Постанова

від 04.04.2011 по справі 22/106

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/106

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.04.2011 р.           справа №22/106

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівАкулової  Н.В.Будко Н.В.Приходько І.В.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача: Сергєєва А.В., довіреність № б/н  від 01.03.2011рокуДервіш Д.С., довіреність № б/н  від 18.02.2011року

від відповідача: Леньков С.М., довіреність № 7  від 04.01.2011року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ”, м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від25.01.2011 року

у справі№22/106 /головуючий суддя Іванченкова О.М., судді Попков Д.О., Курило Г.Є./

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ”, м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Автомотив”, м.Макіївка Донецької області

простягнення 478 263,63 грн.

У судовому засіданні 21.03.2011року оголошувалась перерва на 28.03.2011року о 9год.40хв.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ”, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Автомотив”, м.Макіївка Донецької області про стягнення 478 263,63 грн., з яких 372 493,12 грн. –основний борг, 51 776,54 грн. –інфляційні нарахування, 9 793,93 грн. –3% річних, 44 200,04 грн. –пеня./арк. справи 2-3, том1/.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2009р. призначена судова економічна експертиза та супровідним листом №22/106 від 15.12.2009р. справа направлена до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз./арк. справи 42-43, том2/.

13.12.2010р. на адресу господарського суду Донецької області Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз надіслано висновок судово-економічної експертизи №6677/24-6925/25 по справі №22/106 від 22.11.2010р./арк. справи 66-73, том 2/.

Рішенням від 25.01.2011 року господарський суд Донецької області / головуючий суддя Іванченкова О.М.,  судді Попков Д.О., Курило Г.Є./  відмовив у задоволенні позовних вимог./арк. справи 4-7, том3/.

Рішення мотивоване тим, що 29.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас Автомотив” (Покупець) укладено договір №07-01/-08, Специфікацією №1 від 29.07.2008р. до договору №07-01/08 від 29.07.2008р. сторони обумовили види продукції та її кількість на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 2 488 592,40 грн.; на підставі замовлень відповідача останнім фактично отримані вироби у період з 26.08.2008р. по 21.10.2008р. згідно видаткових накладних на загальну суму 868 196,10 грн., з яких Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас Автомотив” сплачено лише 495 702,98 грн., основний борг складає 372 493,12 грн.; відповідач заперечує проти отримання товару за накладною №10/1290 від 21.10.2008р. на суму 290 493,12 грн., у відношенні інших –стверджує про їх часткову сплату, визнає наявність заборгованості у розмірі 57 934,20 грн.; згідно висновку судово-економічної експертизи №6677/24-6925/25 від 22.11.2010р., за результатами дослідження представлених учасниками судового процесу документів встановлено невідповідність первинних документів бухгалтерського обліку та регістрів бухгалтерського і податкового обліку положенню „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., з огляду на що, не виявляється можливим документально обґрунтовано встановити обставини питання щодо яких досліджувались; суд приймає висновок судово-економічної експертизи №6677/24-6925/25 від 22.11.2010р. по справі №22/106 та розцінює його у сукупності, як належний доказ, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, з урахуванням вищевикладеного, наявності протиріччя, висновку експерта, суд вважає, що позивачем, у супереч вимог ст.ст.32-38 Господарського процесуального кодексу України, належним чином не доведено факту наявності спірної заборгованості, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ” не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ”, м.Донецьк у апеляційній скарзі просить  скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011року у справі №22/106 та прийняти нове рішення,  яким задовольнити позовні вимоги  про стягнення 662871грн.89коп. посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи/арк. справи 13-19, том3/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що  згідно акту взаємних розрахунків, що підписаний сторонами у справі, відповідач визнає заборгованість, що виникла у період з липня по жовтень 2008року у сумі 439196,10грн; наявність печатки на накладній №1290 від 21.10.2008року  свідчить про правомочність особи підписувати накладні та отримувати матеріальні цінності;  дефектний акт від 27.10.2008року, який фіксує  брак виробів, поставлених за спірними накладними, не є належним доказом у справі, оскільки  не є спірним, не є підставою позову, відповідно предмету позову не стосується;  висновок судово-економічної експертизи №6677/24-6925/25 від 22.11.2010р. є неповним, експерт не надав відповіді на жодне з запитань, які визначені у ухвалі суду; суд першої інстанції безпідставно вважає, що  відповідач не отримував залізобетонні вироби на суму 290493,12грн., тоді як згідно п.3.1 договору  сторони здійснили відвантаження товару від позивача відповідачу,  в зв'язку з відсутністю сплати за замовлену продукцію, залізобетонні вироби були передані на зберігання позивачу на підставі договору зберігання №01-10/08 від 21.10.2008року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Автомотив”, м.Макіївка Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011року у справі №22/106 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки довіреність на отримання товару на суму 290493,12грн. відповідачем не видавалась, товар уповноваженими представниками відповідача не отримувався, договір зберігання №01-10/08 від 21.10.2008року підписано не уповноваженою особою, внаслідок чого він є нікчемним і правомірно не прийнятий судом першої інстанції як доказ,  матеріали справи містять договори зберігання з тотожними умовами від 01.10.2009року та від 08.12.2008року, які підписані тільки позивачем.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Матеріали справи містять незасвідчену копію  договору №07-01/-08  від 29.07.2008р., який підписано  між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас Автомотив” (Покупець)/арк. справи 32, том1/.

Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на той факт, що на виконання умов договору №07-01/-08 від 29.07.2008р. у період з 26.08.2008р. по 21.10.2008р. відповідачу згідно видаткових накладних №08/1062 від 26.08.2008р., №09/1097 від 02.09.2008р., №09/1102 від 02.09.2008р., №09/1108 від 03.09.2008р., №09/1111 від 03.09.2008р., №09/1138 від 10.09.2008р., №09/1162 від 16.09.2008р., №09/1173 від 18.09.2008р., №09/1191 від 23.09.2008р., №09/1195 від 24.09.2008р., №09/1196 від 24.09.2008р., №09/1197 від 24.09.2008р., №09/1198 від 24.09.2008р., №09/1199 від 24.09.2008р., №10/1290 від 21.10.2008р. відвантажені вироби на загальну суму 868 196,10грн., з яких Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас Автомотив” сплачено лише 495 702,98 грн., заборгованість складає  372 493,12 грн.

Предмет позовних вимог - стягнення 478 263,63 грн., з яких 372 493,12 грн. –основний борг за договором №07-01/-08 від 29.07.2008року, 51 776,54 грн. –інфляційні нарахування, 9 793,93 грн. –3% річних, 44 200,04 грн. –пеня на підставі договору №07-01/-08 від 29.07.2008року /арк. справи 2-3, том1/.

Суд першої інстанції дійшов до висновку щодо недоведеності позовних вимог належними доказами у справі.

Судова колегія підтримує вказаний висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії.

Матеріали справи містять фотокопію договору №07-01/-08 від 29.07.2008року, яка не засівдчена належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду позивач був зобов'язаний  надати належним чином засвідчену копію договору №07-01/-08 від 29.07.2008року.

Належним чином засвідчену копію договору №07-01/-08 від 29.07.2008року позивач суду апеляційної інстанції не надав.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ”, м.Донецьк  надало належним чином засвідчену копію договору №07-01/-08 від 11.07.2008року, стверджуючи, до договір №07-01/-08 від 29.07.2008року є тотожнім договору №07-01/-08 від 11.07.2008року.

Дане ствердження позивача не підтверджується належними доказами у справі.

Таким чином,  матеріали справи містять декілька договорів з приводу поставки залізобетонних виробів.

Спірні видаткові накладні не містять посилання, за яким конкретно договором здійснена поставка товару.

Позивач стверджує, що вказаний товар отримано уповноваженим представником відповідача  та внаслідок неможливості здійснити його оплату передано на зберігання позивачу на підставі договору зберігання №01-10/08 від 21.10.2008року, однак суду першої інстанції наданий договір зберігання  від 01.01.2009року/арк. справи 150, том1/.

Відповідач заперечує факт отримання товару за видатковою накладною №10/1290 від 21.10.2008р. на суму 290 493,12грн., оскільки відсутня належна довіреність, яка б видавалась відповідачем на отримання товару.

Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2009р. призначена судова економічна експертиза та супровідним листом №22/106 від 15.12.2009р. справа направлена до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення дослідження. /арк. справи 42-43, том2/.

Перед експертом судом поставлені наступні питання:

-          згідно з якими видатковими накладними ТОВ „ДЗЖБИ” було передано товар ТОВ „Донбас Автомотив” за договором №07-01/-08 від 20.07.2008р.?

-          встановити суму, на яку ТОВ „ДЗЖБИ” було виконано зобов'язання перед ТОВ „Донбас Автомотив” за договором №07-01/-08 від 20.07.2008р. (з визначенням періоду часу та документів, на підставі яких виконувались зобов'язання)?

-          встановити, які платежі були виконані ТОВ „Донбас Автомотив” на виконання договору №07-01/-08 від 20.07.2008р. (з визначенням суми та дати, номеру платіжного документа кожної оплати)?

-          визначити за якими видатковими накладними виникла заборгованість перед ТОВ „ДЗЖБИ” і у якій сумі за кожною накладною?

-          встановити порядок нарахування ТОВ „ДЗЖБИ” суми заборгованості за договором №07-01/08 від 20.07.2008р.?

-          встановити розмір заборгованості ТОВ „Донбас Автомотив” перед ТОВ „ДЗЖБИ” за договором №07-01/-08 від 20.07.2008р. станом на листопад 2008р. та грудень 2009р.?

-          чи підтверджується документально поставка 21.10.2008р. залізобетонних виробів на склад ТОВ „Донбас Автомотив” у відповідності з договором №07-01/-08 від 20.07.2008р. згідно видаткової накладної №10/1290 від 21.10.2008р?

Для проведення експертизи надані матеріали справи, у тому числі , договір №07-01/-08 від 29.07.2008року.

На підставі ч.5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерту для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

13.12.2010р. на адресу господарського суду Донецької області Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз надіслано висновок судово-економічної експертизи №6677/24-6925/25 по справі №22/106 від 22.11.2010р./арк. справи 66-73, том 2/.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №6677/24-6925/25 від 22.11.2010р., за результатами дослідження представлених учасниками судового процесу документів встановлено невідповідність первинних документів бухгалтерського обліку та регістрів бухгалтерського і податкового обліку положенню „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., з огляду на що, не виявляється можливим документально обґрунтовано встановити обставини питання щодо яких досліджувались.

Таким чином, з висновку судово-економічної експертизи №6677/24-6925/25 від 22.11.2010р виходить, що документально обґрунтовано встановити обставини щодо факту передачі товару за договором №07-01/-08 відповідачу та наявності заборгованості за вказаним договором з боку відповідача не виявилось можливим.

Тому, суд першої інстанції дійшов до  обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 25.01.2011року у справі №22/106  залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЗЖБИ”, м.Донецьк –без задоволення.

Головуючий                                                            Н.В.Акулова

          Судді                                                                      Н.В.Будко          

                                                                                              І.В. Приходько

                              Надруковано: 7 прим.

                              1-2позивачу

                              3-4відповідачу

                              5-у справу

                              6-ГСДО

                              7-ДАГС