Ухвала

від 01.04.2011 по справі 2а-27033/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Міроно ва Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року справа №2а-2 7033/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевч енка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді Міронов ої Г.М.

суддів Блохіна А.А. , Юрко І .В.

при секретарі Задоєнку О.В ., за участю представника пози вача: Балицького О.П., діюч ого на підставі довіреності від 07.02.2011 року; представників ві дповідача: Бондар О.Л., дію чої на підставі довіреності № 4269/10/10-013 від 28.01.2011 року; Шендрик К .О., діючого на підставі дові реності № 10266/10/10-013 від 12.03.2010 року; Ч еркасова А.Ю., діючого на під ставі довіреності № 56668/10/10-013 від 21.12.2010 року; розглянувши у відкри тому судовому засіданні апел яційну скаргу Державної пода ткової інспекції у Ворошилов ському районі м. Донецька на п останову Донецького окружно го адміністративного суду ві д 08 лютого 2011 року у адміністра тивній справі № 2а-27033/10/0570 за позо вом Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Готель «Це нтраль» до Державної податко вої інспекції у Ворошиловськ ому районі м. Донецька про виз нання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0030831542/0 в ід 27.10.2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

26 листопада 2010 року поз ивач звернувся до суду із вищ евказаним позовом зазначивш и, що висновки податкового ор гану відповідно до акту № 1753/23-3/3 1178655 від 14.10.2010 року щодо встановле них порушень п.п. 7.4.1 п. 4.4 ст. 7, п.п. 7.5 .1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість» в ід 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - За кон № 168) у частині завищення по зивачем податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок вчинених нікчемни х правочинів між ТОВ «Строй-П роменерго», ТОВ «Гладис Комг рупп», ТОВ «ТК «Діал-Імпекс» н а суму податку на додану варт ість у розмірі 727 063 грн. 00 коп. та прийняте на основі зазначено го акту податкове повідомлен ня - рішення № 030831542/0 від 27 жовтня 2010 року, в якому наводиться роз рахунок податку на додану ва ртість із вироблених в Украї ні товарів (робіт, послуг) за о сновним платежем 727 063 грн. 00 коп . та штрафних (фінансових) санк цій на суму 363 531 грн. 50 коп. - є не обґрунтованими і незаконним и.

В обґрунтування своє ї позиції відносно спірних п равовідносин, позивач зазнач ив, що посилання відповідача на нікчемність правочинів м іж Товариством з обмеженою в ідповідальністю «Готель «Це нтраль» та ТОВ «Строй-Промен ерго» з приводу нібито поруш ення позивачем вимог законод авства щодо письмової форми такого правочину, адже письм ова форма у відповідності до вимог ч. 1 ст. 207 Цивільного коде ксу України була додержана т а були погоджені усі істотні умови стосовно виконання ес кізного проекту забудови мік рорайону, що виразилося у під писанні сторонами акту прийм ання робіт та отриманні пози вачем податкової накладної, тому посилання відповідача н а акт 1047/23-111/33433103 від 11.06.2010 року про не можливість проведення перев ірки зазначеного контрагент а та відсутність у нього осно вних засобів, є неправомірни м. Позивачем при укладенні до говору б/н від 01.08.2009 року про інф ормаційно-довідкове обслуго вування на надання готельних послуг споживачам були пого джені всі його істотні умови , роботи були виконані у встан овлені договором строки та п рийняті позивачем за актом п риймання-передачі, а посилан ня відповідача на акт 99/23-111/36011127 ві д 11.06.2010 року, яким встановлено н еможливість проведення пере вірки контрагента ТОВ «Глади с Комгрупп», на відсутність й ого основних засобів, є проти правним. Посилання відповіда ча на неможливість проведенн я перевірки контрагента пози вача ТОВ «ТК «Діал-Імпекс», на відсутність у останнього ос новних засобів також є необґ рунтованим, адже укладений м іж зазначеним контрагентом т а позивачем договір щодо над ання посередницьких послуг, фактично було виконано та сп лачено визначену додатковою угодою № 1 до зазначеного дого вору суму, а тому висновки под аткового органу щодо нікчемн ості цієї угоди також не відп овідають дійсності.

Позивач також зазнач ив, що оскільки на момент здій снення господарських операц ій вищезазначені контрагент и перебували на податковому обліку, то, на думку позивача, в момент виписки зазначених податкових накладних у них в иникали як відповідні податк ові зобов' язання, так і пода тковий кредит. Відсутність п ідприємства за юридичною адр есою не свідчить про те, що вон о є недіючим. Лише факт виключ ення підприємства з ЄДРПОУ є підставою стверджувати, що п ідприємство є недіючим, лікв ідованим. Вищевикладене свід чить, що висновки відповідач а щодо нікчемності правочині в позивача із вищезазначеним и контрагентами зроблені від повідачем із перевищенням св оїх прав та обов' язків, вста новлених ст.ст. 10, 11 Закону Укра їни «Про державну податкову службу в Україні».

