Постанова

від 18.03.2008 по справі 1/171/25-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/171/25-38

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2008 р.                                                                                    № 1/171/25-38  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    В.М.Палій,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        Б.М.Грека,

розглянувши    касаційну скаргу  Малого підприємства "Дует"

на                        постанову Львівського апеляційного господарського суду  від 11.12.2007

у справі           №1/171/25-38

за позовом      Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру

                        телекомунікаційних послуг Волинської філії

до                       Малого підприємства "Дует"

про                     стягнення 499,71  грн.,

та за зустрічним позовом МП "Дует"

до                     ВАТ "Укртелеком"  в особі Центру телекомунікаційних послуг

                         Волинської області          

про                      усунення перешкод у користуванні власним майном,

за участю представників сторін:

від  ВАТ "Укртелеком": не з'явився,

від МП "Дует": Рязанцев О.В. –директор,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської області звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Малого підприємства "Дует" і просило суд стягнути з останнього 424,40 грн. основного боргу, 58,52 грн. інфляційних втрат, 16,79 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1682 від 17.12.2002р. про надання телекомунікаційних послуг (послуги електрозв'язку) щодо оплати отриманих у період лютий-жовтень 2005р., жовтень-листопад 2006р. послуг.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача виникла по двох договорах: №1682 від 17.12.2002р. та №1712-01 від 17.12.2001р., відповідно по номерах 73-53-45 та 71-12-23.

Заперечуючи заявлений позов, відповідач подав зустрічний позов до позивача про усунення перешкод у користуванні власним телефонним номером 71-12-23 шляхом зобов'язання ВАТ "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської області негайно повернути цей телефонний номер у користування МП "Дует".

Зустрічний позов обґрунтований неправомірним вилученням підприємством зв'язку телефонного номеру 71-12-23, який належить МП "Дует" на праві власності, і переданням його в користування іншому абоненту  (а.с.88-89).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.06.2007р. зустрічний позов МП "Дует" до ВАТ "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської області про усунення перешкод у користуванні власним майном прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом (а.с.87).

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.10.2007р. (суддя Гончар М.М.) первісний позов задоволено: присуджено до стягнення з МП "Дует" 424,40 грн. заборгованості за надання послуг електрозв'язку, 58,52 грн. індексу інфляції, 16,79 грн. 3% річних. Зустрічний позов задоволено: Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської області усунути перешкоди в користуванні власним телефонним номером 71-12-23, шляхом повернення його у користування МП "Дует".

Рішення суду в частині задоволення первісного позову мотивовано доведеністю факту заборгованості МП "Дует" перед позивачем у сумі 424,40 грн. за надані послуги електрозв'язку, у зв'язку з чим вона підлягає стягненню з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ст.625 ЦК України.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що телефонний номер 71-12-23 належить МП "Дует" на праві власності з 06.10.1995р., який  нарядом №2325 від 22.08.2005р. безпідставно був знятий підприємством зв'язку за не оплату.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. (головуючий,  суддя Г.Гнатюк, судді Н.Кравчук, О.Мирутенко) рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення зустрічних позовних вимог і в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено МП "Дует" в задоволенні зустрічних позовних вимог повністю. В іншій частині рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову, та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1994р. №576 "Про залучення коштів підприємств, організацій та громадян для розвитку місцевих телефонних мереж" та наказу Міністерства зв'язку  України №136 від 16.09.1994р., яким затверджено Положення  про залучення підприємствами зв'язку коштів підприємств,  організацій  і  громадян  для  розвитку місцевих телефонних мереж, між МП "Дует" та ДМПЗ в особі Луцького міського виробничо-технічного вузла електрозв'язку ВАТ "Укртелеком" було укладено договір №65 від 06.01.1995р. гарантованого права на встановлення, користування і розпорядження телефонною лінією.

За висновком суду апеляційної інстанції, умовами вказаного договору не передано МП "Дует" телефонні номери у власність, а лише надано окремі пільги щодо користування ними. Передача телефонних номерів у власність не передбачена і постановою КМ України №576, на підставі якої укладався договір №65.

Також апеляційним судом зазначено, що визнання права власності на спірні телефонні номери заперечується і Законом України "Про власність", який діяв на момент укладання договору №65, зокрема ст.34, відповідно до якої "системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації є об'єктом права загальнодержавної власності".

Додаткова ж угода (а.с.94), на яку посилається МП "Дует", як на підтвердження свого права власності на телефонні номери, заперечується підприємством зв'язку, як така, що суперечить чинному на момент її підписання законодавству України, тому вона не прийнята апеляційним судом до уваги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність задоволення судом першої  інстанції зустрічного позову.

Не погоджуючись з  постановою суду апеляційної інстанції, МП "Дует"  звернулося  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваного судового  акта, знаходить касаційну скаргу такою, що  підлягає  задоволенню з таких підстав.

