Рішення

від 29.03.2011 по справі 5019/397/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/397/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" березня 2011 р.                                                              Справа №  5019/397/11

За позовом                Управління комунальною власністю м.Рівне

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю "Аноліт" м.Рівне

про стягнення   9 131 грн. 33 коп. заборгованості по орендній платі

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники сторін:

від позивача-      Гарник О.,В., представник (довіреність №08-6/юр від 10.01.2011р.);

від відповідача-  не з'явився.

          В судове засідання 29.03.2011р. представник відповідача не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Отримання відповідачем ухвали суду стверджується повідомленням  відділення підприємства зв'язку, наявним в матеріалах справи (а.с.29).

Суть спору: Позивач - Управління комунальною власністю звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТзОВ "Аноліт" 9 131 грн. 33 коп. заборгованості по розрахунках за оренду майна згідно укладеного договору оренди нежитлового приміщення №1711 від 27.09.2006р.

В судовому засіданні 29.03.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги  повністю.

Представник відповідача в судове засідання 29.03.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалами суду від 24.02.2011р. та від 09.03.2011р. відзиву на позов не подав, вимог не заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст.75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що 27.09.2006р. Управління комунальною власністю - орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аноліт" - орендар уклали договір оренди нежитлового приміщення №1711 (надалі в тексті - Договір оренди) (а.с.9-13), згідно умов пп.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 231,8м2 (площа торгового залу 34,8м2) для здійснення торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, яке знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.О.Дундича,30 та перебуває на балансі Управління комунальною власністю, експертна оцінка якого становить 251 746 грн. 00 коп. станом на 31.05.2006р. Додатковим договором від 08.05.2008р. сторони внесли зміни до Договору оренди нежитлового приміщення №1711 від 27.09.2006р. Відповідно до умов Додаткового договору від 08.05.2008р. загальна площа орендованого майна становить 231,8 кв.м., в т.ч.: 213,6 м.кв. - для здійснення торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, 18.2 м.кв. - для надання побутових послуг. Додатковим договором від 27.11.2008р. сторони внесли зміни до Договору оренди нежитлового приміщення №1711 від 27.09.2006р., відповідно до якого загальна площа орендованого майна становить 231,8 кв.м., в т.ч.: 213,6 кв.м. для розміщення торговельного закладу з продажу непродовольчих товарів, 18,2 кв.м. для розміщення майстерні з ремонту електропобутових приладів, побутових товарів. Відповідно до п.3.1 Договору оренди орендна плата встановлюється в сумі 2129 грн. 35 коп. з ПДВ.  Додатковим договором від 08.05.2008р. сторони узгодили розмір орендної плати в сумі 2990 грн. 99 коп. з ПДВ.,  Додатковим договором від 27.11.2008р. сторони узгодили розмір орендної плати в сумі 5445 грн. 55 коп. з ПДВ., Додатковим договором від 01.05.2009р. сторонами було узгоджено новий розмір орендної плати в сумі 3 461 грн.  39 коп. з ПДВ. Орендна плата сплачується орендарем до 20- го числа поточного місяця (п.3.2 Договору оренди). Строк договору оренди встановлюється з 27.09.2006р. по 27.08.2007р. (п.2.1 Договору). При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.2.2 Договору). Договір оренди та Додаткові договори підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплено відбитками печаток сторін (а.с. 9-13).

Разом з тим, нерухоме майно (нежитлове приміщення), що було передане відповідачу в оренду згідно договору оренди №1711 від 27.09.2006р. було придбане останнім як об'єкт приватизації згідно договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна від 06.04.2010р. Відповідно до п.1.3 вказаного Договору вартість нежитлового приміщення складає 734 424 грн. 00 коп. (з ПДВ). Розрахунки за придбане майно здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача протягом 30 календарних днів з моменту укладення договору. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови сплати не менше 50 % ціни продажу об'єкта (п.2.1 Договору). Право володіння, користування  і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (п.2.5 Договору) (а.с.14-15).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - ТзОВ "Аноліт" згідно банківської виписки від 06.05.2010р. було проплачено 50% вартості об'єкту приватизації в сумі 370 00 грн. 00 коп., а відтак, відповідно до умов Договору купівлі - продажу, термін оплати був продовжений на 30 календарних  днів, в зв'язку з цим відповідач остаточно розрахувався за придбане майно 04.06.2010р., що стверджується банківською випискою від 07.06.2010р. Акт прийняття - передачі основних засобів був підписаний сторонами 05.06.2010р. (а.с.18).