Постановою Донецьког о окружного адміністративно го суду від 08 лютого 2011 року поз ов Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Готель «Цен траль» до Державної податков ої інспекції у Ворошиловсько му районі м. Донецька про визн ання недійсним податкового п овідомлення-рішення № 0030831542/0 ві д 27.10.2010 року було задоволено.

Визнано недійсним по даткове повідомлення-рішенн я Державної податкової інспе кції у Ворошиловському район і м. Донецька № 0030831542/0 від 27.10.2010, яким товариству з обмеженою відп овідальністю «Готель «Центр аль» визначене податкове зоб ов' язання з податку на дода ну вартість у розмірі 1 090 594 (оди н мільйон дев' яносто тисяч п' ятсот дев' яносто чотири ) грн. 50 коп., у тому числі за осно вним платежем - 727 063 (сімсот дв адцять сім тисяч шістдесят т ри) грн. 00 коп., за штрафними (фін ансовими) санкціями - 363 531 (три ста шістдесят три тисячі п' ятсот тридцять одна) грн. 50 коп .

Не погодившись з таки м судовим рішенням, податков ий орган подав апеляційну ск аргу, в якій просив постанову суду скасувати та постанови ти нове рішення, яким відмови ти у задоволенні позовних ви мог, посилаючись на неправил ьне застосування судом норм матеріального, а саме п.п. 7.4.1 п. 7 .4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 та п орушення норм процесуальног о права, а саме п. 4 ст. 11, ст. 86, ст. 159 К одексу адміністративного су дочинства України.

Представники відповідача наполягали на доводах апеляц ійної скарги та просили її за довольнити та скасувати пост анову суду першої інстанції із винесенням нової, якою в по зові Товариству з обмеженою відповідальністю «Готель «Ц ентраль» відмовити.

Із зазначеним не погоджува вся представник позивача та просив залишити апеляційну с каргу без задоволення, а пост анову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята із додержанням норм матеріал ьного та процесуального прав а.

Колегія суддів, заслу хавши доповідь судді-доповід ача, пояснення сторін, переві ривши матеріали справи і обг оворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичн у оцінку обставин справи та п овноту їх встановлення, досл ідивши правильність застосу вання судом першої інстанції норм матеріального та проце суального права, вважає за не обхідне вимоги, викладені в а пеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зм ін, з наступних підстав.

Стаття 159 КАС України передб ачає, що судове рішення повин но бути законним і обґрунтов аним. Законним є рішення, ухва лене судом відповідно до нор м матеріального права при до триманні норм процесуальног о права. Обґрунтованим є ріше ння, ухвалене судом на підста ві повно і всебічно з' ясова них обставин в адміністратив ній справі, підтверджених ти ми доказами, які були дослідж ені в судовому засіданні.

Відповідно до приписів ч. 1 с т. 9 КАС України, суд при виріше нні справи керується принцип ом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи від повідно до Конституції та за конів України, а також міжнар одних договорів, згода на обо в'язковість яких надана Верх овною Радою України; суд заст осовує інші нормативно-право ві акти, прийняті відповідни м органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, пере дбачених Конституцією та зак онами України.

Частиною 1 статті 202 Цив ільного кодексу України визн ачено, що правочин це дія особ и, спрямована на набуття, змін у або припинення цивільних п рав та обов' язків. Договір - це домовленість (погоджена д ія) двох або більше сторін, спр ямована на встановлення, змі ну або припинення цивільних прав та обов' язків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не мо же суперечити Цивільному код ексу України, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства (частина 1 статті 203 ЦК). Пр иписи частини 1 статті 203 ЦК узг оджуються з наступними норма ми. Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин , недійсність якого встановл ена законом.

Статтею 204 Цивільного кодек су України передбачена през умпція правомірності право чину, під якою розуміється те , що правочин є правомірним, як що його недійсність прямо не встановлена законом або якщ о він не визнаний судом недій сним. Презумпція правомірнос ті правочину є важливою гара нтією реалізації цивільних п рав учасниками цивільних від носин, яки, вчиняючи правочин , діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказів ки на правомірність тих чи ін ших дій в акті цивільного зак онодавства: достатньо, що зак он не визначає ці дії як забор онені. Спростувати презумпці ю правомірності правочину мо жливо лише у випадку, коли нед ійсність правочину передбач ена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідк и такого правочину можливо л ише за санкціями встановлени ми законом.

