Постанова

від 18.02.2008 по справі 9/421

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м. Київ

18.02.2008 р.                                                                                                     №

9/421 

17:02

За

позовом

Державної

податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

До

Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1

про

стягнення

податкової заборгованості

Суддя:

Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Молочна І.С.

Представники:

Від

позивача:

Назарець

О.С. (довіреність № 7818 від 31.05.2007 р.)

Від

відповідача:

не

прибув

Обставини справи:

Державна

податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулась до

Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 160,00 грн.

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що на підставі перевірки відповідача Державною податковою

інспекцією у Вишгородському районі Київської області встановлено порушення

Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 правил використання торгового

патенту: в магазині відсутній торговий патент, чим порушуються вимоги ч. 1 ст.

7 Закону України від "Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності" (23 березня 1996 року №98/96-ВР).

21.11.2007

р. відповідач направив до суду листа, яким повідомляє, що визнає позовні вимоги

в повному обсязі.

Розглянувши

подані позивачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення його представника, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1зареєстрований Дніпровською

районною у місті Києві державною адміністрацією, як суб'єкт підприємницької

діяльності 09.04.1998 року за НОМЕР_1, а 21.09.2006 р. зареєстрований платником

окремих податків в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі

Київської області.

09.08.2007

р. головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Вишгородському

районі Волинцем О.Я. та старшим державним податковим ревізором-інспектором ДІІ

у Вишгородському районі Карпенко Т.М. була проведена перевірка, щодо контролю

за здійсненням розрахункових операцій у магазині, що належить СПД ОСОБА_1, який

знаходиться за адресою: Київська обл. м. Вишгород, пров. Квітковий.

За

результатами перевірки СПДОСОБА_1, позивачем складено Акт № 100805 1 12305 від

09.08.2007р., яким встановлено порушення вимог частини 1 статті 7 Закону

України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності",

підписано двома сторонами.

На

підставі вказаного акту позивачем прийнято рішення про застосування штрафних

(фінансових) санкцій до відповідача від 15.08.2007р. № 0001362305/0 в сумі

160.00 грн., яке відповідач отримав 21.08.2007 р.

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1рішення про застосування

штрафних (фінансових) санкцій до відповідача від 15.08.2007р. № 0001362305/0 в

адміністративному чи судовому порядку не оскаржував.

Закон

України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23

березня 1996 року N 98/96-ВР визначає порядок патентування торговельної

діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків

та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності

з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться

суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею

1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від

23 березня 1996 року N 98/96-ВР встановлено, що об'єктом правового регулювання

згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з

використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України,

діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з

готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними

картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та

побутових послуг.

Суб'єктами

правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та

суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, -

резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення,

представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою

частиною першою цієї статті.

Положеннями

статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності»від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР визначено, що торговий патент

повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її

відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної

форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної

торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових

точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну

іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та

надання побутових послуг.

Торговий

патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Торговий

патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його

структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту

цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької

діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта

підприємницької діяльності не дозволяється.

Торговий

патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням

пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), дійсний на

території України.

Положеннями

статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності»від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР передбачено, що суб'єкти

підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з

торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері

грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону

несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового

патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у

розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Частиною

1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при

вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи

державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Суд

також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. Кодексу адміністративного судочинства

України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів

владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)

вони зокрема:

1) на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України;

2) з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії);

4)

безсторонньо (неупереджено);

5)

добросовісно;

6)

розсудливо;

7) з

дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації;

8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі

прийняття рішення;

10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ст.

112 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може

відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач -

визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від

адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час

підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій

заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного

позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі

часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу,

якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. У разі часткового

визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути

прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог

відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем

адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про

задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від

адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд

адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону

чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Як

свідчать матеріали справи, відповідач під час підготовчого провадження визнав

позовні вимоги в повному обсязі, а станом на день розгляду спору сума штрафних

санкцій, визначена рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій до

відповідача від 15.08.2007р. № 0001362305/0 у розмірі 160,00 грн. останнім не

сплачена.

Доказів,

які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи

вищезазначене, матеріали справи, а також те, що відповідач визнав позовні

вимоги в повному обсязі, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві

фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах

компетенції та повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

З

урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних

вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій у

розмірі 160,00 грн.

Оскільки

спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних

повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз,

судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись

ст. ст. 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства

України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Задовольнити адміністративний позов

повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код -НОМЕР_2) на користь

Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

(07300, Київська область, м. Вишгород, пр. Шевченка, 1а, код ЄДРПОУ НОМЕР_2)

160 (сто шістдесят) грн.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова

може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через

Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне

оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання

апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про

апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом

подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення

постанови.

Суддя                                                                                                                                              О.В.Кротюк