Ухвала

від 13.04.2021 по справі 13/21/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" квітня 2021 р. Cправа № 13/21/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом : Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750, 61050, м. Харків, пр-т. Московський, 60; пошт. адреса: 21050, м. Вінниця, вул.Чорновола, буд. 29)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро" (код ЄДРПОУ 32861158, 23500, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 219, Вінницька область)

про стягнення 971 120,46 грн заборгованості за кредитним договором № 11319228000 (11319228001) від 21.03.2008 року

Представники сторін в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В :

04.04.2011 року Господарським судом Вінницької області було прийнято рішення про часткове задоволення позову у справі № 13/21/2011/5003, згідно якого вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро" на користь публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" 724 081,80 грн - основного боргу, 196 888,66 грн - нарахованих процентів, 5000 грн - неустойки, 9 210,20 грн - витрат на державне мито та 193,30 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

За результатами перегляду даного рішення в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року рішення Господарського суду Вінницької області від 04.04.2011 року по справі №13/21/2011/5003 змінено та викладено в редакції: позов задоволити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 724 081,80 грн. основного боргу, 196 888,66 грн. - нарахованих процентів, 5 000,00 грн. - неустойки, 13 717,97 грн. - пені, 9 465,47 грн. - витрат по державному миту, 228,21 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому, на виконання вказаної вище постанови суду апеляційної інстанції, 29.06.2011 року Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ по даній справі.

Окрім того, ухвалою суду від 20.08.2013 року замінено сторону у виконавчому провадженні № 30973727 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро" на користь ПАТ "УкрСиббанк" коштів в розмірі 949 091,93 грн. з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк".

Разом з тим, ухвалою суду від 28.04.2020 року замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Дельта - Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" у виконавчому провадженні за наказом від 29.06.2011 року у справі № 13/21/2011/5003.

05.04.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" до суду надійшла заява № 50-41 від 29.03.2021 року (вх. № 01-37/15/21) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 13/21/2011/5003.

Ухвалою від 06.04.2021 року заяву призначено до розгляду на 13.04.2021 року.

В судове засідання на визначену дату стягувач та боржник повноважних представників не направили.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 ГПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Суд, розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу у справі, встановив наступне та дійшов такого висновку.

Так, в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року рішення Господарського суду Вінницької області від 04.04.2011 року по справі №13/21/2011/5003 змінено та викладено в редакції: позов задоволити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 724 081,80 грн. основного боргу, 196 888,66 грн. - нарахованих процентів, 5 000,00 грн. - неустойки, 13 717,97 грн. - пені, 9 465,47 грн. - витрат по державному миту, 228,21 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 20.08.2013 року замінено сторону у виконавчому провадженні №30973727 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро" на користь ПАТ "УкрСиббанк" коштів в розмірі 949 091,93 грн. з ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта-Банк".

28.08.2015 року головним державним виконавцем Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження ВП №48562545 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року про стягнення з ТОВ "Гіфа-Агро" на користь ПАТ "Дельта-Банк".

28.10.2019 року між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" укладено договір № 2067/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" набуто права вимоги за кредитним договором №11319228000 (11319228001) від 21.03.2008 року.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року замінено стягувача - ПАТ "Дельта - Банк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 04.04.2011 за наказом від 29.06.2011 року у справі № 13/21/2011/5003.

Між тим, 29.05.2019 року старшим державним виконавцем Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області Коваль Д.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, а саме наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року.

Отже, Відділ державної виконавчої Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області повинен був повернути стягувачу, яким на той час було АТ "Дельта Банк", оригінал наказу Господарського суду Вінницької області №13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року.

Разом із тим, ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" не отримувало від АТ "Дельта Банк" оригіналу наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року, що підтверджується результатами інвентаризації наглядових справ (кредитних справ та матеріалів претензійно-позовної роботи) переданих ПАТ "Дельта Банк" на виконання пункту 2.2. розділу 2 договору № 2067/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав від 28.10.2019 року, про що складено відповідний акт № 13 про відсутність оригіналів виконавчих документів від 20.10.2020 року.

Відсутність оригіналу наказу від 29.06.2011 року у справі № 13/21/2011/5003 підтверджується також листом ПАТ "Дельта Банк" від 24.12.2020 року.

