Рішення

від 23.03.2011 по справі 15/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/76

23.03.11

За позовом          Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазурка"

про                    стягнення  9045 114,20грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача -     Совершенна Л.В.

від відповідача - не з’явилися

У судовому засіданні 23.03.2011 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        Публічне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазурка" 9 045 114,20грн(8 243 402,18грн.-основного боргу, 652 704,81грн.-пені, 149 007,21грн.-3% річних) заборгованості за Договором №1387/43/1209 від 21.12.2009 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору  №1387/43/1209 від 21.12.2009 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київський картонно-паперовий комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мазурка", останній за  поставлений товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 21.02.2011 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/76.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив,  що станом на час розгляду справи основна дебіторська заборгованість становить 8 243 402,18 грн.

Відповідач у судове засідання  не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2009 року Публічне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат"- Постачальник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мазурка" -Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір №1387/43/1209  (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов"язується  поставити і передати у власність Відповідача гофрокартонну продукцію (далі-Товар), а Відповідач зобов"язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору та  п.6 Додатку№ 1 до Договору розрахунки здійснюються протягом 42(сорок два) календарних днів  з моменту  відвантаження товару зі  складу Позивача.

Так, на виконання умов Договору, Позивач постави Відповідачу Товар на загальну суму 32 014 411,36грн, що підтверджується видатковими накладними(копії наявні у матеріалах справи)

В порушення умов Договору Відповідач за отриманий Товар розрахувався частково, у розмірі 23 771 009,20грн.

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 8243402,18грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.    

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 8 243 402,18грн., що підтверджується  Актом звірки взаєморозрахунків за період з 26.04.2010-28.02.2011 р., підписаного обома Сторонами і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

               ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення боржником зобов'язання.

    Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

   Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Пунктом 5.2 Договору  встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару.

Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 652 704,81 грн. та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 149 007,21грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% процентів річних у розмірі 149 007,21грн. підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

 Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем  не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8 243 402,18 грн. основного боргу, 652 704,81грн. пені та 149 007,21грн.-3% річних визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49,  82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" задовольнити повністю.

2. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазурка" (юридична адреса: 04080, м.Київ, вул. В.Хвойки,15/15; поштова адреса: 03127, м.Київ, пр-т Голосіївський,93, готель "Голосіївський", оф.107-115, код ЄДРПОУ 22956437, р/р 26004000290001 в КФ АБ "Київська Русь" м.Київ, МФО 300108), а у випадку відсутності коштів  з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" (08700, Київська обл., м.Обухів, вул.Київська,130, код ЄДРПОУ 05509659, р/р 2600515637 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль",МФО 300335) 8 243 402(вісім мільйонів двісті сорок три тисячі чотириста дві)грн. 18 коп. - основного боргу, 652 704(шістсот п"ятдесят дві тисячі сімсот чотири) грн.81коп.-пені, 149 007(сто сорок дев"ять тисяч сім)грн.21коп.-3% річних, 25 500(двадцять п"ять тисяч п"ятсот)грн. 00 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                             Хоменко М.Г.  

Дата підписання рішення: 25.03.2011