Ухвала

від 31.03.2011 по справі 2-а-5020/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5020/10/0270

Головуючий у 1-й інст анції: Жданкіна Н.В.

Суддя-допов ідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року м . Вінниця

Вінницький апеляційний а дміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонт арука В. М.

суддів: Драчук Т.О., Сапал ьової Т.В.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представника поз ивача: Кузьменко І.А.

представника в ідповідача: Волощука В.О.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Державної податко вої інспекції у м. Вінниці на п останову Вінницького окружн ого адміністративного суду в ід 14 січня 2011 року у справі:

за адміністративним позов ом: товариства з обмеженою ві дповідальністю "Кефей"

до: Державної податкової ін спекції у м. Вінниці

про: скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Кефей" звернулось до Вінни цького окружного адміністра тивного суду з позовом до Дер жавної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування п одаткового повідомлення-ріш ення.

Постановою Вінницького ок ружного адміністративного с уду від 14 січня 2011 року задовол ено частково даний позов.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ДПІ у м. Вінниці под ано апеляційну скаргу, в якій податковий орган просить ск асувати постанову Вінницько го окружного адміністративн ого суду від 14 січня 2011 року та у хвалити у цій частині нове су дове рішення, яким відмовити в задоволенні позову позива чу.

Мотивами апеляційної ска рги особа, яка її подала, зазна чає порушення судом першої і нстанції норм матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні 31 березня 2011 року апеляційну скаргу під тримав у повному обсязі, прос ив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача з вим огами апеляційної скарги не погодилась, оскільки вважає, що постанова, прийнята за рез ультатами розгляду справи в суді першої інстанції, є зако нною та обґрунтованою, а тому просила Вінницький апеляцій ний адміністративний суд апе ляційну скаргу Державної под аткової інспекції у м. Вінниц і залишити без задоволення, а постанову Вінницького окруж ного адміністративного суду від 14 січня 2011 року, - без змін.

Заслухавши суддю-доповід ача, перевіривши матеріали с прави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважа є, що апеляційну скаргу необх ідно залишити без задоволенн я, а постанову суду першої інс танції - без змін, з наступни х підстав.

Як встановлено судом першо ї інстанції, працівниками Де ржавної податкової інспекці ї у м.Вінниці була проведена п ланова виїзна перевірка това риства з обмеженою відповіда льністю "Кефей" з питань дотри мання вимог податкового, вал ютного та іншого законодавст ва за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року. За результат ами перевірки складено акт № 267/2310/32976763 від 17 серпня 2010 року, в яко му відображено порушення ТОВ "Кефей" п.4.1 ст.4, п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5. п. 6.1 с т. 6. п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п. 1.25 ст. 1, п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про опода ткування прибутку підприємс тв".

На підставі встановлених п орушень відповідачем прийня то податкове повідомлення - р ішення №0002452300/0 від 01 вересня 2010 ро ку про визначення податковог о зобов'язання по податку на п рибуток в сумі 95302,0 грн., з яких з а основним платежем 74515,0 грн. та за штрафними (фінансовими) са нкціями в сумі 20787,0 грн.

Як зазначено в акті перевір ки, перевіряючими зафіксован о неправомірне віднесення до складу валових витрат кориг ування вартості валюти, що пр извело до завищення вартості валових витрат у наступних п еріодах: 2 квартал 2009 року в сум і 290012,00 грн., 3 квартал 2009 року в сум і 1436308,00 грн., 4 квартал в сумі 508622,00 гр н. Вважаючи, що позивачем непр авомірно віднесено до складу валових витрат курсові різн иці по розрахунках з іноземн ими постачальниками за поста влений товар, відповідач при перевірці виключив із валов их витрат вказані суми, донар ахував зобов'язання та засто сував штрафні санкції.

Однак з таким рішенням суб"є кта владних повноважень коле гія суддів погодитись не мож е, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вст ановлено, що позивач здійсню є закупівлю товарів шляхом у кладання контрактів з іноз емними контрагентами. За пос тавлені товари підприємство розраховується в іноземній валюті вже після їх отриманн я. Всі проведені операції від ображаються в бухалтерськом у та податковому обліках, шля хом перерахунку сплачених в іноземній валюті коштів в на ціональну валюту - гривні. Вна слідок того, що оплата товару проводиться пізніше його фа ктичного отримання, і за цей ч ас курс іноземної валюти зм інюється - виникає курсова рі зниця.

Підпунктом 11.2.3. пункту 11.2. ст.11 Закону України "Про опод аткування прибутку підприєм ств" встановлено, що датою збі льшення валових витрат платн ика податку при здійсненні н им операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платни ком податку товарів. Основна норма, що регулює оподаткува ння операцій з розрахунками в іноземній валюті, міститьс я в п. 3 ст. 7 вищевказаного Закон у. Так, сума валових витрат за імпортними операціями визна чається відповідно до вимог п.п. 7.3.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону , яким встановлено, що витрати понесені (нараховані) платни ком податку в іноземній валю ті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарі в, вартість яких відноситься до валових витрат такого пла тника податку, визначається у сумі, що дорівнює балансові й вартості такої іноземної в алюти, визначеної згідно із п оложеннями п.п.7.3.1, 7.3.4., 7.3.6. ст.7 і не п ідлягають перерахуванню у зв 'язку зі зміною курсу гривні п ротягом такого звітного пері оду у зв'язку з придбанням тов арів.

В свою чергу, п.п. 7.3.4. Зак ону передбачено, що сума грив ень, сплачена платником пода тку в зв'язку з купівлею інозе мної валюти, вважається бала нсовою вартістю такої інозем ної валюти.

