Постанова

від 30.03.2011 по справі 17/б-1198

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 березня 2011 р.                                                                                    

№ 17/Б-1198  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      

Короткевича О.Є.

суддів :

Коваленка В. М., Хандуріна М. І.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, м. Тернопіль

на постанову  

та ухвалу

Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року

Господарського суду Тернопільської області від 30.11.20110 року

у справі

№ 17/Б-1198

За заявою

Тернопільської ОДПІ, м. Тернопіль

до

ТОВ "Дуко", с. Байківці

про

Банкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.11.2010 року, у справі № 17/Б-1198 (головуючий суддя –Н.О. Андрусик), за заявою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, (далі –Заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуко», с. Байківці, (далі –Боржник),  про банкрутство –задоволено клопотання арбітражного керуючого Бесараб В.І. та стягнуто з кредиторів пропорційно на користь арбітражного керуючого-ліквідатора оплату послуг в розмірі 5 670,00 грн.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, один з кредиторів –Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся  до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 30.11.2010 року в частині щодо стягнення з кредитора-апелянта на користь арбітражного керуючого Бесараба В.І. коштів в сумі 66,33 грн. оплати послуг ліквідатора.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року (головуючий суддя -  О.В. Михалюк, судді: Д.Ф. Новосад,  Г.І. Мельник) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу  господарського суду Тернопільської області від 30.11.2010 року –без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судом апеляційної інстанції,  Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 січня 2011 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 30 листопада 2010 року в частині щодо стягнення з кредитора –Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Бесараб В.І. коштів в сумі 66,33 грн. оплати послуг ліквідатора.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з статтею 3-1 Закону надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. п. 4, 10, 12 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражний керуючий вправі залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами; оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків здійснюється в порядку, встановленому цим законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника;  оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців перед порушенням у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи постановою господарського суду від 17.12.2009 року боржника –Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Дуко", с. Байківці Тернопільського району  Тернопільської області, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бесарабу Василя Івановича.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області  від 24.03.2010 року затверджено оплату послуг  ліквідатора банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Дуко" арбітражного керуючого Бесараба Василя Івановича в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 17.12.2009 року.

Ліквідатором до господарського суду Тернопільської області на затвердження подано розрахунок розміру оплати праці за період здійснення ним обов’язків ліквідатора у справі, згідно якого оплата послуг ліквідатора становить 5670 грн., яку ліквідатор просив стягнути, посилаючись на п. п. 10, 12 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з кредиторів пропорційно.

Господарським судом Тернопільської області  ухвалою від 30.11.2010 року було задоволено клопотання ліквідатора та стягнено з кредиторів боржника пропорційно оплату послуг ліквідатора.

В ухвалі місцевого суду зазначено, що ліквідатором були виявлені наступні кредитори:  Тернопільську об’єднану державну податкову інспекцію, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернополі, Тернопільський міськрайонний центр зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, м. Тернопіль тому оплату послуг ліквідатора в розмірі 5670 грн. слід розподілити пропорційно між всіма виявленими кредиторами боржника, у зв'язку з неможливістю  відшкодувати такі витрати за рахунок майна та будь-яких активів  боржника.

В Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” пунктами 11, 12 статті 3-1 Закону України “про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом” передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат арбітражному керуючому, а оплата послуг арбітражного керуючого встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі здійснювалось з врахуванням особливостей ст. 52 Закону, нормами якої не передбачено створення комітету кредиторів тому в даному випадку суд вправі самостійно встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Суд апеляційної інстанції дослідивши обставини справи,  перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним у справі доказам,  прийшов до вірного висновку про  те,  що оплату  праці ліквідатора боржника Бесараба В.І. слід покласти на всіх кредиторів по справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Дуко" пропорційно до їх кредиторських вимог, оскільки кредиторами в даній справі було визнано не лише ініціюючого кредитора з вимогами до боржника, а і визнано інших  в тому числі Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, м. Тернопіль.

В контексті викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не вбачає при цьому порушення норм матеріального та процесуального права у постановленому судовому рішенні.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

      ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, м. Тернопіль на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року  та  ухвалу господарського суду Тернопільської області від 30.11.2010 року у справі № 17/Б-1198 залишити без задоволення.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року  та  ухвалу господарського суду Тернопільської області від 30.11.2010 року у справі № 17/Б-1198 залишити без змін.

Головуючий                                                                           О. Є. Короткевич

Судді                                                                                    В. М. Коваленко

                                                                                                                                                                        М. І. Хандурін