Рішення

від 24.03.2011 по справі 28/143-10-4706

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/143-10-4706

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2011 р.Справа  № 28/143-10-4706

За позовом         Приватна виробничо-комерційна фірма „СПЕЦНАЛАДКА”;  

до відповідача   Закрите акціонерне товариство  „Болградський виноробний завод”   

про стягнення  751 114,45 гривень.

За зустрічним позовом: Приватне акціонерне товариство „Болградський виноробний завод”

До відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми „СПЕЦНАЛАДКА”

про спонукання до виконання умов договору.  

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

        Від позивача:      Ляшенко Е.А. -  за дорученням;  

        Від відповідача:  не з'явився;

Суть спору: позивач, приватна виробничо-комерційна фірма  „СПЕЦНАЛАДКА”  (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” (надалі відповідач)  про стягнення 751 114,45 гривень, з якої основна заборгованості складає 579476,94 гривень, інфляційні в сумі 135 942,68 гривень та 3% річних в сумі 35694,83 гривень.

Ухвалою суду від 4 листопада 2010 року порушено провадження у справі №28/143-10-4706 та призначено до розгляду на 29 листопада 2010 року.

26 листопада 2010 року відповідач звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом про спонукання до виконання умов договору та ухвалою суду від 26 листопада 2010 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним .

Відповідач вдруге звернувся до суду із зустрічним позовом про спонукання до виконання умов договору, яка була повернута ухвалою суду від 8 грудня 2010 року без розгляду.

Ухвалою суду від 10 січня 2011 року провадження у справі було зупинено до розгляду апеляційної скарги приватного акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13 січня 2011 року повернуто апеляційну скаргу приватному акціонерному товариству „Болградський виноробний завод”.

24 січня 2011 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 3 лютого 2011 року та ухвалою суду від 2 лютого 2011 року провадження у справі зупинено до розгляду апеляційної скарги приватного акціонерного товариства „Болградський виноробний завод”.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року –апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 08.12.2010 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції.

До господарського суду Одеської області справа надійшла 23 лютого 2011 року, без зустрічного позову, яку було повернуто, тому судом провадження у справі поновлено ухвалою суду від 24 лютого 2011 року та призначено до розгляду на 10 березня 2011 року разом з прийнятою зустрічною позовною заявою від 26 листопада 2010 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, звернувся до суду з клопотанням продовжити строк розгляду справи на 15 днів  та ухвалою суду клопотання позивача задоволено та ухвалою суду від 10 березня 2011 року строк розгляду справи продовжено до 26 березня 2011 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримує та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 579476,94 гривень та  інфляційні в сумі 135 942,68 гривень ,  3% річних в сумі 35694,83 гривень

Відповідач в судове засідання не з'явився,  проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за юридичною адресою відповідача направлялися ухвали від 24.02.2011 року та  10.03.2011 року,  але у судове засідання останній не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов відповідачем не надано.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123  до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

По справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення в порядку ст.. 85 ГПК України.

Судом встановлено:

Між Приватною виробничо-комерційною фірмою «СПЕЦНАЛАДКА»(підрядник) та Закритим акціонерним товариством «Белградський виноробний завод»(замовник) був укладений договір №01/12/07 від 01.12.2007 року, за умовами  якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати метрологічні роботи з градуювання вертикальних та горизонтальних резервуарів геометричними та об'ємними засобами /методами/ розділ 1 договору .

Згідно п.2.1 договору підрядник зобов'язується відповідно до затвердженої технічної документації здійснити роботи, передбачені розділом 1 договору за діючими нормами та правилами, а розділом 3 вказаного договору визначені ціна договору та порядок розрахунків. Відповідно до п.3.1 зазначеного розділу вартість доручених підряднику робіт за цим договором визначається рахунками та актами приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п.3.2 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється в порядку 50% попередньої оплати, а інша сума сплачується за фактом виконання на підставі наданих актів приймання-передачі та рахунків протягом 7 банківських днів.

Підрядник несе відповідальність за своєчасність та якість виконаних робіт, передбачених розділом 1 даного договору відповідно до встановлених строків, п.4.1 договору та п.4.2 договору обумовлено сторонами, що за невиконання або виконання зобов'язань за договором обидві сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.7.1 договору строк дії встановлений сторонами з 17.12.2007 р. по 31.12.2008 р.

На виконання умов зазначеного договору відповідно до затвердженої технічної документації підрядником –позивачем виконані метрологічні роботи з градуювання вертикальних та горизонтальних резервуарів геометричними та об'ємними засобами/методами/ на загальну суму 657599,22 гривень.

Замовником –відповідачем прийняті роботи без зауважень,  що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін акти приймання виконаних робіт  у 2007 році №12/12 на суму 58244,56 гривень, у  2008 році  №17/03 на суму 310757,98 гривень, №18/03 на суму 288596,68 гривень.

Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт, що підтверджується копіями платіжних доручень, за №401 від 19.12.2007 року на суму 10 000 гривень, № 410 від 20.12.2007 року на суму 19 122 гривень, №227 від 18.03.2008 року на суму 4 000 гривень, №200 від 13.03.2008 року на суму 5 000 гривень, №280 від 28.04.2008 року на суму 10 000 гривень, №273 від 04.04.2008 року на суму 10 000 гривень, №394 від 03.06.2008 року на суму 10 000 гривень, №287 від 10.04.2008 року на суму 10 000 гривень, всього перераховано 78 122,28 гривень.

