Рішення

від 06.03.2008 по справі 13/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.08                                                                                 Справа № 13/8

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Индустрія-777 »в особі «Армянська філія «Индустрія-777»товариства з обмеженою відповідальністю «Индустрія-777»м. Армянськ АР Крим

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуделіт»м. Кіровськ

про стягнення 25325 грн. 24 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивачаКисельов О.М. дов. б/н від 14.02.2008 р.

Від відповідача Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 18500 грн. 00 коп., втрат від інфляції –3071 грн. 00 коп., 3 % річних 593 грн. 19 коп., та пені в сумі 3161 грн. 05 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 29 червня 2006 року був укладений договір № 2 на виконання субпідрядних робіт відповідно до умов якого позивач (субпідрядник за договором) зобов'язався виконати будівельно-монтажні та земляні роботи по будівництву об'єктів ВАТ «Алчевськокс», а саме переніс опір під трубопроводи в районі машзалу.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 позивач також зобов'язався здійснити демонтаж металоконструкцій монорельсів, балок, каркасів будівлі на об'єкті «Перепрофільована будівля кінцевого дрібнення УПЦ-2 під участки дослідної лабораторії та газорятувальної служби ВАТ «Алчевськкокс»»

Позивачем були виконанні роботи в липня 2006 року на суму 6008 грн. 40 коп., в серпні 2006 р. на суму 25099 грн. 20 коп., всього на суму 31107 грн. 60 коп. Факт виконання робіт підтверджується актами прийомки виконаних підрядних робіт за липень 2006 р. акт № 1 та за серпень 2006 р. акт № 1.

В наслідок того, що відповідач в неповному обсязі розрахувався за виконанні роботи виникла заборгованість в сумі 18500 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 18500 грн. 00 коп., втрати від інфляції –3071 грн. 00 коп., 3 % річних 593 грн. 19 коп., та пеню в сумі 3161 грн. 05 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення боргу в сумі 18500 грн. 00 коп., втрат від інфляції –3071 грн. 00 коп., 3 % річних 593 грн. 19 коп., є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення пені в сумі 3161 грн. 05 коп.

Умовами договору № 2 на виконання субпідрядних робіт від 26 червня 2006 року не передбачено забезпечення виконання зобов'язання шляхом сплати відповідачем пені за прострочення оплати виконаних робіт.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язань вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Позивачем не надано доказів вчинення сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі, за таких обставин вимоги щодо стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –221 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 103 грн. 27 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуделіт»Луганська область, місто Кіровськ, квартал 60 лет Октября будинок № 4 ідентифікаційний код 33449904 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Индустрія-777»в особі «Армянська філія «Индустрія-777»товариства з обмеженою відповідальністю «Индустрія-777»м. Армянськ АР Крим, промзона ГАК «ТИТАН»ідентифікаційний код 24396244 борг в сумі 18500 грн. 00 коп., втрати від інфляції –3071 грн. 00 коп., 3 % річних 593 грн. 19 коп., державне мито у сумі –221 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 103 грн. 27 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько