Рішення

від 15.03.2011 по справі 13/534

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/534

15.03.11

За позовом  Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна"  

до  Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ "Українська правнича колегія"

про зобов'язання повернути 62 страхові справи та стягнення сплаченого авансу в розмірі 71 300,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача     Савіна О.Б. - дов. № 10/1011 від 06.04.2010 р.

від позивача     Пушкарь О.М. -дов. № 10/2014 від 22.12.2011 р.

від відповідача Кутаков П.В. - дов. № б/н від 22.11.2010 р.  

в судовому засіданні 15.03.11, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Провідна»до Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ "Українська правнича колегія"  про зобов’язання повернути копії 62 страхових справ, стягнення авансу в розмірі 71000,00 грн.  з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/534 було порушено провадження у справі, сторони зобов’язано вчинити дії, надати документи, розгляд справи призначений  на 23.11.10.

В першому судовому засіданні з 23.11.10, 30.11.10, 08.12.10, в якому оголошувались перерви за заявами позивача, сторонами подано документи на підтвердження власних вимог та заперечень.     

За заявою позивача судовий процес фіксується технічними засобами , відповідно до ст.ст.4-4, 22 ,81-1 ГПК України.  

08.12.10 за заявою позивача строк розгляду справи продовжений як це передбачено ст.69 ГПК України.

14.01.11 судове засідання не проводилось через відсутність технічної можливості здійснювати фіксацію судового процесу технічними засобами, у зв’язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва №13/534 розгляд справи призначений на 26.01.11.  

17.01.11 через канцелярію суду позивач подав заяву відповідно до якої просив розірвати договір про надання адвокатської допомоги від 22.04.09, зобов’язати відповідача передати оригінали 43 страхових справ та копії 142 страхових справ та стягнути з відповідача сплачений гонорар в розмірі 126500,00 грн. та судові витрати.

Позов мотивований порушенням умов договору в частині подання звітів про хід виконання доручення та простроченням повіреного у зв’язку з чим виконано лише дії по стягненню регресного відшкодування у 16 справах з 142.

Змінені позовні вимоги прийнято до розгляду, відповідно до ст.22 ГПК України, оскільки таку заяву подано до початку розгляду справи по суті.

26.01.11 через канцелярію суду позивач подав заяву про витребування у відповідача доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/534 розгляд справи відкладений  на 01.02.11, відповідача зобов’язано надати документи.

31.01.11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надання великої кількості документів –по 142 страхових справах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/534 розгляд справи відкладений  на 10.02.11 відповідача вдруге зобов’язано надати документи.

У зв’язку з неможливістю проведення судового засідання розгляд справи призначений на 16.02.11.

В судовому засіданні 16.02.11 оголошувались перерви на 18.02.11, 21.02.11, 24.02.11, 09.03.11 до 15.03.11. В  ході цього засідання досліджувались копії оригіналів 142 страхових справ виготовлених відповідачем та копії цих документів з метою перевірки доказів відповідача про стан виконання договору про надання адвокатської допомоги.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, просив розірвати договір про надання адвокатської допомоги від 22.04.09, зобов’язати відповідача передати оригінали 43 страхових справ та копії 142 страхових справ та стягнути з відповідача сплачений гонорар в розмірі 126500,00 грн. та судові витрати.

Обґрунтовуючи позов, представник позивача зазначав, що всі умови і строки виконання зобов’язань за договором узгоджені однак через істотні порушення договору - відсутність звітів та несвоєчасне виконання договору доручення в частині стягнення в регресному порядку виплачених страхових виплат договір має бути розірваний, а отриманні копії 142 страхових справи та оригінали 43 і сплачений і невідпрацьований гонорар 126500,00 грн. підлягають поверненню за винятком відпрацьованого в розмірі 36800,00 грн. (163300,00-126500,00).  

Крім того, позивач 13.08.10 повідомив відповідача про припинення виконання договору через його незадовільне виконання та відсутність звітності.

Законодавчими підставами позову позивач визначив ч.2ст.651 та ст.1212 ЦК України.

Відповідача заперечував проти позову, вказував, що договір укладений між сторонами має юридичну некоректність умов стосовно його виконання і порядку обміну інформацією і відповідач його виконував і продовжує виконувати як розуміє з максимальною користю для довірителя –позивача у справі.

Крім того, представник відповідача зазначив, що всі матеріали всіх страхових справ були скопійовані власними силами і засобами відповідача із застосуванням електронних пристроїв і потім роздруковані власними засобами і на власних паперових носіях, виконання договору в частині дотримання строків є неможливим оскільки строки виконання договору не встановлені і не залежать від сторін договору, а залежать від дій та волі третіх сторін: осіб винних у настанні страхових випадків, органів державної влади: ДАІ, судів, відділів ДВС.

На підтвердження заперечень відповідач надав матеріали 142 страхових справ у вигляді і у стані на час вирішення спору.          

