Постанова

від 07.04.2011 по справі 7/223-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р. № 7/223-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого

суддів Удовиченка О.С.

Міщенка П.К. (доповідач),

Заріцької А.О.

розглянувши касаційну

скаргу

на постанову

у справі

господарського суду Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Едельвейс"

Рівненського апеляційного господарського суду

від 02.02.2011р.

№ 7/223-09

Вінницької області

за позовом

до

про Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Едельвейс"

1.Відкритого акціонерного т овариства комерційний банк " Надра"

2.Сільськогосподарського в ідкритого акціонерного това риства "Птахокомбінат Тульчи нський"

визнання недійсним догово ру застави

В судовому засіданні взя ли участь представники:

позивача - Любавін В.О.

відповідача 1- Кузовле в Р.В.

відповідача 2- не з'явивс я;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсь кого суду Вінницької області від 24.11.2010р. у справі № 7/223-09 (суддя Б анасько О.О), залишеним без змі н постановою Рівненського ап еляційного господарського с уду від 02.02.2011р. (колегія суддів у складі: Гудак А.В. - головуючо го, Олексюк Г.Є., Сініциної Л.М.) в позові ТОВ "Едельвейс" до ВАТ КБ "Надра", Сільськогосподарс ького ВАТ "Птахокомбінат Тул ьчинський" про визнання неді йсним договору застави відмо влено, з тих підстав, що позива чем належним чином не обґрун товано та не доведено поруше ння його прав укладенням осп орюваних договорів між відпо відачами, а також пропуску по зивачем строку позовної давн ості про застосування якої з аявлено відповідачем.

У касаційній скарзі ТОВ “Е дельвейс” просить скасувати рішення господарського суд у Вінницької області від 24.11.2010р . та постанову Рівненського а пеляційного господарського суду від 02.02.2011р. у даній справі з підстав невідповідності суд ових актів вимогам чинного з аконодавства та неповного до слідження усіх обставин спра ви та просить направити спра ву на новий розгляд до суду пе ршої інстанції.

Заслухавши суддю-доповіда ча, вислухавши представників присутніх сторін, перевірив ши правильність застосуванн я норм матеріального та проц есуального права, судова кол егія Вищого господарського с уду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підля гає задоволенню виходячи з н аступного.

Як встановлено судами поп ередніх інстанцій та вбачаєт ься з матеріалів справи, 26.03.2002р. між АКБ "Надра" в особі директ ора Кіровоградського Регіон ального Управління АКБ "Надр а" Петрової В.С, яка діяла на пі дставі Положення про Регіона льне Управління та СВАТ “Пта хомбінат Тульчинський” в осо бі голови правління Таратунс ького В.П, який діяв на підстав і статуту був укладений дого вір кредитної лінії № 80, відпо відно до п.1.1 якого відповідач -1 відкрив відповідачу-2 кредит ну лінію в сумі 85 000,00 доларів СШ А строком до 16.08.2004р. із розрахун ку 17% річних ( з урахуванням дод аткової угоди від 25.06.2003 року).

Згідно п.2.1, 2.2 договору кредит ної лінії № 80 від 26.03.02р. в якості з абезпечення своєчасного пов ернення кредиту, сплати проц ентів за користування кредит ом, а також можливої пені і штр афних санкцій, передбачених даним договором, відповідач- 2 надає відповідачу-1 договір з астави на основні засоби (про хідної, пташників № 1,2,4,5,6,7,8, облад нання центрального відділен ня по виробництву м'яса бройл ерів, пташник № 8, обладнання ц ентрального відділення по от риманню товарного яйця, які з находяться за адресою: Вінни цька область, Тульчинський р айон, с.Кирсанівка, вул.Леніна ,1,) ліквідаційною вартістю 3 654 685 ,00 грн., завірений нотаріально строком до 27.03.02р. Кредит, надани й відповідачем-1, забезпечуєт ься всім майном і коштами, на я кі може бути звернено стягне ння в порядку встановленим д іючим законодавством Україн и.

