Рішення

від 14.03.2008 по справі 23/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.03.08 р.                                                                               Справа № 23/11                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”ЛтС Лімітед” м. Слов'янськ    

до відповідача: Приватного підприємства ”Фролов” м. Слов'янськ  

про  стягнення 42 118, 3 грн.

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Жеболенко Я.В. - за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 06.03.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 14.03.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”ЛтС Лімітед” м. Слов'янськ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, приватного підприємства ”Фролов”              м. Слов'янськ, 29 988, 92 грн. боргу, 7 151, 19 грн. пені та 4 978, 19 грн. інфляційних.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          укладення  з відповідачем договору купівлі-продажу товару № 47 від 01.11.2006р.;

-          поставку відповідачу за договором № 47 від 01.11.2006р. контейнерів м'яких з поліпропіленової тканини згідно додатків №3 від 14.12.2006р. та № 4 від 18.12.2006р. до цього договору;

-          невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого станом на 31.01.2008р. виникла заборгованість в розмірі 29 988, 92 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі п.5.2. договору № 47 пені в сумі 7 151, 19 грн. та 4 978, 19 грн. інфляційних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);   

-          ст.ст. 193, 198, 216, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України);

-          ст.ст. 625, 692 ЦК України.

               Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення № 8438516 про вручення поштового відправлення, а саме ухвали від 14.02.2008р.          

                    Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу товару № 47 від 01.11.2006р. (далі - договір № 47), згідно умов якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця  (відповідача) контейнери м'які з поліпропіленової тканини (далі - товар) в кількості, встановленій договором, а покупець - прийняти та сплатити за товар визначену договором грошову суму (ціну) (п.1.1. договору № 47).

Як закріплено п.1.2. вищезазначеного договору, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума правочину узгоджується сторонами в окремій специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

На підставі додатків №3 від 14.12.2006р. та №4 від 18.12.2006р. (специфікацій) до договору № 47, які є його невід'ємною частиною, та накладних на відвантаження товарів №3 від 14.12.2006р. та №4 від 18.12.2006р. позивач поставив відповідачу контейнери м'які з поліпропіленової тканини на загальну суму 375 480 грн.      

Факт отримання цього товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКИ № 134626 від 14.12.2006р. та серії ЯКИ № 134627 від 18.12.2006р., виданих на ім'я Фролова Олега Івановича.   

Пунктом 3.2.2. договору закріплено, що покупець зобов'язаний сплатити куплений товар в строк, встановлений в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною. В додатках №3 від 14.12.2006р. та №4 від 18.12.2006р. (специфікаціях) до договору № 47 в графі  ”вид платежу” закріплено ”протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару”.

Як було зазначено вище, відповідач 14.12.2006р. та 18.12.2006р. на підставі накладних на відвантаження товарів №3 та №4 відповідно отримав контейнери м'які з поліпропіленової тканини.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 47, враховуючи його часткову сплату за отриманий від позивача товар в розмірі 345 491, 08 грн., станом на 31.01.2008р. у відповідача утворився борг в сумі 29 988, 92 грн.

Пунктом 8.1. договору № 47 встановлено, що строк дії договору з 01.11.2006р. по 31.12.2006р. Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким чином, незважаючи на закінчення строку дії вищевказаного договору і враховуючи, що на момент розгляду справи відповідач не подав доказів сплати суми боргу в розмірі 29 988, 92 грн., ця сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Умовами договору (п.5.2) сторони передбачили відповідальність за прострочення  оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченого товару.

На підставі п.5.2 договору №47 позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі                 7 151,19 грн. за період з 20.12.2006р. по 31.01.2008р. Відповідно до ч.6 ст.232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи положення ч.6 ст.232 ГК та той факт, що граничний строк оплати товару за накладною на відвантаження товарів №4 від 18.12.2006р.- це 21.12.2006р., нарахування пені повинно здійснюватись лише по 22.06.2007р.

Крім того, в розрахунку пені, наданого позивачем, починаючи з 03.04.2007р., застосувалась подвійна облікова ставка Національного банку України в розмірі 20%, незважаючи на те, що до 01.06.2007р. діяла облікова ставка НБУ 8,5%, а з 01.06.2007р. її розмір становив            8%. Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить             3 269,89 грн. В частині стягнення з відповідача залишку суми пені суд позивачу відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 978, 16 грн. річних підлягають задоволенню, враховуючи правомірність їх нарахування.

На підставі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 625, 692  Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                             В И Р I Ш И В :

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Фролов” (вул. Дружби, 15,             м. Слов'янськ, р/р 26004301660258 в філії ”Відділення Промінвестбанку м. Слов'янськ Донецької області”, МФО 334561, ЄДРПОУ 06955585) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”ЛтС Лімітед” (вул. Свободи, 5, а/с 130, м. Слов'янськ, р/р 26009301661757 в філії ”Відділення Промінвестбанку м. Слов'янськ Донецької області”, МФО 334561, ЄДРПОУ 13479808) – 29 988,92 грн. боргу, 3 269,89 грн. пені, 4 978,16 грн. річних,              382,37 грн. витрат на сплату держмита та 107,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.              

Відмовити позивачу у позові щодо стягнення 3 881,3 грн. пені у зв'язку з необґрунтованістю.

Суддя                                                                         Забарющий М.І.