податку зобов 'язаний надати покупцю подат кову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податков ої накладної; б) дату виписува ння податкової накладної; в) п овну або скорочену назву, заз начену у статутних документа х юридичної особи або прізви ще, ім'я та по батькові фізично ї особи, зареєстрованої як пл атник податку на додану варт ість; г) податковий номер плат ника податку (продавця та пок упця); д) місце розташування юр идичної особи або місце пода ткової адреси фізичної особи , зареєстрованої як платник п одатку на додану вартість; е) о пис (номенклатуру) товарів (ро біт, послуг) та їх кількість (о бсяг, об'єм); є) повну або скороч ену назву, зазначену у статут них документах отримувача; ж ) ціну поставки без врахуванн я податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у ци фровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сп латі з урахуванням податку.

Оскільки судом першої інст анції було встановлено наявн ість у позивача, наданих його контрагентом, податкові нак ладні, а відповідачем в акті п еревірки не зазначено посила нь щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента по зивача або несплати ним пода тку на додану вартість до бюд жету, то колегія суддів вважа є, що суд першої інстанції при йшов до правильного висновку про те, що є неправомірними по силання відповідача, викладе ні в акті перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 67 К онституції України кожен зоб ов' язаний сплачувати подат ки та збори в порядку і розмір ах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин спрямований на нез аконне заволодіння майном де ржави, вважається таким, що по рушує публічний порядок, а от же, згідно з частиною 2 згадано ї статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 ста тті 215 ЦК визнання судами нікч емних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 стат ті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім пов' язаних з його неді йсністю.

При цьому судом першої інст анції було встановлено, що ак т перевірки не містить жодни х посилань на те, з яких підста в відповідач вважає угоди, зд ійснені позивачем, нікчемним и правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угод и порушують публічний порядо к. Зокрема, в акті перевірки ві дсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від у плати податків та зборів, виз начення їм податкових зобов' язань, винесення вироків пос адовим особам підприємств, п орушенням кримінальних спра в за фактом ухиляння від спла ти податків та зборів, або буд ь-які інші відомості, які можу ть бути визначені як підстав и та докази укладення угод з м етою, що порушує публічний по рядок.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок на дода ну вартість»реєстр платникі в податку веде центральний п одатковий орган. Будь-якій ос обі, яка реєструється як плат ник податку на додану вартіс ть присвоюється індивідуаль ний податковий номер, який ви користовується для справлян ня цього податку.

Відповідачем не спростову валось, що реєстрація контра гента позивача, як платника п одатку на додану вартість, бу ла здійснена податковим орга ном відповідно до діючого за конодавства, а на період пров едення господарської операц ії контрагент позивача переб ував на податковому обліку я к платник ПДВ.

Сама по собі обставина непо дання звітності з податку на додану вартість контрагенто м позивача не вбачається суд ом підставою для визначення позивачу податкових зобов' язань, оскільки нормами спец іального Закону встановлено відповідальність за таке ді яння.

Так, нормами Закону України «Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами»встановл ено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законода вством, сплачує штраф у розмі рі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або ї ї затримку.

Для фізичних осіб, які займа ють посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупц ійних діянь відповідно до за кону, за неподання або несвоє часне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, о триманих протягом зайняття т акої посади, штраф застосову ється у розмірі тридцяти нео податковуваних мінімумів до ходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. (пі дпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Зак ону).

Крім того, неподання звітно сті нормами підпункту «а»під пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вище зазначеного Закону визначен о підставою для визначення п одаткових зобов' язань плат ника податків, який не подає т аку декларацію, а не осіб, які мали правовідносини з таким платником податків.

Також судом першої інстанц ії було зазначено про те, що у відповідності до Листа засту пника голови ДПА України від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617 Державна подат кова адміністрація України з обов' язує голів ДПА в АР Кри м, областях, містах Києві та Се вастополі забезпечити належ ний збір доказової бази для в изнання нікчемними правочин ів та припинити хибну практи ку складання довідок про нач ебто нікчемність правочинів , ґрунтуючись виключно на дан их Автоматизованої системи с півставлення податкового кр едиту та податкових зобов'яз ань в розрізі контрагентів н а рівні ДПА України.

При цьому судом першої інст анції було встановлено, що мі ж позивачем та ТОВ «Лугметсе рвіс»було укладено договір п ро поставку брухту чорних ме талів (металобрухту) №3/1 від 29.01.2 010 року, на умовах даного догов ору позивачу було здійснено поставку металобрухту, що пі дтверджується видатковими н акладними від 02.04.2010 року № 020402, від 30.06.2010 року №300614, від 11.06.2010 року №110603, ві д 02.06.2010 року №020604 та виписані поз ивачу податкові накладні від 02.04.2010 року № 020402, від 30.06.2010 року №300614, ві д 11.06.2010 року№110603.

Проте відповідачем зазнач ені обставини не перевірялис я, обставини фактичного нада ння позивачу послуг, отриман ня даних послуг у зв' язку з г осподарською діяльністю поз ивача, відображення операці ї контрагентом позивача у по датковому обліку відповідач ем не перевірялися.

Також судом першої інстанц ії зазначено про те, що відпов ідачем проведено невиїзну пе ревірку, у позивача та його ко нтрагента документів не витр ебовувалося, обставини уклад ення та виконання договорів не перевірялися.

За вказаних обставин колег ія суддів вважає, що висновки відповідача та прийняте на ї х підставі спірне повідомлен ня-рішення не грунтуються на нормах чинного законодавств а та прийняті без достатніх п ідстав.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те , що позов є таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладе ним, а тому вона задоволенню н е підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС Украї ни, судове рішення повинно бу ти законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм мат еріального права при дотрима нні норм процесуального прав а, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з' ясування обст авин в адміністративній спра ві, підтверджених доказами, д ослідженими в судовому засід анні.

З урахуванням вищевиклад еного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інс танції правильно встановлен о обставини справи, судове рі шення ухвалено з додержанням норм матеріального та проце суального права і підстав дл я його скасування не вбачаєт ься.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу пр едставника Державної податк ової інспекції у Шевченківсь кому районі м. Києва - Замк овенка Олега Миколайовича - залишити без задоволен ня, а постанову Окружного а дміністративного суду м. Киє ва від 03 листопада 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законн ої сили з моменту проголошен ня та може бути оскаржена про тягом двадцяти днів з дня скл адання в повному обсязі шлях ом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адмі ністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов