Постанова

від 22.03.2011 по справі 1/152-64

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

22 березня 2011 року Справа № 1/152-64

Рівненський апеляційний г осподарський суд у складі ко легії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі: Михайлюк К.В.

за участю представників с торін:

позивача: Цехоша А.М. - пр едставник, дов. в справі, Шум евода В.М. - представник, дов. в справі

відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апел яційну скаргу відповідача п ідприємця ОСОБА_3 на ріше ння господарського суду Воли нської області у справі № 1/152-64 в ід 02.02.11р. (суддя Гончар Марія Мих айлівна)

за позовом Приватного п ідприємства "Спека"

до відповідача Підпр иємця ОСОБА_3

про стягнення 57345 грн. 43 ко п.

В зв"язку з тимчасовою непрацездатністю головуючо ї судді Гулової А.Г. та відсутн істю з поважних причин судді Сініциної Л.М. розпорядження м заступника керівника апара ту №55 від 21.03.11р., голови суду № 1/152-6 4 змінено склад колегії судді в. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гуд ак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є.

в с т а н о в и в :

Рішенням господа рського суду Волинської обла сті у справі № 1/152-64 від 02.02.11р. за по зовом Приватного підпр иємства "Спека" до відповідач а Підприємця ОСОБА_3 п ро стягнення 57345 грн. 43 коп. позов задоволено. Стягнуто з Під приємця ОСОБА_3 на кори сть Приватного підприємства "Спека" 11906 грн. 80 коп. - заборгован ості за поставлений товар, 39768 г рн. 71 коп. - відсотки за користув ання товарним кредитом, 1424 грн . 90 коп. - пені, 976 грн. 36 коп. - інфляц ійних нарахувань, 3268 грн. 66 коп. - 30% річних; 573 грн. 45 коп. -витрати п о сплаті державного мита, 236 гр н. - витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

Не погоджуючись з при йнятим рішенням першої інста нції відповідач подав апеляц ійну скаргу, яка ухвалою Рівн енського апеляційного госпо дарського суду від 21.02.11р. прийн ята до провадження.

Апеляційну скаргу об грунтовує наступним. Відпові дно до договору поставки №053 в ід 10.09.2009р., укладеним між позива чем ПП "Спека" та відповідаче м Підприємцем ОСОБА_3 , позивач зобов"язувався пост авити та передати зі свого ск ладу відповідачу у власніст ь нафтопродукти. Згідно умов договору поставки ( надалі До говір ), а саме п. 5.1, п.5.2, відповіда ч має право здійснити повну а бо часткову оплату отриманог о товару на розрахунковий ра хунок позивача протягом семи календарних днів з дня відв антаження, зазначеного в нак ладних; у випадку неоплати по купцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 даного договору, покупець да є згоду на те, щоб невиплачени й товар, рахувався поставлен им на умовах товарного креди ту, терміном на 30 днів, починаю чи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покуп цю 1% за кожний день використан ня товарного кредиту; покупе ць зобов' язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатит и відсотки за його використа ння в терміни, вказані в п. 5.3 до говору; під наданням покупце м згоди на те, щоб неоплачени й товар рахувався поставлени м на умовах товарного кредит у розуміється підписання дан ого договору.

Пунктом 5.4 договору об умовлено, якщо після закінче ння 30 днів користування товар ним кредитом, покупець не вне се всіх передбачених договор ом платежів - він продовжує сп лачувати відсотки за користу вання товарним кредитом до п овного погашення заборгован ості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п. 8.1. даного договору. Апелянтом не заперечується той факт, що має борг перед позивачем за п оставлений товар в сумі 11906 грн . 80 коп. Позивачем нараховано в ідповідачу відсотки за періо д з 22.01.2010 року по 21.12.2010 року в сумі 3 9 768 грн. 71 коп., які відповідач не визнає, просить в цій частині рішення суду першої інстанц ії скасувати. Апелянт посила ється на те, що відповідно до ч.1 ст. 536 ЦК України, за користув ання чужими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проц енти, якщо інше не встановлен о договором між фізичними ос обами. Враховуючи ту обстави ну, що обов"язок сплачувати пр оценти за користування чужим и грошовими коштами передбач ений лише у випадку укладенн я договору між фізичними осо бами, а в даному випадку догов ір був укладений між двома су б"єктами господарювання, то п роценти за користування това рним кредитом по договору по ставки №053 на думку апелянта є відповідальністю за невикон анням зобов"язання. А тому від повідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути з меншений за рішенням суду, як що він значно перевищує розм ір збитків за наявності інши х обставин, які мають істотне значення. Проте, суд першої ін станції при винесенні рішенн я не застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України. А тому просит ь скасувати рішення господа рського суду Волинської обла сті в частині стягнення 39768 грн . 71 коп. - відсотків за користува ння товарним кредитом і пост ановити рішення про зменшенн я розміру заборгованості сум и відсотків за користування товарним кредитом до 11906,80 грн.

Позиач апеляційну ск аргу заперечує, вважає що ріш ення господарського суду Вол инської області від 02.02.11р. є зак онним, обгрунтованим, прийня тим відповідно до законодавс тва, просить залишити його в с илі, а апеляційну скаргу без з адоволення, про що відзначив у відзиві на апеляційну скар гу № 17 від 28.02.11р.

В судове засідан ня 22.03.11р. уповноважений предст авник апелянта ( відповідач ) н е з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що під тверджено повідомленням про вручення поштового відправл ення № 4300501719020 від 23.02.11р., яке отрима но апелянтом 24.02.11р. Передставники позива ча підтримали доводи, виклад ені у відзиві на апеляційну с каргу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України , апеляційний гос подарський суд не зв'язаний д оводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґр унтованість рішення місцево го господарського суду у пов ному обсязі.

Дослідивши доводи а пеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривш и правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права пр и прийнятті оскарженого ріше ння, оцінивши висновки суду н а відповідність дійсним обст авинам справи, судова колегі я дійшла висновку, що апеляці йна скарга задоволенню не пі длягає, зважаючи на наступне .

Як свідчать матеріал и справи позивач та відповід ач 10 вересня 2009 року уклали до говір поставки № 053, відповідн о до розділу 1 даного договору постачальник зобов"язувався поставити та передати або пе редати зі свого складу покуп цю у власність нафтопродукти (далі-товар) в асортименті, кі лькості, за ціною, що зазначен і в накладних, а покупець зобо в' язувався прийняти та опла тити товар на умовах даного д оговору.

Позивач на виконання умов договору поставки това ру №053 від 10.09.2009 року поставив при ватному підприємцю ОСОБА_3 по накладній на відвантаже ння № 000027 від 22.01.2010 року товар - наф топродукти на загальну суму 11906,80грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов' язки виникають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного за конодавства, а також з дій осі б, що не передбачені цими акта ми, але за аналогією породжую ть цивільні права і обов' яз ки. Відповідно до цього цивіл ьні права і обов' язки виник ають з угод, передбачених зак оном, а також з угод, хоч і не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать.

Таким чином, з моменту укладення договору між стор онами виникли цивільно- пра вові відносини, які регулюют ься як загальними положенням и про зобов'язання так і окрем ими зобов' язаннями, зокрема , поставка.

За договором поставк и продавець (постачальник), як ий здійснює підприємницьку д іяльність, зобов'язується пе редати у встановлений строк (строки) товар у власність пок упця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов' яза них з особистими, сімейними, д омашніми або іншим подібним використанням, а покупець зо бов' язується прийняти това р і сплатити за нього певну гр ошову суму (ст. 712 Цивільного ко дексу України).

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 договору поставки покупець має право здійснит и повну або часткову оплату о триманого товару на розрахун ковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з дня відвантаження, зазначен ого в накладних

Пунктом 5.2 договору ви значено, що у випадку неоплат и покупцем відвантаженої пар тії товару в строки вказані в п. 5.1 даного договору, покупець дає згоду на те, щоб невиплаче ний товар, рахувався поставл еним на умовах товарного кре диту, терміном на 30 днів, почин аючи з дня після відвантажен ня товару з нарахуванням пок упцю 1% за кожний день використ ання товарного кредиту; поку пець зобов' язується оплати ти товар, поставлений на умов ах товарного кредиту і сплат ити відсотки за його викорис тання в терміни, вказані в п. 5.3 договору; під наданням покуп цем згоди на те, щоб неоплаче ний товар рахувався поставле ним на умовах товарного кред иту розуміється підписання д аного договору.

