Постанова від 22.03.2011 по справі 37/3

37/3

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.03.2011 р.           справа №37/3

головуючого: Скакуна О.А.,

суддів Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Комарова О.М. - за дов. № 7 від 21.03.2011 року,

від відповідача:

не з”явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства “Науково-дослідний інститут високих напруг” м. Слов”янськ Донецької області

на рішення господарського судуДонецької області

від17.01.2011 року

по справі№37/3 (суддя Попков Д.О.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Енергоальянс” м.Слов”янськ Донецької області

доДержавного підприємства “Науково-дослідний інститут високих напруг” м. Слов”янськ Донецької області

простягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 6270,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс” м. Слов”янськ Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Науково-дослідний інститут високих напруг” м. Слов”янськ Донецької області про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 6270,00 грн.

Рішенням від 17.01.2011 року по справі № 37/3 господарський суд Донецької області позовні вимоги позивача задовольнив у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство „Науково-дослідний інститут високих напруг” м. Слов”янськ Донецької області подало апеляційну скаргу № 01-50 від 26.01.2011 року, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові товариству з обмеженою відповідальністю „Енергоальянс” м. Слов”янськ Донецької області.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2011 року по справі № 37/3 є таким, що прийнято з порушенням норм як матеріального так і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

 Також, в обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що у позивача були відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача суми орендної плати у розмірі 3135,00 грн. з розрахунку 261,25 грн. за один місяць оренди, оскільки не була укладена додаткова угода щодо розміру орендної плати майна на другий рік оренди між позивачем та відповідачем.

Крім того, апелянт вважає, що позивач не мав права вимагати стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 6270, 00 грн. за договором оренди, у зв”язку з тим, що мало місце прострочення кредитора, із-за якого відповідач не міг належним чином виконати своє зобов”язання.

Представник позивача у судовому засіданні просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставно заявлену.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоча про місце, час та дату слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача, тому судова колегія відповідно до ст. 75, 102 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами у відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецькій апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008р. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди виробничої оснастки №195-08/03 (а.с.8-10), згідно п. 1.1, 1.5, 3.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування форми ливарної, для виробництва суцільнолитих полімерних ізоляторів (марки НСК та ПСК), строком до 31.05.2009 року з моменту прийняття орендованого майна по акту приймання-передавання.

Згідно умов п. п. 4.1., 4.2. зазначеного договору на відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, яка становить 330,00грн. на місяць з урахуванням ПДВ 20% - 55,00грн. на розрахунковий рахунок Орендодавця в строк до 15 числа місяця наступного за звітним. Разом із цим, в п. 4.4. визначено, що розмір орендної плати є фіксованим на 1-ий рік оренди, і підлягає перегляду на початку другого року оренди майна, про що сторони підписують додаткову угоду.

01.10.2008 року сторонами складено акт приймання-передавання об'єкта оренди (а.с.11). При цьому, приналежність об'єкта оренди позивачеві підтверджується посиланням на договір купівлі-продажу №1/10-08 від 01.10.2008р. з специфікацією та накладною (а.с.а.с.99-102), складеними із приватним підприємством „Науково-виробнича фірма “Енергоснаб СЗА” (Постачальник).

Під час орендних правовідносин за цим договором, позивачем виписувалися рахунки-фактури на сплату оренди, а саме: №71/1 від 31.10.2008р. на суму 330,00 грн. (а.с.32), №81/1 від 28.11.2008р. на суму 330,00грн. (а.с.33), №98/1 від 30.12.2008р. на суму 330,00грн. (а.с.34), №09/1 від 28.02.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.35), №22/1 від 31.03.2009р. на суму 330,30грн. (а.с.36), №35/1 від 30.04.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.37), №53/1 від 31.05.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.38), №70/1 від 30.06.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.39), №84/1 від 30.07.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.40), №93/1 від 31.08.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.41), №113/1 від 30.09.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.42), №123/1 від 30.10.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.43), №133/1 від 30.11.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.44), №136/1 від 30.12.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.45), №1/3 від 31.01.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.46), №11/1 від 28.02.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.47), №26/1 від 31.03.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.48), №38/1 від 30.04.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.49), №50/1 від 31.05.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.50), а всього на загальну суму 6270,00грн.

