Рішення

від 19.02.2008 по справі 5/329

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "19" лютого 2008 р.

Справа

№  5/329

 Господарський суд Кіровоградської області у

складі судді Змеула О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №

5/329

за

позовом: прокурора м. Олександрії в інтересах держави в особі Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м.

Кіровоград  

до

відповідача І: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Олександрія Кіровоградська

область

відповідача

ІІ: Олександрійського державного аграрного технікуму, м.Олександрія

Кіровоградська область,      

про

визнання договору недійсним, звільнення об'єкту оренди, 

з

участю представників сторін:

від

позивача - представник Кругаль Є.О., довіреність № 8/35-07  від 21.03.2007;

від

відповідача І - не прибув;

від

відповідача ІІ - представник Банковський О.Г., довіреність № 57 від 01.02.08.

Прокурор

м. Олександрії в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Кіровоградській області звернувся до господарського

суду з позовною заявою, яка містить вимоги до фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 та Олександрійського державного аграрного технікуму наступного змісту:

визнати недійсним на майбутнє договір оренди нерухомого майна без номеру від

20.06.2006 року за адресою: м. Олександрія, вул. Діброви, 72, укладений між

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Олександрійським державним аграрним

технікумом, зобов'язавши орендаря звільнити та передати об'єкт оренди

орендодавцю.

Позов

подано з тих підстав, що спірний договір укладено з порушенням чинного

законодавства.

Представник

відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що позов не визнає, вважає

позов таким, що задоволенню не підлягає. 

Заслухавши

пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні,

дослідивши обставини справи та подані докази, господарським судом встановлено

наступне.

Відповідно

до Свідоцтва про право власності від 19 грудня 2006 року, виданого Олександрійським

міським головою на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради №

932 від 27.11.2003 року, будівля гуртожитку Олександрійського державного

аграрного технікуму, розташована по вул. Діброви, 72 у м. Олександрія, належить

державі в особі Верховної ради України на праві державної власності.

Право

власності держави в особі Верховної ради України на зазначену  будівлю гуртожитку Олександрійського

державного аграрного технікуму зареєстровано Олександрійським комунальним

міжміським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову

книгу № 7(ю), реєстр № 1504 від 28.12.2006 року.

Між

Олександрійським державним аграрним технікумом та фізичною особою - приватним

підприємцем ОСОБА_1 20.06.2006 року укладено договір оренди нерухомого майна

без номера строком на 5 років.

Предметом

оренди є приміщення площею 102 кв. м, розташоване на другому поверсі будівлі

гуртожитку Олександрійського державного аграрного технікуму, що знаходиться по

вул. Діброви, 72, у м. Олександрія. Майно передано в оренду з метою організації

кафе.   

Отже,

Олександрійський державний аграрний технікум надав у оренду фізичній особі -

приватному підприємцю ОСОБА_1 нерухоме майно, що перебуває у державній

власності.

При

вирішенні даного спору господарський суд виходить з наступних положень

законодавства.

У

відповідності до частин 1, 2 Цивільного кодексу України кожна особа має право

звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому

числі, визнання правочину недійсним.

Пунктом

четвертим розділу ІХ “Прикінцеві положення” Господарського кодексу України

(який набрав чинності з 1 січня 2004 року) встановлено, що Господарський кодекс

України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання

чинності його положеннями відповідно до цього розділу. Аналогічні правила діють

щодо застосування Цивільного кодексу України з 1 січня 2004 року.  

Згідно

частини шостої Господарського кодексу України (далі - ГК України) до відносин

оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Закон

України "Про оренду державного та комунального майна", в редакції

Закону № 98/95-ВР від 14.03.95 з наступними змінами (далі - Закон № 98/95-ВР

від 14.03.95), регулює:  організаційні

відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та

організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній

Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх

структурних підрозділів; (Абзац другий частини першої статті 1 в редакції

Закону N 768/97-ВР від 23.12.97), а також майнові відносини між орендодавцями

та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що

належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності

(Абзац третій частини першої статті 1 в редакції Закону N 768/97-ВР від

23.12.97).

Зі

змісту статті 5 вказаного Закону України "Про оренду державного та

комунального майна" вбачається, що Фонд державного майна України, його

регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових

комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також

майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у

процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що

належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих

академій наук.

У

відповідності до частині 1 статті 287 Господарського кодексу України

орендодавцем нерухомого майна, яке перебуває у державній власності, є Фонд

державного майна України та його регіональні відділення.

Державні

підприємства та організації (балансоутримувачі) після 1 січня 2004 року, з дня

набрання чинності ГК України, втратили право бути орендодавцями нерухомого

майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, що

було передбачено абзацом четвертим статті 5 вказаного Закону № 98/95-ВР від

14.03.95. 

Пунктом

4 Інструктивного листа Фонду державного майна України від 13.02.2004 №

10-16-1962 роз'яснено, що відповідно до ст. 287 ГКУ державні органи

приватизації є єдиними орендодавцями нерухомого майна, у т. ч. площею до 200

кв. м, що є державною власністю (крім військового і майна НАН України).   

Отже,

після 1 січня 2004 року державні підприємства та організації, зокрема і

Олександрійський державний аграрний технікум, не можуть бути орендодавцями

державного нерухомого майна.