Судами двох інстанцій встановлено, що між ВАТ "Укртелеком" в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Волинської дирекції ВАТ "Укртелеком" (підприємство зв'язку) та Малим підприємством "Дует" (споживач) укладено договір №1682 від 17.12.2002р. про надання послуг електрозв'язку за умовами якого,  підприємство зв'язку зобов'язалося забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач -  сплачувати розрахунки за фактично отримані послуги електрозв'язку протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Також 17.12.2001р. між сторонами укладено договір №1712-01 про надання послуг комутованого доступу до мережі Інтернет, за умовами якого, підприємство   зв'язку зобов'язалося надавати споживачу права доступу через телефонну мережу загального користування до комунікаційного обладнання для передачі трафіку споживача до мережі Інтернет і спрямовувати трафік через власну основну мережу до користувачів та/або інших мереж, з якими він має безпосередні зв'язки, а споживач –оплачувати надані йому послуги за фактично використаний час щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання вказаних договорів споживачу –СП "Дует" були надані телефонні номери 73-53-45 та 71-12-23.

Відповідно до п.2.1. наказу ВАТ "Укртелеком" №303 від 01.09.2006р. "Про внесення змін до структури Волинської філії ВАТ "Укртелеком" у зв'язку із змінами  в організації виробництва об'єднано Центр технічної експлуатації місцевого телефонного зв'язку, Центр обслуговування споживачів і продажу послуг та створено на їх базі Центр телекомунікаційних послуг (а.с.28).

Матеріалами справи доведено, що підприємством зв'язку виконані умови договору щодо надання споживачу послуг електрозв'язку,  які останній оплатив частково, і його борг перед підприємством становить 424,40 грн., який, як вірно встановлено судами, підлягає стягненню з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ст.625 ЦК України. Таким чином, з МП "Дует" підлягає стягненню 499,71 грн.

Що ж до зустрічних позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власним телефонним номером 71-12-23 шляхом зобов'язання ВАТ "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Волинської області повернути цей телефонний номер у користування МП "Дует", то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1994р. №576, чинною на час надання споживачу телефонних номерів, прийнято пропозицію Міністерства зв'язку, погоджену з Міністерством економіки, про залучення державними підприємствами зв'язку на договірних засадах коштів підприємств, організацій та громадян для розвитку місцевих телефонних мереж на умовах гарантованого встановлення їм телефонів та надання права на користування і розпорядження телефонною лінією.

На виконання зазначеної постанови Міністерством зв'язку України видано наказ №136 від 16.09.1994р. "Про затвердження Положення про залучення коштів підприємств, організацій та громадян для розвитку місцевих телефонних мереж".

Вказаним Положенням встановлюється порядок залучення коштів та надання абонентам гарантованого права користування і розпорядження телефонною лінією, який передбачає, зокрема, що при залученні коштів державне підприємство зв'язку в особі його керівника укладає договір з підприємством, організацією, громадянином про внесок коштів на розвиток місцевої телефонної мережі та гарантоване право користування і розпорядження телефонною лінією. Власник номера телефону відповідно до укладеного договору має право передати, продати, обміняти або перенести його за іншою адресою. У випадку відсутності технічної можливості перестановки телефону, власник номера передає його підприємству зв'язку, яке зобов'язане повернути абоненту внесені кошти (пункти 3, 4 Положення).

Таким чином, посилання суду апеляційної інстанції на те, що постановою КМУ №136 від 16.09.1994р. не передбачена передача телефонних номерів у власність є помилковим, оскільки право власності на телефонний номер  підприємство, організація набувають в силу укладених  з ними договорів відповідно до розробленого на підставі постанови КМУ Положення. При цьому, цим же Положенням затверджені Типові договори, які є додатками до Положення, зокрема, договір гарантованого права на встановлення, користування і розпорядження телефонною лінією підприємством, організацією (додаток №1 до Положення).

Також є безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на ст.34 Закону України "Про власність", оскільки предметом розгляду у даній справі є право власності МП "Дует" на телефонний номер, а не на систему  зв'язку, про яку йде мова у названій статті.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, на підставі постанови КМУ №136 від 22.08.1994р. між Луцьким виробничо-технічним вузлом електрозв'язку та МП "Дует" укладено договір №65 від 06.01.1995р.  гарантованого права на встановлення, користування і розпорядження телефонною лінією підприємством, організацією, відповідно до умов якого, підприємство зв'язку зобов'язувалося надати абоненту, за умови внесення ним на зазначений у договорі рахунок до 15.01.1999р. плати на будівництво міської телефонної станції в суму 350 млн.крб., абонентський номер до 30.03.1995р. (а.с.93).

Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що абонент, який уклав цей договір отримує пільги щодо права користування абонентським телефонним номером: передати абонемент фізичній особі; передати абонемент підприємству; передати телефон в розпорядження підприємства; передати абонемент іншій юридичній особі.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про власність", та ст.86 ЦК УРСР, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, право  власності  -  це  врегульовані  законом  суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону, об'єктами права власності господарського товариства, що  є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Статтею 128 ЦК УРСР встановлено, що право власності (право оперативного  управління)  у  набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

В силу пунктів 1, 2 Закону України "Про власність" власник  на   свій   розсуд   володіє,   користується   і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що  не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Статтею 49 Закону України "Про власність" передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо  інше  не  буде встановлено судом, третейським судом.

Враховуючи приписи названих статей, пунктів 3, 4 Положення про залучення коштів підприємств, організацій та громадян для розвитку місцевих телефонних мереж, та умови укладеного між сторонами договору №65 від 06.01.1995р., колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що з моменту укладання цього договору МП "Дует"  набуло право гарантованого користування і розпорядження   телефонним номером 71-12-23.

Наведе також підтверджується укладеною сторонами додатковою угодою від 24.05.1999р. до договору №65 від 06.01.1995р., пунктом 2.1. якої визначено, що предмет угоди є визнання підприємством зв'язку у відповідності до статей 86, 128 ЦК УРСР та статей 2-4, 6 Закону України "Про власність", права власності абонента на телефонні номери 7-12-23, 3-53-45 та 3-76-33, встановлені підприємством зв'язку  абоненту на підставі договору №65 від 06.01.1995р. гарантованого права на встановлення, користування і розпорядження телефонною лінією підприємством, організацією.

Пунктом 2.2. додаткової угоди також зазначено, що право власності на телефонні номери, вказані у п.2.1. чинної угоди, визнається підприємством за абонентом з моменту їх встановлення абоненту (а.с.94).

Разом з тим, зазначена додаткова угода безпідставно була відхилена судом апеляційної інстанції з тих підстав, що підприємство зв'язку вважає її такою, що не відповідає чинному законодавству. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено,  які саме її умови, та якому Закону вони не відповідають, враховуючи вимоги ст.48 ЦК УРСР, в силу якої недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону.

Судом же першої інстанції встановлено, що пунктом 4.1. додаткової угоди передбачено, що вона укладена на невизначений термін, тобто чинна і на даний час, доказів визнання її зміненою або нечинною у встановленому законом порядку, сторонами не надано.

Так, предметом негаторного позову (усунення будь-яких порушень права) становить вимога володіючого майном власника (титульного володільця) до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають  йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою ж такого позову (негаторного)  є належне право позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Таким чином для вирішення даного спору по суті заявлених зустрічних вимог необхідно з'ясувати: яким чином підприємство зв'язку перешкоджає (ускладнює) здійсненню МП "Дует" повноважень користування або розпорядження телефонним номером 71-12-23; чи є такі дії підприємства електрозв'язку неправомірними; які перешкоди повинно усунути підприємство, щоб МП "Дует" мав змогу здійснювати своє законне право користуватися чи розпоряджатися телефонним номером.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що нарядом №2325 від 22.08.2005р. підприємством зв'язку було знято у МП "Дует" телефонний номер 71-12-23 "за неоплату" (а.с.82).

Між тим, відповідно до пунктів 2.2.3, 2.2.5 укладеного між сторонами договору№1682 від 17.12.2002р., у разі несплати споживачем –МП "Дует" наданих послуг підприємство зв'язку має право призупиняти надання послуг (відключати телефон та ін. засоби зв'язку); припиняти надання послуг споживачу (розривати договір) при неодержані протягом місячного терміну після вручення письмового попередження даних про погашення заборгованості (відсутності боргу).

Отже, у підприємства зв'язку не було правових підстав для зняття у МП "Дует" телефонного номеру 71-12-23.

Враховуючи приписи ч.1 ст.321, та ст.391 ЦК України, відповідно до яких права власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову, є правильним.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених як первісних, так і зустрічних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах,  й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для його часткового скасування.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції  щодо скасування рішення господарського суду Волинської області в частині задоволення зустрічних позовних вимог і ухвалення нового рішення про відмову МП "Дует" у задоволенні зустрічних позовних вимог,  підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Малого підприємства "Дует" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. у справі №1/171/25-38  щодо скасування рішення господарського суду Волинської області від 16.10.2007р. в частині задоволення зустрічних позовних вимог і ухвалення нового рішення про відмову МП "Дует" у задоволенні зустрічних позовних вимог,  скасувати.

3. Рішення господарського суду Волинської області від 16.10.2007р. у справі №1/171/25-38 залишити в силі.

Головуючий, суддя                                                            В.М.Палій

Суддя                                                                                І.М.Васищак

          Суддя                                                                                Б.М.Грек