Факт надання послуг на суму 6270,00грн. підтверджується актами здачі - приймання послуг оренди виробничої оснастки,  а саме:

- за 2008р. надано послуг оренди згідно актів: №4 від 30.10.2008р. на суму 330,00грн. (а.с.13), №8 від 28.11.2008р. на суму 330,00грн. (а.с.14), №12 від 30.12.2008р. на суму 330,00грн. (а.с.15), а всього на загальну суму 990,00грн.;

- за 2009р. надано послуг оренди згідно актів: №4 від 28.02.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.16), №8 від 31.03.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.17), №12 від 30.04.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.18), №16 від 31.05.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.19), №20 від 30.06.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.20). №24 від 30.07.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.21), №28 від 31.08.2009р на суму 330,00грн. (а.с.22), №32 від 30.09.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.23), №36 від 30.10.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.24), №40 від 30.11.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.25), №44 від 30.12.2009р. на суму 330,00грн. (а.с.26), а всього на загальну суму 3630,00грн.;

- за 2010р. надано послуг оренди згідно актів: №4 від 31.01.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.27), №8 від 28.02.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.28), №12 від 31.03.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.29). №16 від 30.04.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.30), №20 від 31.05.2010р. на суму 330,00грн. (а.с.31), а всього на загальну суму 1650,00грн., які підписані сторонами без зауважень.

Позивачем на адресу відповідача 28.05.2010р. було направлено лист №80 (а.с.51) з вимогою повернути орендоване майно в строк до 01.06.2010 року.

01.06.2010 року сторони підписали додаткову угоду про припинення дій договору оренди виробничої оснастки №195-08/03 від 01.10.2008 року. (а.с.52)

Згідно акту приймання-передавання виробничої оснастки від 01.06.2010р. (а.с.53) відповідач повернув орендоване майно позивачу в належному стані.

Майновий обіг між сторонами, у тому числі за вказаним договором з посиланням на зазначені вище рахунки-фактури, відображений у підписаному без зауважень з боку обох сторін акту звірення розрахунків від 17.06.2010р. (а.с.а.с.54-58), де підтверджена сума заборгованості.

За таких обставин позивач звернувся до суду першої інстанції та наполягає на задоволені заявлених вимог.

Господарський суд Донецької області рішенням від 17.01.2011 року задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоальянс” м. Слов”янськ Донецької області в повному обсязі.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв”язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема,  договір. Аналогічні положення закріплені і ст. ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди, орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, укладений договір оренди виробничої оснастки № 195-08/03 від 01.10.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначає, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності, а приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення щомісячного платежу з орендної плати в сумі 330,00грн. разом із ПДВ протягом всього періоду формування стягуваної заборгованості - на користь орендодавця відповідно до умов п.4.2 договору оренди виробничої оснастки № 195-08/03 від 01.10.2008р.

Посилання відповідача на невизначеність розміру платежів відносно другого року оренди через відсутність передбаченої п. 4.4. договору додаткової угоди як підстави для відмови у цій частині позову судовою колегією до уваги не приймається, оскільки до матеріалів справи не надано як доказів звернення відповідача з пропозицією укласти таку угоду чи змінити розмір платежів у іншій спосіб, так і спору між сторонами відносно прийняття такої пропозиції. Крім того, складані та підписані щомісячні акти здачі - приймання послуг оренди не тільки належним чином підтверджують факт належного виконання умов договору з боку орендодавця, але й вказують на визначеність і узгодження сторонами розміру орендних платежів щодо всього розглядуваного періоду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599  Цивільного кодексу України, виходячи з загальних правил, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідач не довів, відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України виконання своїх зобов"язань та сплату орендної плати в сумі 6270,00грн.

Що стосується інших заперечень, викладених в апеляційній скарзі, то колегія суддів їх також до уваги не приймає, оскільки вони були викладені відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції, та суд їм надав належну правову оцінку, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.

          На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Донецької області про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоальянс” м. Слов”янськ Донецької області про стягення заборгованості з орендної плати в розмірі 6270,00 грн.

Також, при перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або невірного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2011 року по справі № 37/3 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2011 року по справі № 37/3 –залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Науково-дослідний інститут високих напруг” м. Слов”янськ Донецької області –залишити без задоволення.

Головуючий          О.А. Скакун

Судді:          Т.М. Колядко

          Н.В. Ломовцева

Надруковано: 6 прим.   1,2. позивачу  3. відповідачу  4. у справу   5. ДАГС 6. ГСДО