Приписами 5.4 договору обумовлено, якщо після закін чення 30 днів користування тов арним кредитом, покупець не в несе всіх передбачених догов ором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за кори стування товарним кредитом д о повного погашення заборгов аності, а також сплачувати пе ню в розмірах, передбачених в п. 8.1. даного договору.

Як свідчать матеріал и справи, позивач виконав сво ї зобов' язання відповідно д о закону, поставив товар, що пі дтверджується договором пос тавки №053 від 10.09.2009 року, накладн ою на відвантаження № 000027 від 22.0 1.2010 року, відповідачем зобов' язання щодо оплати на умовах визначених даним договором не виконані.

У відповідності до п.5. 2 та 5.4 договору позивачем здій снено обгрунтований розрах унок заборгованості за корис тування товарним кредитом, н араховано відповідачу відсо тки за період з 22.01.2010 року по 21.12.2010 року в сумі 39 768 грн. 71 коп.

Судом першої інстанц ії правомірно стягуто відсот ки за користування товарним кредитом сумі 39 768 грн. 71 коп. з чи м погоджується колегія судді в Рівненського апеляційног о господарського суду., виход яи з наступного.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу Укр аїни однією із форм господар сько-правової відповідально сті є штрафні санкції, що пок ладаються на контрагента за невиконання чи неналежне вик онання взятого на себе зобов 'язання. Термін "санкція" поход ить від латинського - sanctio: найсуворіша постанова. У зак онодавстві та науковій літер атурі під "штрафними санкція ми" розуміють саме відшкодув ання збитків. Господарський кодекс України (далі - ГК Украї ни) під штрафними санкціями р озуміє господарські санкції у виді грошової суми (неустой ки, штрафу, пені), яку учасник г осподарських відносин зобов 'язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов 'язання. У частині 1 цієї статт і законодавець зазначає, що ш трафні санкції це, зокрема, го сподарські санкції у виді гр ошової суми, та надає їх виклю чний перелік, а саме: н еустойка, штраф, пеня.

Стаття 549 Цивільного к одексу України (далі - ЦК Украї ни) передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сум а або інше майно, які боржник п овинен передати кредиторові у разі порушення боржником з обов'язання.

Виходячи із викладен ого, проценти за користуванн я товарним кредитом не різно видом штрафних санекцій і не можуть бути зменшені у відпо відності др статті 233 ГК Украї ни.

Окрім того, відповідн о до статтті 1 Закону ВР Україн и, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткув ання прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-В Р від 22.05.97)", зокрема п. 1.10. визна чено, що проценти - доход , який сплачується (нараховує ться) позичальником на корис ть кредитора у вигляді плати за використання залучених н а визначений строк коштів аб о майна. До процентів включаю ться: платіж за використання коштів або товарів (робіт, пос луг), отриманих у кредит; платі ж за використання коштів, зал учених у депозит; платіж за пр идбання товарів у розстрочку .

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основ ну суму заборгованості або ф іксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюєть ся шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань а бо ощадних (депозитних) серти фікатів, емітованих позичаль ником, сума процентів визнач ається шляхом нарахування ві дсотків на номінал такого ці нного паперу, виплати фіксов аної премії чи виграшу або шл яхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною по гашення такого цінного папер у (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно -правовими договорами, незал ежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксовани х) цінах або у відсотках до сум и договору або до іншої варті сної бази, не є процентами.