З метою забезпечення належ ного виконання зобов' язань за договором кредитної ліні ї № 80 від 26.03.02 між відповідачами 29.03.02 був укладений договір зас тави, відповідно до якого від повідач-2 в забезпечення вико нання своїх зобов' язань за договором кредитної лінії № 80 від 26.03.02 передав в заставу від повідачу-1 належні йому на пра ві колективної власності час тину майнового комплексу з о бладнанням, який знаходиться за адресою: Вінницька област ь, Тульчинський район, с. Кирса нівка , вул. Леніна 1, і складаєт ься з Центрального відділенн я по вирощуванню м' яса брой лерів (прохідної № 9, пташників № 1,2,4,5,6,7,8), загальною площею 11499,00 кв .м, з комплектом обладнання дл я вирощування ремонтного мол одняка курей БКМ - ЗД, компле кт - 5, пташник № 8 (центральне в ідділення по отриманню товар ного яйця) загальною площею 162 7,9 кв.м., з комплектом обладнанн я для вирощування ремонтного молодняка курей БКМ - ЗД.

Відповідно до п.1.5 Договору з астави від 29.03.02р відповідач-2 св ідчить, що предмет застави не переданий в заставу іншим ос обам, не проданий, не знаходит ься під арештом чи забороною , що підтверджується його під писом під цим договором.

Згідно з довідкою № 523102-1712, вида ною приватним нотаріусом Тул ьчинського районного нотарі ального округу ОСОБА_1 пре дмет застави - нерухоме майн о, під забороною не перебуває .

27.08.02р. між відповідачами укла дено додаткову угоду до дого вору застави від 29.03.02р.

Крім того, судами попередні х інстанцій встановлено, що у хвалою від 29.03.02 року у справі № 8 6/10-14 порушено провадження у спр аві про банкрутство СВАТ "Пта хокомбінат "Тульчинський", на кладено арешт на основні зас оби СВАТ "Птахокомбінат "Туль чинський", введено мораторій на задоволення вимог кредит орів боржника, заборонено по садовим особам боржника укла дати та здійснювати угоди, по в' язані з передачею нерухом ого майна в оренду, заставу, з внесенням зазначеного майна , як внеску.

Тобто, договір застави від 2 9.03.09р. був укладений сторонами в день винесення господарськ им судом Вінницької області ухвали про порушення провадж ення у справі про банкрутств о СВАТ "Птахокомбінат "Тульчи нський", відповідно до якої вв едено мораторій на задоволен ня вимог кредиторів та забор онено боржнику укладати та з дійснювати угоди пов' язані з передачею нерухомого майн а в оренду, заставу, або розпор яджатися нерухомістю іншим ч ином.

Предметом позовних вимог є визнання Договору застави в ід 29.03.02р. та додаткової угоди до нього від 27.08.02р. недійсними.

Підставою для визнання дог овору застави недійсним пози вач вважає наявність на день укладення договору застави передбаченого Законом Украї ни "Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння його банкрутом" мораторі ю на задоволення вимог креди торів, що був введений господ арським судом Вінницької обл асті 29.03.2002р. по справі № 86/10-149, а так ож ту обставину, що на майно бо ржника було накладено арешт.

Окрім того, позивач зазнача є, що 29.06.05р. між ним та відповіда чем-2 укладено договір оренди пташників, з вимогою про визн ання якого недійсним та висе лення в травні 2007 року звернув ся відповідач-1. Факт заявленн я відповідачем-1 на підставі д оговору застави від 29.03.2002 року п озовної заяви про визнання н едійсним договору оренди та виселення з орендованого при міщення позивач пов' язує із порушенням його права оспор юванним договором застави.

