Рішення

від 20.09.2006 по справі 47/275-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/275-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2006 р.                                                            Справа № 47/275-06

вх. № 7893/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - едоровський В.А. за довіреністю б/н від 03.07.2006р., Гнатченко П.М.за довіреністю №1/с від 26.06.2006р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого енергетичного підприємства "Промінь", м. Харків  

до  Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків  

про стягнення 209156,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче енергетичнепідприємство "Промінь" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" основної заборгованості у розмірі 145329,60грн., інфляційних у розмірі 51236,98грн., 3% річних у розмірі 12589,90грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №16-933дп від 09.06.2003р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2092,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 07.08.2006р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 26.09.2006р.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 16-993дп від 09.06.2003р. Відповідно до умов даного договору відповідач (замовник) замовив у позивача (підрядника) виконання електромонтажних та налагоджувальних робіт на мережі електропостачання б кВ згідно з проектом ВАТ „Харківтрансмашпроект" арх. № 01.1-С298-см ЗС/1. Об'єм, характер та вартість робіт згідно вищезазначеного договору визначалась  відповідно до кошторису, яка склала 145329,60грн.

Як вбачається з матеріалів справи, всі роботи були виконані у повному обсязі, про що свідчать акти виконаних робіт, а саме згідно Акту №1 підписаному у липні 2003р. відповідач (Замовник) прийняв у підрядника виконані роботи на суму 122616,00грн., згідно Акту № 2 підписаному у липні 2003р. відповідач (замовник) прийняв у підрядника виконані роботи на суму 6291,60грн., згідно Акту № 3 підписаному у липні 2003р. відповідач (Замовник) прийняв у підрядника виконані роботи на суму 16 422,00грн.

Таким чином, загальна вартість виконаних та прийнятих відповідачем робіт згідно договору 16-933дп від 09.06.2003р. склала -145 329,60 гривень.

Згідно пункту 2.2. вищезазначеного договору замовник зобов'язався здійснити підряднику оплату робіт протягом п'яти днів з моменту підписання актів виконаних робіт, тобто до 6 серпня 2003 року.  Чого останнім не було зроблено.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 142329,60грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 51236,98грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 12589,90грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2092,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р26008301810089 у ХГРУ УАК ПІБ у м. Харкові, МФО 351458, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого енергетичного підприємства "Промінь" (61072, м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 49-а, кв. 120, р/р26006254640000 у ХФ АКІБ "УкрСіббанк", МФО 351641, код ЄДРПОУ 30593114) основної заборгованості у розмірі 145329,60грн., інфляційних у розмірі 51236,98грн., 3% річних у розмірі 12589,90грн., держмита у розмірі 2092,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.