Рішення

від 16.03.2011 по справі 34/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/72 16.03.11

За позовом Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного т овариства «ПроКредит Банк»

про визнання недійсним догово ру

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

позивача - не з' явився;

відповідача - Н айман В.В., представник за дов. б/н від 02.11.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2011 року Фізич на особа-підприємець ОСОБА _1 (далі-позивач) звернулась д о Господарського суду м. Києв а із позовом до Публічного ак ціонерного товариства «ПроК редит Банк»(далі - відповідач ) про визнання недійсним дого вору застави транспортного з асобу №2259-ДЗ 2 від 17.08.2006 (далі - Дог овір).

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- у п.1.1 Договору відсутн і такі умови, як суть, розмір т а строк повернення зобов' яз ання, забезпеченого заставою , що порушує положення Закону України «Про заставу», ст. 584 Ци вільного кодексу України (да лі - ЦК України);

- у відповідності ст .ст. 548, 572, 589 ЦК України, ч.2 ст. 346 ГК Ук раїни, ст.ст. 1, 19 Закону України «Про заставу»вартість заста вленого майна повинна переви щувати суму кредиту, однак з д аного Договору слідує невизн аченість основного зобов' я зання, а тому з' ясувати його співвідношення неможливо;

- згідно з ч.1 ст. 328, ст.334 ЦК України реєстраційне свідоц тво ДАІ не є правовстановлюю чим документом, який підтвер джує набуття Заставодавцем п рава власності на той чи інши й транспортний засіб

Ухвалою суду від 17.02.2011 було порушено провадження у спра ві №34/72 розгляд справи було при значено на 09.03.2011.

У зв' язку заявленим позив ачем клопотанням 09.03.2011, судом бу ло оголошено перерву до 16.03.2011.

Відповідач проти позову за перечив з тих підстав, що підс тави для визнання Договору н едійсним визначені ст.203 ЦК Ук раїни, однак даний позов не мі стись жодного посилання на т аку підставу, а тому позивачу має бути відмовлено у задово ленні позову.

Разом з тим, відповідач прос ив застосувати строки позовн ої давності тривалістю у 3 рок и.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, об'єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, су д

ВСТАНОВИВ:

17.08.2006 між Закритим акціоне рним товариством «ПроКредит Банк»(Застоводержатель), в ос обі Павлюка Сергія Михайлови ча, який діяв на підставі дові реності, посвідченої приватн им нотаріусом Київського міс ького нотаріального округу ОСОБА_2 21.03.2005 за реєстровим № 1317 та ОСОБА_1, місце роботи - приватний підприємець (паспо рт НОМЕР_1, виданий святош инський РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.05.2002 (Заставодавець) укла дено Договір, який забезпечу є виконання Заставодавцем зо бов' язань перед Заставодер жателем, що виникають із Рамк ової угоди №2259 від 24.02.2005, договор ів про надання траншу, Графік ів повернення кредиту і спла ти відсотків, договорів про н адання овердрафту, інших дог оворів, які є невід' ємною ча стиною Рамкової угоди (далі - Кредитний договір), укладени х між Застводержателем та За ставодавцем, за умовами яких Заставодавець зобов' язуєт ься перед Заставодержателем повернути наданий йому кред ит з максимальним лімітом за боргованості в розмірі 100 000 до л. США, сплатити відсотки за ко ристування кредитом в розмір і та в строки, передбачені Кре дитним договором, а також неу стойку та інші штрафні санкц ій у випадках, передбачених К редитним договором.

Пунктом 1.2 Договору визначе но, в забезпечення виконання зобов' язань, вказаних у п.1.1 ц ього договору, та всіх видатк ів, передбачених Кредитним д оговором, а також витрат, пов' язаних з реалізацією предмет а застави, Заставодавець на у мовах передбачених цим догов ором, передає в заставу насту пне майно (предмет застави):

- транспортний засі б: тип - вантажний, марка Volvo, мо дель FH 12 випуску 2000 року, колір б ілий, шасі (кузов, рама, коляск а) НОМЕР_2 сідловий тягач, і дентифікатор НОМЕР_4, реєс траційний НОМЕР_3, який на лежить йому на праві власнос ті на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_ 5, виданого МРЕВ-11 ДАІ ГУ УМВС України в м. Києві 04.03.2005.

Заставна вартість предм ета застави складає 134 683,50 грн., з чим сторони погоджуються.

Отже, причиною виникнення с пору у даній справі є те, що на думку позивача у Договорі ві дсутні такі умови, як суть, роз мір та строк повернення зобо в' язання, забезпеченого зас тавою, що порушує положення З акону України «Про заставу»т а ЦК України.

Проте, суд не може погодитис ь з даною позицією відповіда ча з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсн ості правочину є недодержанн я в момент вчинення правочин у стороною (сторонами) вимог, я кі встановлені частинами 1-3, 5 т а 6 статті 203 ЦК України.