Проте, як встановлено судам и попередніх інстанцій, при у кладенні договору застави бу ла відсутня інформація про і снування будь-яких заборон щ одо майна відповідача-2, а тако ж інформація про наявність б удь-яких обтяжень у відповід них реєстрах, про що свідчить довідка № 523102-1712 від 29.03.2002р., видана приватним нотаріусом Тульчи нського районного нотаріаль ного округу ОСОБА_1, що пре дмет застави - нерухоме майно - під забороною не перебуває.

Відповідно до статті 1 Гос подарського процесуального кодексу України підприємств а, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі і ноземні), громадяни, які здійс нюють підприємницьку діяльн ість без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб'єкта п ідприємницької діяльності, м ають право звертатися до гос подарського суду згідно з вс тановленою підвідомчістю го сподарських справ за захисто м своїх порушених або оспорю ваних прав і охоронюваних за коном інтересів.

Згідно ч. 2 статті 21 цього ж Ко дексу позивачами є підприємс тва та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або ох оронюваного законом інтерес у.

Відтак, вирішуючи передани й на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з' ясувати наявність чи від сутність факту порушення або оспорення прав особи, яка зве рнулася до суду з позовом, а та кож наявність спору між стор онами, оскільки, в силу статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи саме у спорах, що виникають між сто ронами з тих або інших підста в. При цьому, суди зобов'язані ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встанови вши безпідставність та необґ рунтованість заявлених вимо г.

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює за кожною особою п раво на захист свого цивільн ого права. Підставою для захи сту є порушення, невизнання а бо оспорювання цивільного пр ава. Під захистом цивільних п рав розуміється передбачени й законодавством засіб, за до помогою якого може бути дося гнуте припинення, запобіганн я, усунення порушення права, й ого відновлення і (або) компен сація витрат, викликаних пор ушенням права.

Таким чином, обов' язковою умовою для звернення до суду з позовом є наявність поруше ного або оспорюваного права.

Однак, оспорюваний договір застави, укладений відповід ачами - 29.03.2002 р., додаткова угода до договору застави укладен а - 27.08.2002р., в той час як позивач ук лав договір оренди в 2005 році, що не свідчить про порушення йо го суб' єктивного матеріаль ного права, адже на момент укл адення договору оренди оспор ювані договори об'єктивно іс нували і факт їх існування і ї х укладеність не порушували права позивача.

Враховуючи зазначене, пози вачем належним чином не обґр унтовано та не доведено пору шення його прав укладенням о спорюваних договорів між від повідачами.

З огляду на відсутність док азів, що підтверджують поруш ення відповідачем прав і охо ронюваних законом інтересів позивача, колегія суддів Вищ ого господарського суду Укра їни погоджується з висновкам и судів попередніх інстанцій про безпідставність позовни х вимог.

За таких обставин висновки господарських судів щодо ві дмови в позові відповідають встановленим обставинам спр ави та нормам чинного законо давства і підстав для їх скас ування не має.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень. Го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значен ня для справи.

Посилання касаційної ска рги на порушення судом апеля ційної інстанцій норм матері ального та процесуального пр ава, не знайшли свого підтвер дження при перегляді справи судом касаційної інстанції т а не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, в зв' язку з чим пі дстав для зміни чи скасуванн я законного та обґрунтованог о акту колегія суддів не вбач ає.

Інші доводи, наведені у каса ційній скарзі, зводяться до н амагань скаржника надати пер евагу одних доказів над інши ми, що суперечить вимогам ст. 1 117 ГПК України, і тому до уваги н е беруться.

За таких обставин, постано ва суду апеляційної інстанці ї відповідає нормам матеріал ьного та процесуального прав а, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Едельвейс" залишит и без задоволення.

Постанову Рівненського ап еляційного господарського с уду від 02.02.2011р у справі № 7/223-09 зали шити без змін.

Головуючий Удовиченко О.С.

С у д д я М іщенко П.К.

С у д д я Заріцька А.О.