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

22.04.09 між ЗАТ «Страхова компанія «Провідна», правонаступником якої є Приватне акціонерне «Страхова компанія «Провідна»відповідно до Статуту ПАТ зареєстрованого 01.02.10 №10731050072000762  та Спеціалізованим об'єднанням адвокатів з іноземних справ "Українська правнича колегія" укладений договір про надання адвокатської допомоги.

Умовами договору передбачено, що позивач доручає відповідачу ведення претензійної та позовної роботи в судах у справах згідно до переліків, які є невід’ємною частиною договору (п.1.).

На виконання договору відповідач має діяти від імені і в інтересах позивача перед третіми особами в т.ч. в судах з усіма процесуальними правами, звітуючи про виконану роботу, а позивач надає всі необхідні документи, забезпечує засобами та відшкодовує фактичні витрати відповідача та має сплатити відповідачу гонорар з розрахунку 2300,00 грн. за кожну справу (п.2., п.3, п.5).

Про виконання договору відповідач сповіщає позивача про стан справи, за результатами наданої допомоги подає звіт з наданням необхідних документів (п.4).

Оплата гонорару здійснюється у два етапи:50% протягом 5-ти днів з передачі справ, інші 50% після підписання акту про виконання робіт та надходження коштів у закінчених справах (п.6).

Зобов’язання відповідача є виконаним з моменту надходження коштів позивачу на виконання рішень судів чи за результатами добровільної сплати винуватцями страхової події чи при відмові контрагента позивача від взаємних претензій, за результатами надходжень коштів чи відмови контрагента позивача від претензій  складається акт виконання зобов’язань з надання адвокатської допомоги. (п.5.1.).

Зобов’язання  позивача є виконаними з моменту находження оплати  відповідачу за надану адвокатську допомогу у повному обсязі (п.5).

В разі розірвання договору за ініціативою позивача, він відшкодовує витрати понесені відповідачем, що були попередньо письмово узгоджені та сплатити частину гонорару за виконану роботу протягом п’яти днів з дати подання рахунку. (п.8).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.11).

На виконання договору позивач передав, а відповідач прийняв, погодивши реєстр, страхові справи у кількості 151 згідно до переліку, що підтверджено підписаними керівників сторін з прикладенням печаток юридичних осіб вчиненими 18.05.09.

Як встановлено в ході розгляду справи позивачем були надані матеріали для копіювання лише у 142 справах, які відповідач копіював своїми силами і засобами, що підтверджено поясненнями сторін в судових засіданнях.

20.05.2009 відповідачу сплачено 163300,00 грн.

Дослідженням справи встановлено, що 142 страхових справ чотири є до одних і тих же осіб, але у двох страхових подіях.

Для реалізації договору позивач (ЗАТ «СК «Провідна») надав 28.11 09 довіреності на ім’я працівників відповідача і 10.02.10 привів їх у відповідність з статутом ПАТ «СК «Провідна».

На вимогу судів в яких відповідач представляв позивача, як повірений і представник було оформлено передачу 06.05.10 п’яти страхових справ, 20.05.10 однієї страхової справи, 21.06.10 –28 платіжних доручень та  б/н, б/д однієї страхової справи, 18.10.10 двох страхових справ, що підтверджено актами підписаними представниками сторін та ними самим в судових засіданнях.

Відповідачем надано докази повного виконання умов договору в у справах про стягнення страхових відшкодувань з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, що також підтвердив позивач. Позивач повідомив про надходження коштів у 16 страхових справах.

Крім того, відповідач надав докази звернення до судових органів та органів ДВС та знаходження провадження у цих органах у страхових справах про стягнення регресного відшкодування з ОСОБА_15,ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 (дві справи), ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33

Також відповідач повідомив, що у зв’язку виною у ДТП страхувальників позивачів регрес до третіх осіб: ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37.

Ряд справ: до ОСОБА_38, ОСОБА_39 ОСОБА_40 повернуті судами без розгляду і бездіяльність ПАТ «СК «Провідна», що виявилась у неповідомленні відповідача унеможливила виконання доручення.

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши надані сторонами документи і докази, господарський суд дійшов висновку, що Договір про надання адвокатської допомоги від 22.04.09 за своєю правовою природою є змішаним договором надання послуг, представництва та доручення.  

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Також згідно до ст.1001 цього кодексу договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Повірений, відповідно до ст .1022 Цивільного кодексу України,  має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Стаття 1004. Виконання доручення

Згідно до положень ст.1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Приписи ст.1006 названого кодексу визначають обов'язки повіреного. Так, повірений зобов'язаний:  1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;  2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;  3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Згідно до ст. 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Крім того, довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.  Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення та виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно до ст. 238 цього кодексу представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно до ст. 239 кодексу правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Стаття 246 ЦК України встановлює, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Представництво за довіреністю, відповідно до припису ст.248 ЦК України припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Положення ст. 249 ЦК України визначають, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.  Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Норма ст.250 ЦК визначає, що представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам. Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.

