Рішення

від 29.03.2011 по справі 20/306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/306

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.03.11 р.                                                                                 Справа № 20/306                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є.(головуючий), Любченко М.О., Мальцев М.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь

до відповідача-1: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка

про стягнення 59845,40 грн.

За участю представників:

від позивача: Табія А.В. – дов.

від відповідача-1: Ляшко Д.В. – дов.

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, із позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк, та до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка, про стягнення 59845,40 грн. – суми збитків, що виникли внаслідок недостачі вантажу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Статуту залізниць України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив від 13.01.11 р. на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка.

28 січня 2011 року відповідач-1 звернувся до суду із письмовим відзивом, в якому позовні вимоги не визнав та, посилаючись на приписи Статуту залізниць України, Правил видачі вантажів, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 03.02.11 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.03.11 р. змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/306.

29 березня 2011 року позивач звернувся до суду із „Уточненням позовних вимог”, в яких просив суд прийняти відмову від позову до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” та повідомив суд про те, що із наслідками відмови від позову ознайомлений.

Листом від 29.03.11 р. відповідач-2 залучив до матеріалів справи відповідь на претензію Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

31 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ” (далі-Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі-Покупець) було укладено договір № ДУК-03/08-19-р (далі-Договір).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору за залізничними накладними № 52481084 від 24.05.10 р., № 52481083 від 24.05.10 р. у піввагонах №№ 64169865, 66818063, 65698029, 66689530, 67658708, 56626310, 56194152, 53524310, 56532930 на адресу ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” поступив кокс доменний. Вантажовідправником зазначеної продукції є Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод”, а отримувачем - Публічне акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.

Як стверджує позивач, по прибуттю вантажу на станцію призначення було виявлено нерівномірне розміщення вантажу у піввагонах, робітникам ЗЦ комбінату були пред'явлені вимоги відносно робітників станції Маріуполь – Сортировочний Донецької залізниці про видачу вантажу із перевіркою та складанням комерційних актів по факту нестачі вантажу.

За ствердженням позивача, представники залізниці від складання комерційного акту відмовились, у зв'язку із чим, відповідно до п.16 розділу 28 Правил перевезення вантажів, позивачем була направлена скарга про відмову у складанні комерційного акту.

Відповідно до п.7.1 Договору, позивачем був викликаний представник вантажовідправника для прийому продукції за кількістю.

26 травня 2010 року у присутності представника вантажовідправника було здійснено перевішування вантажу та складено двосторонній акт про прийом за кількістю, відповідно до якого нестача склала 22140 кг.

Вищезазначений акт представником вантажовідправника було підписано з особливою думкою: „При переважуванні вагонів  виявилось, що у вагонах №№ 53524310, 56194152, 56626310, 67658708, 66689530, 65698029, 64169865, 66818063 маються поглиблення у навантаженні. Відсутня шапка, маються явні сліди втрати вантажу на шляху слідування”.

26 травня 2010 року Публічним акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, відповідно до Інструкції П-6, було складено Акт № 1 про приймання товару за кількістю, відповідно до якого нестача вантажу склала 22140 кг.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідачів 59845,40 грн. – суми збитків, що виникли внаслідок недостачі вантажу.

Відповідачі проти позову заперечили.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою в якій просив суд прийняти відмову від позову до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”.

Згідно із ст.78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.           До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.  

У своїй заяві позивач повідомив суд про те, що із наслідками відмови від позову ознайомлений.

Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи, що відмова позивача від частини позовних вимог не порушує прав та охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб, відповідає чинному законодавству України, повноваження представника позивача на вчинення зазначених дій судом перевірено, позивачем з'ясовано наслідки цих дій, відмову позивача від частини позовних вимог слід прийняти, провадження у справі щодо вимог до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” - припинити на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, вантаж – кокс доменний прибув на станцію призначення із явними слідами розкрадання, який був прийнятий без складання комерційного акту, у зв'язку із відмовою представників залізниці у складанні зазначеного акту. Відповідно до п.16 Розділу 28 „Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу”, позивачем була направлена скарга про відмову у складанні комерційного акту.

Відповідно до п.25 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6, основним документом, який відображає приймання продукції, що надійшла, за кількістю, є акт прийому продукції за кількістю.

Вищезазначений акт є письмовим відображенням процесу прийому продукції, яка надійшла, який складається по завершенню прийому продукції, тобто після здійснення останньої фактичної дії по прийому товару. Акт перевішування порожньої тари, для визначення ваги нетто, є додатком до основного акту прийому продукції та складається в процесі прийомки, тобто до складання основного акту прийому продукції за кількістю.

Відповідно до п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6, акт про вагу тари з-під вологої продукції повинен бути складений негайно по звільненню тари з-під продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений акт у встановленому порядку складено не було.

За ствердженням позивача, по прибуттю вантажу на станцію призначення було виявлено нерівномірне розміщення вантажу у піввагонах, робітникам ЗЦ комбінату були пред'явлені вимоги відносно робітників станції Маріуполь – Сортировочний Донецької залізниці про видачу вантажу із перевіркою та складанням комерційних актів по факту нестачі вантажу. Представники залізниці від складання комерційного акту відмовились, у зв'язку із чим позивачем була направлена скарга про відмову у складанні комерційного акту.

Згідно із п.16 Правил складання актів, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування – протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона з вантажем подати це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги одержувачу видається розписка про прийняття скарги.

Позивачем не надано суду належних доказів, які свідчили б про направлення скарги про відмову у складанні комерційного акту начальнику станції.

Наявні в матеріалах справи копії скарги  та супровідного листа такими доказами не є, оскільки не містять даних про прийняття скарги уповноваженою посадовою особою відповідача-1, її прізвища, найменування посади, тощо.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк, слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 78, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м.Донецьк, - відмовити.

Відмову позивача від позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка - прийняти, провадження у справі в цій частині – припинити.

                                       Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.03.2011 р.

                                                                                        Повне рішення складено 04.04.2011 р.

Головуючий суддя                                                               Донець О.Є.           

Суддя                                                                  Любченко М.О.     

Суддя                                                                  Мальцев М.Ю