Рішення

від 04.04.2011 по справі 13/21/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/21/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 квітня 2011 р.           

Справа 13/21/2011/5003

за позовом:Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк"  (61050, м. Харків, пр-т. Московський, буд. 60 ; 21050, м. Вінниця, вул. Чорновола, буд. 29)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро"  (Вінницька обл., м. Шаргород, вул. Леніна, буд. 219)  

про стягнення 971 120,46 грн. заборгованості за Кредитним Договором №11319228000 (11319228001) від 21.03.2008 р.

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          позивача :   Григоренко С.В., довіреність

          відповідача : Поперечний Ю.В., довіреність    

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 07.02.2011 р. порушено провадження у справі за позовом  Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро" про стягнення 971 120,46 грн. заборгованості за Кредитним Договором №11319228000 (11319228001) від 21.03.2008 р., що включає в себе 887980,49 грн. - основного боргу, 64816,07 грн. - пені, 5000,00 грн. - неустойки, з призначенням до слухання на 22.02.2011 р., однак в зв'язку з неодноразовою неявкою представника відповідача, неявкою представника позивача та заявленням відповідачем клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості проведення звірки взаємних розрахунків, а також зобов'язанням позивача зробити перерахунок суми пені, в зв'язку з невірним її нарахуванням, судові засідання відкладались.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

У судове засідання 04.04.2011 р. з'явились представники позивача і відповідача.

Представником позивача через канцелярію господарського суду подавались клопотання про уточнення позовних вимог, згідно останнього уточнення поданого 04.04.2011 р.,  позивач  просить стягнути з відповідача 724081,80 грн. - основного боргу, 196888,66 грн. - нарахованих процентів, 198514,95 грн. - пені та 5000 грн. - неустойки.  Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги, представника відповідача, який позовні вимоги визнавав частково, а саме в частині нарахованих основної суми боргу, процентів та неустойки, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

21.03.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ТОВ "Гіфа-Агро" укладений кредитний договір №11319228000, згідно умов якого позивачем (банком) було надано відповідачу (позичальнику)  кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національні валюті, у сумі ліміту кредитної лінії  що дорівнює 1000000,00 грн. в порядку і на умовах визначених договором.

17.11.2010 р. загальними зборами акціонерів АТ "УкрСиббанк" було затверджено та зареєстровано зміни до установчих документів. Згідно яких Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", яке виступає правонаступником по всіх правах і обов'язках Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк".  

Керуючись  ст.104 ЦК України та ст. 59 ГК України, де передбачено, що правонаступникам переходить все майно, права і обов'язки юридичної особи, що припинила свою діяльність, до позивача перейшло право вимоги повернення кредиту та процентів за його користування до ТОВ "Гіфа-Агро" згідно кредитного договору від 21.03.2008р.  №11319228000 та додаткових угод до нього.

Відповідно до умов п.1.2.2.  договору відповідачем були взяті на себе зобов'язання  повернення кредиту у повному обсязі, за наступним графіком:

- 19.12.2008 р. - погашення кредитної лінії в розмірі 250000,00 грн.;

- 20.01.2009 р. - погашення кредитної лінії в розмірі 250 000,00 грн.;

- 20.02.2009 р. - погашення кредитної лінії в розмірі 250 000,00 грн.;

- 20.03.2009 р. - повне погашення кредитної лінії, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5., 5.6, 5.9, 5.10, 5.11,7.4 договору.

Відповідач (позичальник) зобов'язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплати штрафних санкцій та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору.

Відповідно до п.1.3.1 договору, за користування кредитними коштами  з 21.03.2008 року по 19.06.2008 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 11,9% відсотків річних. За користування кредитними коштами після 19.06.2008 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 13,9% відсотків річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов договору та/або додаткових угод.

Згідно до п.1.3.2 за користування кредитними коштами понад встановлений строк з 21.03.2008 р. по 19.06.2008 р. процентна ставка встановлюється у розмірі 23,8 %  відсотків річних. За користування кредитними коштами  понад встановлений строк після 19.06.2008 р. процентна ставка  встановлюється  у розмірі 27,8%. Такий розмір  встановлюється до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

20.03.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1, якою було внесено зміни до кредитного договору, а саме згідно умов якої сторонами змінено кінцевий термін повернення кредиту за договором та викладення додатку №1 до кредитного договору у зміненій редакції, згідно якого встановлений новий графік повернення кредитних коштів з кінцевим терміном повернення кредиту в повному обсязі 19.03.2010 р., та процентною ставкою за користування кредитними коштами - 13,9 % процентів річних.

31.03.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору, згідно якої п.1.2.10 договору викладено в наступній редакції: "термін сплати процентів - з 01 по 24 число (включно) кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. Проценти сплачуються на рахунок №3739311319228 в АКІБ "УкрСиббанк".   

Відповідач свої зобов'язання, в порушення умов договору, в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим його заборгованість, згідно розрахунку позивача, по сумі кредиту склала 724081,80 грн., по простроченим процентам - 196888,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовим рахункам позивача і відповідача (т.1 а.с.136-200).

Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись листи-вимоги щодо погашення простроченої суми заборгованості по кредитному договору (т.1 а.с.42, 44, 46, 47), однак які останнім були залишені без реагування.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем склала 724081,80 грн. - по сумі кредиту та  196888,66 грн. - суми несплачених процентів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення 724081,80 грн. - по сумі кредиту та  196888,66 грн. - суми несплачених процентів, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн. - неустойки, тому що вказана вимога відповідає умовам п. 7.6 договору укладеного між сторонами, де вказано, що відповідач (позичальник) зобов'язаний сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі і за порушення  термінів виконання зобов'язань), встановлених п.п.4.3, 4.4, 4.5, 4.7 договору, що складає 5000,00 грн.

Згідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлено, що якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Отже позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн. - неустойки  підлягає задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 198514,95 грн. - нарахованої пені, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, так як дана санкція передбачена п.7.1 договору, де вказано, що за порушення відповідачем (позичальником) термінів повернення кредиту та/або процентів  за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 16 % річних від суми зазначеної заборгованості  (суми кредиту, та/або відсотків по кредиту , та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу.  

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, судом при здійсненні перевірки правильності нарахування позивачем суми пені були виявлені значні помилки, в зв'язку з чим ухвалою суду від 22.03.2011 р. позивача було зобов'язано надати обґрунтований  детальний розрахунок пені, проте у наданому позивачем новому розрахунку від 04.04.2011 р. судом повторно були виявлені значні помилки щодо її нарахування.

Позивачем період нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та пені за несвоєчасне погашення процентів  за користування кредитом, нараховано: з 20.12.2008 р. по 31.03.2011 р. (заборгованість по кредиту) та з 11.11.2008 р. по 31.03.2011 р. (заборгованість по процентам), що суперечить вимогам ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 198514,95 грн. суд вважає недоведеною в зв'язку з невірним нарахуванням, тому задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподіленню між сторонами, пропорційно сумі задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України .

          Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, -    

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро" (Вінницька обл., м. Шаргород, вул. Леніна, буд. 219, код ЄДРПОУ 32861158) на користь Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр-т. Московський, буд. 60 ; 21050, м. Вінниця, вул. Чорновола, буд. 29, код ЄДРПОУ 09807750) 724081,80 грн. - основного боргу, 196888,66 грн. - нарахованих процентів, 5000 грн. - неустойки, 9210,2 грн. - витрат на державне мито та 193,30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.Відмовити в частині стягнення 198514,95 грн.- пені.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  06 квітня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи