Постанова

від 11.02.2008 по справі 2-а-590/2008

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-а-590/08   

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

   11.02.2008

року.Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді

Тюхтія П.М. при секретарі Лигі Л.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

в смт.Макарів  адміністративну справу за

позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та

соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації про

стягнення недоплачених сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом,посилаючись

на те, що вона є постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2

категорії,(евакуйована в 1986 році із зони відчуження) і має право згідно

ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи” на щорічну допомогу на оздоровлення в  сумі трьох розмірів мінімальної заробітної

плати.Проте їй виплачували в 2003-2005 роках вказану допомогу в менших

розмірах. Таким чином  недоплатили  2666 грн.30 коп.,і таку суму просила стягнути

з відповідача на її користь.

В судове засідання позивач не зявився,згідно заяви

підтримала позов за останні три роки-2005-2007 р.р..

Згідно пояснень відповідача  позивачу,як постраждалій від наслідків аварії

на  Чорнобильській АЕС 2

категорії,евакуйованій із зони відчуження в 1986 році, виплачувалась щорічна

допомога на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №

836 від 26.07.1996 року та Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 в 2005-2007

роках по - 75 грн.

Управління праці та соціального захисту населення  є головним розпорядником бюджетних коштів в

межах району і здійснює фінансування заходів щодо соціального захисту громадян

в обсягах,передбачених затверджених кошторисами і не має права направляти кошти

державного бюджету на цілі,не передбачені кошторисами.

Вислухавши пояснення представника відповідача,дослідивши

письмові докази,суд вважає  вимоги

позивача   обґрунтованими,оскільки

встановлено,що позивач-є на підставі відповідного посвідчення постраждалою від

наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії,евакуйований із зони відчуження в 1986

році,яким відповідно до ст..48 Закону України „Про статус та соціальний захист

громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинна

виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних

заробітних плат ..При цьому,розмір мінімальної заробітної плати визначається на

момент виплати (абзац 7 частини 4 ст.48 Закону № 796-Х11).

Згідно  Закону

України № 1344-1У від 27.11.2003 року розмір мінімальної заробітної плати з

1.09.2004 року становив 237 грн.,згідно Закону України  № 2285 - 1У від 23.12.2004 року розмір

мінімальної заробітної плати з 1.04.2005 рік по 30.06.2005 рік становив 290

грн., з 1.07.2005 року по 31.08.2005 року-310 грн.,з 1.09.2005 по 31.12.2005  року становив 332 грн.,з 1.01.2006 року-350

грн.,з 1.04.2007 року по 30.06.2007 року-420 грн.(закон України № 3235 1У від

20.12.2005 р.,закон від 15.03.2007 р.”Про внесення змін до закону „Про

державний бюджет України на 2007 рік”).

Згідно 

роз”яснення  та довідок

відповідача  вбачається, що позивачу

щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету

Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постанови КМУ від 12.07.2005

року № 562 за 2005- 2007 р.р. - в сумі 

75 грн .

Отже загальний розмір недоплат позивачу  за 2005-2007 р.р.  становить 

3081 грн.

Тому позов підлягає 

задоволенню.

У відповідності до ст..22 Конституції України при

прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності  до

ст..8 ч.1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства

права,відповідно до якого права та свободи людини визнаються найвищими

цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ст..9 ч.2,ч.4 КАС України суд вирішує

справи на підставі Конституції та законів України,у разі невідповідності

нормативно-правового акта Конституції України,закону України суд застосовує

акт,який має вищу юридичну силу.

У відповідності до ст..99 КАС України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав ,свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк,який обчислюється з дня коли особа дізналась або

повинна була дізнатись про порушення своїх прав,свобод чи інтересів.

Представник відповідача не наполягав відмовити в позові з

причин пропуску строку звернення до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.161-163 КАС

України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов 

задовільнити  .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення  Макарівської районної

державної адміністрації на користь  

ОСОБА_1 3081  грн.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного

адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження, яку може бути 

подано протягом десяти днів з часу проголошення постанови.

