Постанова

від 23.03.2011 по справі 4/108-1951

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/108-1951

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.11                                                                                           Справа  № 4/108-1951

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                    Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                                    Давид Л.Л.

                                                                                                              Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське шляхово –будівельне управління № 24", вул. Тролейбусна, 4,

м. Тернопіль

на рішення господарського суду Тернопільської області від 13.01.2011 р.

у справі № 4/108-1951

за позовом Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль

до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське шляхово –будівельне управління № 24", вул. Тролейбусна, 4, м. Тернопіль

про стягнення 33 496 грн. 80 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Авдєєнко В.В.- представник.

від відповідача: не з»явився.

          Роз”яснено  права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

          Розпорядженням виконуючого голови суду проводились зміни щодо складу колегії суду.  

         Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.01.2011р.  у справі №4/108-1951 (суддя Бурда Н.М.)  позовні вимоги задоволено, стягнено з відповідача 33496,80 грн. заборгованості, відшкодовано судові витрати.

         Суд мотивував  рішення тим, що відповідач свої зобов»язання по оплаті за отриманий по накладних  товар у відповідності до ст.ст.509,526 ЦК України  не виконав, сума боргу становить 33496,80 грн., яка підлягає примусовому стягненню.

         В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Тернопільської області від 13.01.2011 р. у справі №4/108-1951 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права і просить прийняти нове рішення.

          Підстави апеляційної скарги  обгрунтовуються наступними доводами.

          Скаржник вказує на існування між сторонами усної домовленості  та на невизначеність остаточної оплати щодо поставленого товару, обґрунтовуючи тим, що  факт виконання грошового зобов»язання не було обумовлено строками, оскільки замовлення відповідача фінансуються із державного бюджету.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, доказів сплати боргу, на вимогу суду, на адресу суду не направлено.

   Представник позивача прийняв участь в судовому засіданні, на виконання вимог ухвали суду подав  належним чином завірені копії банківських виписок на суму 127643 грн. та оригінали накладних, які судом оглянуто в засіданні суду.

   Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

   Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,  Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

   Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що позивач згідно видаткових накладних: РН –0002642 від 30.10.2008р. на суму 107 464 грн. 50 коп., № РН –0002643 від 30.10.2008р. на суму 5 300 грн. 00 коп., № РН –0002714 від 31.10.2008р. на суму 492 грн. 90 коп., № РН –0002653 від 31.10.2008р. на суму 19 920 грн. 20 коп., № РН –0002749 від 06.11.2008р. на суму 10 443 грн. 60 коп., № РН –0002799 від 12.11.2008р. на суму 1 060 грн., № РН –0002800 від 12.11.2008р. на суму 9 873 грн. 60 коп., № РН –0000052 від 16.01.2009р. на суму 1 185 грн. 00 коп.,  № РН –0000586 від 02.04.2009р. на суму 5 400 грн. 00 коп., та на підставі довіреності № 77 від 31.03.2009р., довіреності № 58 від 16.01.2009р., довіреності серії ЯПЖ № 705416 від 12.11.2008р., довіреності серії ЯПЖ № 705381 від 31.10.2008р., довіреності серії ЯПЖ № 705400 від 05.11.2008р., довіреності серії ЯПЖ № 705373 від 28.10.2008р. поставив, а відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське шляхово –будівельне управління № 24" отримав товар на загальну суму 161 139 грн. 80 коп.

    У відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, Приватним акціонерним товариством "Автотехсервіс" 01.09.2010р. надіслано на адресу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське шляхово –будівельне управління № 24", вул. Тролейбусна, 4, м. Тернопіль повторну вимогу № 234 від 31.08.2010р. про сплату заборгованості, яку відповідач зобов'язаний був оплатити у семиденний термін з дня отримання, проте, як свідчать матеріали справи не оплатив.

    В  позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем сплачено за отриману продукцію 123602,49 грн. Заявою від 12.01.2011р. позивач повідомив, що в позовній заяві допущена описка в сумі проведеної відповідачем оплати, оскільки відповідач сплатив суму боргу 129602,49 грн.

   Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 10.12.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 33 496 грн. 80 коп.

   На вимогу  ухвали суду від 2.03.2011р., відповідач доказів сплати заборгованості за отриману продукцію не подав.

   Позивач подав виписки з банку (завірені копії, оригінали оглянуто в судовому засіданні), з яких вбачається сплата відповідачем суми: 8.09.2009р. - 6000 грн., 19.11.2008р. - 20000грн., 30.12.2008р. - 5000 грн., 30.10.2008р. - 71643 грн., 11. 04.2009р. - 25000 грн., всього –127643 грн.

    Оскільки, позивачем в позовній заяві та в заяві від 12.01.2011р. не вірно зазначено суму на яку отримано продукцію і суму яка оплачена відповідачем, судом здійснено розрахунок на підставі тих доказів, які подані позивачем.

    По доказах, які подані позивачем і здійснених судом розрахунках, сума боргу становить 161139,80-127643=33496,80 грн.

    Посилання місцевого господарського суду, викладеного у рішенні зі справи на можливість укладення між сторонами правочинів на підставі видаткових накладних, відповідає положеннями ст.11 ЦК України. Такий спосіб укладення правочинів повинен оцінюватися на відповідність їх загальним вимогам, визначеним положенням ст. 203 ЦК України.

   Фактично  взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами, що випливають із  договору поставки.

   Відповідно до ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

   До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

   Згідно з вимогами ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

   Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

   З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що сам по собі факт передачі товару не є а ні доказом передачі товару у власність, а ні підставою для виникнення зобов'язань по сплаті його вартості є помилковим.

   Крім того, покликання скаржника на те, що замовлення відповідача фінансуються із державного бюджету не заслуговують в даному випадку на увагу, так як між сторонами не укладено договору поставки на авансовій умові, за якої оплата  проводиться в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на поточний рік та за умови їх фактичного надходження замовнику,   в тому числі за умови при якій  у зв'язку з ненадходження відповідного фінансування, термін здійснення оплат переносився би до моменту надходження зазначених коштів з Державного бюджету України

    З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

   Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 13.01.2011 р. у справі № 4/108-1951 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське шляхово –будівельне управління № 24", вул. Тролейбусна, 4, м. Тернопіль без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена   до Вищого господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.109,110  ГПК України.

Головуючий-суддя                                                                      Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                              Давид Л.Л.

Суддя                                                                                            Мурська Х.В.