Частиною 1 статті 203 ЦК Україн и встановлено, що зміст пра вочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам ци вільного законодавства, а та кож моральним засадам суспіл ьства.

Частиною 1 статті 628 ЦК Україн и передбачено, що зміст догов ору (як дво- або багатосторонн ього правочину) становлять у мови (пункти), визначені на роз суд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільн ого законодавства.

Отже, виходячи з даної норми у зміст договору, крім погодж ених сторонами умов, входять і ті положен ня (умови), які при ймаються ними як обов'язкові в силу чинного цивільного за конодавства. Тобто в договор і немає потреби дублювати по ложення, які є загальними для даного виду договору і перед бачені у відповідних нормати вних актах, оскільки сторони повинні керуватися ними нез алежно від того, включені вон и в договір чи ні.

Таким чином, у статті 203 ЦК Ук раїни мова йде про відповідн ість закону саме змісту прав очину, а не його форми. Тому ви знавати Договір недійсним на тих підставах, що він не місти ть умов не можна.

Суд також зазначає, що відп овідно до частини 1 статті 638 ЦК України та частини 2 статті 180 Г К України договір є укладени м, якщо сторони в належній фор мі досягли згоди з усіх істот них умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що ви значені законом як істотні а бо є необхідними для договор ів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч а б однієї із сторін має бути д осягнуто згоди.

Згідно з частиною 3 статті 180 ГК України при укладенні гос подарського договору сторон и зобов'язані у будь-якому раз і погодити предмет, ціну та ст рок дії договору.

Таким чином, істотними умов ами є ті умови, без наявності я ких договір не може існувати . Ці умови повинні визначатис я законом саме як істотні, бут и такими виходячи із правово ї природи даного виду догово ру, або якщо одна із сторін зая вить, що має бути досягнуто зг оди щодо певної умови.

Рамковою угодою №2259 від 24 лют ого 2005 pоку, укладеною між AT «Про Кредит Банк»та ОСОБА_1, бу ло встановлено наступні лімі ти кредитування: максимальни й строк кредитування 60 місяці в, загальна сума кредитуванн я не більше 100 000,00 (сто тисяч) дола рів США.

На підставі цієї Рамкової у годи між AT «ПроКредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено два договори траншу від 26 липня 2007 року №1.33275/2259 за яким ОСОБА_1 б уло надано кредит в сумі 185 000 до ларів США на строк користува ння 60 місяців, із сплатою відс отків в розмірі 13,5% річних; та в ід 25 жовтня 2007 року № 1.35414/2259 за якою було надано кредит в сумі 60 000 д оларів США на аналогічних ум овах.

Таким чином Рамковою угодо ю та укладеними на її підстав і договорами траншу визначен о розмір та строк основного з обов'язання.

Що ж стосується тверджен ня позивача, що вартість заст авленого майна повинна перев ищувати суму кредиту, суд з да ним твердження погодитись не може в силу наступного.

В ст.ст.548, 572, 589 ЦК України, ст. 346 Г К, ст. 1, 19 Закону України «Про за ставу»не міститься обов'язко вої вимоги що вартість заста вленого майна повинна переви щувати суму боргу.

Застава є лише одним із спос обів забезпечення виконання зобов'язань. Тому поруч із зас тавою банк може використовув ати і інші види забезпечення (порука, гарантія, неустойка, тощо).

Як зазначив Банк, в даному в ипадку повернення кредитів з абезпечується декількома до говорами застави, та договор ом поруки.

Так, ст. 582 ЦК України встанов лено, що оцінка предмета заст ави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка предмета застави зд ійснюється заставодавцем ра зом із заставодержателем від повідно до звичайних цін, що с клалися на момент виникнення права застави, якщо інший пор ядок оцінки предмета застави не встановлений договором а бо законом.

Як встановлено Договором, з аставна вартість предмета за стави складає 134 683 (сто тридцят ь чотири тисячі шістсот вісі мдесят три) гривні 50 коп., з чим Сторони погоджуються.

Що ж стосується посиланн я позивача щодо відсутності у Договорі застави правового статуса ОСОБА_1 як власни ка предмета застави, оскільк и реєстраційне свідоцтво ДАІ не є правовстановлюючим док ументом, який підтверджує на буття Заставодавцем права вл асності на той чи інший транс портний засіб, суд зазначає н аступне.

Згідно з частинами 1, 2 статт і 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя о соба (майновий поручитель). За ставодавцем може бути власни к речі або особа, якій належит ь майнове право, а також особа , якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове пра во з правом їх застави.

Частиною 1 статті 316 ЦК Україн и передбачено, що правом влас ності є право особи на річ (май но), яке вона здійснює відпові дно до закону за своєю волею, н езалежно від волі інших осіб .

Власникові належать права володіння, користування та р озпоряджання своїм майном (ч астина 1 статті 317 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, к ористується, розпоряджаєтьс я своїм майном на власний роз суд.

