Рішення

від 03.03.2008 по справі 8/440-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.08р.

Справа

№ 8/440-07

За

позовом   Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

(м. Марганець)

до       Товариства з обмеженою відповідальністю

"Славутич" (с. Виводове Дніпропетровської області)

про                    стягнення 24 566,86 грн.

Суддя Дубінін

І.Ю.

Представники:

від

позивача:          ОСОБА_1 - підприємець (свідоцтво від

11.12.96 р., паспорт)

від відповідача:          ОСОБА_2 -заст. директора (дов. № 19

від 14.12.07 р.)

                                   Москалець

А.П. - представник (дов. б/№ від 06.08.07р.)

Суть спору:

Позивач,

з урахуванням останнього уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з

позовом про стягнення з останнього 24 566,86 грн. заборгованості по оплаті

послуг по збиранню ранніх зернових культур комбайном "ДЖОН ДІР 9640

WTS" на площі 88,2 га, згідно актам виконаних робіт від 26.07.04 р. та від

27.07.04 р.

Ціна

позову складається з сум: основного боргу -22 050,00 грн., процентів,

нарахованих на підставі ст. 1048 ЦК України -776,87 грн., втрат від інфляції -1

464,52 грн. та 3% річних - 275,47 грн.

Відповідач

проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір між сторонами щодо

збирання ранніх зернових культур не укладався, акт прийомки-передачі виконаних

робіт не підписувався. Крім того, рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 27.08.07 р. по справі № 5/362-07 позивачу було

відмовлено в задоволенні позову за аналогічними вимогами.

Ухвалою

голови господарського суду від 23.10.07 р. строк вирішення спору по справі був

продовжений по 15.12.07 р. включно.

Ухвалами

господарського суду від 14.12.07 р. та від 04.02.08 р. строк вирішення спору по

справі був продовжений відповідно по 04.02.08 р. та по 01.03.08 р. включно.

По

справі оголошувалась перерва з 14.12.07 р. по 04.02.08 р.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.07 р. по справі №

5/362-07 Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, який є також позивачем у цій

справі, було відмовлено в стягненні з ТОВ "Славутич", яке є також

відповідачем у цій справі, суми 25 856 грн. 62 коп., яка складає: 22 050 грн.

заборгованість за надані послуги по збиранню зернових культур згідно актам

виконаних робіт від 26.07.04 р. та від 27.07.04 р., 1 825 грн. 74 коп. пені, 1

980 грн. 88 коп. - 3% річних за прострочку оплати.

Вказане

рішення набрало законної сили, що підтверджується довідкою господарського суду

Дніпропетровської області від 03.03.08 р. по справі № 5/362-07.

Згідно

ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду

(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї

справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони.

Таким

чином, факти, встановлені рішенням господарського суду по справі № 5/362-07, не

підлягають доведенню у цій справі.

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.07 р. по справі №

5/362-07 було встановлено:

26.07.04

р. сторонами був підписаний двохсторонній акт прийому- здачі виконаних робіт по

збиранню ранніх зернових комбайном "ДЖОН ДІР 9640 WTS" на площі 88,2

га.

Вартість

послуг в сумі 22 050 грн. (з ПДВ) передбачена в акті виконаних  робіт від 27.07.04 р., підпис якого зі

сторони замовника (відповідача) заперечується.

Відповідно

до ст.ст. 13, 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного

права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, цивільні права особа

здійснює у межах наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Договір

на послуги із збирання ранніх зернових сторонами укладений не був.

Строк

оплати наданих послуг в актах прийому-передачі виконаних робіт від  26.07.04 р. та від 27.07.04 р. не

встановлений.

Згідно

ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений,

кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен

виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо

обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного

законодавства.

Вимога

на оплату боргу в сумі 22 050 грн. позивачем до замовника послуг не пред'являлася,

про що заявлено в судовому засіданні, тому, як передбачено ст. 15 ЦК України,

право виконавця послуг не порушено і відсутні підстави для його захисту.

Викладене

стало підставою для відмови в позові.

