Ухвала

від 17.02.2011 по справі 18/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  18/315

17.02.11

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой»;

До:                    Закритого акціонерного товариства «Будсоцсервіс»(відповідач 1);

                    Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції

у м. Києві (відповідач 2);

Про:                     виключення майна з акту опису і арешту;

Суддя  О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача:          не з'явились;

Від відповідача 1:          не з'явились;

Від відповідача 2:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. порушено провадження у справі №18/315, справу призначено слуханням на 14.09.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2010 р. у справі №18/315 клопотання ТОВ «Черкасизалізобетонстрой»про вжиття заходів до забезпечення позову задоволене частково; з метою забезпечення позову заборонено Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію незавершеного будівництва адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе, що знаходиться на розі проспекту Повітрофлотського та вулиці Вінницької у Солом’янському районі м. Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «Актив Плюс», ЗАТ «КУА «УкрСиб Естет Менеджмент»та Фурлет Наталії Олексіївни залишена без задоволення, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2010 р. залишене без змін; справа №18/315 повернута до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 р. слухання справи призначене на 11.01.2011 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 11.01.2011 р. до 25.01.2011 р., з 25.01.2011 р. до 17.02.2011 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 11.01.2011 р. та від 25.01.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить виключити з опису та звільнити з-під арешту, який накладений 25.02.2010 р. згідно з актом опису та арешту майна серії АА №842246 державним виконавцем Григорян О. Г. підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №17168396, майно, а саме: незавершене будівництво в адміністративно-виставочному будинку з магазином та кафе, що розташоване на розі Повітрофлотського проспекту та вул. Вінницької у Солом’янському районі м. Києва; стягнути з відповідачів 85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає за необхідне провадження у справі припинити. При цьому, господарський суд виходить з наведеного нижче.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України).

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Поняття «справа адміністративної юрисдикції»визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, зокрема:

а) спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності останнього;

б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Поняття «суб'єкт владних повноважень»визначено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Спір у даній справі виник, у зв'язку з винесенням державним виконавцем Григорян О. Г. підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві 25.02.2010р. акту опису і арешту майна серії АА №842246 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №17168396.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, даний спір є спором адміністративної юрисдикції, оскільки відповідачем 2 у даній справі є суб’єкт владних повноважень, а даний спір є публічно-правовим спором, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах.

Враховуючи вищезазначені обставини, господарський суд дійшов до висновку, що даний спір не підвідомчий господарським судам, а отже провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено статтею 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи вищезазначені обставини, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2001 р. у справі №18/315.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 80 пунктом 1 частини 1, 86 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1.          Припинити провадження у справі.

2.          Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2001 р. у справі №18/315.

3.          Ухвалу направити сторонам.

Суддя

О.В. Мандриченко