Також за даними АСВП, не підтверджується той факт, що вищевказаний наказ знаходиться на виконанні.

Таким чином, наказ Господарського суду Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року, є втраченим і строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року пропущений ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" з незалежних від останнього причин.

Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд:

визнати поважними причини пропуску ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року;

поновити для ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року;

видати ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" дублікат наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року.

На підтвердження обставин, викладених у заяві, стягувачем додано відповідні письмові докази.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу N 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява №23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява №40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Враховуючи вищевикладене слідує, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Як слідує з матеріалів справи, 04.04.2011 року Господарським судом Вінницької області було прийнято рішення про часткове задоволення позову у справі №13/21/2011/5003.

За результатами перегляду рішення в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року рішення Господарського суду Вінницької області від 04.04.2011 року по справі №13/21/2011/5003 змінено та викладено в редакції: позов задоволити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 724 081,80 грн. основного боргу, 196 888,66 грн. - нарахованих процентів, 5 000,00 грн. - неустойки, 13 717,97 грн. - пені, 9 465,47 грн. - витрат по державному миту, 228,21 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаної вище постанови суду апеляційної інстанції, 29.06.2011 року Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ.

В подальшому, 29.05.2019 року старшим державним виконавцем Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області Коваль Д.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

За змістом постанови державного виконавця від 29.05.2019 року, наказ суду у справі № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року повернуто стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Примусове виконання судових рішень на момент видачі наказу (29.06.2011 року) регламентувалось ЗУ "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV в редакції від 04.06.2011 року.

05.10.2016 року набув чинності новий ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі-Закон 1404-VІІІ).

Так, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 12 Закону 1404-VIII встановлено, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Приписами норм ч. 5 ст. 12 Закону 1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

При цьому, державним виконавцем у постанові від 29.05.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу (на той час - ПАТ "Дельта Банк") визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.05.2022 року.

Водночас, як зазначено вище, ухвалою від 28.04.2020 року замінено стягувача - ПАТ "Дельта - Банк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" у виконавчому провадженні за наказом від 29.06.2011 року у справі № 13/21/2011/5003.

Отже, строк пред`явлення наказу Господарського суду Вінницької області від 29.06.2011 у справі №13/21/2011/5003 не пропущено, в зв`язку з чим, підстави для поновлення строку пред`явлення його до виконання наразі відсутні.

Відтак, заява ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" в частині визнання поважними причин пропуску строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року та поновлення строку пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області № 13/21/2011/5003 від 29.06.2011 року - задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, щодо вимог про видачу дублікату наказу Господарського суду Вінницької області від 29.06.2011 року у справі № 13/21/2011/5003, суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010).

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 року у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

З огляду на встановлені судом обставини, судовий наказ від 29.06.2011 року у справі №13/21/2011/5003 станом на день розгляду заяви не виконано, що не відповідає наведеним вище приписам та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, враховуючи факт невиконання судового рішення на час розгляду заяви, суд приходить до висновку про те, що видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Дана правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі № 5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 року у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 року у справі № 6/256, від 26.04.2018 року у справі № 922/6111/15.

З урахуванням наведеного, в його сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" дублікату наказу Господарського суду Вінницької області від 29.06.2011 у справі № 13/21/2011/5003.

Керуючись та ст.ст. 2, 3, 18, 42, 234, 235, 236, 329 ГПК України, п. 19.4 Перехідних положень ГПК України суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" № 50-41 від 29.03.2021 року (вх. № 01-37/15/21) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 13/21/2011/5003, задоволити.

2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" дублікат наказу Господарського суду Вінницької області від 29.06.2011 у справі № 13/21/2011/5003 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіфа-Агро" на користь Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" 724081,80 грн. - основного боргу, 196888,66 грн. - нарахованих процентів, 5000,00 грн. - неустойки, 13717,97 грн. - пені, 9210,20 грн. - витрат на державне мито та 193,30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом; на адресу стягувача - разом із дублікатом наказу, з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 14.04.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Гіфа-Агро" (вул. Героїв Майдану, буд. 219, м. Шаргород, Вінницька область, 23500);

3 - ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" (вул. Шота Руставелі, буд. 44, офіс 104, м. Київ, 01033).