Господарським

судом також встановлено:

26.07.04

р. сторонами було складено акт прийомки-здачі виконаних робіт, відповідно до

якого позивач здав, а відповідач прийняв, згідно договору на надання послуг від

15.07.04 р., виконані роботи по збиранню ранніх зернових комбайном "ДЖОН

ДІР 9640 WTS" на площі 88,2 га без будь-яких претензій.

Крім

того, 27.07.04 р. сторонами також було складено акт прийомки-здачі виконаних

робіт, відповідно до якого позивач здав, а відповідач прийняв, згідно договору

на надання послуг від 15.07.04 р., виконані роботи по збиранню ранніх зернових

комбайном "ДЖОН ДІР 9640 WTS" на площі 88,2 га на загальну суму 22

050,00 грн. без будь-яких претензій.

В

цьому ж акті зазначено, що цей акт є підставою для оплати відповідачем наданих

позивачем послуг згідно п. 3.4. договору на надання послуг по збиранню ранніх

зернових культур від 15.07.04 р.

Обидва

вказані акти підписані сторонами, підписи сторін скріплені печатками обох

підприємств.

28.08.07

р. позивачем було направлено відповідачу вимогу № 18 про сплату в семиденний

строк від дня пред'явлення вказаної вимоги боргу в сумі 20 050,00 грн.

Факт

направлення вказаної вимоги відповідачу та її отримання останнім 29.08.07 р.

підтверджується описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення

поштового відправлення, які засвідчені поштовою установою.

При

викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню, але частково, в сумах: основного боргу -22

050,00 грн., втрат від інфляції -1 464,52 грн. та 3% річних - 275,47 грн., всього

-23 789,99 грн.

Приймаючи

рішення суд виходив також з наступного:

Згідно

ст.ст. 11, 202 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб,

що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не

передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є

договори та інші правочини, інші юридичні факти. Правочином є дія особи,

спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно

до ст.ст. 207, 208 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у

письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,

у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний

його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується

особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом

або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. У

письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами; правочини

між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою

статті 206 цього Кодексу.

Рішенням

господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.07 р. по справі №

5/362-07 було зокрема встановлено, що договір на послуги із збирання ранніх

зернових у письмовій формі сторонами укладений не був.

Згідно

ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка

встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених

законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або

оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами

аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на

свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його

недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і

одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема

шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний

судом дійсним.

Статтею

215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами

першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вказана

норма не містить таку підставу недійсності правочину, як недодержання форми

правочину, встановленої законом -ч. 4 ст. 203 ЦК України..

Згідно

ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не

встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім

того, як підтверджується матеріалами справи, сторонами було складено та

підписано акти прийомки-здачі виконаних робіт від 26.07.04 р. та від 27.07.04

р., у яких зафіксовано, що позивач здав, а відповідач прийняв, згідно договору

на надання послуг від 15.07.04 р., виконані роботи по збиранню ранніх зернових

комбайном "ДЖОН ДІР 9640 WTS" на площі 88,2 га на загальну суму 22

050,00 грн. без будь-яких претензій. Цей акт є підставою для оплати

відповідачем наданих позивачем послуг згідно п. 3.4. договору на надання послуг

по збиранню ранніх зернових культур від 15.07.04 р.

Обидва

вказані акти підписані сторонами, підписи сторін скріплені печатками обох

підприємств.

Таким

чином, недодержання сторонами письмової форми правочину не тягне такого

наслідку, як його недійсність, а виконання позивачем вищевказаних робіт

підтверджується двосторонніми актами, що свідчить про прийняття відповідачем

цих робіт і дійсність укладеного між сторонами усного договору.

Ствердження

відповідача про те, що ним не підписувались згадані акти прийомки-здачі

виконаних робіт від 26.07.04 р. та від 27.07.04 р. не можуть бути прийняті до

уваги, виходячи з наступного:

Представник

відповідача ОСОБА_2 заявив (а.с. 36), що у 2004 р. працював директором підприємства

відповідача, але не підписував вказаних актів.