Додатковою угодою від 01.03.2008 р. до договору №01/12/07 від 01.12.2007р. підписаною та скріпленою печатками сторін, пункт 3.2 цього договору викладено у новій редакції та встановлено графік здійснення розрахунків, який є невід'ємною частиною договору. За умовами додаткової угоди сторони визначили  суму заборгованості  619 776,94 гривень та починаючи з квітня місяця 2008 року по листопад  місяць 2008 року відповідач сплачує по 70 000 гривень на місяць, а у грудня місяці 2008 року лише 59 776,94 гривень.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих зобов'язань зі сторони відповідача виникла заборгованість в сумі 579 476,94 гривень та на адресу відповідача позивачем було направлено претензію від 04.08.2010 р. за № 174/10 про належне виконання зобов'язань за договором та здійснити оплату виконаних робіт.

Вказана претензія відповідачем була залишена без розгляду кошти не сплачені, що змусили позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач не спростував доводи позивача щодо невірного розрахунку основної суми заборгованості, нарахованих інфляційних та річних, доказів сплати до суду не надав, письмового відзиву також не надано.

В свого чергу відповідачем було подано зустрічну позовну заяву, в якій відповідач –позивач за зустрічним  позовом просить суд зобов'язати позивача –відповідача за зустрічним позовом виконати умови договору №01/12/07 від 1 грудня 2007 року, а саме виконати метрологічні роботи з градуювання вертикальних та горизонтальних резервуарів геометричним та об'ємним методом.

Обґрунтовуючи зустрічну вимоги позивач зазначає, що дійсно між сторонами був укладений договір №01/12/07 від 01.12.2007 року та за умовами  якого замовник –позивач за зустрічним позовом доручає, а підрядник –відповідач за зустрічним позовом приймає на себе зобов'язання виконати метрологічні роботи з градуювання вертикальних та горизонтальних резервуарів геометричними та об'ємними засобами /методами/ розділ 1 договору .

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, на момент звернення з позовом ПВКФ „СПЕЦНАЛАДКА” замовлені роботи не виконала, оскільки надані до суду акти виконаних робіт не є доказами в розумінні ст.. 92 ЦК України, ст..237 ЦК України, ст.. 241 ЦК України, не вказано посадове становище та прізвище особи яка приймає роботи.

Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що додаткова угода була дійсно підписана сторонами та оскільки відповідачем за зустрічним позовом роботи виконані не були тому оплата не здійснювалася.

Крім того позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідач повинен спочатку виконати взяті зобов'язання, згідно розділу 1 договору.

В порядку ст.. 25 ГПК України суд здійснює заміну сторони Закрите акціонерне товариство „Болградський виноробний завод” на Приватне акціонерне товариство „Болградський виноробний завод”, оскільки назва підприємства була змінена на підставі Закону України „Про акціонерні товариства”.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних  правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так згідно умов договору підряду, а саме розділом 2 передбачені умови оплати виконаних робіт, згідно п.3.2 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється в порядку 50% попередньої оплати, а інша сума сплачується за фактом виконання на підставі наданих актів приймання-передачі та рахунків протягом 7 банківських днів.

Як встановлено матеріалами справи акти виконаних робіт були підписані без зауважень, а саме у 2007 році  за №12/12 на суму 58244,56 гривень, у  2008 році  №17/03 на суму 310757,98 гривень та за  №18/03 на суму 288596,68 гривень, всього було виконано робіт на загальну суму 657 599, 22 гривень.

Згідно наданих копій платіжних доручень відповідачем сплачено всього  78 122,28 гривень та заборгованість складає 579 476, 94 гривень.

Відповідачем не надано доказів спростовуючи обставини викладені у позовній заяві суд доходить висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми основного боргу.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Позивачем в підтвердження належного виконання взятих зобов'язань було надано в судовому засіданні оригінали актів, які у суду не викликали сумніву щодо їх недостовірності.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та вважає його обґрунтованим та заявлені суму у вигляді інфляційних –135 942,68 гривень та річних в сумі 35 694,83 гривень підлягають стягненню з відповідача.  

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем доказів  належного виконання зобов'язання на день розгляду справи суду не надано, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу та пені, інфляційних та 3% річних обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, оскільки підстави викладені у зустрічній позовній заяві не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, представник до суду не з'явився, обставини викладені у зустрічному позові не довів та спростовуються встановленими в ході судового розгляду справи –фактами щодо належного виконання відповідачем за зустрічним позовом договірних зобов'язань.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного                забезпечення  судового процесу покладаються на відповідача відповідно  до статей 44, 49 Господарського процесуального  кодексу  України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

ВИРІШИВ:

1.                   Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Болградський виноробний завод” (68700 Одеська область місто Болград  вул.. Арсена Христова, 99, код ЄДРПОУ 00411938 п/р 260003136201 у ФАБ „Південний”, м. Ізмаїл, МФО 328890) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми „СПЕЦНАЛАДКА” (65020 місто Одеса вул.. Тираспольська, буд. 24/4, код ЄДРПОУ 31182043 п/р 26004301877 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685) заборгованість у сумі 579 476 ( п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 94 копійки, інфляційні в сумі 135 942 ( сто тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) гривни 68 копійок, три проценти річних в сумі 35 694 ( тридцять п'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири ) гривни 83 копійки, державне мито в сумі 7 511  (сім тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 14 копійок, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість ) гривен.

3.          У задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст..116 ГПК України.

      Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2011 року .

           Суддя                                                                                            Гуляк Г.І.