Відповідно

до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності

правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами)

вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203

цього Кодексу.

Якщо  недійсність 

правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Положеннями

частин 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину

не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також

моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати

необхідних обсяг цивільної дієздатності. 

Проте,

Олександрійський державний аграрний технікум не мав господарської компетенції

щодо укладення спірного договору оренди нерухомого майна від 20.06.2006, тобто,

не мав права бути орендодавцем державного нерухомого майна. При цьому

Олександрійський державний аграрний технікум не звертався до Регіонального

відділення ФДМУ по Кіровоградській області для отримання дозволу на передачу в

оренду приміщення та погодження умов договору оренди, що підтверджується

письмовими поясненнями Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області

від 19.02.2008р.

Таким

чином, Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області не надавало

Олександрійському державному аграрному технікуму дозволу на передачу в оренду

приміщення площею 102 кв. м, розташованого на другому поверсі будівлі

гуртожитку Олександрійського державного аграрного технікуму, що знаходиться по

вул. Діброви, 72 у м. Олександрія, умови спірного договору оренди не

погоджувало. 

Спірний

договір оренди нерухомого майна від 20.06.2006 суперечить пункту 3 частини І

статті 287 Господарського кодексу України.

Окрім

того, зазначений договір оренди нерухомого майна укладений 20.06.2006 строком

на 5 років без дотримання вимог частини другої статті 793 Цивільного кодексу

України щодо нотаріального посвідчення.

А

саме, у відповідності до частини другої статті 793 Цивільного кодексу України у

редакції, чинній на 20.06.2006 року, договір найму будівлі або іншої  капітальної 

споруди  (їх окремої частини)

строком на один рік і більше підлягав нотаріальному посвідченню.

Згідно

частини 3 ст. 640 ЦК України договір,  

який  підлягає  нотаріальному 

посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його

нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і

нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки спірний договір оренди нерухомого майна від 20.06.2006 року не був

посвідчений нотаріально, то цей договір не вважається укладеним. За цим

договором оренди не виникло ніяких прав та обов'язків сторін, які підписали цей

договір.

У

разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору

такий договір є нікчемним, що визначено частиною 1 статті 220 ЦК України.

Частиною

першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське

зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками

господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Виходячи

із положень статті 207 Господарського кодексу України спірний договір оренди

необхідно визнати недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону та

укладений відповідачем ІІ з порушенням його господарської компетенції.

Згідно

пункту 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право,

зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом

спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно

до частини 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом

недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Виходячи

з обставин справи, спірний договір оренди є недійсним з моменту його вчинення

20.06.2006 року.   

Відповідно

частини 2 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання

припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням

суду.

Внаслідок

визнання договору оренди недійсним фізична особа - підприємець ОСОБА_1

зобов'язаний повернути приміщення Олександрійському державному аграрному

технікуму.

Таким

чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Господарський

суд відхиляє заперечення відповідача І про те, що позов задоволенню не підлягає,

оскільки спірний договір оренди суперечить законодавству та порушує права та

інтереси Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області. 

Згідно

норм ст. 49 ГПК України державне мито в сумі 85 грн. та інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладається на відповідача ІІ -

Олександрійський державний аграрний технікум, оскільки спір виник унаслідок

його неправомірних дій відносно нерухомого майна, що перебуває на балансі, які

виразилися в порушенні ним господарської компетенції щодо передачі приміщення в

оренду, а також у недотриманні вимог закону щодо нотаріального посвідчення

договору.

Керуючись

ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд, -

                                                    ВИРIШИВ:

Позов

задовольнити повністю.

Договір

оренди нерухомого майна без номеру від 20.06.2006 року, укладений між фізичною

особою - підприємцем ОСОБА_1 та Олександрійським державним аграрним технікумом,

визнати недійсним. 

Зобов'язати

фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса:

АДРЕСА_1) звільнити приміщення площею 102 кв. м, розташоване на другому поверсі

будівлі гуртожитку Олександрійського державного аграрного технікуму, що

знаходиться по вул. Діброви, 72, у м. Олександрія Кіровоградської області, та

передати Олександрійському державному аграрному технікуму (28000, м.

Кіровоградська область, Олександрія, вул. Діброви, 85, ідентифікаційний код

00728279).

Наказ

видати.

Судові

витрати у справі на державне мито в сумі 85 грн. та інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покласти на відповідача ІІ -

Олександрійський державний аграрний технікум.

Стягнути

з Олександрійського державного аграрного технікуму (28000, м. Кіровоградська

область, Олександрія, вул. Діброви, 85, ідентифікаційний код 00728279) у доход

Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок

31115095700002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016,  код ЄДРПОУ 24145329, державне мито в сумі 85

грн.

Наказ

видати.

Стягнути

з Олександрійського державного аграрного технікуму (28000, м. Кіровоградська

область, Олександрія, вул. Діброви, 85, ідентифікаційний код 00728279)  у доход Державного бюджету,  отримувач коштів УДК у м. Кіровограді,   рахунок 31218259700002 у ГУДКУ у

Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 24145329, код бюджетної

класифікації 22050000, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 118 грн.

Наказ

видати.   

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного 

строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно ст. 84

ГПК України.

Суддя                                                                             

О.А. Змеул

 повне рішення

підписано 22.02.08