Разом

з тим, у самих актах зазначено, що з боку відповідача вони підписані саме

ОСОБА_2, підписи у актах відповідають підпису ОСОБА_2 на заяві від 14.12.07 р.

(а.с. 36).

Крім

того, навіть якщо допустити, що вказані підписи були вчинені не ОСОБА_2, вони

також скріплені печаткою відповідача, тобто -були схвалені керівником

підприємства відповідача (тим же ОСОБА_2), у віданні якого знаходилась печатка

вказаної юридичної особи.

В

судовому засіданні, при огляді оригіналів актів прийомки-здачі виконаних робіт

від 26.07.04 р. та від 27.07.04 р., дійсність печатки відповідача ОСОБА_2 не

заперечувалась, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по справі

заявлене не було.

За

таких обставин відповідачем не доведено належними доказами, відповідно до вимог

ст.ст. 33, 34 ГПК України, ствердження щодо непідписання ним вищевказаних

актів.

Крім

того, згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з

перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки

особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією

особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він

представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне

схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє

цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Враховуючи

наведене, господарський суд вважає встановленим факт підписання названих актів

відповідачем, оскільки підпис відповідача скріплений печаткою підприємства

відповідача, тобто -схвалений безпосередньо її керівником.

Зобов'язання

по оплаті наданих позивачем послуг на суму 22 050,00 грн. було відповідачем

порушене з 06.09.07 р.

Станом

на момент розгляду справи відповідач доказів погашення вказаної заборгованості

суду не надав.

Відповідно

ст.ст. 837, 854 ЦК України, за договором пiдряду одна сторона (пiдрядник)

зобов'язується на свiй ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони

(замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договiр пiдряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт

речi або на виконання iншої роботи з переданням її результату замовниковi. Якщо

договором пiдряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих

її етапiв, замовник зобов'язаний сплатити пiдрядниковi обумовлену цiну пiсля

остаточної здачi роботи за умови, що роботу виконано належним чином i в

погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно

ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або

одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено

договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно

до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо строк (термін) виконання

боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення

вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник

повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги,

якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного

законодавства.

Викладене

є підставою для задоволення позову в частині основного боргу -22 050,00 грн.

За

ст. 625 ЦК України, боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за

неможливiсть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого iндексу iнфляцiї за весь час

прострочення, а також три проценти рiчних вiд простроченої суми, якщо iнший

розмiр процентiв не встановлений договором або законом.

Розрахунок

сум втрат від інфляції та 3% річних судом перевірені і відповідають вимогам

чинного законодавства України, що є підставою для задоволення позову в цій

частині і стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 1 464,52 грн. та 3%

річних в сумі 275,47 грн.

Разом

з тим, позивачем неправомірно заявлено до стягнення проценти, нараховані на

підставі ст. 1048 ЦК України в сумі 776,87 грн.

Згідно

ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника

процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором

не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової

ставки Національного банку України.

За

змістом вказаної статті проценти сплачуються за договором позики, а спірні

правовідносини сторін стосуються не позики, а підрядних робіт.

Наведене

є підставою для відмови в цій частині позову.

Судові

витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних

вимог.

Керуючись

ст.ст. 11, 202-204, 207, 2-8, 215, 218, 241, 525, 526, 530, 625, 837, 854 ЦК

України, ст.ст. 33, 34, 42 - 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (53552, с.

Виводове Томаківського району Дніпропетровської області, вул. Н. Кулик, 47, код

30847304, п/р № 26003016500100 в НФ АППБ "Аваль", МФО 306782) на

користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, п/р №

НОМЕР_2 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) - 22 050,00 грн. основного

боргу, 1 464,52 грн. втрат від інфляції, 275,47 грн. річних, 237,90 грн. державного

мита, 114,27 грн. судових витрат, видавши наказ.

В

решті позову відмовити.

Суддя                                                                                         

І.Ю. Дубінін