Ухвала

від 06.04.2011 по справі 5020/7/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020/7/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

06 квітня 2011 року справа № 5020/7/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест” про відстрочку виконання рішення по справі за позовом:  

Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”

(вул. Ковпака, 29, м. Київ,  03150)

в особі Кримської республіканської філії Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”

(просп. Кірова, б. 36, м. Сімферополь, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест”

(просп. Генерала Острякова, б. 15-а, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 4 084 029,27 грн.,

за участю представників сторін:

заявника  – Колягіна В.В., довіреність №01.03-юр/2011 від 01.03.2011;

позивача  –  Денисової Ю.П., довіреність №02-04/869 від 02.12.2010.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.03.2011 позовні вимоги  Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” в особі Кримської республіканської філії Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” задоволені частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест” стягнуто 3 800 546,01 грн., з яких: 3 610 631,75 грн. –сума заборгованості за кредитом, 111 244,62 грн. –сума заборгованості за відсотками, 54 861,35 грн. –заборгованість за комісіями, 23 808,29 грн. –пеня.

У порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України 25.03.2011 виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 10.03.2011  по справі  №5020/7/2011.

24.03.2011 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест” надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 10.03.2011  по справі  №5020/7/2011 на п'ять років /том 2 а.с.1-5/.

Ухвалою від 25.03.2011 заява прийнята до провадження суддею Юріною О.М., розгляд заяви призначено на 04.04.2011.

Представник позивача у судовому засіданні надала суду відзив на заяву про відстрочку виконання рішення, згідно з яким, посилаючись на пункт 1.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», вказує на те, що застосування відстрочки виконання рішення можливе лише у випадках, коли його виконання частинами та на протязі тривалого часу не можливе. Посилання боржника на той факт, що розірваний кредитний договір передбачав кінцевий строк погашення всієї заборгованості за кредитом не пізніше 15.06.2017 вважає хибним, оскільки боржник повинен був щомісячно сплачувати проценти в розмірі 13% річних та знижувати максимальний ліміт заборгованості, крім того умовами договору було передбачено право банку вимагати  дострокове повернення кредиту. Стосовно посилання боржника на те, що він зазнав збитків, представник позивача вважає, що це не може бути підставою для надання відстрочки, так як відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

04.04.2011 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.04.2011.

Представник заявника у судовому засіданні 06.04.2011 підтримав вимоги заяви у повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення суду від 10.03.2011 на 5 років.

Представник позивача у судовому засіданні 06.04.2011 проти задоволення заяви заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України  передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 1.1 Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України»від 12.09.1996 №02-5/333 (зі змінами та доповненнями) відстрочка –це  відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Згідно з пунктом 2 Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України»від 12.09.1996 №02-5/333 (зі змінами та доповненнями) підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу  та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють  виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку  виконання  рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в Постанові від 26.12.2003 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку  або  розстрочку  виконання  рішення,  встановлення або зміну  способу  й  порядку  його  виконання  суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає  виходячи  з  особливого  характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із зазначених положень випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест” мотивована тим, що договір відновлювальної кредитної лінії №947/046-ДИ5 від 16.06.2007, розірваний рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2010, був укладений за умовою кінцевого строку погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15.06.2017. Тобто в цей строк відповідач з урахуванням планування фінансово-господарської діяльності по виробництву та реалізації продукції розраховував отримати необхідні доходи (прибуток), які дозволили б йому повернути позивачу кредит. Відповідач вважає, що стягнення заборгованості за рішенням суду приведе до фактичної зупинки фінансово-господарської діяльності підприємства та настання негативних наслідків для його працівників та виробництва, а надання відстрочки виконання рішення на 5 років не зачепить інтереси позивача.

Згідно з частиною першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підтвердження викладеного у заяві про надання відстрочки Товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест” надані фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва /том 2 а.с.9-19/, розрахунки сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою /том2 а.с.20-27/, аудиторський висновок /том 2 а.с.28-32/, які свідчать лише про результати його фінансово-господарської діяльності.

Викладені боржником в заяві обставини не є винятковими та такими, що роблять виконання рішення неможливим. Зазначені обставини є результатом господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест”.

Більш того, відповідачем при зверненні з заявою про відстрочку виконання рішення на 5 років не враховано, що відповідно до умов кредитного договору він повинен був щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та знижувати максимальний ліміт заборгованості, а не виконати своє зобов'язання за договором єдиним платежем 15.06.2017. Ним не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест” задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест” про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 10.03.2011  по справі  №5020/7/2011.

          Суддя                                                                                                                     О.М. Юріна