Згідно до положень ст. 1008 цього кодексу договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також, зокрема, у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

В силу ст.1009 ЦК України якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Згідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.  Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно до ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

В силу ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а за змістом ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Строк виконання зобов’язань не встановлений, позивач не надав доказів про встановлення строків виконання доручення в частині закінчення претензійної і позовної роботи.

Тому підстав вважати, що повірений порушив строки виконання договору доручення в цій частині не має.  

Відповідач звітував 16.09.09. В подальшому, в ході листування позивач уточнив порядок звітування. Так, листом  №03-12/10751 від 02.11.09 позивач просив надавати звіт за встановлено формою до 6 числа кожного місяця.

За весь період виконання доручення відповідач належним чином виконав обов’язок щодо звіту лише, 11.05.10 і 13.08.10.

Акт про виконані роботи у 17 справах: (перелік) сторонами не складався, доказів виставлення рахунку на оплату 50% по виконаних справах, доказів їх сплати не має.

Суд враховує розумність і добросовісність, що мали були застосовані повіреними, що діяли на підставі оформлених довіреностей, для виконання доручення .    

Надані докази свідчать про часткове виконання договору, а саме по 17 страховим  справам: виконано повністю; по 26 страховим  випадкам виконано частково –проведено претензійну роботу, справи перебувають в провадженні судів чи на виконанні у виконавчій службі.

По 99 страховим  справам не надано належних доказів листування з імовірними винуватцями настання страхових випадків, а також не надано доказів недобросовісної бездіяльності довірителя при виконанні доручення.

Позивач не відмовлявся від Договору в порядку п. 1 ч. 1 ст. 1008 ЦК України, адже листування не містило повідомлення про відмову довірителя від Договору і вимога про повернення грошових коштів не висувалась.

Зарахування визначених п.6.1.2 та п. 8 коштів чи вимог не здійснювалось.

Доказів відмови позивача від договору, вимоги про припинення договору, скасування довіреностей та повернення коштів немає.    

Вимога про сплату фактичних витрат відповідачем не заявлялась. Доказів письмового узгодження витрат відповідача договірними сторонами судом не зібрано.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Не має підстав вважати, що неналежне звітування є настільки істотним порушенням умов договору доручення і представництва внаслідок якого позивач значною мірою позбавлений отримання страхового відшкодування в порядку регресу, однак враховуючи значну кількість не розпочатих опрацюванням страхових справ (99) в частині належного направлення претензій та звернення з позовами та сплином трирічного строку позовної давності, можна брати до уваги, що неналежне виконання умов договору може бути обставиною внаслідок якої ПАТ «СК «Провідна»не матиме процесуальної можливості на судовий захист.

Суд виходить з того, що за відсутності відмови довірителя від Договору (ст. 1008 ЦК України), невиникнення передбачених п. 5-8 Договору обставин, у відповідача не виникло зобов'язання повернути позивачу перераховані за Договором в якості частини гонорару грошові кошти і позивач не вправі вимагати їх повернення на підставі ст.1212 ЦК України. Тому, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення частини невідпрацьованого гонорару, який заявлений з мотивів невиконання відповідачем доручення позивача за Договором (ст. ст. 525, 526 ЦК України), відсутні.

Здійснивши аналіз зібраних у справі документів і доказів суд дійшов висновку, що вимоги про повернення оригіналів справ є безпідставними, оскільки повірений отримав їх для виконання і надав на вимогу судових органів у цивільні справи, вимоги про повернення копій справ безпідставні оскільки копії виготовлені відповідачем власними силами і на власних засобах і власним коштом, вимоги про стягнення невідпрацьованого гонорару не ґрунтується на приписах ст.ст. 651, 653, 1212 втім є невиконання договору є підставою для відмови від нього у його розірвання у судовому порядку.

 Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

      1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір про надання адвокатської допомоги від 22 квітня 2009 року укладений між Спеціалізованим об'єднанням адвокатів з іноземних справ "Українська правнича колегія" (місцезнаходження: вул. Флоренції, 1/11, м. Київ, 02002; пошт. адр.: пров.Лабораторний, 1 оф.160, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 21656526) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (б-р Шевченка, 37/122, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 23510137).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Спеціалізованого об'єднання адвокатів з іноземних справ "Українська правнича колегія" (місцезнаходження: вул. Флоренції, 1/11, м. Київ, 02002; пошт. адр.: пров.Лабораторний, 1 оф.160, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 21656526) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь  Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (б-р Шевченка, 37/122, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 23510137)85 (вісімдесят п’ять),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським.

           Суддя                                                                                                           І.Д. Курдельчук

дата складення 28.03.11