Рішення

від 29.03.2011 по справі 3/36-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/36-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.03.2011                                                                  Справа №  3/36-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон

до Спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс", м. Херсон  

про стягнення 4601,67 грн.

За участю представників сторін:

від  позивача - Ткач Т.А., довіреність № 158-13 від 20.01.2011р.;   

від  відповідача - не прибув;

від прокуратури - не прибув.  

              Заступник прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс"  (відповідач) заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 1165 від 01.01.2009 року  у сумі  4601,67 грн., з якої: 3252,66 грн. - сума основного боргу, 818,87 грн. - сума пені, 311,53 грн. - сума штрафу, 151,31 грн. - сума інфляційних втрат, 67,30 грн. - сума 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

                Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору про постачання теплової енергії № 1165 від 01.01.2009 та положення ст.ст. 526, 625 ЦК України.

          Ухвалою суду від 03.03.2011р. строк вирішення спору по справі № 3/36-11 продовжено на п'ятнадцять днів.

          Прокурор в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

          Представник позивача 29.03.2011р. до початку судового засідання по справі, на виконання вимог ухвали суду подав з супровідним листом копію договору, копії актів, копії рахунків та копії розрахунків, які суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2011р. подав суду заяву в якій відмовляється від стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 151,31 грн., яка є частиною суми основного боргу. Дана заява, як така, що не виходить за межі ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

          Представник позивача з урахуванням заяви часткової  відмови від позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

           Представник відповідача у судові засідання по справі не прибув, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи, оскільки суд направляв відповідачу процесуальні документи на адресу його офіційного місцезнаходження.

          За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.  

   Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" та відповідачем - спільною виробничо-комерційною фірмо. "Діпаріс" виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

          Так, 01 січня 2009 року між позивачем (виробник) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 1165 про постачання теплової енергії (надалі - договір).

          Відповідно до умов п.1.1. договору виробник прийняв на себе зобов'язання виробити та поставити споживачеві теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а споживач зобов'язався прийняти теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені договором.

          Згідно п. 6.6. договору відповідач зобов'язався протягом 5 банківських днів після отримання рахунку сплатити кошти за спожиту теплову енергію.

          На виконання умов договору позивачем постачалась теплова енергія в обумовленій кількості, щомісячно виставлялись рахунки на оплату спожитої теплової енергії, але відповідач розраховувався за спожиту теплову енергію лише частково, в результаті чого, станом на 09.11.2010 року утворилась заборгованість в сумі 3252,66 грн.

          Дана заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості, рахунками на оплату спожитої теплової енергії, актами виконаних робіт.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

                   Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

                Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                  Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          29.03.2011р. позивач подав до суду заяву в якій відмовляється від стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 151,31 грн., яка є частиною суми основного боргу.

          Оскільки позивач підтверджує сплату відповідачем в рахунок погашення основної суми боргу у розмірі 151,31 грн., суд вважає, що в цій частині спір відсутній, а тому, в частині позовних вимог про стягнення 151,31 грн. частини суми основного боргу, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі.

          Ціна позову станом на 29.03.2011р. становить 4450,36 грн.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 3101,35 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3101,35  грн., є доведеними і обґрунтованими.

          За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем на підставі п.7.3.3.. договору нараховано відповідачу 818,87 грн. пені, і 311,53 грн. штрафу, та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 151,31 грн. інфляційних втрат і 67,30 грн. 3% річних.

          Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

          У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Суд, перевірив розрахунок  штрафу, пені, інфляційних та річних наданий позивачем, та погоджується з ним, констатуючи, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі -  818 грн. 87 коп.,  штраф в сумі 311 грн. 53 коп.,3 % річних в сумі - 67 грн. 30 коп., інфляційні в сумі 151 грн. 31 коп.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                   Докази подаються сторонами та  іншими учасниками судового процесу.

  Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

                    На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України,  суд -

                                                  В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково. Припинити провадження по справі в частині стягнення 151 грн. 31 коп. суми основного боргу.

          2. Стягнути з спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс" (73000, м. Херсон, проїзд Військовий, 6, код ЄДРПОУ 19233787) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73019, м. Херсон, Острівське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320, р/р № 26003060153834 ХФ “Приватбанк”, МФО 352479) суму основного боргу у розмірі 3101,35 грн., суму пені у розмірі 818,87 грн., суму штрафу у розмірі 311,53 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 151,31 грн., суму 3-х % річних у розмірі 67,30 грн.

          3. Стягнути з спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс" (73000, м. Херсон, проїзд Військовий, 6, код ЄДРПОУ 19233787) на користь державного бюджету (отримувач: Відділення Держказначейства м. Херсон Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, р/рах. 31119095700002, МФО 852010 призначення платежу: держмито в доход держбюджету код 22090200 символ звітності 095) 102,00 грн. державного мита.

          4. Стягнути з спільної виробничо-комерційної фірми "Діпаріс" (73000, м. Херсон, проїзд Військовий, 6, код ЄДРПОУ 19233787) на користь державного бюджету (р/рах. 31218264700002, Банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 24104230, отримувач платежу: УДК м. Херсона, призначення платежу: ККД 22050003 символ звітності 264) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. Накази видати  після набрання рішенням законної сили.  

    Суддя                                                                                                          В.В.Людоговська

Дата складення повного рішення                                                                 01.04.2011р.