Проте, у спірних правовід носинах податковий орган всу переч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного с удочинства України не довів ні факту нікчемності правочи ну, ні підстав для застосуван ня санкції до відповідача у в игляді правомірності донара хування податку на додану ва ртість і штрафних санкцій.

Закон України «Про по даток на додану вартість» (да лі - закон № 168) визначає платни ків податку на додану вартіс ть, об'єкти, базу та ставки опо даткування, перелік неоподат ковуваних та звільнених від оподаткування операцій, ос обливості оподаткування е кспортних та імпортних опе рацій, поняття податкової на кладної, порядок обліку, звіт ування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до Порядк у заповнення і подання подат кової декларації з податку н а додану вартість, затвердже ного наказом Державної подат кової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі - пор ядок № 166), платник податку само стійно обчислює суму податко вого зобов'язання, яку зазнач ає в декларації. Дані, наведен і в декларації, повинні відпо відати даним бухгалтерськог о та податкового обліку плат ника (пункт 3.4 Порядку), оскільк и, як визначено пунктом 2 статт і 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні", фінансова, податк ова, статистична та інші види звітності, що використовуют ь грошовий вимірник, ґрунтую ться на даних бухгалтерськог о обліку.

Згідно зі ст. 9 Закону У країни «Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність» встановлено, що підставою дл я бухгалтерського обліку гос подарських операцій є первин ні документи, які фіксують фа кти здійснення господарськи х операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а як що це неможливо - безпосередн ьо після її закінчення, перви нні документи повинні мати о бов'язкові реквізити - назву д окументу, дату і місце його ск ладання, назву підприємства від імені якого складено док умент, зміст та обсяг господа рської операції, одиницю вим іру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпи с або інші дані, що дають можли вість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненн і господарської операції.

Такі ж вимоги до перв инних документів містяться і в Положенні про документаль не забезпечення записів бухг алтерського обліку, затвердж еного Наказом Міністерства ф інансів України від 24 травня 1 995 року № 88, зареєстрованого у М іністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Крім того, у відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варті сть», не підлягають включенн ю до складу податкового кред иту суми сплаченого (нарахов аного) податку у зв'язку з прид банням товарів (послуг), не під тверджені податковими накла дними чи митними деклараціям и (іншими подібними документ ами згідно з підпунктом 7.2.6 цьо го пункту). У разі коли на моме нт перевірки платника податк у органом державної податков ої служби суми податку, попер едньо включені до складу под аткового кредиту, залишаютьс я не підтвердженими зазначен ими цим підпунктом документа ми, платник податку несе відп овідальність у вигляді фінан сових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту , не підтверджену зазначеним и цим підпунктом документами . Тобто, відповідальність пла тника податку настає у разі н е підтвердження на момент пе ревірки сум податку, поперед ньо включених до складу пода ткового кредиту, податковими накладними, а не у разі відсут ності інформації в певних гр афах податкової накладної.

Закон України «Про п одаток на додану вартість» в изначає лише два випадки, за я ких неможливе включення витр ат по сплаті податку на додан у вартість до податкового кр едиту звітного періоду. Так, в ідповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказ аного Закону, якщо платник по датку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальн і активи (послуги), які не приз начаються для їх використанн я в господарській діяльності такого платника, то сума пода тку, сплаченого у зв'язку з так им придбанням (виготовленням ), не включається до складу под аткового кредиту.

А згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст . 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податко вого кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'яз ку з придбанням товарів (посл уг), не підтверджені податков ими накладними чи митними де клараціями (іншими подібними документами згідно з підпун ктом 7.2.6 цього пункту). У разі ко ли на момент перевірки платн ика податку органом державно ї податкової служби суми под атку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтверджени ми зазначеними цим підпункто м документами, платник подат ку несе відповідальність у в игляді фінансових санкцій. у становлених законодавством , нарахованих на суму податко вого кредиту, не підтверджен у зазначеними підпунктом док ументами. згідно з п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст . 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та скла дання податкових накладних н адається виключно особам, за реєстрованим як платники под атку у порядку. передбаченом у статтею 9 цього Закону.