Пунктом 1.4 Договору визначе но, що Заставодавець гаранту є, що майно, яке є предметом за стави, на момент укладення да ного договору нікому іншому не продане, не відчужене інши м способом, не продано в оренд у, не заставлене (в тому числі, в податковій заставі не знах одиться), у спору і під заборон ою не перебуває, будь-яким пра вами третіх осіб як в межах, та к і за межами України необтяж ений.

Цим же Договором позивач пі дтвердив, що транспортний за сіб, який передається в заста ву є його особистою власні стю.

Правилами дорожнього руху , затвердженими постановою К абінету Міністрів України 10.10 .2001 №1306 визначено, що власники ме ханічних транспортних засоб ів і причепів до них повинні з ареєструвати (перереєструва ти) їх у Державтоінспекції не залежно від їхнього технічно го стану протягом 10 діб з моме нту придбання (отримання), мит ного оформлення або переобла днання чи ремонту, якщо нео бхідно внести зміни до реєст раційних документів (п.30.1); н а механічних транспортних за собах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у пер едбачених для цього місцях в становлюються номерні знаки відповідного зразка, а у прав ому нижньому кутку передньог о вітрового скла транспортно го засобу закріплюється тало н про проходження технічного огляду (п.30.2).

Відтак, суд вважає, що наявн ість у позивача свідоцтва ДА І серії НОМЕР_5 від 04.03.2005 є на лежним документом, що підтве рджує право власності на ньо го.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до п.28 «Інструкції про вчинення нотаріальних д ій нотаріусами України», зат вердженої наказом Міністерс тва юстиції України від 3 бере зня 2004 p. N 20/5 - 28 - у справах нотаріус а залишаються копії (фотокоп ії): свідоцтв про реєстрацію т ранспортних засобів, технічн их паспортів на транспортні засоби, інші самохідні машин и і механізми - при посвідченн і договорів про їх відчуженн я, заставу, оренду, позичку, пр и видачі свідоцтва про право на спадщину.

При посвідчені оспорювано го Договору нотаріусом були перевірені правовстановлюю чі документи позивача на пер едачу вказаного ТЗ Банку в за ставу.

Інших документів, які могли б підтвердити відсутність у позивача права власності на ТЗ позивачем суду надано не б уло.

Як слідує з матеріалів спра ви, відповідач звернувся до с уду із заявою про застосуван ня строків позовної давності .

Відповідно до статті 256 ЦК Ук раїни позовна давність - це строк, у межах якого особа мож е звернутися до суду з вимого ю про захист свого цивільног о права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України передба чає, що загальна позовна давн ість встановлюється тривалі стю у три роки.

Оскільки Договір був уклад ений 17.08.2006, строк позовної давно сті, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу закінчивс я 17.08.2009.

Як вбачається з вхідної дат и, позовна заява надійшла до с уду 15.02.2011, тобто після закінченн я трирічного строку.

Відповідно до ч. 2 статті 267 ЦК України заява про захист цив ільного права або інтересу м ає бути прийнята судом до роз гляду незалежно від спливу п озовної давності.

Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давні сть застосовується судом лиш е за заявою сторони у спорі, зр обленою до винесення ним ріш ення.

Згідно ч.4 статті 267 ЦК Україн и сплив позовної давності, пр о застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, як вбачається з позовної заяви, відзиву на по зовну заяву, позивачем пропу щено строк в межах якого він м оже звернутися до суду за зах истом свого порушеного права .

Обґрунтованого клопотання про поновлення строків позо вної давності не подано.

Відповідно до частини 2 ста тті 16 ЦК України, одним із спос обів захисту цивільного прав а може бути зокрема, визнання правочину недійсним. Відпов ідно до статті 215 ЦК України пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Ц К України. Недійсним також є п равочин, якщо його недійсніс ть встановлена законом (нікч емний правочин).

Усі вище наведені вимоги ст атті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чиннос ті правочину, були дотримані сторонами під час укладання Кредитного договору.

У пункті 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України в ід 12.03.1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, п ов'язаних з визнанням угод не дійсними»зазначено, що виріш уючи спори про визнання угод недійсними, господарський с уд повинен встановити наявні сть тих обставин, з якими зако н пов'язує визнання угод неді йсними і настання відповідни х наслідків, а саме: відпові дність змісту угод вимогам з акону; додержання встанов леної форми угоди; правоздат ність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомі рність дій сторони та інші об ставини, що мають значення дл я правильного вирішення спор у.

Згідно зі статтею 33 ГПК Укра їни обов'язок доказування ти х обставин, на які посилаєтьс я сторона як на підставу свої х вимог і заперечень, поклада ється на цю сторону.

Позивач не довів суду належ ними доказами своїх вимог. Та ким чином, господарський суд дійшов висновку щодо відсут ності підстав для задоволенн я позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 ГПК України покл адаються на позивача.

Виходячи з викладеного та к еруючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГП К України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повні стю.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення 10-денного строк у з дня його підписання.

Суддя Сташків Р.Б.

Повне рішення складено 21.03.2011