Таким чином, п.п. 7.3.2 зобо в'язує платника податків фор мувати валові витрати у сумі балансової вартості валюти, якою оплачено товари. А оскіл ьки вона буде відома лише на д ату оплати, то позивач має пра во відкорегувати валові витр ати у цьому періоді.

Здійснюючи оплату за раніше отриманий товар, на ві дповідних умовах договору, п озивач здійснює післясплату . За нормативами бухгалтерсь кого обліку, оприбуткування товару, отриманого на умовах післясплати, відображається в ньому як кредиторська забо ргованість. Оплата ж за такий товар (післясплата) відображ ається в ньому як погашення к редиторської заборгованост і.

Згідно п.п.7.3.3 п. 7.3. ст. 7 Зак ону балансова вартість забор гованості, основна сума якої (без процентів, комісій та вин агород) виражена в іноземній валюті, відображається у под атковому обліку платника под атку шляхом перерахунку її с уми в гривні за офіційним (обм інним) курсом НБУ, що діяв на д ату її оприбуткування (виник нення). У разі продажу (погашен ня) заборгованості (її частин и), вираженої в іноземній валю ті, протягом звітного період у її балансова вартість визн ачається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (ї ї частини) в гривні за офіційн им валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату такого пр одажу погашення).

Таким чином, колегія с уддів вважає, що суд першої ін станції прийшов до вірного в исновку, що позивач не перера хував заборгованість, а здій снював післясплату (що перед бачено договором), а отже це є нічим іншим, як належним вико нанням своїх зобов'язань. Роз мір валових витрат позивач к оригував, оскільки сума бала нсової вартості валюти, якою оплачено товари, стала йому в ідома лише на дату оплати, а от же мав право здійснити таке к оригування.

Відповідно до підпун кту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування п рибутку підприємств", платни к податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збіл ьшити суму валових витрат зв ітного періоду на вартість в ідвантажених,товарів (викона них робіт, наданих послуг) у по точному або звітному податко вих періодах у разі коли поку пець таких товарів (робіт, пос луг) затримує без погодження з таким платником податку оп лату їх вартості (надання інш их видів компенсації їх варт ості). При цьому, таке право на збільшення суми валових вит рат виникає в тому випадку, як що протягом такого звітного періоду платник податку звер тається до суду з позовом про стягнення заборгованості з такого покупця.

Так, 02.03.2010р. рішенням у сп раві №28/6 Господарського суду м. Києва за позовом ТОВ "Кефей" до ТОВ "О'Кей Україна" позовні вимоги задоволено та стягну то 108976,68 грн. боргу у вигляді нео плаченої вартості товару, як ий був відвантажений позивач ем останньому згідно договор у поставки.

Також рішенням Госпо дарського суду Харківської о бласті від 09.03.2010р. у справі №37/07-10 з а позовом ТОВ "Кефей" до ТОВ "Кв адра" позовні вимоги задовол ено повністю, та стягнуто заб оргованість за поставлений т овар в сумі 107308,03 грн.

Вартість відвантажен их товарів не містить в собі П ДВ тільки тоді, коли продавец ь - не платник ПДВ або займаєть ся неоподатковуваними (звіль неними) поставками. В усіх інш их випадках, вартість товарі в (робіт, послуг) містить у соб і ПДВ.

Отже, судом першої інс танції також вірно зазначив про те, що ТОВ "Кефей", включивш и до складу валових витрат су му сумнівної дебіторської за боргованості за відвантажен і товари по договорам постав ки з ТОВ "Квадра" та ТОВ "О'Кей", з урахуванням податку на дода ну вартість, діяло правомірн о та у відповідності до норм ч инного законодавства.

З урахуванням встано вленого, а також зважаючи на т е, що за відсутності прямої но рми закону позивач правомірн о діяв за аналогією врахуван ня курсової різниці по забор гованості згідно п.п.7.3.3 п. 7.3. ст.7 Закону України "Про оподатку вання прибутку підприємств", колегія суддів погоджується з висновком Вінницького окр ужного адміністративного су ду, що податкове повідомленн я-рішення ДШ у м. Вінниці № 0002452300/0 від 01.09.2010 року є протиправним т а підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи, що ін ших обставин в обгрунтування своїх вимог особою, яка подал а апеляційну скаргу, не надан о, колегія суддів дійшла висн овку, що доводи апеляційної с карги не спростовують виснов ки суду першої інстанції, вик ладені в постанові від 14 січня 2011 року, у зв'язку з чим підст ав для її скасування не вбача ється.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст . 200 КАС України, суд апеляційно ї інстанції залишає скаргу б ез задоволення, а постанову с уду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правил ьно встановив обставини спра ви та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріал ьного і процесуального права .

З огляду на викладене, колег ія суддів приходить до висно вку, що судом першої інстанці ї було вірно встановлено фак тичні обставини справи, нада но належну оцінку досліджени м доказам, прийнято законне т а обґрунтоване рішення у від повідності з вимогами матері ального та процесуального пр ава. В зв'язку з цим колегія с уддів вважає необхідним апел яційну скаргу Державної пода ткової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а п останову Вінницького окружн ого адміністративного суду в ід 14 січня 2011 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205 , 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Д ержавної податкової інспекц ії у м. Вінниці залишити без за доволення, а постанову Вінни цького окружного адміністра тивного суду від 14 січня 2011 рок у у справі за адміністративн им позовом товариства з обме женою відповідальністю "Кефе й" до Державної податкової ін спекції у м. Вінниці про скасу вання рішення , - без змін.

Ухвала суду набирає за конної сили з моменту прогол ошення та може бути оскаржен а в касаційному порядку згід но ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі "05" квітня 2011 р.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Драчук Т.О.

Сапальова Т.В.