Порушень позивачем п орядку відображення в деклар аціях з податку на додану вар тість сум податкових зобов'я зань відповідачем не встанов лено, а можливе порушення кон трагентами позивача податко вого законодавства, на думку судової колегії, не є підстав ою для висновку про порушенн я саме позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 Зако ну України „Про податок на до дану вартість” податковий кр едит звітного періоду визнач ається виходячи із договірно ї (контрактної) вартості това рів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо дог овірна ціна на такі товари (по слуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайн ої ціни на такі товари (послуг и), та складається із сум подат ків, нарахованих (сплачених) п латником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статт і 6 та статтею 81 цього Закону, пр отягом такого звітного періо ду у зв'язку з:

- придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фонді в (основних засобів, у тому чис лі інших необоротних матеріа льних активів та незавершени х капітальних інвестицій в н еоборотні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 Закону Укр аїни „Про податок на додану в артість” датою виникнення пр ава платника податку на пода тковий кредит вважається дат а здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку в оплату товарів (р обіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 За кону України „Про податок на додану вартість” право на н арахування податку та склада ння податкових накладних на дається виключно особам, за реєстрованим як платники под атку у порядку, передбаченом у статтею 9 цього Закону.

Відсутність контраге нта ТОВ «Строй-Променерго» з а місцем знаходження через р ік після проведення господар ської операції само по собі н е може призвести до недійсно сті всіх угод, укладених з мом енту державної реєстрації та кої особи до моменту виключе ння її з державного реєстру т а анулювання її свідоцтва пл атника податку на додану вар тість, та не позбавило правов ого значення виданих за цими господарськими операціями п одаткових накладних.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про підтвердження по зивачем суми податку на дода ну вартість, які позивач вклю чив до складу податкового кр едиту, оскільки надав копії в ідповідних податкових накла дних, які містять відомості п ро придбані товари (роботи, по слуги), їх вартість, дату здійс нення операції та відповідну суму податку на додану варті сть, а також дають змогу ідент ифікувати особу, яка видала п одаткову накладну та особу, я ка її отримала. Тому відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобов' язань та застосування штрафн их (фінансових) санкцій спірн им податковим повідомленням -рішенням.

Колегія суддів вважає, що п ерелічені докази є належними доказами в розумінні частин и 4 статті 70 КАС України при під твердженні обставини реальн ості спірних правочинів.

Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам ста тей 106 та 162 Кодексу адміністрат ивного судочинства України.

Колегія суддів крити чно ставиться до твердження представника податкового ор гану стосовно того, що один із контрагентів позивача до Єд иного державного реєстру юри дичних осіб начебто був внес ений після укладання догово ру, оскільки представник не з аперечував того факту, що цей же контрагент на момент укла дання договору мав свідоцтво платника податку на додану в артість. Як таке могло статис я представник пояснити не зм іг.

Що стосується викори стання позивачем в господарс ькій діяльності отриманих ре зультатів з надання послуг з питань пошуку споживачів го тельних послуг, вибору земел ьної ділянки, та розробки про ектної документації, то коле гія суддів погоджується з по ясненнями представника пози вача, що тільки за наявності певних даних (тобто отримани х послуг) можна використовув ати їх в господарській діяль ності, бо всі ці послуги для їх втілення потребують ще й дов гострокової документальної процедури.

Колегія суддів не отр имала від представників відп овідача відповіді на питанн я чому податковий орган у 30 де нний строк від подачі заяви на бюджетне відшкодування п одатку на додану вартість не здійснив перевірку у відпов ідності до Закону України „П ро податок на додану вартіст ь”.

Виходячи з вищезазначених вимог законодавства та вста новлених судом обставин у сп раві, колегія суддів доходит ь висновку, що постанова суду від 08 лютого 2011 року є такою, що винесена з правильним встано вленням обставин, що мають зн ачення для справи, з додержан ням норм матеріального та пр оцесуального права. Доводами апеляційної скарги висновк и суду не спростовуються, том у позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі .

На підставі викладе ного, керуючись статтями 2, 11, 21, 7 0, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу ад міністративного судочинств а України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Де ржавної податкової інспекці ї у Ворошиловському районі м . Донецька - залишити без задо волення.

Постанову Донецького окружного адміністративног о суду від 08 лютого 2011 року у адм іністративній справі № 2а-27033/10/05 70 за позовом Товариства з обме женою відповідальністю «Гот ель «Централь» до Державної податкової інспекції у Ворош иловському районі м. Донецьк а про визнання недійсним под аткового повідомлення-рішен ня № 0030831542/0 від 27.10.2010 року - залиш ити без змін.

Ухвала суду апеляцій ної інстанції за наслідками перегляду набирає законної с или з моменту проголошення.

Ухвала суду апеляцій ної інстанції за наслідками перегляду набирає законної с или з моменту проголошення т а може бути оскаржена безпос ередньо до Вищого адміністра тивного суду України протяго м двадцяти днів після набран ня законної сили судовим ріш енням суду апеляційної інста нції, а в разі складення в повн ому обсязі відповідно до ч. 3 с татті 160 цього Кодексу - з дня ск ладення в повному обсязі.

Повний текст складено 07 к вітня 2011 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Блохін А.А.

Юрко І.В.