Пунктом 1.11. вказаного Закон у зазначено, щ кредит - кошт и та матеріальні цінності, як і надаються резидентами або нерезидентами у користуванн я юридичним або фізичним осо бам на визначений строк та пі д процент. Кредит розподіляє ться на фінансовий кредит, то варний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчу ють відносини позики:

1.11.1. Фінансовий кред ит - кошти, які надаються ба нком-резидентом або нерезиде нтом, кваліфікованим як банк івська установа згідно із за конодавством країни перебув ання нерезидента, або резиде нтами і нерезидентами, які ма ють статус небанківських фін ансових установ, згідно з від повідним законодавством, а т акож іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кре диторами-нерезидентами у поз ику юридичній або фізичній о собі на визначений строк, для цільового використання та п ід процент. Правила надання ф інансових кредитів встановл юються Національним банком У країни (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом М іністрів України (стосовно н ебанківських фінансових орг анізацій) відповідно до зако нодавства.

1.11.2. Товарний кредит - т овари, які передаються резид ентом або нерезидентом у вла сність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що пер едбачає відстрочення кінцев ого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарн ий кредит передбачає передан ня права власності на товари (результати робіт, послуг) пок упцю (замовнику) у момент підп исання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від ча су погашення заборгованості .

Отже, укладання госп одарюючими суб'єктами догово ру поставки товарів на умова х відстрочення кінцевого роз рахунку та під процент не суп еречить чинному законодавст ву України.

Окрім того, судова кол егія відзначає, що сторони за договором на підставі Закон у України "Про відповідальні сть за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з метою забезпечення зобов'язання в праві також передбачити неус тойку (пеню), яку покупець має сплатити постачальникові у р азі невиконання зобов'язання розрахуватися у визначений договором строк.

Заборгованість від повідача перед позивачем скл адає 11 906 грн. 80 коп., яка підтверд жена матеріалами справи, і в ц ій сумі позов підлягає задов оленню відповідно до статті 193 Господарського кодексу Укр аїни, оскільки господарські зобов'язання повинні викону ватися належним чином відпов ідно до закону, інших правови х актів, договору, а односторо ння відмова від виконання з обов'язань не допускається.

Пунктом 8.1 договору по ставки №053 від 10.09.2009 року за несво єчасне проведення розрахунк ів передбачена пеня в розмір і 0,5 % за кожний день прострочен ня від неоплаченої суми, або с уми невиконаної чи неналежно виконаної умови, яка за періо д з 22.01.2010 року по 22.07.2010 року складає 1424 грн. 90 коп. відповідно до розр ахунку позивача в розмірі по двійної облікової ставки Нац банку України і в цій сумі під лягає задоволенню відповідн о до статті 230 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК У країни, боржник, який простро чив виконання грошового зобо в'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних з простроч еної суми, якщо законом або до говором не встановлений інши й розмір процентів, що згідно розрахунку становить 3268 грн. 66 коп.- 30% річних (п. 8.2. договору) та 976 грн. 36 коп. - інфляційних нара хувань за обгрунтованим розр ахунком позивача.

Також, згідно статті 62 5 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають ст ягненню 976 грн. 36 коп. інфляційн их нарахувань за період з 22.01.2010 року по 24.11.2010 року.

Враховуючи викладене , в частині щодо задоволення п озову про стягнення 11906 грн. 80 ко п. - заборгованості за поставл ений товар, 1424 грн. 90 коп. - пені, 976 грн. 36 коп. - інфляційних нараху вань, 3268 грн. 66 коп. - 30% річних судо ве рішення фактично не оскар жується відповідачем, оскіль ки в апеляційній скарзі відс утні посилання на порушення в цій частині судом першої ін станції норм матеріального т а процесуального права.

З огляду на викладене , доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляц ійним судом не визнаються та кими, що можуть бути підставо ю згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу Укра їни для скасування чи зміни о скаржуваного рішення, тому с уд апеляційної інстанції вва жає, що рішення місцевого гос подарського суду прийняте у відповідності до норм матері ального та процесуального пр ава і його необхідно залишит и без змін, а апеляційну скарг у - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Госп одарського процесуального к одексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення господарськог о суду Волинської області ві д 02 лютого 2011 року у справі № 1/152-64 з алишити без змін, а апеляційн у скаргу фізичної особи - підп риємця ОСОБА_3 без задовол ення.

2.Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

3.Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку протяго м двадцяти днів з дня набранн я постановою апеляційного го сподарського суду законної с или.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.