Постанова

від 24.03.2011 по справі 17/142(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/142(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

24.03.11                                                                                           Справа  № 17/142(10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши          апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(надалі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») за № 06-1186 від 14.02.2011р.

на рішення           господарського суду Львівської області від 27.01.2011р.

у справі                     № 17/142 (10)

за позовом:          прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики, м. Львів

до відповідача:          ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

про                     розірвання договору оренди, виселення із приміщень та стягнення боргу

за участю представників сторін:

від прокуратури: Лящук Т.І. –помічник прокурора (посвідчення № 27);

від позивача: Гусак Ю.І. –представник (довіреність від 04.01.2011р. за № 2302-вих-2);

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено. Клопотання  про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.01.2011р. у справі № 17/142 (10) (суддя У.І. Ділай) задоволено позовні вимоги прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»та розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7136-9 від 24.04.2009р., укладений між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”  на нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул. Шпитальна, 25. Виселено ПАТ по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” із вищевказаних орендованих приміщень з відстрочкою виконання до 07.03.2011р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 98 429,90грн. боргу. Стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету  1069,30 грн. державного мита та  236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати. Зокрема, скаржник зазначає, що нарахування за оренду приміщень повинні здійснюватись за фактично надані послуги, а враховуючи те, що ПАТ «Львівгаз»користувалось спірним приміщенням до квітня 2010р., тому нарахування повинно було здійснюватись до вказаної дати. Окрім того, скаржник надіслав на адресу позивача повідомлення про виїзд із спірних приміщень, проте відповіді від останнього не отримав.

          Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника, наведених у апеляційній скарзі, заперечили, вважають її безпідставними та необґрунтованими, просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, проте відзиву на апеляційну скаргу суду не подали.

          Відповідач, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали Львівського апеляційного господарського суду.  

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 27.01.2011р.

 Між Управління комунальної власності департаменту економічної політики (Орендодавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(назву змінено на ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз) 04.04.2009р. було укладено договір оренди № Г-7136-9 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі наказів Управління комунальної власності  від 12.06.2008р. № 499-О та від 05.02.2009р. № 60-О, договору оренди від 06.06.2006р. № Г-4400-6 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП «Центральне». Об`єктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 25, загальною площею 202,6м2.

Пунктом 5.1 даного договору сторони погодили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 12 233,90грн. за перший місяць. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається за згодою сторін або з підстав, передбачених чинним законодавством України.

Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. Несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання Договору (п. 5.2.).

Однак, умови договору щодо сплати орендної плати в терміни та в розмірі, передбачені договором, відповідачем систематично порушувались, в зв'язку з чим у відповідача станом на 07.09.2010р. перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 98 429,90 грн. При чому, відповідачем орендна плата за період з 01.05.2010р. по 01.08.2010р. не вносилась взагалі (а.с. 7).

Позивач 10.09.2010р. направив відповідачу лист № 2302-вих-1722, відповідно до якого Орендодавець, в порядку ст.. 188 ГК України, пропонує відповідачу достроково припинити дію спірного договору, у зв`язку із невиконанням останнім належним чином договірних зобов`язань. Окрім того, у вказаному листі позивач просить відповідача   протягом 5 днів з дати отримання цього повідомлення передати орендовані приміщення балансоутримувачу згідно акту здачі-приймання, а також провести до моменту припинення договірних відносин розрахунок по сплаті орендної плати (а.с. 23).

Проте, викладених у вищевказаному листі вимог позивача відповідач не виконав –орендованого приміщення балансоутримувачу не повернув, заборгованості по орендній платі не сплатив, що стало підставою звернення до суду.

        При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним.

        Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст.. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 ЦК України).

Частина 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачає обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Зі змісту ст. 19 вказаного Закону вбачається, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як зазначалось вище, пунктом 5.2. спірного договору оренди сторони передбачили, що несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Стаття 782 ЦК України надає право наймодавцю відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до  поданого позивачем  розрахунку сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 98 429,90грн.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2 ст. 653 ЦК України).

Відповідно до ст.785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи наведене, наявність зазначеної заборгованості по орендній платі є юридичним фактом, з яким наведенні вище норми матеріального права пов'язують виникнення у орендодавця права вимоги дострокового розірвання договору, тому вимога позивача про розірвання договору, виселення відповідача із нежитлових приміщень, розташованих за адресою : вул.. Шпитальна. 25 у м. Львові, загальною площею 202,6 кв.м. та стягнення заборгованості щодо сплати орендної плати в розмірі 98 429,90грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

Твердження скаржника про те, що останнім орендоване приміщення використовувались лише до квітня 2010року не заслуговують на увагу суду, оскільки будь-яких доказів про це відповідачем не подано суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 27.01.2011р. у справі № 17/142 (10) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.          Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя                                                  Кравчук Н.М.

судді                                                                       Гнатюк Г.М.

                                                                                Мирутенко О.Л.