Таким чином, враховуючи, що остаточний розрахунок ТзОВ "Аноліт" - покупець за договором купівлі -продажу індивідуально визначеного майна від 06.04.2010р. провів 04.06.2010р., а відповідно до п.2.5 вищевказаного договору та приписів ст. 22 ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування  і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту його повної оплати, позивач зазначає, що відповідач фактично у період 06.04.2010р. - 04.06.2010р. користувався нежитловим приміщенням на правах оренди, а відтак за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за вказаний період в сумі 9131 грн. 33 коп. Отже, позивач вважає, що відповідач взятих на себе зобов'язань по договору оренди належним чином не виконав, заборгованість в сумі 9131 грн. 33 коп. за період 06.04.2010р. - 04.06.2010р. не оплатив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Укладений між сторонами договір оренди з огляду на ст.174 ГК України, ст.11 ЦК України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за договором оренди щодо сплати орендних платежів у повному обсязі стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В силу ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою   є   засноване   на  договорі  строкове  платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар  зобов'язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар  за користування об'єктом оренди  вносить  орендну плату  незалежно  від  наслідків  господарської діяльності. Судом встановлено, що в порушення умов договору відповідач своє зобов'язання зі сплати орендних платежів не виконав у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 9 131 грн. 33 коп.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.291 ГК України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди.

Частиною 2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря).

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що порядок викупу   об'єкта   приватизації  визначається  Фондом державного майна України.

Відповідно до пунктів 3.10, 3.11 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1511 від 30.07.1998р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.09.1998р. за №558/2998, наслідком завершення приватизації об'єктів малої приватизації шляхом викупу є укладення договору купівлі-продажу з наступною  його реєстрацією місцевою Радою, державною реєстрацію, та підписання акту передачі приватизованого об'єкта.

Статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статтею 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Ці угоди як окрема юридична категорія угод мають назву "угоди приватизації" (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства  про  приватизацію (рішення  Конституційного  суду  України  від  01.07.98 №9-рп  у  справі  №01/1501-97).

Матеріалами справи доведено, що 06.04.2010р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлове приміщення), предметом якого є орендні приміщення за договором оренди від 27.09.2006р. Проте повну вартість за придбане майно відповідач сплатив 04.06.2010р.

В силу ст.22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", право  володіння,  користування  і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Пунктом 2.5 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу також передбачено, що право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до відповідача з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Наведене свідчить про те, що лише з 04.06.2010р.  договір оренди від 27.09.2010р. є припиненим у зв'язку з приватизацією орендованого майна відповідачем. Тобто лише з цієї дати останній втратив статус орендаря, - особи, зобов'язаної сплачувати орендні платежі.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача орендної плати, нарахованої по 04.06.2010р.

Враховуючи вищевказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 131 грн. 33 коп. орендної плати, нарахованої по 04.06.2010р., стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 173, 174, 193, 283, 285, 286, 291 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 526, 598, 759, 762 Цивільного кодексу України.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 9131 грн. 33 коп. боргу. На відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аноліт", яке знаходиться в м.Рівне, вул.О.Дундича,30 (код ЄДРПОУ 21092070) на користь Управління комунальною власністю, яке знаходиться у м.Рівне вул.Соборна,12-А ( код ЄДРПОУ 26259563) 9 131 грн. 33 коп. заборгованості по орендній платі, 102 грн.00 коп., витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                              І.Ю. Павлюк

Рішення  підписане суддею  "29" березня 2011 р.