Суддя                                 

П.М.Тюхтій

                                                                                                                                       №

2-а-589/08   

П О С Т А Н О В А

                                                              І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

   11.02.2008

року.Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді

Тюхтія П.М. при секретарі Лигі Л.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

в смт.Макарів  адміністративну справу за

позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та

соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації про

стягнення недоплачених сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом,посилаючись

на те, що він є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2

категорії,(евакуйований в 1986 році із зони відчуження) і має право згідно

ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи” на щорічну допомогу на оздоровлення в  сумі трьох розмірів мінімальної заробітної

плати.Проте йому виплачували в 2003-2005 роках вказану допомогу в менших

розмірах. Таким чином  недоплатили  2666 грн.30 коп.,і таку суму просив стягнути

з відповідача на його користь.

В судовому засіданні представник позивач підтримав  позовні вимоги за останні три роки-2005-2007

р.р. ..Пояснив,що позивач  дізнався про

порушення свого права лише два-три місяці назад.Отримував  допомогу на оздоровлення  в сумі 

75 грн.Проте не знав,який її розмір повинен бути і який розмір

мінімальної заробітної плати.

Представник відповідача 

не визнала позовних вимог.

Згідно пояснень відповідача  позивачу,як постраждалому від наслідків

аварії на  Чорнобильській АЕС 2

категорії,евакуйованій із зони відчуження в 1986 році, виплачувалась щорічна

допомога на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №

836 від 26.07.1996 року та Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562 в 2005-2007

роках по - 75 грн.

Управління праці та соціального захисту населення  є головним розпорядником бюджетних коштів в

межах району і здійснює фінансування заходів щодо соціального захисту громадян

в обсягах,передбачених затверджених кошторисами і не має права направляти кошти

державного бюджету на цілі,не передбачені кошторисами.

Вислухавши пояснення сторін,дослідивши письмові

докази,суд вважає  вимоги позивача   обґрунтованими,оскільки встановлено,що

позивач-є на підставі відповідного посвідчення постраждалою від наслідків

аварії на ЧАЕС 2 категорії,евакуйований із зони відчуження в 1986 році,яким

відповідно до ст..48 Закону України „Про статус та соціальний захист

громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинна

виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних

заробітних плат ..При цьому,розмір мінімальної заробітної плати визначається на

момент виплати (абзац 7 частини 4 ст.48 Закону № 796-Х11).

Згідно  Закону

України № 1344-1У від 27.11.2003 року розмір мінімальної заробітної плати з

1.09.2004 року становив 237 грн.,згідно Закону України  № 2285 - 1У від 23.12.2004 року розмір

мінімальної заробітної плати з 1.04.2005 рік по 30.06.2005 рік становив 290

грн., з 1.07.2005 року по 31.08.2005 року-310 грн.,з 1.09.2005 по

31.12.2005  року становив 332 грн.,з

1.01.2006 року-350 грн.,з 1.04.2007 року по 30.06.2007 року-420 грн.(закон

України № 3235 1У від 20.12.2005 р.,закон від 15.03.2007 р.”Про внесення змін

до закону „Про державний бюджет України на 2007 рік”).

Згідно 

роз”яснення  та довідок

відповідача  вбачається, що позивачу

щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету

Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та Постанови КМУ від 12.07.2005

року № 562 за 2005- 2007 р.р. - в сумі 

75 грн .

Отже загальний розмір недоплат позивачу  за 2005-2007 р.р.  становить 

3081 грн.

Тому позов підлягає 

задоволенню.

У відповідності до ст..22 Конституції України при

прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності  до

ст..8 ч.1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства

права,відповідно до якого права та свободи людини визнаються найвищими цінностями

та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ст..9 ч.2,ч.4 КАС України суд вирішує

справи на підставі Конституції та законів України,у разі невідповідності

нормативно-правового акта Конституції України,закону України суд застосовує

акт,який має вищу юридичну силу.

У відповідності до ст..99 КАС України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав ,свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк,який обчислюється з дня коли особа дізналась або

повинна була дізнатись про порушення своїх прав,свобод чи інтересів.

З пояснень позивача вбачається, що він дізнався про

порушення свого права лише декілька місяців тому.Коли отримував  одноразову грошову,то думав,що її розмір

відповідає вимогам закону.Можливості дізнатись про порушення свого права вчасно

не мав.

Тому суд  вважає,що

позивач звернувся до суду в межах строку звернення до адміністративного суду.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.161-163 КАС

України, суд

                                                            П О С Т А Н О В И В:

Позов 

задовільнити  .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту

населення  Макарівської районної

державної адміністрації на користь  

ОСОБА_1 3081  грн.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного

суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку

може бути  подано протягом десяти днів з

часу проголошення постанови.

Суддя                                 

П.М.Тюхтій